Контрактова площа

 Результати археологічних розкопувань підтвердили, що життя вирувало в околицях Контрактової площі ще в ІХ ст. Найстарішою з відомих нам будівель на площі є церква Успіння Богородиці. Також церква носить назву Пирогоща, що походить від імені людини, яка привезла цю ікону з Візантії до Києва. Згідно з легендами саме сюди прийшов з подякою новгород-сіверський князь Ігор, якому вдалося звільнитися з половецького полону. Храм було збудовано за часів князювання Мстислава Володимировича в 1132-1136 роках. У 1240 р. його спалили війська хана Батия. У XV ст. храм відбудовували. Пізніше церква неодноразово перебудовувалася. У 1935 р. храм було зруйновано радянською владою. У 1998 р. церква відтворили  в масштабах часів Київської Русі.

Церква Успіння Богородиці Пирогощі. Поч. ХХ ст.

 Площа, що утворилася навколо Пирогощі, називалася Торговою. Відомо, що тут збиралися народні віче, на яких вирішувалися важливі питання. За отриманням Києвом в кін XV ст. Магдебурзького права, на Контрактовій площі збудували ратушу й площа стала адміністративним центром міста.

 Зручне місцерозташування Подолу на самому березі Дніпра, біля київської пристані, сприяло торгівлі. Для поселення іноземних купців був збудований дерев’яний готель, що пізніше став Гостинним двором. У 1615 р. дворянка Галшка Гулевичівна пожертвувала свій маєток і навколишні володіння Київському братству. Метою цього об’єднання був захист православної віри в умовах примусового окатоличення киян. Так було засновано Братський Богоявленський монастир і його школу. Школа за підтримки митрополита Петра Могили перетворилась на Києво-Могилянську академію. Довгий час дзвіниця братського монастиря була головною архітектурною домінантою Контрактової площі. У XVIII ст. на площі з’явився грецький монастир св. Катерини. Церква Богородиці Пирогощі з одного боку, а корпуса Братського монастиря з іншого сформували межі площі.

 У XVII ст. на площі було зробили фонтан, вода до якого надходила дерев’яними трубами з сусідньої Замкової гори. У 1749 р. за проектом київського архітектора Івана Григоровича-Барського над фонтаном було збудовано павільйон-ротонду. До 100-ліття перемоги російських військ під Полтавою тут встановили дерев’яну  композицію, що зображувала біблійного Самсона, який роздирав пащу лева. Верх ротонди прикрашала фігура апостола Андрія, а над колонами розмістили сонячний годинник. За легендою, кожен, хто вип’є води з фонтану, назавжди залишиться в Києві. Щоправда сьогодні важко буде знайти бажаючого випити технічної води, не зважаючи на можливість отримати київську прописку.

Фонтан «Самсон». 1880-ті роки

 Після однієї з чисельних подольських пожеж на видозміненій площі було збудовано міську ратушу. Над нею здіймалася 30-метрова вежа з годинником і архангелом Михаїлом. Розповідають, що коли годинник пробивав потрібний час, архангел бив списом в пащу змії, викрешуючи при цьому іскри. Трохи нижче розташовувався балкон, чотири трубачі будили всіх киян вранці, а ввечері давали сигнал до сну.

 У 1797 р. указом імператора Павла І з міста Дубно до Києва було переведено Контрактові ярмарки. Ці Контрактові ярмарки стали по суті продовженням Хрещенських ярмарків. Тут укладалися угоди та контракти на великі суми, сюди звозили для продажу різноманітні товари. Завдяки контрактам Київ став вагомим економічним центром, а площа отримала назву Контрактової.

 Літом 1811 р. на Подолі сталася велика пожежа. Здавалося, що вогонь йшов з неба. В лічені години вигоріли житлові дерев’яні квартали. Сильно постраждала і Контрактова площа, на якій згоріли майже всі будівлі. Від допожежної забудови до нас дійшли лише кам’яні корпуси Києво-Могилянської академії, будинок Назарія Сухоти та будинок генерала Вишневського. Щоправда, останній будинок сьогодні розгледіти доволі складно, оскільки він знаходиться в глибині забудови.

 Після пожежі життя на площі тимчасово зупинилося. Нове перепланування Подолу розробив петербурзький архітектор Вільям Гесте. Він запропонував створити на площі адміністративний центр, що мав складатися  з цілого комплексу будівель. Із запланованого реалізували лише Контрактовий дім, збудований в стилі класицизму з монументальною колоннадою на вході. У 1828 р. головний архітектор Києва Андрій Меленський завершив будівництво Гостинного двору, втім замість спочатку запланованих двох поверхів, збудував лише один. Відновили свою роботу ярмарки. Завдяки цьому Київ відвідала низка відомих людей: французький письменник Оноре де Бальзак, польський поет Адам Міцкевич, угорський композитор і піаніст Ференц Ліст, українські письменники Микола Гоголя та Тарас Шевченко.

Площа під час проведення Контрактових ярмарків. 1910-ті роки

 У 1869 р. площу перейменували в Олександрійську, на честь імператора Олександра ІІ. Загалом, остаточного свого вигляду площа набула в кінці ХІХ ст.

 Після революції і громадянської війни більшовики перейменували площу в Червону та спробували відродити ярмарки, втім вони проіснували лише до 1928 року. Наступні десятиліття серйозно змінили архітектурний вигляд площі. Старі торгові будівлі на розі сучасної вул. Сагайдачного перебудували під магазин воєнторг. Через дорогу від Контрактового дому було збудовано клуб «Харчовик». Одночасно розібрали дзвіниці Грецького і Братського монастирів, а самі монастирі закрили. Більшовики також знищили церкву Богородиці Пирогощі та фонтан Самсон.

 Після Другої світової війни між Контрактовим домом і нинішньою вулицею Константинівською створили громадський простір. Тут встановили дошку пошани Подільського району, біля якої взимку прикрашали новорічну ялинку. Для потреб Військово-політичного морського училища на базі будівель Братського монастиря в 1947 р. збудували напівциркульний корпус. Цікавий той факт, що в його основі залишились рештки дзвіниці Братського монастиря. Поряд з колишнім Грецьким монастирем було збудовано приміщення райкому КПУ Подільського району. Нині тут знаходиться районна адміністрація. У 1976 р. на площі було встановлено пам’ятник Григорію Сковороді. Тоді ж було відкрито станцію метро. У 1980-их рр., опираючийсь на старі креслення, збудовали двоповерховий Гостинний двір і відтворили фонтан Самсона. У 1990 р. площі повернули назву Контрактова.

Панорама Контрактової площі. 1953 р.

В роки незалежної України, за візантійськими традиціями, було відбудовано храм Богородиці Пирогощі. Колишній Катеринівський монастир знову одержав дзвіницю. У сквері, що примикає до вул. Сагайдачного, було встановлено пам’ятник гетьману Петру Сагайдачному. У 2012 р. киянам вдалося вберегти будівлю Гостинного двору від перебудови під торгівельний центр.