Укр  /  Рус

Мова:

Дитячий музичний театр

Палац культури «Славутич». 1982 рік

Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва розташовується на вул. Межигірській, 2.

 

У 1985 році у Києві відкрився Державний дитячий музичний театр. До 1988 року в його репертуарі було вже 10 опер і 10 балетів. Це був перший театр такого профілю в СРСР. До 1998 року вистави представляли на різних київських сценах, оскільки Дитячий театр не мав свого приміщення, і у цьому ж році йому офіційно передали приміщення на вул. Межигірській, 2, що збудували в 1930-ті роки для Будинку культури «Харчовик». Автором проекту був архітектор Микола Шехонін.

З того ж року театр почав називатися Київським державним музичним театром для дітей та юнацтва, а в 2002 році отримав статус академічного. З 2005 року його перейменували на Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися



  • Кому з київських чиновників належала ця садиба на початку ХІХ століття?
  • Що таке «виробництво цегли за системою Ілліча»?
  • Чому ця будівля має у киян гастрономічну назву «Харчовик»?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Спершу на цьому місці розташовувалася садиба, яка належала Григорію Киселівському. Це була неординарна особистість – купець першої гільдії, один із найбагатших киян своєї доби, останній київський війт (в часи Магдебурзького права – це був свого роду аналог сучасного міського голови). В місті Киселівський прославився завдяки своїй парадоксальній діяльності. З одного боку, як градоначальник він постійно захищав і матеріально підтримував найбідніші верстви населення. З іншого боку, як з’ясувалося згодом, постійно крав із міської казни. Отримавши престижну нагороду – медаль «За старанність», буквально за декілька років він втратив посаду та потрапив під суд за розтрату просто фантастичної на ті часи суми. Оскільки суди тоді були набагато суворіші, ніж зараз, після вироку Киселівський, що не мав права займатися адміністративною діяльністю впродовж 20 років, вирішив повернутися до чесного приватного бізнесу. Він відкрив диліжансну контору, доходи від якої дозволили безбідно жити його родині. На Подолі купцеві належало декілька ділянок, в тому числі і ділянка з домом на Контрактовій площі. З часом він продав його підприємцеві Ісааку Шварцману, людині не бідній, власнику «Мануфактурної суконної торгівлі». Але в історію Шварцман увійшов не як власник магазину на вигідному місці, а як батько всесвітньо відомого філософа Льва Шестова, який в дитинстві жив у цьому будинку і ходив до гімназії на Контрактовій площі. 

 Контрактова          площа.          В          центрі          —          дім          Ісаака          Шварцмана.          1912          рік

Контрактова площа. В центрі — дім Ісаака Шварцмана. 1912 рік

 В 1919 році будинок Шварцмана згорів. Оскільки в ті бурхливі революційні роки Київ занепав і в місті не працював жоден цегельний завод, залишки будівлі розібрали і використали уламки цегли на відновлення будинків, що вціліли, але потребували ремонту. Тоді це було звичною господарською практикою, через яку в місті сумно шуткували: «Виробництво цегли за системою Ілліча», натякаючи на нездатність нової ленінської влади налагодити виробництво. Але поступово Київ відновили і наприкінці в 1920-х років розпочали будівництво нових будівель житлового і громадського призначення.

 У 1929 році на замовлення профспілок робітників м’ясорибоконсервної промисловості архітектор Микола Шехонін створив проект Будинку культури, який отримав назву «Харчовик». Приміщення було збудоване в модному тоді стилі конструктивізму, тому суттєво відрізнялося своєю архітектурою від забудови Контрактової (тоді Червоної) площі. Через фінансові труднощі будівництво затяглося на довгих чотири роки. Роботи завершили в 1933 році. В результаті грошей вистачило навіть на мармурове облицювання вестибюля, оскільки загальний кошторис склав 1 300 000 рублів. Робітники отримали, як тоді любили говорити – в подарунок, справжній палац зі спортзалом, лекційною кімнатою, бібліотекою, кінозалом, приміщенням для занять у гуртках, а головне – з великою театральною залою на 1000 глядачів, що була обладнана колосниками, як у справжньому театрі.

 Будинок                    культури          «Харчовик».          1930-ті          роки

Будинок  культури «Харчовик». 1930-ті роки

 Свого функціонального призначення споруда впродовж своєї історії не змінювала. Після війни вона лишилася відомою всьому місту під назвою «Харчовик», де працювали народний драматичний театр, капела бандуристів, хорова капела, клуб любителів кіно. Наприкінці 1950-х років художник Григорій Довженко виконав монументально-декоративне оформлення інтер’єрів палацу. А в 1980 -1990 роках ця установа культури отримала офіційну назву Палац культури «Славутич», і тоді ж за проектом архітектора Олега Граужиса будівлю реконструювали всередині та відреставрували фасади.

 У 1998 році палац знову перейменували, тепер уже на Київський міський центр мистецтв «Славутич». З цього часу в будівлі почав працювати Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва. Для потреб театру ще наприкінці 1998 року зробили ремонт, добудували оркестрову яму. Круглий зал під банею використовується для проведення виставок і ярмарків. Але незважаючи на новий статус колишнього клуба, більшість киян за традицією називають його «Харчовиком».

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Екскурсії з цим місцем
Інші екскурсії Києвом
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Дитячий музичний театр – національна гордість!

Здавалося б, що такого особливого може бути в дитячому театрі? Що нового й цікавого можна там дізнатися? Все доволі просто. Це єдиний театр такого профілю в усій Україні та один із небагатьох у світі. І цей факт дійсно гідний поваги. Де ж знаходиться приміщення театру і яка його історія? Про що розповість його минуле, а також чим цікавий він сьогодні?

Шукаєте натхнення? Тоді вам до столичного дитячого музичного театру!

Ви колись помічали, що в будівлях будь-якого закладу – чи то оперного, чи драматичного театру – панує особлива атмосфера? Стираються часові межі, зовнішнє перестає хвилювати. Хочеться бути саме тут і зараз, насолоджуватися не лише спектаклем, а й цими оксамитовими сидіннями, затишною обстановкою, прекрасним інтер'єром. Напевно, все це мистецтво, експресія та любов акторів до своєї справи, а ще захоплення й овації глядачів, що насичують стіни неймовірною енергетикою.

Але не менш важливу роль відіграє й територіальне розташування будівлі. Адреса, за якою знаходиться дитячий музичний театр – Київ, вул. Межигірська, 2. Це земля Подолу, багата на древню історію та яка багато чого побачила на своєму життєвому шляху. Будівля, у якій сьогодні знаходиться театр – унікальний зразок палацової архітектури. На місці, де зараз стоїть витвір архітектурного мистецтва, у ХІХ столітті перебував двоповерховий приклад класицизму, що належав тоді впливовому чиновникові. У часи контрактових ярмарок тут знаходились найкращі магазини. Але так сталося, що в 1919 році будинок був зруйнований пожежею.

Але, як кажуть, святе місце пустим не буває. Уже в 1930 році на місці згорілої споруди почалося нове будівництво – «Харчовика». Саме так мешканці Києва називали це приміщення. А все тому, що початково будувалась споруда як Будинок профспілки працівників харчової промисловості. Будівля вражала своїми масштабами. Тут були багаточисельні зали: театральний, спортивний, клубний і навіть зал кіно. Також у будинку знаходилась бібліотека. «Харчовиком» будинок залишався довгий час і після війни.

Потрібно відмітити архітектуру будівлі, яка значно відрізнялася від інших. Над створенням будинку працював відомий архітектор М. Шехонін, що прославився своїми багаточисельними спорудами в столиці, які зводились для зібрань громадськості. Сьогодні будівля, де розташований дитячий музичний театр, являє собою пам'ятку архітектури радянського конструктивізму.

Прекрасне в подробицях

Споруда, будівництво якої почалося в 1930 році, уже 1933 року показалася в усій красі. Вирізнялися гарні інтер'єри, зручне розташування приміщень. Неймовірного лиску надавало вестибюлю мармурове облицювання, що нагадувало розкіш палаців. Центром архітектурної композиції, яка не могла не бути не поміченою, стала частина, увінчана куполом.

У 1980-х роках розпочалася реставрація будівлі. Повернулись чисті великі, рівно відштукатурені стіни, балкони з металевою огорожею, дерев'яні сплетіння на вікнах, що вражали своїм розміром, затишна зала зі сценою. Доволі нещодавно, у 1988 році, після ремонту, була обладнана оркестрова яма.

Що представить вам Дитячий музичний театр? Київ запрошує подивитися всіх охочих!

Мало хто знає, що склад театрального колективу довгий час залишався без власного приміщення. Заснований він був ще в червні 1982 року, і сьогодні знаходиться в стінах «Харчовика». До 1998 року спектаклі відбувалися на різних сценах. Але вже в тому ж році Будинок профспілок був офіційно відданий Київському дитячому театрові. На 20-й ювілей існування, театру присвоїли статус академічного за великий вклад у розвиток культурного життя. Починаючи з 2005 року він має назву «Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва». Сама по собі будівля відрізняється особливим екстер'єром. Дивлячись на неї, виникає стійке відчуття, ніби ти потрапив у казку чи в Діснейленд, не менше.

Кожен, хто приїжджає до столиці, має можливість насолодитися неймовірною обстановкою, цікавими спектаклями й самовідданою грою акторів. І якщо у вас з'явиться така можливість, то радимо скористатися нею. І головне, не забудьте звернути увагу на саму архітектуру споруди, яка є пам'яткою мистецтва.

Аудіоекскурсія по Подолу

Плануєте екскурсію по старовинному Подолу? Не забудьте відвідати Дитячий музичний театр. Тепер Вам не обов'язково наймати екскурсовода, щоб дізнатися захоплюючу історію пам'ятки. Прямо на цій сторінці Ви можете скачати наш новий продукт - аудіо екскурсію про Дитячий музичний театр. Коротка версія доступна безкоштовно, але все ж радимо придбати і завантажити повну версію, яка наповнена цікавими фактами з історії створення театру. Персональний аудіо гід у Вас в кишені!

Дитячий музичний театр – національна гордість!