Станція метро «Контрактова площа»

 Лінію метрополітену, яку кияни називають Синьою через колір на схемі, задумали ще в 1962 році. Київ тоді був набагато меншим, ніж тепер, і лінія мала з’єднати Київський автовокзал на Деміївській (колишній Московській) площі з площею Шевченка. Трасу запланували через вулицю Червоноармійську, далі через центр вирішили вивести на Поділ і повернути в сторону місцевості Куренівка, спочатку під подільськими вулицями, а далі вздовж вулиці Вишгородської до виїзду з міста в сторону Пущі-Водиці. Тому гілка отримала назву Куренівсько-Червоноармійської. Але до моменту початку будівництва метро в місті зводили величезний житловий масив Оболонь, якому підземний транспорт був потрібен як повітря. Тому замість Куренівки саме туди повернули нову гілку метро.

 Через це перша частина назва вулиці застаріла ще на етапі проектування. А коли вулиці Червоноармійській повернули історичну назву – Велика Васильківська, назва взагалі перетворилася в нісенітницю, що тільки заплутувала приїжджих.

Будівництво метрополітену на вулиці Жданова (Сагайдачного). 1974 рік

 Лінію будували так званим відкритим способом. Для цього повністю розкопали всю теперішню вулицю Сагайдачного і древню площу, водночас, у котлован ледь не пішов Гостинний двір. Повністю вирубали всю зелень і знесли стару, ще дореволюційну забудову. Історичну трамвайну колію, що була прокладена від Європейської площі до Контрактової – першу не лише в Києві, але й у Російській імперії, тимчасово перенесли з вулиці Сагайдачного на вулицю Братську.

 Але немає нічого більш постійного, ніж тимчасове, тому рейки так і залишалися на «тимчасовій» трасі, аж до повного закриття там трамвайного руху вже у наш час. До речі, коли шукали підстави для закриття трамваю, хтось із чиновників віднайшов рішення про те, що лінія Братською вулицею була тимчасова й запропонував «геніальну» ідею, що це може слугувати основою для її ліквідації. Так історична перша трамвайна лінія безславно завершила своє існування, не без допомоги молодшого брата − метрополітену.

Червона  (Контрактова) площа до будівництва  метро. Кінець 1960-х років

 Станцію метро «Контрактова площа» побудували в самому центрі історичного Подолу, під площею, відомою ще з часів Київської Русі,  яка увійшла в історію завдяки відомим Київським контрактам, де вони й проводилися.

 Щоправда, у радянський час, з 1919 до 1944 року, а пізніше в 1950-ті роки площа називалася Червоною, ймовірно через наслідування Москві. Тому і станція метро, відкрита в 1976 році, отримала назву «Станція метро «Червона площа». Але саме їй судилося стати першою ластівкою в історії київських метрополітенівських перейменувань –  у 1990 році площі повернули історичну назву і станцію також перейменували.

Панно геральдичної тематики в підземному залі станції. 2010 рік

 Довгий час після закінчення будівництва майданчик над станцією залишався частково незавершеним, натомість проблему для мешканців прилеглих вулиць і туристів вирішили. Зручно сплановані виходи дозволяли дістатися до більшості знакових точок Подолу: житлових будинків, магазинів, базару, навчальних закладів, музеїв, церков. Та й архітектура самої станції виявилася вдалою. Підземний зал достатньо просторий і наповнений повітрям. Цього вдалося досягнути завдяки облицьованим мармуром незвичайно вузьким колонам, що розташовуються з інтервалом у 6 метрів. Стіни підземного вестибюля оформлені мармуровими плитами рожевого кольору і прикрашені композиціями з геральдичною тематикою. А у вестибюлі з боку вулиці Спаської встановили тематичне панно, присвячене Києво-Могилянській академії, до якої веде вихід.