Києво-Могилянська академія: Будинок Галшки Гулевичівни

 Цей старовинний будинок належав Галшці (Єлизаветі) Гулевичівні. Вона походила з старовинного аристократичного українського роду. Серед знатних родів на Волині Гулевичі впродовж декількох століть посідали одне з провідних місць. Перший шлюб Галшки був невдалим, і в 1601році вона вийшла заміж вдруге. Її обранцем став багатий український шляхтич, мозирський маршалок на прізвище Лозко. Молодята оселилися в Києві. Це був час протистояння між уніатами і православними. Київ залишався центром політичного, економічного та культурного життя в Україні. В умовах насильницького насадження чужої віри, саме в Києві виник серйозний спротив цьому процесу. На початку XVII століття було створено Київське Братство, засноване православною громадою подільської Богоявленської церкви, яке і об’єднало православних міщан міста.

 У жовтні 1615 року Галшка Гулевичівна написала дарчу. "Будучи в доброму здоров’ї тілом і розумом, живучи постійно в лоні давньої святої віри Східної Церкви ... віддаю власний мій двір із землею і усім тим, що на ньому ... ні собі, ні своїм спадкоємцям нічого не залишаючи ... все це на монастир, також і на школу дітям як шляхетським, так і міщанським". Завдяки пожертві Галшки була заснована Київська Братська школа. Варто зауважити, що на той час ця ділянка була однією з найдорожчих в Києві. У дарчій були зазначені її межі — ділянка межувала із землею міського бургомістра, скарбничого та багатьма іншими дуже заможними киянами.

 Братська школа розпочала свою діяльність майже одразу після того, як дарча була вписана в магістратські книги. До того часу на території ділянки, подарованої Галшкою, вже існував кам’яний будинок. Він був побудований в стилі українського бароко. Будівля прямокутна в плані, оштукатурена, з внутрішнім плануванням "на дві половини".

 У 1630-ті роки митрополит Петро Могила взяв під свій патронат будівництво нового корпусу школи, який звели впритул до будинку Галшки Гулевичівни. Згодом при гетьмані Івані Мазепі школа перебралася в Староакадемічний корпус, а будинок Галшки Гулевичівни став монастирською поварнею. За деякими даними він певний час використовувався також під чернечі келії. Ймовірно, тоді заклали цеглою вікна, що виходять на сучасну вулицю Григорія Сковороди. Після руйнівної подільської пожежі 1811 року будівлю реконструювали за проектом архітектора Андрія Меленського.

Вигляд будинку з боку вулиці Григорія Сковороди. 2017 рік

 Тривалий час колишній будинок Галшки вважали тільки поварнею, і на радянській охоронній табличці було вказано дату побудови —  1650-ті роки. Однак, згодом ряд авторитетних дослідників, в тому числі й архітектор-реставратор Юрій Лосицький, дійшли висновку, що збережена по вулиці Григорія Сковороди, 4 будівля і є той самий будинок, з якого почалася історія Києво-Могилянської академії.

 У другій половині ХХ століття будинок Галшки Гулевичівни використовувався як корпус 15-ї міської клінічної лікарні. У 1992 році його передали відродженій Києво-Могилянській академії. У 2005 році за ініціативи президента Академії була проведена реконструкція будинку. Вона тривала два роки. Будинок Галшки повністю привели до належного вигляду, заново побілили, дах покрили черепицею, яка нагадує оригінальну дерев’яну XVI -XVII століть.

 В оновленому корпусі, колишнього будинку Галшки Гулевичівни, відкрили музей Києво-Могилянської академії. Також була відновлена і освячена Трапезна церква, що знаходиться поруч. У музеї зібрані цікаві експонати. У тому числі випускні альбоми Київської духовної академії, яка діяла в цих стінах з 1810 по 1910-й рік, нагрудні знаки вихованців, а також ряд етнографічних раритетів. Також тут знаходиться колекція цеглин, зібраних під час реконструкції академічних корпусів. Є тут і сучасні експонати, наприклад, заяви зразка 1992 року на вступ до вищого навчального закладу перших абітурієнтів відродженої Академії.

Церква Святого Духа з трапезною та колишньою поварнею. 2017 рік

 Сьогодні можна сміливо стверджувати, що будинок Галшки Гулевичівни є унікальною, такою що не має аналогів в Києві, громадською кам’яною будівлею, прикладом зовнішнього вигляду житла представників київської знаті XVI -XVII століть.