Укр  /  Рус

Мова:

Вулиця Велика Житомирська

Пожежна каланча Старокиївської пожежної частини. 1870-ті роки

Вулиця Велика Житомирська розташовується між Михайлівською та Львівською площами.

 

Вулиця Велика Житомирська прокладена в самому серці Старого міста. Це одна з найдавніших вулиць Києва. В минулому вона складала єдине ціле з вулицею Малою Житомирською. Зараз її довжина менше кілометра. Вона є яскравим зразком київського містобудування кінця  ХІХ – початку ХХ століття. За червоною лінією будинків по парній стороні вулиці знаходиться Пейзажна Алея. Сама ж вулиця має багато будівель із цікавою історією та береже пам'ять про видатних людей, пов’язаних з нею.

 

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися

А чи хотіли б ви дізнатися

  • Чому вулиця називається Великою Житомирською?
  • Що таке Присутствені місця?
  • Як у одній садибі одна церква Іонна Златоуста змінила іншу?
  • Де розташований Будинок лікаря?
 

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Вулиця Велика Житомирська з’явилася ще в ХІ столітті як важлива ланка в так званому Місті Ярослава. Тоді вона з’єднала Лядські ворота, розташовані в низині біля Козячого болота (нині Майдан Незалежності), Софійські ворота біля Софійського монастиря і Львівську браму на однойменній площі. З останніх і починався старовинний шлях, що веде в бік Житомира й далі на захід.

 До утворення  в 1792 році Волинської губернії дорога називалася Львівською, завдяки її географічному розташуванню. Але після Другого поділу Польщі і приєднання Житомира до Російської імперії, дорога отримала назву на честь цього міста. Відомо, що вже в XVII столітті на ній розташовувалося дві церкви: Стрітенська − біля Львівської площі та Іоанна Златоуста − на перетині з Володимирської вулицею.

 Після того як Київ став центром утвореної Київської губернії, для адміністрації, яка постійно росла, знадобилася окрема будівля. На початку ХІХ століття її звели в Маріїнському парку на Липках. Але кількість губернських чиновників збільшувалася настільки швидко, що незабаром двоповерхове приміщення стало занадто тісним. Якраз до цього часу в зв'яку з занесенням старих фортечних валів, територію поблизу святої Софії розчистили. Влада вирішила побудувати на площі між Софійським і Михайлівським монастирями цілий адміністративний комплекс. Його спорудили в стилі класицизму, що домінував у ті часи. Велична урядова будівля мала викликати благоговійний острах у мешканців - прохачів. Одну частину комплексу склали так звані Присутствені місця. Так колись у Російській імперії називали державні адміністративні органи. Другу частину відвели під Старокиївську поліцейську дільницю й пожежну команду. Спочатку будівля Присутствених місць була двоповерховою, згодом її надбудували до трьох поверхів. Тут розмістилися повітовий суд, Київська палата цивільного і кримінального суду та інші відділення губернського правління. Про панувавше хабарництво чиновників у Присутствених місцях киянин Олександр Паталєєв, відомий в дореволюційній пресі під псевдонімом Старий Грішник, залишив цікаві мемуари. Зараз у будівлі на вулиці Володимирській, 15 розташовується Апеляційний суд Київської області та різні структури МВС України.

Присутствені          місця.          1880-ті          роки

Присутствені місця. 1880-ті роки

 Пожежне депо з високою дозорчою вежею на розі вулиць Великої Житомирської та Володимирської збереглося донині. Зараз тут міститься Головне управління Державної служби надзвичайних ситуацій. До сьогоднішнього дня подібних конструкцій у Києві залишилося вього дві. Другу, колишню пожежну вежу займає Музей Чорнобиля на Подолі.

 Після спорудження адміністративного комплексу, вулиця фактично виявилася поділеною на дві частини, що було офіційно зафіксовано з 1869 року. Її частина, що спускається від Присутніх місць до сучасного Майдану Незалежності, отримала назву Малої Житомирської, а решта ділянки, від вулиці Володимирської до Львівської площі, − Великої Житомирської.

 Майже навпроти будівлі Присутніх місць розташовується перший будинок по парній стороні вулиці. Зараз його займає Дипломатична академія України. Відомий київський архітектор Олександр Беретті свого часу звів будівлю як особняк для богача-аптекаря Ейсмана.

 Пізніше з допомогою меценатів будівлю викупили для Київського реального училища. Його вихованцями стали багато відомих киян. У тому числі, й архітектори, які в майбутньому розбудовували Велику Житомирську, − Єрмаков, Альошин, Ніколаєв-молодший та інші. Незважаючи на відносно невелику довжину вулиці, список відомих людей, які жили тут може зайняти цілу сторінку. Серед них, видатні вчені, письменники, композитори, актори, такі як Панас Мирний, Кирило Стеценко, Амвросій Бучма, Євген Патон. Найстаріше із житлових приміщень на вулиці під №6/11 розташовується навпроти пожежної каланчі та відоме як будинок зі Старокиївською аптекою. Тут жив відомий археолог, історик мистецтва Адріан Прахов, під керівництвом якого були оформлені інтерʼєри Володимирського собору.

 Будівля          Релігійно-Просвітницького          товариства          з          церквою.          1890-ті          роки

Будівля Релігійно-Просвітницького товариства з церквою. 1890-ті роки

 У 1870-ті роки розібрали старовинну церкву Іоанна Златоуста на Великій Житомирській, 9. Деревʼяне приміщення церкви ще в 1631 році збудували з використанням конструкцій старої церкви Миколи Притиска на Подолі. Після того як вулиця розрослася, патріархальна сільська церква перестала вписуватися в нову забудову. Парафію перенесли на Галицьку площу (тепер Перемоги), там освятили нову церкву на честь Іоанна Златоуста. На місці ж деревʼяного храму виросла будівля Релігійно-Просвітницького Товариства з церквою. Зберігаючи спадковість, її освятили на честь Іоанна Златоуста. Будівля без храмової прибудови збереглася, а зараз там знаходиться Міністерство регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ України.

 Нинішній вигляд Великої Житомирської вулиці практично повністю сформувався на початку XX століття. В основному забудова була представлена прибутковими будинками, зведеними в різних архітектурних стилях. Більшість житлових приміщень тут призначалися для довгострокової оренди. Деякі будинки через характерні особливості отримали свої неофіційні імена. Так, прибутковий будинок № 32, збудований архітектором Ледаховським, відомий як Будинок зі зміями.

 Крім житла, адміністративних будівель, церков, на Великій Житомирській зʼявився один із найстаріших київських кінотеатрів, що зберігся до нашого часу. Тоді він називався «Ліра», а зараз кінотеатр ім. Чапаєва, він розташташовується в будинку з № 40, фактично на Львівській площі.

Будинок          житлового          кооператива          Радянський          лікар.          1930-ті          роки

Будинок житлового кооператива «Радянський лікар». 1930-ті роки

 Ще один будинок, який має власне імʼя та прославився на весь світ, був зведений у роки перших пʼятирічок у 1928-1930-ті роки, на розі Великої Житомирської і Стрілецької. Це №17 – знаменитий Будинок лікаря. У 1920-ті роки, коли в Києві практично не велося житлове будівництво, архітектор Павло Альошин спроектував і збудував з кольорової цегли дивовижний чотирьохповерховий будинок. Замовником виступила не держава, а житловий кооператив «Радянський лікар». Будівля була настільки вдало спроектована та ергономічно оформлена всередині, що увійшла до Британської енциклопедії як один зі зразків конструктивізму. Сам Альошин жив у одній із квартир цього будинку майже три десятиліття. У 1979 році на фасаді будівлі відкрили меморіальну дошку з горельєфом архітектора.

 У радянський період здійснювалися точкові вкраплення житлових будинків на вулиці, які часто були недоречні. Триває це й сьогодні, але в цілому вулиця зберегла присутній їй шарм. Більшість старовинних будинків встояли, хоча деякі з них пустують та перебувають в аварійному стані.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Екскурсії з цим місцем
Інші екскурсії Києвом
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Від площі до площі – і до Великої Житомирської прийди

Вулиця, що поєднує Львівську та Михайлівську площі є називається Велика Житомирська. Біля неї розташовані такі важливі об'єкти, як:

  • пам'ятник дочці Ярослава Мудрого – Анні Ярославні (на Львівській площі);
  • Пейзажна алея;
  • Стрітенський храм;
  • сквер на вулиці Олеся Гончара;
  • Міністерство регіонального розвитку;
  • готель InterContinental;
  • пам'ятник княгині Ользі;
  • пам'ятний знак жертвам голодомору;
  • Михайлівський Золотоверхий монастир.

Історія: крупинка до крупинки – дуже гарно

Початку шляху по В. Житомирській стартує зі Львівської площі, тому відзначимо особливий пам'ятник – Анні Ярославні. Її особі встановлені скульптури навіть у двох місцях Франції, а в Києві до 2016 році не було ні одної. З французькою культурою Анну пов'язує шлюб з королем Генріхом І, після весілля з яким вона, звичайно, стала королевою. Київська дівчина також подарувала Франції  нащадка королівської корони, народивши Філіпа І. Дитинство Анни пройшло в Києві, тому логічно, що пам'ятник нарешті з'явився і в столиці України. На його відкритті на площі Львівській були присутні посли багатьох європейських країн, міністр культури України Є. Нищук, а також самі творці бронзового образу Анни Київської – К. Скритуцький (автор) і Ф. Баландін (співавтор). Робіт автора нараховується цілий ряд, багато з них представлено на Пейзажній алеї, викладених мозаїкою.

Далі по вулиці розташована Стрітенська церква. Вона помітна синім дахом, хоч і має невелику висоту. Перше будівництво храму датується 1037 роком, коли Ярослав Мудрий захистив кордони Києва валом і побудував Львівські ворота в західній частині міста. Початковий варіант церкви був з дерева, як і наступний у середині ХVІІІ століття. Кам'яну ж церкву будували вісім років і освятили її в 1861 році. Змінити дерево на камінь вдалося тільки завдяки пожертві дами-благодійниці Марії Штейнгель. Арку Львівських воріт прикрашала ікона Богоматері в освітленні ореолу особливої овальної форми – мандорли. Тепер ікона зберігається в стінах Стрітенської церкви. Святиню хочуть перебудувати, причому повністю на новий лад, у стилі hi-tech, тому що так вона гармонійно впишеться в нову архітектуру міста. У плані проекту закладено втілення таких ідей: прозорі стіни, оглядовий майданчик, наповнення купелю з артезіанської свердловини, відкриття музею.

Майже завершенням маршруту є розкішний п'ятизірковий готель InterContinental. Вдень він і так привертає увагу, а ввечері загоряється вогнями, і здається тоді істинним імператорським палацом. Бездоганний сервіс послуг дає підставу проводити в конференц-залах зустрічі на світовому рівні. Як гарно та ідейно описане місце розташування готелю на офіційному сайті: знаходиться в «колі» храмів. Готель оточують такі святині:

  • Софійський собор;
  • Михайлівський монастир;
  • Андріївська церква.

От і не вір у підтримку божественних сил… На прикладі InterContinental одразу помітний виключний успіх проекту.

Біля готелю одразу на Михайлівській площі споруджений пам'ятник княгині Ользі, а більше за все виділяються розписані стіни Михайлівського монастиря. Небесно-блакитний колір заповнює полотна стін кожної споруди монастирського комплексу. Його вигляд захоплює іноземців, і вони намагаються зробити більше фото з Михайлівським, бо такі урочисті й величні фасади властиві невеликій кількості святинь.

Вдаримо технологічною туристичною новинкою по монотонним будням

Час дивитися на туризм з іншого ракурсу. Над цим замислилися наші експерти, що мріяли максимально спростити такий захоплюючий процес, як екскурсія. Спеціалісти й любителі своєї справи працювали багато місяців над втіленням ідеї віртуального гіда, що розповідає через навушники (обов'язковий атрибут!).

Внизу сторінки знаходиться посилання на завантаження аудіо екскурсії. Завантаживши програму на будь-який портативний девайс, можете вирушати в подорож. На вас чекає виразний і, обов'язково, захоплюючий виклад історичної розповіді про пам'ятки міста. Після визначення вашого місцезнаходження, під музику розпочнеться голосовий супровід вашої прогулянки. Ви неодмінно почуєте все найцікавіше про об'єкт. Є думка, що мешканці стануть більш обізнаними й зможуть легко відповісти на запитання іноземних туристів, а також провести їм повноцінну екскурсію не гірше за досвідченого екскурсовода. Знадобиться лише знання міжнародної іноземної мови (хоча б англійської) і комунікабельність. Але, як показує практика, слухаючи цікаві розповіді аудіо гіда, багато мандрівників просто отримує задоволення від своєї прогулянки.

Продукт представлений двома версіями – ознайомлювальною й повною. Перша, безкоштовна, має інформацію про основні відомі пам'ятки міста, а ось інша, що оплачується окремо, надає більше даних і допоміжних матеріалів, а саме – малюнки та впорядкованість за хронологією розвитку подій.

Від площі до площі – і до Великої Житомирської прийди