Укр  /  Рус

Мова:

Львівська площа

Львівська площа. 1950-ті роки

Львівська площа розташована між вулицями Великою Житомирською, Рейтарською (виходить в арку), Ярославовим Валом, Бульварно-Кудрявською і Січових стрільців.

 

Львівська площа - одна з найстаріших площ Києва, відома ще за часів Київської Русі. Тут знаходився західний в'їзд у місто. Після нашестя монголо-татар у 1240 році, життя на ній призупинилося, так як майже все було зруйновано. З давніх-давен тут розташовувалася Стрітенська церква, а на площі проводився великий Сінний базар. Його перенесли в інше місце тільки в 1950-і роки. З тих пір територію площі розпланували у вигляді скверу для відпочинку. Площа має цікаву історію, та на ній збереглися будівлі з минулого.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися

А чи хотіли б ви дізнатися

  • Де були розташовані Львівські ворота?
  • Як "самооновились" куполи Стрітенської церкви?
  • Куди переїхав Сінний ринок?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Тисяча років тому, на місті сучасної Львівської площі, проходила межа міста, окреслена лінією потужних оборонних валів. Майбутня площа формувалася під захистом фортеці, розташованої попід жвавою дорогою, що вела на захід, у бік Львова та далі – до Європи. Виїзд з міста контролювався потужними воротами, які згадуються в літописах під назвою Жидівські. Ймовірно, поруч селилися євреї. З давніх-давен біля воріт проводився великий ярмарок. Тут же знаходилася і знаменита Стрітенська церква, зведена в ХІ столітті. Після навали монголо-татар у 1240 році життя в цій місцевості завмерло, оскільки нападники знищили ворота, пошкодили вали і спалили будівлі, розміщені за ними.

 Значно пізніше фортецю відновили, вали підсипали та відбудували в'їзну частину. На цей раз ворота отримали назву Львівські. Були вони дерев'яними, а за ними знаходився невеликий рів, через який перекинули місток. У 1795 році ворота розібрали як застарілі. Довгий час їх прикрашала старовинна ікона Божої Матері «всіх скорботних радість». Святиню зберегли і передали в сусідню Стрітенську церкву. Після чого миряни надали церкві іншу назву - «Скорботна». В цей час основний в'їзд у місто став проходити через Житомирську заставу – шлагбаум з вартовим приміщенням.

Торгівля          на          Сінному          базарі.          1890-ті          роки

Торгівля на Сінному базарі. 1890-ті роки

 У 1850-ті роки тут офіційно став діяти новий базар, де торгували сіном. Відповідно він отримав назву Сінний. Але ще добрих два десятиліття на площі височіли рештки земляних валів. Потім їх зрили і навколо ринку швидко почали з'являтися житлові будинки. У 1869 році влада офіційно надала площі назву «Львівська». Лінією древніх споруд проклали початок вулиці Бульварно-Кудрявської. Вона зв'язала Львівську площу з Галицькою (зараз площа Перемоги). Трохи раніше в сторону Золотих воріт провели вулицю Ярославів Вал. Наприкінці ХІХ століття основний архітектурний ансамбль площі складався з кількох скромних двоповерхових будиночків і прибуткових будинків висотою в чотири-п'ять поверхів. На першому поверсі однієї з таких дореволюційних ''висоток'' знаходиться найстаріший із діючих в Києві кінотеатрів - кінотеатр "Ліра".

 У 1892 році Львівську площу і Хрещатик поєднала лінія кінного трамваю. Через два роки цю гілку електрифікували. Крім житла, на площі побудували будівлі громадського призначення. У 1913 році на самому початку Бульварно-Кудрявської вулиці з'явилася будівля Київської казенної палати і Казначейства (нині корпус Київського національного економічного університету). На розі з Ярославовим Валом звели школу, що існувала на кошти відомого мецената Миколи Терещенка (зараз Київський національний університет театру, кіно і телебачення).

Стрітенська          церква.          1900-ті          роки

Стрітенська церква. 1900-ті роки

 З настанням радянської влади ринок продовжував працювати. А церква, звичайно, опинилася під загрозою. У 1923 році з'явилися чутки, що давно не ремонтовані куполи Стрітенської церкви дивом оновилися. Подія викликала величезний резонанс, площу заполонили віряни, які прийшли подивитися на диво. Знайшлися люди, які побачили в цьому знамення швидкого падіння режиму більшовиків. Поступово площа змінювала свій історичний вигляд. У 1936 році церкву розібрали. Будівлю Казенної палати надбудували ще одним поверхом і відвели під друкарні. А ринок продовжив жити своїм життям. До того ж, з 1939 року площа стала офіційно називатися Сінною. Торгівля тривала і в роки нацистської окупації 1941-43 років. Перший поверх колишнього прибуткового будинку на розі площі та Великої Житомирської вулиці тоді зайняв магазин для так званих фольксдойче - осіб змішаного походження з частиною німецької крові. Відступаючи з Києва в 1943 році, окупанти підпалили будівлю друкарні. Після війни життя поступово увійшло в мирне русло. Площі повернули історичну назву Львівська. Будівлю колишньої друкарні відновили і передали для гірського (будівельного) технікуму.

Будинок          художника.          1982          рік

Будинок художника. 1982 рік

 Зміни настали в 1958 році. Торгівлю на площі заборонили. А ринок перевели в спеціально збудоване приміщення на новому місці в трьох хвилинах ходи Бульварно-Кудрявською вулицею. Замість старих торгових рядів зробили сквер. Наприкінці 1960-х на Великій Житомирській вулиці звели будівлю Торгово-Промислової палати, яка частково зайняла місце зруйнованої Стрітенської церкви. Новий ансамбль площі остаточно склався в 1970-1980-их роках. Побудували Будинок художника, прикрашений сімома жіночими фігурами, які символізують різні види мистецтв. Киянам нова будівля не сподобалася і її зразу ж прозвали "Будинком семи повішених". До 1981 року навпроти Будинку художника спорудили гігантську на ті часи 25-поверхову будівлю Будинку торгівлі. Це викликало ще більше невдоволення городян. Громіздкий хмарочос задавив історичну площу і до того ж зіпсував панораму міста з боку Подолу і Лівобережжя. Невеликою прикрасою став тільки технічний басейн з фонтаном, облаштований для потреб торгового центру. Влітку біля нього виставляли столики літнього майданчика ресторану "Золоті ворота". Але басейн припинив своє існування в 2008 році. Його місце зайняв торговий центр.

Будинок          торгівлі          і          технічний          басейн          перед          ним.          1980-ті          роки

Будинок торгівлі і технічний басейн перед ним. 1980-ті роки

 У 1990-ті роки в процесі будівництва третьої лінії Київського метрополітену на площі планували станцію "Львівська брама". Але поки під землею йшли роботи, місце, де мав бути вихід з метрополітену, забудували. У 2016 році площу прикрасив невеличкий пам'ятник Анні Ярославні – доньці Ярослава Мудрого, яка стала королевою Франції. Княжна зображена маленькою дівчинкою з Біблією в руках.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Інші екскурсії Києвом
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Львівська площа та київська дочка над нею

Старий Київ приваблює туристів і постійних мешканців столиці України. Особливо людна місцевість, де раніше розташовувались ворота на Львів – це Львівська площа. Зовсім нещодавно завдяки французькому посольству та деяким владним українським керівникам відкрили пам'ятник Анні Ярославні. Він зараз прикрашає Львівську площу, хоча раніше на її місці були Жидівські ворота, та й взагалі, як такої площі не було, зате оборонних споруд доволі. Перерахувавши всі назви з минулого, виходить ось такий ряд найменувань: Жидівські > Львівські > Житомирські ворота. З середини ХІХ століття сучасна Львівська площа паралельно називалася Сінною (від Сінного ринку). З 1959 року назва площі не змінювалася, зате сама територія поступово перетворювалась і ставала кращою на радість туристів.

Два кити Львівської площі

Головними будівлями були два будинки – торгівлі та художника. Звичайно, споруда для торгових відносин відрізняється і зовнішнім виглядом, і відвідуваністю, а Будинок художника вважається істинною прикрасою. Його фасад декорований сімома жіночими фігурами. Тут полюбляють відпочивати кияни та гості будь-якого віку, оскільки заходи, що проводяться, багатьом припадають до душі. У Будинку відбуваються концерти, виставки, театральні постановки, змагання танцювальних колективів, хорового співу, уроки живопису.

Якщо дитина цікавиться танцями чи іншим видом мистецтва – від живопису до монументального – її майстерність зможуть розвинути саме в Будинку художника. Тому батьки приводять нове покоління вчитися створювати шедеври на постійній основі навчання. Також є можливість відвідувати одноразові майстер-класи, щоб дитина зрозуміла для себе, чи варто продовжувати займатися мистецтвом, чи простіше відвідати Будинок торгівлі напроти, попросити батьків, аби купили модний спінер :)

Про торговий будинок напроти Будинку мистецтва довго розповідати не доведеться, оскільки у тому буває багато киян. Там орендують місця для значної кількості сучасних брендових магазинів. Шопінг вийде на славу.

Краще пізно, ніж ніколи: відкриття пам'ятника Анні Ярославні в Києві

Коли в двох містах Франції вже стояли пам'ятники українській красуні, а в її рідній столиці його ще не було, виникло здорове питання: «А чому б не увіковічнити знамениту доньку Ярослава Мудрого в її рідному місті?». Так і зробили! На церемонії відкриття пам'ятника були присутні посли європейських країн, скульптори монументу, міністр культури України, а також молоде покоління французьких шкіл у місті Києві. Анні пощастило бути дружиною короля Франції, хоч і другою. Та зате київська дівиця подарувала нащадка для французького королівства. Назвали немовля Філіпом І.

Про талант скульптора вже розповіло багато його робіт. Особливо втішні слова вимовляються в розмовах про Пейзажну алею. Митець так її облагородив, що тепер його мозаїчні композиції викликають захват у людей будь-якого віку.

Посольство біткойна в Україні

Нашуміла ціна криптовалюти, а саме біткойна, доторкнулася до серця кожного. Хто безпосередньо пов'язаний з нею, добре ознайомлений з можливими операціями оплати товарів чи послуг. На початок 2018 року, купівля одного біткойна складає 428 544 грн. У доларовому еквіваленті сума набагато менша, але стукіт серця залишається таким самим. Звісно, у кожній країні повинна бути, так сказати, цитадель такого явища, є вона і в Києві. Посольство біткойна в Україні знаходиться на Львівській площі.

Найцікавіше в аудіофайлі

Немає нічого простіше, ніж гуляти по місту й слухати його історію через навушники. Таким чином, кожен може організувати собі екскурсію, що вразить неймовірними фактами. Для такого рішення потрібен всього лиш портативний девайс і, як уже було вказано, навушники. У кінці сторінки розташовані кнопки для завантаження двох файлів: безкоштовна скорочена версія та повна платна.

Для того щоб у загальних рисах дізнатися історію про об'єкти Києва, досить ознайомлювальної короткої версії. Для справжніх поціновувачів історії, книжкових хробаків, друзів бібліотекарів розширена версія – що лікар прописав. У ній зібрані рідкісні знання з важкодоступних джерел і писань. Дані об'єднано в загальний аудіофайл. Це дає можливість неспішно гуляти по місту та слухати історію, як той чи інший об'єкт зародився чи що цікавого відбувалося на території, де ви на зараз знаходитеся.

Такий підхід – новинка для аудіоекскурсій, аналогів якої в Україні немає. Скористайтеся унікальною можливістю стати одним із перших слухачів. Радьте друзям і знайомим, щоб просувати культуру туризму та робити його ще більш доступним.

Львівська площа та київська дочка над нею