Укр  /  Рус

Мова:

Володимирський собор

Володимирський собор. 1980-ті роки

Володимирський собор розташований за адресою бульвар Тараса Шевченка, 20.

 

Володимирський собор побудований у стилі давніх церков Візантії. Будівництво храму було заплановане ще в середині ХІХ століття, але тривало більше чотирьох десятиліть. У підсумку очікування виправдалися, і собор вийшов величним та урочистим. До створення святині доклали руку відомі київські архітектори, такі як Олександр Беретті та Володимир Ніколаєв, а розписами займалися видатні художники Віктор Васнецов, Вільгельм Котарбінський, Іван Селезньов, брати Павло та Олександр Свєдомські та інші майстри. Керував роботами відомий мистецтвознавець, професор історії мистецтв Петербурзького і Київського університетів Адріан Прахов. За його ескізами в соборі виконані мармуровий іконостас, скульптури князя Володимира та княгині Ольги на вхідних воротах і значна частина орнаментів. Після закінчення робіт з розпису собору всі художники були нагороджені золотими медалями, виготовленими за ескізами А. Прахова.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися

А чи хотіли б ви дізнатися

  • Де спочатку збиралися побудувати Володимирський собор?
  • Чому недобудований храм почав руйнуватися?
  • Скільки живописців доклали руку до розписів храму?
  • Скільки імператорів змінилося за час будівництва собору?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Один з найвідоміших храмів Києва, Володимирський собор був освячений 20 серпня (за старим стилем) 1896 року. Але становленню цього шедевра архітектури передували довгі роки, коли вирішувалися проблеми з вибором місця, запрошенням архітектора проекту та фінансові питання. Ще в 1852 році митрополит Київський і Галицький Філарет (Амфітеатров) в посланні на високе імператорське ім’я просив дозволу на будівництво в Києві нового храму. Ця святиня мала бути присвячена рівноапостольному князю Володимиру, хрестителю Русі, і, на думку митрополита, побудувати її слід було у візантійському стилі.

 Незабаром зі столиці надійшла відповідь: Синод та особисто імператор Микола І висловили згоду з пропозицією київського митрополита. Кошти на створення храму повинні були надійти виключно від філантропів та меценатів, задля чого цар дозволив оголосити підписку по всій імперії. У 1852 році Філарет створив спеціальний комітет з будівництва Володимирського собору. Однак після його раптової смерті справа призупинилася. На той момент була лише обрана ділянка між міським театром (зараз на його місці Національна опера) та Золотими воротами. Крім того вже був підготовлений проект архітектора Івана Штрома. Виконуючи замовлення, зодчий запланував величний тринадцатикупольний собор, подібний на стародавні храми Візантії, і оцінив вартість робіт в гігантську на ті часи суму —  700 тисяч рублів.

 Проект          Володимирського          собору          архітектора          І.          Штрома

Проект Володимирського собору архітектора І. Штрома

 Зрозуміло, що зібраних благодійних внесків на таке будівництво не вистачило.

 Наступний митрополит — Ісидор (Нікольський) — обрав нове місце для розміщення собору: навпроти Університету святого Володимира. Проте Олександр ІІ, який  на той час царствував у Російській імперії, цю пропозицію відхилив і розпорядився будувати храм уздовж бульвару (там, де він зараз і стоїть). Розташувати проект на новому місті доручили в 1861 році єпархіальному архітекторові Павлу Спарро. Він виконав роботу, і, зменшивши кількість куполів до семи, здешевив кошторис будівництва майже в чотири рази.

 Проте від керівництва роботами Спарро відмовився, а погодився інший зодчий — Олександр Беретті, який був давнім недругом і суперником Івана Штрома. У підсумку це і загубило кар’єру Беретті. У день пам’яті рівноапостольного князя Володимира в 1862 році вже третій за рахунком з початку храмової епопеї митрополит Арсеній (Москвін) заклав перший камінь в основу майбутньої святині. В урочистостях брали участь імениті громадяни Києва та високоповажні гості.

 Два роки храм будувався швидкими темпами. Але раптом сталося непередбачене. Коли основна конструкція була готова, стіни будівлі вкрилися тріщинами, які постійно збільшувалися. У терміновому порядку для пояснень та порятунку ситуації зі столиці був викликаний Іван Штром. Він зміг переконати членів будівельного комітету, що тут його провини немає, а будівля почала руйнуватися через внесені зміни до його проекту, що повністю порушили початковий задум. Архітектор Беретті був усунений від керівництва будівництвом, правда, він залишився членом комітету.

Незакінчений          Володимирський.          Початок          1890-х          років

Незакінчений Володимирський. Початок 1890-х років

 Справа знову надовго призупинилася, оскільки ніхто з київських зодчих не хотів брати на себе відповідальність за добудову храму. Ситуація змінилася на краще тільки після візиту до Києва в 1875 році імператора Олександра ІІ. Проїжджаючи з вокзалу бульваром, він побачив обгороджене і занедбане будівництво та наказав якомога швидше закінчити роботи. Цю справу доручили архітектору Володимиру Ніколаєву. Під його керівництвом уже в 1882 році зведення собору святого Володимира було завершене. Від моменту закладення першого каменя до цього часу пройшло довгих 20 років.

 На наступному етапі постало питання внутрішнього оздоблення храму та здійснення розписів. Керувати ними призначили видатного мистецтвознавця Андріана Прахова. Дослідники його творчої діяльності стверджують, що без Прахова собор був би ординарним київським храмом. Професор розрахував об’єм робіт, склав кошторис і запросив відомих художників: Віктора Васнецова, Вільгельма Котарбінського, Михайла Нестерова, Миколу Пимоненка, братів Свєдомських, Михайла Врубеля, Івана Селезньова та інших. У підсумку з 1885 по 1896 роки в роботах взяли участь майже 100 художників, яких в Києві стали називати "соборянами". Віктор Васнецов розписав головний неф і апсиду, відобразив основні сюжети Старого і Нового завітів, а головне — створив чудовий животворний образ Божої Матері. Її репродукції наприкінці ХІХ - початку ХХ століть стали популярними на всій території Російської імперії. Спочатку собор задумувався як храм-пам’ятник князю Володимиру, а в підсумку став пам'яткою і всім тим, хто оформляв його впродовж довгих 11 років.

 Богоматір          в          апсиді          головного          вівтаря.          Художник          В.          Васнецов

Богоматір в апсиді головного вівтаря. Художник В. Васнецов

 Екскурсоводи люблять розповідати київську легенду про те, що композиція з оформлення собору "Христос на хресті", роботи художника Вільгельма Котарбінського, настільки вразила своєю правдоподібністю юного Михайла Булгакова, що в майбутньому, через багато років, він передав свої емоції в знаменитому романі "Майстер і Маргарита ".

 Храм планували освятити до 900-річчя Хрещення Русі в 1888 році, але внутрішнє оформлення розтяглося більше, ніж на десятиліття. Тільки в 1896 році відбулося освячення. В урочистих заходах брало участь імператорське сімейство, яке прибуло з Петербурга на чолі з Миколою ІІ, і це був уже четвертий імператор від початку будівництва Володимирського собору.

 Хресна          хода          при          освяченні          Володимирського          собору.          1896          рік

Хресна хода при освяченні Володимирського собору. 1896 рік

 Далі було двадцять років богослужіння, поки не почалася низка страшних подій 1917-1920 років. Після встановлення і зміцнення радянської влади в 1930-і роки храм закрили. Але, на щастя, у богоборців вистачило розуму не знищити святиню, а лише перетворити її на музей атеїзму.

 Антирелігійний          музей          у          Володимирському          соборі.          1932          рік

Антирелігійний музей у Володимирському соборі. 1932 рік

 Під час нацистської окупації Києва 1941-1943 років богослужіння відновилися і більше вже не припинялися.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Екскурсії з цим місцем
Інші екскурсії Києвом
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Володимирський собор у Києві

Усе ще думаєте, чи варто влаштовувати собі екскурсію Києвом? Якщо шукаєте ідеальне місце для уїк-енду й раніше ніколи не бували в столиці, тоді й думати нічого: обов’язково приїжджайте до цього мегаполіса – не пожалкуєте. Втім, навіть якщо ви мешкаєте в Києві багато років, однаково варто час від часу відкривати для себе тутешні пам’ятки. Адже буває, що люди роками проходять повз ті чи інші будівлі, багато з яких має надзвичайно важливе історичне й релігійне значення, але при цьому просто не помічають їх. Однією з основних пам’яток Києва є Володимирський собор, розташований у центральній частині столиці. Велич і краса цього дивовижного православного собору вражає кожного, хто тут побував. Багатство фарб і різноманітні форми по праву роблять храм основним об’єктом більшості екскурсій. Особливої популярності зараз набувають паломницькі подорожі. Віряни з усього світу приїжджають до Києва, щоб доторкнутися до чогось сакрального. Вже де-де, а в українській столиці священних місць більше ніж досить. Але навіть ті, кого не цікавить релігійна складова таких пам’яток, просто зобов’язані хоч одним оком поглянути на цю споруду й відчути її енергетичну міць.

Володимирський собор: історія, що йде в далеке минуле

Київ – надзвичайно гарне місто, історію якого можна вивчати, і хоч витратити на це все життя, так і не дізнатися істини. Стільки таємниць і легенд, здається, ні одне інше місто країни не зберігає. Багатовікова історія канула в Лету, а пам’ять про неї зберігають лише ті споруди, які незалежно від тих чи інших обставин усе-таки встояли та пройшли крізь віки. Багато будівель було свідками подій, про які ми, як туристи чи просто сучасники, банально не замислюємося. Але ж цікаво опинитися десь там, де виникає стійке відчуття, що в цьому місці творилася історія.

Перед тим, як стати справжнім творінням релігійного мистецтва, Володимирський собор пройшов великий етап свого будування. Згідно з першим грандіозним планом російського архітектора Івана Штрома, собор мав бути у формі хреста й декорований 13 куполами. Однак такий дорогий проект, утверджений у 1953 році, зазнав великих змін. Відповідно до внесених єпархіальним архітектором Павлом Спарро змінами, центральна частина храму мала мати сім куполів. Будівництво стартувало в 1862 році за вже знову зміненою схемою Олександра Беретті, який збільшив розміри храму в декілька разів. До моменту завершення будівництва в стінах собору несподівано почали з’являтися тріщини.

Зведення собору було зупинене. Лише через 10 років, за наказом імператора Олександра ІІ, терміново продовжилося будівництво собору. Російський інженер і архітектор Рудольф Бернгард підготував остаточний проект, у якому було знайдено шляхи усування тріщин. Реалізацією проекту займався київський архітектор Володимир Ніколаєв. Йому вдалося змінити ситуацію та закінчити зведення Володимирського собору в Києві 1882 року. Виходить, що вже більше ста років тому на світ з’явився собор, який став одним з найяскравішим символів столиці. Велика кількість магнітів, котрі туристи привозять з Києва близьким у якості сувеніру, зображають саме цю пам’ятку, незважаючи не те, що в Києві немало інших.

Однак наступним завданням була внутрішня робота, обладнання інтер’єру, а також розпис стін. Спочатку інтер’єр планував той же Володимир Ніколаєв. Але до цієї роботи виник інтерес і в доволі талановитого, амбіційного російського археолога Адріяна Прахова, за проектом якого й оформили Володимирський собор. Київ з появою цього архітектурного шедевру перетворився і став ще розкішнішим. У багатому настінному живописанні храму брали участь великі діячі мистецтва. Власне, той найефектніший і, безумовно, майстерний розпис завершили в 1896 році. Офіційно собор освятили в серпні 1896 року, де фігурували імператор Микола ІІ та його дружина. Цю унікальну споруду назвали на честь Володимира Великого, адже роль цієї видатної особистості в історичному континуумі, як для Києва, так і для всієї країни, була немалою. Втім, релігійна складова теж не обійшлася без участі Володимира, тому, здається, цілком справедливо, що один з найвеличніших соборів столиці названий на його честь. Звели будівлю в псевдовізантійському стилі за типом давньоруського храму.     

Відкриваєте для себе Київ? Володимирський собор сьогодні: обов’язково помилуйтеся цією красою!

Нині внутрішня й зовнішня обробка собору зачаровує та надихає. Архітектура, що вражає, незвичайна аура, неповторний розпис, ікони, святині, мощі, вдале розташування… Усі ці фактори роблять Володимирський собор неймовірним місцем, яке обов’язково потрібно відвідати, щоб доторкнутися до релігійності та історії. Територія навколо храму облаштована лавками, деревами й чагарниками, що робить оточення затишним і приємним. Дзвони створюють неповторний мелодійний фон, від чого навіть душа відпочиває.

Висота храму, включаючи хрест, складає 49 метрів, а ширина – 30 метрів. На лицьовому боці будівлі вціліла мозаїка, яку виконав художник Олександр Фролов. На громіздких бронзових дверях головного входу знаходяться литі рельєфи, що зображають княгиню Ольгу та князя Володимира. Без участі цих осіб зараз міг би бути зовсім інший Київ. Володимирський собор не просто вишукана краса будівлі, а нагадування нам же про наше минуле.

Складові інтер’єру та мозаїчний декор підлоги створені з мармуру. З цього головного матеріалу також був реалізований іконостас храму. Спеціально призначений для обробки мармур везли з Іспанії, Франції, Італії та Бельгії. Укладання мозаїки здійснювалося майстрами з Венеції, а посудом зі срібла для церемоній забезпечувало доволі популярне на той час ювелірне підприємство Хлєбнікова. Внутрішня обстава собору породжує відчуття спокою. Стіни прикрашені великими композиціями з Біблії, які в комплексі розповідають кожному відвідувачеві історію церкви. Вражає те, що творці настінного живопису розцінюють самовідданість і муку як обов’язок кожного з нас перед Богом. Гідне уваги й те, що стіни собору можуть повідати нам не лише образи святих, а й сюжети з історії.

Той, хто вперше потрапляє в храм, особливу небайдужість отримує від вражаючого, що залишає незабутнє враження, образу Богоматері. У слабкому мерехтливому янтарному світлі Богоматір неспішно та м’яко зустрічає відвідувачів. Її великі карі очі, наповненні любов’ю та печаллю, привітно й тепло дивляться на відвідувача. Незвичайне її біле, освітлене всередині обличчя. Образ Богоматері уособлює істинну красу людини та любов. Сьогодні в храмі проводять релігійні обряди та важливі для української церкви заходи. Унікальний Володимирський собор Києва – це провідний храм православної церкви України. Лише побувавши в цьому величному місці, можна побачити всю незвичайну пишність і витонченість храму, а також відчути велику духовність собору.

Відвідайте Володимирський собор у Києві з аудіогідом okTV

Якщо вам імпонує ідея приїхати до Києва, або присвятити декілька днів знайомству з містом і його пам’ятками, обов’язково скористайтеся нашою пропозицією – не пожалкуєте. Наша команда реалізувала новий продукт у світі туризму – аудіогід. На сторінках пам’яток, розташованих на нашому порталі, є дві аудіострічки, у яких диктор, під приємну музику, розповідає цікаві факти родом з минулого. Вам не потрібно шукати компанію, щоб вирушити на групову екскурсію, не потрібно замовляти індивідуальну прогулянку з істориками чи екскурсоводами. Самостійно ви можете отримати максимум корисного контенту, і щоб мати задоволення від знайомства з Володимирським собором у Києві, досить завантажити будь-яку з двох аудіострічок у кінці сторінки.

У безкоштовній версії – стисла, але дуже цікава й містка інформація, прослухавши яку, ви зрозумієте, у якому форматі йде розповідь. А от платна версія – повніша. Тут не лише зібрано факти, яких не розповідають на уроках історії, а й додано зображення – фотографії з далекого минулого. Ви здійсните невелику подорож у часі й побачите, як виглядав цей собор у різні періоди. Всі зображення впорядковані в хронологічному порядку, що дозволить вам, ніби пазл, скласти повноцінну картинку в голові. Все, що вам було б цікаво дізнатися про це величне місце, ви дізнаєтеся.

Скористатися аудіогідом дуже просто. Ви просто завантажуєте потрібну аудіострічку на свій ґаджет – планшет чи смартфон. У будь-який зручний час можете вирушити на прогулянку, і коли опинитеся безпосередньо біля цього собору, виймайте навушники та запускайте завантажений файл. Все найважливіше та найцікавіше ми вмістили саме у своєму аудіогіді. Вам залишається лише отримувати задоволення.          

Володимирський собор у Києві