Велика Васильківська вулиця

 Вулиця Велика Васильківська виникла як продовження Хрещатика у напрямку стародавнього міста Василькова, що і зумовило її назву. Двісті років тому в районі Бесарабської площі знаходилася прикордонна застава, за якою місто фактично закінчувалося, і починалася ґрунтова дорога, що згодом стала вулицею. Спочатку вздовж неї селилася біднота і відставні солдати. Масове освоєння території розпочалося після будівництва Нової Печерської фортеці. До початку ХХ століття Велика Васильківська перетворилася на центральну магістраль Либідської поліцейської дільниці і була повністю забудована. До сьогодні тут збереглося багато будівель тієї епохи, як житлових, так і промислових.

 Довжина Великої Васильківської — 3,5 кілометра, а це означає, що досліджувати її можна не один день. Починається вулиця великими торговельно-розважальними комплексами "Арена сіті" і "Мандарин плаза". Вони включають в себе будівлю дореволюційного готелю Пале-Рояль і нові прибудови. Тут, в будинку під № 5 у 1896 -1903 роках жив класик єврейської літератури Шолом-Алейхем, який писав свої твори на ідиш. Будинок до наших днів не зберігся, в 2001 році його зруйнували, коли будували торговельно-розважальний центр. Проте у новому комплексі відвели приміщення для створення меморіального Музею Шолом-Алейхема, що відкрився в 2009 році. Ім’я Шолом-Алейхема пов’язане також з будинком на Великій Васильківській, 13 (що на розі вулиці Рогнідинської). Це вціліла будівля колишнього готелю "Імперіал", де в 1905 році письменник ховався від єврейського погрому. Після цього він поїхав з Києва назавжди.

 Навпроти Музею Шолом - Алейхема на парній стороні вулиці розташовані кілька будинків післявоєнної сталінської забудови. У будинку № 6 мешкали відомі українські літератори Остап Вишня, Степан Олійник, Семен Скляренко, Платон Воронько та інші. Також тут знаходився знаменитий книжковий магазин "Книгарня письменників". Муніципальна книгарня "Сяйво" і зараз розташовується на першому поверсі будинку.

Кінотеатр "Київ". 1952 рік

 У цьому ж кварталі ближче до площі Льва Толстого в монументальному приміщенні працює один з кращих в місті кінотеатрів —"Київ", відкритий ще у 1952 році. Навпроти нього —  комплекс будинків, що утворюють так званий Малий пасаж, за яким розташовується інженерний корпус метрополітену і розпочинається площа Льва Толстого. Тут Велика Васильківська повертає ліворуч і виходить на практично пряму лінію. У цій частині вулиця вимощена бруківкою, а по обидва боки, до перехрестя з вулицею Саксаганського, знаходяться колишні прибуткові будинки, що збереглися до сьогодні. На перетині вулиць Великої Васильківської та Саксаганського на місці типового радянського житлового будинку в 1950-і роки працював післявоєнний цирк.

 Далі вулиця спускається до Троїцької площі, яка сьогодні являє собою порожній простір перед Національним спорткомплексом Олімпійським. Храм, що дав їй назву, був зруйнований в 1960-і роки, і на його місці був зведений перший в Києві шістнадцятиповерховий будинок. Навпроти нього —  колишній Троїцький народний дім, в якому зараз працює Київський національний академічний театр оперети. Будівлю, що призначалася для просвітницьких цілей, побудували в 1901-1902 роках за ініціативи Київського товариства грамотності. Міська влада безкоштовно надала ділянку землі, а архітектор Геннадій Антоновський розробив проект, не взявши за це ні копійки. Будівля відома ще й тим, що відігравала значну роль в поширенні української культури. Тут свого часу розташовувався перший стаціонарний український театр, яким керував Микола Садовський.

Театр оперети, колишній Троїцький народний дім. 1982 рік

 На розі з вулицею Фізкультури знаходиться будівля Київського планетарію, побудованого в 1987 році. А весь наступний квартал займають дві будівлі сталінської архітектури. Довоєнний будинок під № 69 фахівці вважають одним з кращих архітектурних зразків того періоду.

 Далі Велика Васильківська вулиця виходить на колишню Кінну площу. Зараз це місце ніяк не можна назвати площею, але наприкінці ХІХ століття тут торгували кіньми. Пізніше на цій території побудували гарний будинок 4-ї київської гімназії, біля якого був скверик, що називався Поліцейським садком. У цій гімназії навчалися багато відомих особистостей  — художник Валентин Сєров, письменник Ярослав Івашкевич, актор і співак Олександр Вертинський. Одразу за колишньою гімназією нещодавно постав офісний центр. Він є цікавим зразком використання старовинної архітектури. Фактично будівлю знесли, але при цьому залишили фасадну частину з охоронною табличкою, а до неї прилягає хмарочос в стилі хайтек.

Миколаївський костел. 1910-ті роки

 Родзинкою вулиці по праву вважається Миколаївський костел. Храм в стилі псевдоготики, з високими шпилями, побудований знаменитим архітектором Владиславом Городецьким, був завершений у 1909 році. Сьогодні паралельно з богослужіннями в костелі проводяться концерти органної музики.

 По мірі віддалення від центру, на вулиці зустрічається все більше радянських і сучасних будівель. За п’ятсот метрів від костелу височіє масивний Національний палац мистецтв "Україна" —  один з найбільших концертних залів країни, відкритий у 1970 році. Свого часу це був ультрасучасний об’єкт, а групу архітекторів, які розробили проект, нагородили Державною премією СРСР імені Т. Г. Шевченка.

Палац культури "Україна". 1970 рік

 У сквері з фонтаном, алеєю з плакучих шовковиць, оригінальною скульптурою "Біосфера" і пам’ятником журналісту Георгію Гонгадзе, між вулицями Тверською та Ковпака, розмістився меморіальний музей Марії Заньковецької. Він був відкритий ще в 1960 році в будинку, де жила видатна українська актриса, але пізніше знищений пожежею. Для відродження музею довелося збудувати нову будівлю.

 Далі по Великій Васильківській, на розі з вулицею Івана Кудрі, з початку ХХ століття розташовувалися трамвайні майстерні. Пізніше вони були переобладнані під завод електротранспорту, а за радянських часів поряд діяло і тролейбусне депо. Тепер тут ведеться будівництво нового житлового масиву. Проте зберігся пам’ятник промислової архітектури 1908 року забудови — будівля Либідської водопровідної станції.

 На фінішну пряму Велика Васильківська вулиця виходить в районі Либідської площі. В адміністративному корпусі колишнього заводу електротранспорту тепер працює великий торговий центр. А закінчується вулиця кварталом післявоєнних житлових будинків і виходить на бульвар Дружби народів.