Один із самих великих серед подібних закладів на пострадянському терені, Київський планетарій є найстарішим в Україні. Його відкрили ще у 1952 році у костьолі св. Олександра, який у 1930-х роках був відібраний у католицької громади.
Олександрівський костьол і панорама "Голгофа". 1910-ті роки
Цікаво, що вперше питання про облаштування планетарію у Києві постало ще у середині 1930-х років. Тоді це активно обговорювалося на сторінках столичного журналу "Соціалістичний Київ", і була пропозиція побудувати спеціальне приміщення для науково-просвітницького закладу на місці колишньої панорами "Голгофа". Вона колись стояла навпроти Олександрівського костьолу на вулиці, що мала тоді назву Жертв революції (нині Трьохсвятительська). У 1940 році на спеціальній астрономічній нараді, скликаній за ініціативи Академії наук УРСР, навіть було прийняте рішення про необхідність відкриття планетарію у Києві. Але амбітним планам завадила Друга світова війна, й повернутись до цієї ідеї кияни змогли тільки на початку 1950-х років.
Відкриття закладу, що наближав людей до неосяжного космосу й зірок, відбулося 1 січня 1952 року. "Батьком" київського планетарію став відомий вчений-астроном Сергій Костянтинович Всехсвятський, очільник кафедри астрономії Київського державного університету ім. Шевченка. До того ж, Всехсвятський був членом президії товариства "Знання", якому й підпорядкувався щойно відкритий планетарій.
Щойно відкритий планетарій у колишньому Олександрівському костьолі. 1953 рік
У планетарії проводили лекції, в першу чергу, атеїстичного спрямування. В експозицію входила постійно діюча астрономічна виставка. При закладі існували також географічний і астрономічний гуртки. Але, звичайно, головним завданням закладу була демонстрація зіркового неба та астрономічних явищ, таких як сонячне та місячне затемнення. До речі, сама назва ''планетарій'' походить від спеціального пристрою, який передає зображення світлових точок на склепіння, і таким чином відтворює зображення небесних тіл, а також моделює їхній рух. Саме цей складний прилад і дав назву будівлі, де проводяться такі демонстрації.
Макет Земної кулі перед входом до планетарію. 1950-ті роки
На вході до колишнього костьолу встановили величезний макет Земної кулі, він у якості окремого елементу входив до експозиції й використовувався під час екскурсій. Над входом до планетарію прилаштували гігантські металеві букви, що вказували на нове призначення споруди. Серед лекторів були провідні вчені, наприклад, відомий український астрофізик Леонід Маркович Шульман.
Використовування колишньої сакральної споруди в атеїстичних цілях продовжувалася до 1982 року, а наприкінці 1970-х біля Республіканського стадіону (зараз НСК "Олімпійський"), на розі вулиць Фізкультури і Червоноармійської (нині Велика Васильківська) розпочалося будівництво нового, просторого й сучасного планетарію. Будівлю Олександрівського костьолу на початку 1990-х років повернули католицькій громаді, й у ньому відновилася служба Божа.
Початок будівництва нового планетарію на розі вулиць Фізкультури і Червоноармійської. Кінець 1970-х років
Будівництво нового планетарію закінчилось наприкінці 1980-х років. Для нього звели модерністську споруду з величезним зірковим куполом діаметром 23 метри й заввишки майже 12 метрів. Зал для спостерігань розрахували на 320 відвідувачів. Суперсучасний на той час апарат "Великий Цейс IV", виготовлений всесвітньо відомою німецькою фірмою "Карл Цейс", міг демонструвати близько 6500 зірок. Цікаво, що тривалий час київський планетарій очолював відомий астроном Клім Іванович Чурюмов, відкривач комети Чурюмова-Герасименко.
При планетарії працював астрономічний гурток для дітей шкільного віку. Тут молодь оволодівала базовими знаннями про будову Сонячної системи. В подальшому апаратура планетарію почала застарівати морально й фізично. Заради виживання частину приміщень довелося здати в оренду різним структурам, нині заклад ділить будівлю з ресторанами й банком.
Емблема товариства "Знання" України на сучасній будівлі планетарію
У 2011 році відбулася докорінна реконструкція планетарію. Крім основного призначення, тепер у залі демонструють кінострічки про космос із використанням тривимірних ефектів. У 2016 році були встановлені суперсучасні проекційні системи. Хоча будівля зведена ще за радянських часів, купол Київського планетарію й досі другий за розмірами у світі. Сьогодні планетарій — першокласний науковий і водночас розважальний заклад, щорічно його відвідує понад 150 000 людей, й кількість охочих постійно зростає.
