Укр  /  Рус

Мова:

Троїцька площа

Троїцька площа. 1900-ті роки

Троїцька площа розташована на захід від Олімпійського стадіону між Великою Васильківською, Жилянською та Фізкультурною вулицями. 

 

Площа, яка існує з 1830-х років, назву Троїцької отримала трохи пізніше, через збудовану на ній Троїцьку церкву. Тут довгий час діяв Троїцький базар, наприкінці XIX століття були збудовані відомі у Києві Троїцькі лазні, а на початку XX століття — значущий центр українського просвітництва Троїцький народний будинок, (нині у цьому приміщенні діє Національний Театр оперети). В останні десятиліття Російської імперії на території площі відбулися дві великі виставки — крайова сільськогосподарська 1897 року і Всеросійська промислова у 1913 році. У радянські часи неподалік збудували стадіон, поруч розташувався Інститут фізкультури та деякий час діяв цирк-шапіто. На початку нинішнього століття почалося будівництво великого торговельного центру, але до чемпіонату Європи з футболу 2012 року площу частково звільнили від зайвих споруд, і вона набула теперішнього вигляду.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися



  • Хто організував у Києві першу "фінансову піраміду"?
  • Яку користь принесла місту Всеросійська промислова виставка 1913 року?
  • Чому у Києві міг не відбутися чемпіонат з футболу Євро-2012?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Ринкова площа виникла на цьому місці у 1830-ті роки, коли почала активно заселятися навколишня територія. Новий район так і називався Новою Забудовою, а повз площу проходила його головна магістраль — Велика Васильківська вулиця, колишній шлях на Васильків. У 1850-ті роки поблизу збудували Троїцьку церкву, і площу теж почали називати Троїцькою, як і розташований на ній базар. В останній третині ХІХ століття під час великого перейменування київських вулиць площу офіційно назвали Либідською. Але оскільки річка Либідь протікає досить далеко звідси, у вжитку лишилася народна назва Троїцька. За нею отримали назву і Троїцькі лазні, збудовані на протилежному боці Великої Васильківської вулиці у 1890-ті роки.

 Троїцька          площа          з          Троїцькою          церквою.          Середина          ХІХ          століття

Троїцька площа з Троїцькою церквою. Середина ХІХ століття

Садиба і великий будинок № 68, що на ній, належали тоді банкірові Олексію Данилевському. Опинившись через шахрайство партнерів на межі банкрутства, Данилевський не вигадав нічого кращого, ніж самому вдатися до злочинних схем. Він побудував першу в Києві "фінансову піраміду", залучаючи гроші клієнтів під щедрі обіцянки, які виконати не міг і не збирався. Саме на перші прибутки від своєї схеми банкір збудував у власній садибі Троїцькі лазні, які діяли понад сто років після його арешту та заслання. До лазень надходила вода із власної 90-метрової артезіанської свердловини. Будівля лазні і досі стоїть у дворі, на її даху збереглася дерев’яна башточка старого бойлера.

 Процес Данилевського ще тривав, коли Троїцька площа разом зі східними схилами Черепанової гори стала до вподоби Київському товариству сільського господарства. Товариство вирішило провести тут рекламну виставку досягнень своєї галузі на Правобережній Україні. Виставка пройшла влітку-восени 1897 року. Її тридцять павільйонів на терасах гори і ще двадцять п'ять — на Троїцькій площі під горою, являли собою напрочуд мальовниче видовище. Для зручності відвідувачів територією виставки ходив електричний трамвай, який і сам був її експонатом.

 Трамвай          на          Київській          сільськогосподарській          і          промисловій          виставці.          1897          рік

Трамвай на Київській сільськогосподарській і промисловій виставці. 1897 рік

 Під впливом великого успіху виставки Товариство вирішило провести на тому ж місці значно масштабнішу Всеросійську промислову виставку. Відкрилася вона влітку 1913 року і налічувала вже 165 павільйонів у 39 відділах, які репрезентували усі галузі вітчизняної економіки та культури. Головний вхід на виставку розташовувався зі сторони Великої Васильківської вулиці, а сама вона охоплювала всю Троїцьку площу і майже всю Черепанову гору. Щоденно виставку відвідувало близько 11 тисяч гостей, а загальна їх кількість перевищила півтора мільйона.

 Загальний          вигляд          Всеросійської          промислової          виставки.          1913          рік

Загальний вигляд Всеросійської промислової виставки. 1913 рік

 Найбільший павільйон — Торговельно-промислового та Ремісничого відділів — був мурований, під скляним дахом, і стояв на південному боці площі. Після того, як виставка закінчилася, у будівлі діяв критий ринок, а за радянських часів і аж до зносу у 1970-ті роки — Інститут фізкультури. На Фізкультурну перейменували і Совську вулицю, яка пролягала поруч. Від площі будівлю відокремлював затишний сквер. На багато років зберігся також павільйон учбового відділу, що на Жилянській вулиці— тут працювала середня школа, а потім Палац піонерів. З 1920-х років на схід від площі розташувався Червоний стадіон (нині на його місці НСК "Олімпійський").

 На північно-західному розі площі, на початку XX століття збудували просвітницький заклад — Троїцький народний будинок, у приміщенні якого зараз діє Київський академічний національний театр оперети. Після Другої світової війни поруч з театром встановили тимчасовий цирк-шапіто. Саме його під час приїзду до СРСР відвідав та змалював у своїй книзі-репортажі відомий американський письменник Джон Стейнбек. Площа, яка заповнювалася лише у дні футбольних матчів, стала затишним місцем для прогулянок.

 Республіканський          стадіон          і          площа          перед          ним.          1982          рік

Республіканський стадіон і площа перед ним. 1982 рік

 Цікаво, що у радянському Києві площа так і не отримала офіційної назви, і мешканці навколишніх кварталів називали її просто Площею. Троїцькою вона стала називатися тільки у 2018 році. Наприкінці 1980-х років на площі збудували найвищий у тодішньому Києві готель "Спорт", який згодом капітально переобладнали. Тоді ж площу та нижню територію стадіону заполонив величезний Троїцький речовий ярмарок, а згодом на його місці почали зводити багатоповерховий ТРЦ "Троїцький".

Готель          Спорт.          Початок          1990-х          років

Готель "Спорт". Початок 1990-х років

 Багаторічна війна міської влади із забудовниками ледь не призвела до міжнародного скандалу, коли Київ здобув право на проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Тоді УЄФА поставила вимогу: або незакінчену будівлю ТРЦ знесуть, або матчів на "Олімпійському" стадіоні не буде. Тільки тоді власники поступилися, отримавши завдяки цьому чималий зиск.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Екскурсії з цим місцем
Інші екскурсії Києвом
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Троїцька площа в Києві

Є дуже багато історично важливих пам’яток у столиці, гідних уваги туристів і місцевого населення. Кожен гість цього чудового міста легко знайде тут для себе щось цікаве. Одним з місць must-visit є Троїцька площа. Київ приємно потішить навіть найвимогливіших. Вона знаходиться в центральній частині міста, неподалік стадіону «Олімпійський». Тут же знаходиться станція метро з такою самою назвою. Опинившись тут у дні проведення масштабних футбольних заходів і гучних матчів, нудно точно не буде. Якщо гуляєте містом, обов’язково включіть у свій маршрут цю площу.

Історія назви

У ІІ пол. ХІХ ст. територія стадіону була зайнята парком під назвою «Олексіївський». Нижче був базар. Назву «Троїцький(а)» отримали площа, на якій знаходився торговий об’єкт, лазні, народний дім. 1896 рік ознаменувався отриманням площею назви Либідська – за назвою річки, що протікає неподалік. Будівництво Свято-Троїцького собору спровокувало серед людей назву площі Троїцька, що була втрачена після знищення будівлі в часи Радянського Союзу. І зовсім нещодавно урядом міста назву Троїцька площі було присвоєно офіційно відповідним рішенням.

Параметри, архітектура Троїцької площі в Києві

Троїцька площа має такі характеристики:

  • форма – прямокутна (умовно);
  • площа – приблизно 11,5 тисяч метрів квадратних.

Раніше на площі було обладнано павільйони для виставок. Пізніше тут з’явився Троїцький народний дім (зараз – Театр оперети). Його архітектором був Антоновський Геннадій. Фасад будівлі прикрашають бюсти Гоголя і Шевченка. Стадіон, центральний елемент усієї композиції, з’явився в 1923 році. Відтоді він декілька разів змінював вигляд, як і назву.

Найбільший планетарій України розміщується тут же. Його купол за величиною поступається лише одному аналогічному об’єкту в Європі. У кінці ХІХ ст. на вулиці Великій Васильківській знаходилося місце роботи людини, що створила фінансову піраміду. У подальшому новий власник здійснив реконструкцію будівлі, об’єднавши її з прилеглими Троїцькими банями. Разом вони використовувалися як прибуткові будинки з торговими об’єктами на нижньому поверсі. Зараз будівля використовується як офісне приміщення.

Кому буде цікаво відвідати

Згадана пам’ятка – головна площа спортивного напряму. Вона цікава не лише вболівальникам, поціновувачам спорту, а й іншим туристам. Столиця України багата на захопливі місця. Троїцька площа Києва знаходиться практично в самому центрі міста. До неї можна дістатися на метро чи тролейбусом. 

Троїцька площа в Києві