Укр  /  Рус

Мова:

Бессарабська площа

Бессарабська площа та Бессарабський ринок. 1981 рік

Бессарабська площа розташовується між вулицями Хрещатик, Великою Васильківською, Басейною, бульваром Шевченка і Крутим узвозом.

 

Бессарабська площа – одна з трьох площ, розташованих вздовж центральної вулиці Києва – Хрещатика. В народі її називають просто Бессарабкою. У киян  і туристів вона асоціюється, в першу чергу, з однойменним ринком. Вважається, що назва виникла через те, що тут зупинялися торговці, які приїжджали до Києва з Бессарабії (нині територія Молдови).

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися

 

  • Кого в Києві називали бесарабами?
  • Після якої жахливої події струмки Хрещатик та Клов забрали у колектори?
  • Яке місце на бессарабці було пасткою, у якій гинули люди?
  • Коли на площі з’явився пам’ятник Леніну і як він зник?
 

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Згідно з архівними пошуками на місці сучасної Бессарабської площі знаходилося кладовище, де, ймовірно, ховали киян із прилеглих районів. Але точно відомо, що у XVIII столітті це місце використовувалося в якості останнього притулку для представників лютеранської громади Києва. Територію цвинтаря перетинав великий струмок Хрещатик, який і нині існує в підземному колекторі. Із початком забудови вулиці Хрещатик кладовище зачинили, а поховання перенесли на Звіринець. Але вони не збереглися.

 Місце, що звільнилося, швидко уподобали торгівці. Адже саме тут починався давній Васильківський шлях. На майбутній площі стояла рогатка-шлагбаум, де перевіряли документи і товари, завезені з інших країв. Неподалік розмістилася кінно-поштова станція. За деякими даними, орієнтовно на місці сучасного кутового будинку на вул. Хрещатик, 29 був трактир, який називався «Бессарабія». Одна з кількох ймовірних версій виникнення назви площі пов’язана з цим трактиром. Є інформація, що в ньому навесні 1846 року зупинявся Тарас Шевченко. Існують й інші варіанти появи топоніма Бессарабка. Так, історик і релігійний діяч Павло Лебединцев пов’язував походження назви з хаотичними поселеннями в цих місцях босяків і маргіналів. Кияни нібито називали цих людей бесарабами. Втім, мешкали в цьому районі і відомі люди. Наприклад, саме на розі Хрещатика й Бессарабської площі знакходилася садиба відомого архітектора Вікентія Беретті, який спроектував у Києві «червоний» корпус університету і будівлю Інституту шляхетних дівчат на вулиці Інститутській.

 Садиба          Беретті          перша          справа.          1870-ті          роки

Садиба Беретті перша справа. 1870-ті роки

 Щойно після зведення університету в середині XIX століття площа деякий час мала ще одну назву – Університетська. Адже саме через неї пролягав шлях з Липок до нового навчального закладу. В 1869 році вона отримала ім’я Богдана Хмельницького. Бо саме тут спершу планували спорудити пам’ятник гетьману. Але від ідеї відмовилися. Однією з причин стало те, що ця місцевість була дуже занедбана, зовсім не освітлювалася, мала погану славу. А фонтан «Моряк» (чи «Костянтин»), що знаходився на ній, закидали сміттям.

 Новоутворена площа часто страждала від повеней. Так, 26 травня за старим стилем 1839 року через сильний дощ рівень води піднявся аж на 2,5 метри. Затопило 18 будинків, були жертви. Після цих подій від Бессарабки до злиття струмка Хрещатик зі струмком Кловом проклали майже кілометрову цегляну трубу висотою 3 і шириною 2 метри. Говорили, що начебто в процесі будівництва підземелля розкопали могили старого кладовища. Під час дощів величезні зливостоки труби розкривали, що часто створювало небезпеку випадковим перехожим. Відомі випадки загибелі людей в Хрещатицькій (її ще називали Великою Бессарабською) трубі. Першу жертву задокументували у 1848 році.

 Міст          через          струмок          Хрещатик          і          фонтан          «Моряк»          на          площі.          1860-ті          роки

Міст через струмок Хрещатик і фонтан «Моряк» на площі. 1860-ті роки

 Поступово площа стала змінюватися. Її замостили, незабаром ліквідували стихійний ринок. Але повністю не можливо було позбавити киян можливості купувати продукти. В 1912 році звели будівлю Бессарабського ринку, який діє і сьогодні. Дещо раніше знесли старий будинок архітектора Беретті, а на його місці з’явився готель «Національ». До того часу площа вже набула статусності, й навколо одна за одною з’являлися будівлі інших багатих готелей – «Пале Рояль», «Берлін», «Оріон».

 Справа          готель          «Националь».          1880-ті          роки

Справа готель «Националь». 1880-ті роки

 В перші десятиліття радянської влади Бессарабка не зазнала суттєвих змін. У вересні 1941 року, на початку нацистської окупації Києва, частина будівель, що виходили на площу, згоріла. У вогні було знищено будинок колись шикарного готелю «Національ». Після закінчення війни в 1946 році перед приміщенням ринку встановили красивий фонтан, а напроти – на початку бульвару Шевченка відкрили пам’ятник Леніну. Іронічні містяни одразу зазначили, що вождь вказує народу шлях до Бессарабського ринку. До речі, пам’ятник скульптора Сергія Меркурова був створений ще напередодні Другої світової війни і встиг у 1939 році побувати на Всесвітній виставці у Нью-Йорку.

 Пам’ятник          Леніну          навпроти          Бессарабського          ринку.          1950-ті          роки

Пам’ятник Леніну навпроти Бессарабського ринку. 1950-ті роки

 В 1960 році знесли старовинний двоповерховий будинок на розі Хрещатика та парної сторони бульвару Шевченка. На його місці спорудили громіздку житлову багатоповерхівку. Кут з вулицею Великою Васильківською (тоді Червоноармійською) ще наприкінці 1950-х років заповнила семи поверхова адміністративна будівля. Тоді ж спорудили нові будинки на непарній стороні Хрещатика, в тому числі звели новий дім на місці  готелю «Національ», що раніше згорів. Приміщення колишнього готелю «Пале Рояль» на розі Бессарабки і непарної сторони Великої Васильківської зайняла міська лікарня № 9. З часом фонтан перед ринком прибрали і під площею збудували підземний перехід.

 Але грандіозні зміни, що майже до невпізнанності змінили це місце, відбулися саме в часи незалежності, в 2000-і роки. Дореволюційну будівлю, де колись містився готель «Пале-Рояль», практично зруйнували. На його залишках збудували гігантський торгово-офісно-розважальний центр «Арена-Сіті». Тепер у цьому комплексі розташовані елітні бутіки, де продаються товари відомих світових брендів; міжнародний центр сучасного мистецтва PinchukArtCentre; декілька ресторанів, дорогі офісні приміщення. Також тут є музей відомого єврейського письменника і драматурга Шолом-Алейхема, який колись жив у домі, що знаходився на цьому місці.

 8 грудня 2013 року під час революційних подій на Майдані, пам’ятник Леніну скинули і розбили кувалдами. Так що тепер про нього нагадує лише пустий постамент навпроти Бессарабського ринку.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Екскурсії з цим місцем
Інші екскурсії Києвом
Курси стрільби Киів
Підземна екскурсія від вокзалу до Лук'янівки
Тир лазерний Київ
Підземна в’язниця НКВС
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Микільська дренажна система (Підземна набережна)
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Урядовий квартал
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Бессарабська площа: неможливо не закохатися!

Якщо говорити про відомі центральні площі України, перше, що спадає на думку – Бессарабська площа. Її більше знають як ринок, і лише з ХХ століття вона отримала свій сучасний вигляд. Головна вулиця мегаполісу закінчується саме цією площею, тому, гуляючи по Києву, і зокрема по Хрещатику, не можна не звернути на неї увагу. Квартал справедливо вважається одним з елітних, престижних районів міста. В околицях велика кількість будівель найрізноманітніших форм і архітектурних стилів. Опинившись тут, виникає стійке відчуття подорожі в часі.

А якщо зануритися в атмосферу далекого минулого...

Якщо заглиблюватися в історію, то варто згадати про те, що засноване це місце в кінці XVIII століття, і в той далекий період воно мало зовсім не такий вигляд, як зараз. Багаточисельні фото минулого тому доказ. На жаль, ми зараз не можемо любуватися басейном, який колись наповнювався підземними джерелами: в історичному континуумі він просто не зберігся. Здається, ви зараз повинні були здогадатися, чому сучасна вулиця Басейна має таку назву. Мало хто знає, що на цьому місці площі було древнє кладовище, яке пізніше перенесли на Звіринець. Не менш захопливий факт, що в ХІХ столітті тут хотіли побудувати Центральний київський вокзал, але за збігом обставин з'явилася саме Бессарабська площа.

Київ завжди приваблював гостей звідусюди. Багато хто, побачивши столицю хоча б раз, прагнув закріпитися в ній і залишитися для постійного проживання. Самі ж кияни завжди були гостинними, але ревно ставилися до власної території. «Бессарабами», за однією з версій, вони називали обездолених бідних людей. Не виключено, що пов'язано це саме з тим, що більшість приїжджих залишалися працювати в Києві й продавали на Бессарабському ринку. Зараз це місце справедливо вважають значною пам'яткою столиці. За територією площі, як і за прилеглими вулицями, ретельно доглядають. Особливо приваблива площа ввечері, коли довкола запалюють вогні ілюмінації й підсвічування близьких будівель. Незважаючи на постійний натовп, сюди приємно приходити. Навіть просто посидіти на лавці, насолоджуючись шаленим ритмом столичних жителів і гостей. Життя тоді сприймається по-іншому.

Вирішили дізнатися ближче Київ? Повірте, навіть корінні жителі столиці часом не знають історії тих місць, через які кожен день йдуть на роботу. Тому, навіть самим киянам не буде зайвим скористатися нашою пропозицією! Скачайте на цій сторінці аудіо гід і вирушайте на прогулянку. Це - ваша можливість дізнатися все найцікавіше про ті місця, які ви плануєте відвідати. Так, наприклад, коротка версія доступна безкоштовно, і вона об'єднала не лише цікаві факти, але і фотографії, доступні для перегляду в хронологічному порядку. Таким чином, ви не прив'язується до екскурсійних груп, не витрачаєтеся на послуги індивідуального екскурсовода, не підлаштовуєте свій час під потреби інших людей, а самі відправляєтеся гуляти по місту, насолоджуючись приємною музикою і цікавими розповідями аудіо гіда.

 

Бессарабська площа: неможливо не закохатися!