Укр  /  Рус

Мова:

Вулиця Богдана Хмельницького

Вулиця Леніна (нині вулиця Богдана Хмельницького). 1956 рік

Вулиця Богдана Хмельницького розташована між вулицями Хрещатик і Олеся Гончара.



Вулиця Богдана Хмельницького виникла наприкінці 1830-х років. Широка і простора, вона славиться численними музеями і двома театрами: театром російської драми ім. Лісі Українки та оперним театром. Магістраль починається в долині струмка Хрещатик, піднімається вгору однією з відног Старокиївського плато і знову пірнає в долину. За свою 180-річну історію вулиця неодноразово змінювала назви. Вона була Кадетською, Фундуклеївською, Леніна, Театрштрассе (в роки нацистської окупації) та Богдана Хмельницького. Забудова еклектична, переважають прибуткові будинки епохи "будівельної лихоманки" початку ХХ століття, проте є сталінська і сучасна архітектури.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися



  • В який гімназії вчилася Анна Ахматова?
  • Який будинок на вулиці нагадує некрополь?
  • Де можна побачити фрагмент зруйнованої Берлінської стіни?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Вулиця Богдана Хмельницького виникла наприкінці 1830-х років, згідно з генеральним планом забудови Києва 1837 року. Перша відома її назва - Кадетська, оскільки неподалік, на сучасному бульварі Шевченка, в перші роки після створення вулиці, знаходився Кадетський корпус. Як і багато вулиць дореволюційного ділового центру Києва, вона відносилася до 1-го, найвищого розряду. Тут дозволяли зводити лише кам'яні будинки заввишки від двох поверхів. Найстарішою з будівель є Анатомічний театр, розміщений під номером № 37. Його звели за проектом Олександра Беретті в 1851-1853 роках для потреб медичного факультету Університету святого Володимира (тепер ім. Тараса Шевченка). Анатомічний театр іноді називали Палацом науки. Тут читали лекції, проводили досліди, зберігали унікальні анатомічні колекції. Після 1917 року будівля декілька разів змінювала призначення, аж поки в 1973 році в ній не розмістили Музей медицини.

Анатомічний          театр.          1910-ті          роки

Анатомічний театр. 1910-ті роки

 У 1860 році в садибі колишнього київського губернатора Фундуклея, тепер це вулиця Богдана Хмельницького, 6, було урочисто відкрито жіноче училище. Через два роки його перетворили на гімназію. Таким чином, в Києві з'явилася перша жіноча гімназія, названа Фундуклеївською, на честь засновника і мецената закладу. Він і надалі продовжував щедро виділяти кошти на її розвиток і утримання. Заклад прославили відомі випускниці. Тут навчалася поетеса Анна Ахматова – у дівоцтві Горенко, актриса Лідія Дейкун, донька юриста Катерина Десницька, яка волею долі стала принцесою Сіаму, співачка Ксенія Держинська та інші. У 1869 році ім'я губернатора-мецената увічнили в назві вулиці. Вона стала називатися Фундуклеївською. Після 1917 року гімназію скасували, а будівлю націоналізували. Перед Другою світовою війною в ній розміщувалися різні навчальні заклади. У 1941 році колишня гімназія сильно постраждала. ЇЇ відновили в 1949-1950 роках, при цьому надбудувавши два поверхи. Після війни у будівлі в різний час знаходилися: Київський будинок моделей і управління будівництва газопроводу "Дашава-Київ".

Колегія          Павла          Галагана.          1870-ті          роки

Колегія Павла Галагана. 1870-ті роки

 На Фундуклеївській вулиці розміщувався ще один відомий навчальний заклад. У 1871 році на кошти громадського діяча Григорія Галагана була відкрита приватна чоловіча гімназія, названа Колегією Павла Галагана, в пам'ять про померлого сина засновника. Серед викладачів було багато членів Старої Громади - організації української інтелігенції, згодом забороненої владою. Зі стін Колегії вийшли такі вчені як Агатангел Кримський, Олександр Богомолець та інші. Сьогодні в цьому приміщенні працює Національний музей літератури на вулиці Богдана Хмельницького, 11. Сусідній квартал повинна була зайняти жіноча гімназія святої Ольги. Для неї в 1910-ті роки розпочалося будівництво великого навчального корпусу, так і не доведене до кінця через війну і революцію. Будівлю добудували набагато пізніше, але вже для потреб Всеукраїнської академії наук. Сьогодні в ній знаходиться Інститут зоології ім. Шмальгаузена НАН України та Національний науково-природничий музей, що складається з цілого комплексу музеїв: Геологічного, Палеонтологічного, Зоологічного, Ботанічного, Археологічного. Всі вони мають одну адресу - Богдана Хмельницького, 15. Продовжуючи музейні традиції вулиці, кілька років тому частину приміщень будівлі № 7 передали під виставковий центр Музею історії Києва.

 У далекі 1870-ті роки в садибі № 5 з'явився будинок, де почав працювати театр Бергоньє, названий так за прізвищем французького підприємця, який його заснував. Тут виступала трупа Миколи Соловцова, який пізніше відкрив свій театр на Миколаївській площі  - нинішній площі Івана Франка. У 1920-ті роки в колишньому театрі Бергоньє неодноразово ставив свої вистави Лісь Курбас. З 1926 року в будівлі влаштувався драматичний театр. Надалі профіль не змінився, багато років тут знаходиться сцена улюбленого киянами Національного академічного театру російської драми імені Лісі Українки. На вулицю Богдана Хмельницького бічним фасадом виходить й інший відомий київський театр - Національна опера України.

 На початку ХХ століття в п'ятиповерховому будинку під № 10 розташувався київський Клуб автомобілістів, заснований в 1904 році, а також Товариство любителів літератури і мистецтва. В кінці цього ж кварталу, в розкішному будинку № 26 діяв готель "Ермітаж", де зупинялися  знаменитості, у тому числі і Олександр Блок. Відома його київська фотографія на балконі цього будинку. А в кутовому з Володимирською вулицею будинку довго працював відомий в Києві ресторан "Сєвєрний", що знаходився навскіс через дорогу на ділянці № 17-21. Нині тут багатоповерховий бізнес-центр "Леонардо". Його збудували на місці знаменитого готелю "Франсуа", де жили журналісти, що висвітлювали відому "Справу Бейліса", що пролунала на всю Імперію. Довгі роки на першому поверсі працював ресторан "Тетральний" - улюблене місце післявоєнної київської богеми.

Колегія          Павла          Галагана.          1870-ті          роки

Колегія Павла Галагана. 1870-ті роки

 Решту вулиці, довжина якої перевищує півтора кілометра, в перше десятиліття минулого століття практично забудували прибутковими будинками і особняками.

 За радянської влади деякі старі будівлі були зруйновані й побудовані нові. На початку останнього кварталу, на перетині з вулицею Михайла Коцюбинського, в 1930-ті роки спорудили Будинок працівників літератури, так званий РОЛІТ. Проектував його в конструктивістських формах знаменитий архітектор Василь Кричевський. У будинку отримали комфортні квартири діячі літератури. Причому, в залежності від заслуг перед владою, житло суворо ранжувалося. Найпочесніші оселилися в чотирикімнатних апартаментах, а менш відомі опинилися в двокімнатних квартирах. Але в будь-якому випадку тут жили і працювали тільки обласкані радянською владою поети і письменники, після смерті яких, на стінах будинку встановлювали меморіальні дошки. Дощок і барельєфів понад тридцять. Це зазвичай привертає увагу туристів, які задають питання про дивний некрополь в центрі міста. На протилежному боці вулиці Коцюбинського - ще один будинок, збудований в той же період для ветеранів партії та Громадянської війни. Там жила київська оперна зірка 1930-их років Оксана Петрусенко. Про це нагадує меморіальна дошка. Кажуть, що письменники із задоволенням слухали її домашні репетиції через відкриті вікна. А ось дореволюційний особняк № 60, що знаходиться неподалік, став відомий завдяки сумним подіям. Тут в 1937 році, передбачаючи арешт, покінчив з життям тодішній голова Ради народних комісарів УРСР Панас Любченко. Але найвідомішою будівлею 1930-х років є, звичайно, київський ЦУМ, зведений на розі з Хрещатиком.

Будинок          письменників          РОЛІТ,          вид          з          боку          вулиці          Коцюбинського.          1930-ті          роки

Будинок письменників РОЛІТ, вид з боку вулиці Коцюбинського. 1930-ті роки

 У роки Другої світової війни вулиця постраждала, але була швидко приведена до ладу. Тут, на відміну від паралельної вулиці Прорізної, вогонь практично не зачепив стару забудову.

 У 1960-і роки на місці знесеного готелю "Сєвєрний" з'явився типово радянський багатоповерховий житловий будинок Академії Наук, що сильно зіпсував зовнішній вигляд вулиці на Театральній площі. Пізніше в цьому ж кварталі розібрали старі будинки і збудували комплекс будівель інституту Київпроект. А в 1981 році трохи нижче, на розі з Пушкінською вулицею, зруйнували старий будинок, який за деякими даними був побудований ще в 1830-ті роки. Тоді місце знадобилося для нової станції метрополітену. При відкритті в 1987 році станція називалася "Ленінською", а нині - "Театральна".

 Ще одна визначна пам'ятка, що з'явилася вже в роки незалежності - фрагмент демонтованої Берлінської стіни. Його встановили в 2009 році біля посольства ФРН на вулиці Богдана Хмельницького, 25.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Інші екскурсії Києвом
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Чарівна вулиця Богдана Хмельницького: прогулянка по центру столиці

Хрещатик і вулицю Гончара, найвідоміші вулиці Києва, з'єднує 180-літня вулиця Богдана Хмельницького. Її дорога простора й широка, але, звісно, вона називалась так не завжди, а лише з 1992 року. Київ зберігає дуже багато місць, гідних уваги навіть найвимогливіших туристів. Але якщо ви вже вирішили прогулятися центральними, будьте впевнені в тому, що подорож по цій території захопить вас такими об'єктами, як:

  • пам'ятник Зої Космодем'янській;
  • «Мереживний будинок» Брадтмана;
  • каплиця Миколая Мирлікійського;
  • Національний музей медицини України (НАН України);
  • посольство Словенії;
  • посольство Німеччини;
  • Національний академічний театр;
  • пам'ятник Б. Є. Патону;
  • науково-природничий музей;
  • Музей історії Києва.

Розкрити список ширше – дізнатися більше

Початок прогулянки стартує від пам'ятника Зої Космодем'янській. Кому цікаво, жінка загинула під час виконання завдання у віці 18 років, повішена після катувань. Тактика Сталіна при війні засновувалась на підпалюванні якомога більшої кількості російських будинків на окупованій німцями території. Це було її перше й останнє завдання. Вона підпалила всього три будинки та була захоплена німецькими солдатами. Патріотизм дівчини, її відданість і любов до рідної країни перетворились у злий жарт, про який досі пам'ятає історія.

Творіння зодчого Е. Брадтмана називають «Мереживним будинком». Архітектор доклав немало фантазії та зусиль для створення проекту. Є здогади, що на декорування будівлі могло піти більше грошей, ніж на її зведення. Мистецтво дороге, але вартує того, щоб зараз будинком №10 захоплювались перехожі. Архітектор також застосував для оформлення фасаду цегляний стиль. Підхід, імовірно, здешевив роботи, тому що цілком дотримуватися стилю модерну витратно. Раніше в цій будівлі був прибутковий будинок, тому всередині, як і належить таким спорудам, кімнати згруповані біля сходів. На першому поверсі будинку Е. Брадтмана були магазини, товариства, жіноча гімназія О. Титаренко.

Бажаєте знати, якою була медицина століття тому та як вона розвивалась до сьогоднішнього рівня? Ці факти вам розкажуть у Національному музеї медицини України. Оригінальна концепція музею допоможе запам'ятати якщо не інформацію, то експозиції, а вони доволі цікаві. Тут відтворено навіть інтер'єр і фігури відомих учених. І, звичайно, демонструються діорами, у концепції яких лежать найвидатніші події у сфері медицини, що відбулися в Україні.

На розі вулиць Пушкінської та Богдана Хмельницького прикрасою є Національний академічний театр російської драми імені Лісі Українки. «Будинок Бергоньє» – історична назва будинку. Перший виступ у стінах закладу відбувся з антрепризою Миколи Соловцова. Зазвичай у театрах є основний склад, та організація першого концерту була саме із запрошеними акторами.

На вулиці Богдана Хмельницького, 7 знаходився Музей історії Києва. Експонати для створення музею переважно були подаровані різними організаціями. У колекцію включили предмети, знайдені в межах міста, а також монети, листівки, ікони, елементи побуту різних століть. Експонати перевезли в Український дім, де для них виділено приміщення на 4-5 поверхах. Як багато хто пам'ятає, 18-19 лютого у 2014 році в місті Києві відбувалися безладні діяння. Багато чого було пограбовано ще в стінах будинку №7 на вулиці Б. Хмельницького.

Музей медицини України – значущий і престижний, колекції якого дуже цінуються в усьому світі. Відвідати його можна 5 днів на тиждень, але перед візитом уточніть дні роботи, тому що понеділок і вівторок зазначені вихідними – це інформація з офіційного сайту музею. Зібрання зразків рослин, тварин, корисних копалин представлені в 24 залах. Таке ж число діорам, розташованих рівномірно по будівлі – це експозиції ландшафту й біогруп. Розповіді про експонати викладаються доступно. Екскурсії замовляють не лише для шкільних груп, але й, на бажання, кожен може організувати собі «свято науки». Декілька слів про архітектуру: це неокласицизм.

Перед Музеєм медицини знаходиться пам'ятник Б. Є. Патону – вченому у сфері металургії, професорові, що отримав визнання за життя. Скульптором його бюсту став О. Скобліков. Виконаний пам'ятник із бронзи та граніту. Багато наукових відкриттів затримались би в часі, якби не було українського генія Патона, високорівневого спеціаліста у металургічній сфері, зокрема технології роботи з металами. Всіх фактів досить, чи, може, дещо пропущено? Звіртесь із ноу-хау в туризмі – аудіогідом.

Мобільний гід – новинка у світі екскурсій

У вас бувало, що хочеться пройти екскурсію якомога скоріше, а група не створена? Чи гід, на котрого ви так розраховували, раптово захворів? Тепер можете бути єдиним слухачем і розраховувати лише на мобільний пристрій і навушники. Туризм переходить на рівень, коли не ви пригинаєтесь під світ, а він під вас. Тому ви маєте можливість взагалі не підлаштовуватись ні під які умови ззовні. Все, що вам потрібно, – ваше бажання. Головним оповідачем стане ваш особистий мобільний телефон чи планшет. Навушники, аудіофайл і якісний дисплей – ось і всі вимоги для того, щоби ваша прогулянка по місту була змістовною й захоплюючою.

У кінці сторінки є дві версії зведених аудіострічок. Одна з них розповідає факти коротко – це безкоштовний варіант. Але краще скористатися другим аудіофайлом. Він має не тільки розповідь, а також ілюстрації. Ви навіть на загубитеся у фактах, оскільки відомості відтворюються в хронологічному порядку. Файл необхідно завантажити спочатку на комп'ютер, а потім перенести на девайс, який ви носите з собою. Не забудьте навушники – це важливо. Отже, будь-яка історія про пам'ятки Києва запам'ятається краще, причому ви ж зможете звертатися до файлу коли завгодно. Радимо завантажити одразу повну версію й почати подорож крізь віки. Наші спеціалісти дуже постаралися, щоби створити продукт, який ми з гордістю можемо назвати проривом. І, сподіваємося, ви зможете оцінити всі переваги прогулянок у пропонованому нами форматі.

Чарівна вулиця Богдана Хмельницького: прогулянка по центру столиці