Укр  /  Рус

Мова:

Площа Івана Франка

Театр «Соловців» і сквер з фонтаном на Миколаївській площі. 1910-ті роки

Площа Івана Франка розташована між вулицями Ольгинською, Городецького і Станіславського Площа Івана Франка одна з центральних в Києві.

 

Площа Івана Франка - одна з центральних площ Києва. Незважаючи на скромні розміри, вона має цікаву історію і велике зосередження пам'яток видатним людям, пов'язаним із цим місцем. Свого часу, власником землі, на якій зараз розташована площа, був професор медицини Університету Святого Володимира (тепер ім. Т. Шевченка) Федір Мерінг. Він створив тут розкішний сад зі ставком. Сьогодні окрасою площі є будівля Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка. Посередині розташовано сквер, прикрашений старим чавунним фонтаном і парковими скульптурами. Праворуч від театру, перед підйомом на вулицю Банкову, в 1956 році відкрито пам'ятник Івану Франку.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися



  • Як використовувався приватний ставок в садибі Мерінга?
  • Де розташована найкоротша в Києві вулиця?
  • В який гімназії навчався видатний хореограф Серж Лифар?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Місце майбутньої площі Франка, як і всю долину стародавнього струмка Хрещатик, почали забудовувати порівняно недавно. В офіційних документах її околиці згадуються тільки на початку ХІХ століття як володіння графа Безбородько. Згодом територія відійшла силовому відомству, а пізніше її отримав у власність генерал Трєпов. Через деякий час новим господарем землі став професор медицини Університету св. Володимира Федір Мерінг. Він скупив всю землю навколо колишнього володіння Трєпова і створив тут розкішний сад. Крім оранжерей з квітами, фруктових дерев, житлових і господарських будівель, спеціальних терас, в садибі з'явився великий ставок. Цікавим є той факт, що господар дозволяв користуватися парком всім жителям міста. Ставок став улюбленим місцем купання, а взимку використовувався як ковзанка.

Ставок          в          садибі          Мерінга.          1880-ті          роки

Ставок в садибі Мерінга. 1880-ті роки

 Після смерті Мерінга спадкоємці продали садибу під забудову. Місто стрімко зростало за рахунок нових багатоповерхових прибуткових будинків, через що чудовий куточок живої природи в самому центрі зник під тиском нових господарів. Ставок засипали та зрили частину гори. На місці володінь Мерінга проклали кілька вулиць, одна з яких стала називатися Мерінгівською на честь колишнього власника. Нині це вулиця Марії Заньковецької. Замість мальовничої водойми сформувалася компактна площа, названа Миколаївською, на честь правлячого імператора Миколая ІІ. Квартали, які виросли на місці колишньої садиби були розкішними і кияни охрестили їх Київським Парижем.

 На місці, де раніше розташовувалися купальні, звели будівлю театру для "Товариства драматичних артистів". Його орендувала трупа відомого актора і режисера Миколи Соловцова. Пізніше театр став називатися "Соловцов". Посеред новоствореної площі облаштували невеличкий акуратний сквер. У його центрі встановили чавунний фонтан, відлитий на київському заводі Олексія Термена за проектом Олександра Шіле. Фонтан у числі інших п'яти аналогічних конструкцій, встановлених на початку ХХ століття в центральних районах Києва, зберігся до наших днів.

 Поступово кам'яні житлові будинки оточили Миколаївську площу щільним кільцем. У 1897 році на розі із сучасною вулицею Станіславського був побудований чотириповерховий прибутковий будинок на замовлення міського голови Іполита Дьякова. Проектував споруду архітектор Микола Добачевський - автор знаменитого будинку на вулиці Ярославів Вал - відомого як Будинку барона. Перший час Дьяков зробив тут готель «Брістоль». Але на початку 1900-х років погодився перебудувати будівлю і віддати її в оренду «Гімназії групи батьків». Її учні на той час якраз залишилися без свого приміщення. Реконструкцією займався архітектор навчального округу Василь Листовничий. Це ім'я зараз добре відоме в зв'язку з тим, що він був господарем будинку на Андріївському узвозі, 13. Саме у нього винаймала квартиру сім'я письменника Михайла Булгакова. Найвідомішим вихованцем гімназії на Миколаївській площі став Серж Лифар – хореограф, видатний балетний танцюрист зі світовим ім'ям. На згадку про нього на фасаді колишньої гімназії встановлено меморіальну дошку.

Колишня          гімназія,          бічний          фасад          «Будинку          лікаря»          і          вулиця          Станіславського.          1970-ті          роки

Колишня гімназія, бічний фасад «Будинку лікаря» і вулиця Станіславського. 1970-ті роки

 Незабаром на розі вулиць Нової, тепер Станіславського, і Миколаївської (Архітектора Городецького), у сусідстві з гімназією, збудовано ще один готель. Шестиповерховий будинок виконали в стилі модерн. Ще два прибуткових будинки на початку вулиці Ольгинської завершили формування архітектурного ансамблю. Сформована на початку минулого століття забудова площі практично не змінилася до наших днів. Виняток становить лише так званий «Будинок лікаря», що бічним фасадом виходить на площу з боку вулиці Станіславського. Його побудували в 1930-і роки в модному тоді стилі конструктивізму. Цікаво, що сама вулиця Станіславського є найкоротшою в Києві. Її довжина складає всього 120 метрів і на ній розташовані лише два будинки.

 Площа постраждала в пожежі Другої світової війни, але її відновили. Також відбудували будинок колишньої гімназії. Не вдалося відтворити лише шестиповерховий будинок. Його місце так і залишилося пустим. У 1956 році тут створили невелику зону відпочинку і встановили пам'ятник Івану Франку. А ось назву площа змінювала декілька разів. У 1919 році її назвали на честь гладіатора Спартака, легендарного ватажка повсталих римських рабів. У роки нацистської окупації 1941-1943 років в деяких джерелах вона називалася площею фон Шлейфера, на честь відомого київського архітектора забудови маєтку Мерінга, німця за походженням. Сучасну назву Івана Франка площа отримала у 1944 році.

Реконструйований          Театр          української          драми          імені          Івана          Франка.          1960-ті          роки

Реконструйований Театр української драми імені Івана Франка. 1960-ті роки

 Наприкінці 1950-х років було реконструйовано і надбудовано будівлю колишнього театру "Соловцов", що став ще у 1920-ті роки театром імені Івана Франка. У будинках навколо площі в різний час жили багато відомих акторів театру, зокрема Гнат Юра, Наталія Ужвій, Євген Пономаренко.

 В останні десятиліття площа отримала нові пам'ятники, паркові скульптури. Тут можна побачити фігури Миколи Яковченка, який сидить на лавочці з його вірним псом-таксою. Цього актора прославила роль Сірка у фільмі "За двома зайцями". Біля будівлі камерної сцени театру Франка у 2013 році встановили пам'ятник режисерові Сергію Данченко. А просто навпроти скульптури Яковченка видніється відлитий з бронзи Гнат Юра в образі бравого солдата Швейка.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Екскурсії з цим місцем
Інші екскурсії Києвом
Курси стрільби Киів
Підземна екскурсія від вокзалу до Лук'янівки
Тир лазерний Київ
Підземна в’язниця НКВС
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Микільська дренажна система (Підземна набережна)
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Площа Івана Франка – столична платформа для театралів

Вважається, та так воно і є, що в Печерському районі живе еліта столиці України. Така тенденція тягнеться ще з давнього часу. Але потрібно віддати належне, що архітектура на багатих вулицях, площах і бульварах відповідає статусові. Однією з таких є площа Івана Франка. В історії згадуються такі її старі назви: Миколаївська, Спартака, Шлейфера. Про фонтан, розташований в центрі, ходить повір'я, що він виконує бажання, якщо кинути туди всього одну монетку. Якщо гідному бажанню час збутися, то чому б не прискорити цей процес з цього моменту?

Сучасне найменування площі пов'язане з увіковіченням імені талановитого письменника української літератури – Івана Франка. Цьому великому поетові зведений пам'ятник, а навпроти побудований чудовий театр, на сцені якого грають відомі українські актори.

Великі люди не забуваються навіть крізь віки

По периметру площі розосереджені три пам'ятники. Про перший вже сказано – це бюст поета Івана Франка на п'єдесталі. Другий створений на честь засновника театру – Гната Петровича Юри. Він зображений в ролі Швейка, і це додає інтерес до скульптури, тому що образ швидко впізнаваний. Третій пам'ятник відкрито до 100-ліття комедійного персонажа театру та кіно – Яковченка Миколи. Якраз у 2000 році в Києві побачили композицію, де актор сидить на лавці, а біля його ніч собачка. За отриманими даними, вона супроводжувала його всюди, була надійним другом, хоч і не розмовляла на мові господаря. Майстер сміху – так називали Миколу. Це повністю відповідало його ролям у фільмах «За двома зайцями», «Вечори на хуторі біля Диканьки», також геніально зіграним ролям у спектаклях «Фараони», «Наталка Полтавка», першій постановці театру «Сон у літню ніч».

Мерінгова ділянка

Як грається ціле життя на сцені театру, так і під його фундаментом продовжує жити водойма, що була захована під бетон, щоб вибудувати площу Івана Франка. У минулому тут був ставок у садибі видатного лікаря, професора Ф. Мерінга. Про його статус і каже наявність садиби в центрі Києва. До володінь майстра також належить сад, купальня, земельна ділянка, зайнята під город. Взимку ставок ставав громадським катком. На жаль, через масову забудову не зберігся ні сад, ні водойма.

Приголомшливі спектаклі в театрі імені І. Франка

Вечір, проведений на площі І. Франка, виходить незабутнім навіть якщо театр і не відвідувати. Настільки затишних місць у Києві не так багато, тому гуляти тут і насолоджуватися творчою атмосферою – істинне задоволення. До речі, стати глядачем вистави в театрі спонукатиме кожна деталь. По-перше, коли стіни небесно-блакитного й білого кольору освітлюють ліхтарі навколо й світильники на самій будівлі, вона виглядає як натяк зверху. Здається, немає ні однієї людини, яка могла б дорікнути артистам поганою грою, декораціями й загальним невдоволенням від побаченого. Спектаклі закінчуються грандіозним фурором, акторам можуть аплодувати стоячи понад 10 хвилин, їх обдаровують розкішними букетами квітів. І все це заслужено. Тому що склад трупи дуже талановитий, а також деяких представників можна побачити в сучасних серіалах і фільмах. Коридори всередині будівлі прикрашають фото акторів, що працюють у театрі й тих, хто, на жаль, уже пішов з життя. Знамениті українські представники театрального мистецтва: Богдан Бенюк, Анатолій Гнатюк, Остап Ступка, Дмитро Ступка, Наталія Сумська, Анатолій Хостікоєв, Євгеній Онищук, Ярослав Гуревич, Тарас Жирко, Назар Задніпровський, Олександр Задніпровський, Павло Москаль, Олександр Печериця. Цей невеликий список поповниться новими вихованцями театру, а їхні акторські здібності будуть показані на блакитних екранах ТБ.

Гості Києва й постійні мешканці столиці ставлять собі у фавор театр імені І. Франка серед усіх культурних закладів України. Хто хоче розвиватися, не жалкує часу, щоб дістатися на спектакль з іншого міста й поїхати назад того ж дня. Різноманітний репертуар знаходить своїх глядачів багато років, зала постійно наповнена поціновувачами мистецтва. Театр був зведений у 1898 році, і вистави з його сцени викликають захват досі.

Один натиск мишки відкриває аудіощоденник

Історія триває завжди, її не можна закінчити чи тимчасово припинити. Тому продовження розповіді про площу, що має ефект умиротворення, доступне вже зараз. Опустившись нижче, на сторінці ви побачите два варіанти аудіоверсії появи площі Івана Франка, події, що відбувалися в минулому, а також процесу облагородження території навколо.

Безкоштовна версія аудіофайлу доступна одразу після завантаження. Щоб подорожувати й відчувати себе більш поінформованим, потрібно буде завантажити на портативний девайс файл із розповіддю та підключити навушники. Платна версія має рідкісну інформацію зі старих джерел, оброблену за допомогою сучасних технологій. Щоб отримати повні дані з історії, досить одного натиску мишки по файлу. Коли ви перемістите його на мобільний пристрій, подорож стане інформаційною, іншими словами – повноцінною. Файл розповідає через навушники, тому обов'язково тримайте їх біля себе в дорозі.

Аудіогід розкриє чудеса минулого, розповідаючи з кишені!

Площа Івана Франка – столична платформа для театралів