Укр  /  Рус

Мова:

Європейська площа

Царська площа. 1900-ті роки

Європейська площа розташувалася між вулицями Хрещатик, Трьохсвятительською, Михайла Грушевського та Володимирським узвозом.

 

Європейська площа - одна з трьох площ, що містяться на лінії центральної вулиці міста Хрещатику. Це вузловий пункт, де перетинаються дороги, що ведуть в три старі частини столиці - Верхнє місто, Печерськ і Поділ. Ще у XVIII столітті площа не була впорядкована. Спочатку вона називалася кінною, так як на ній торгували кіньми. Пізніше вона стала активно забудовуватися та декілька разів змінювала назви. Історія площі цікава подіями, що на ній відбувалися, та людьми, що свого часу були пов’язані з цим місцем.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися

А чи хотіли б Ви дізнатися

  • Де розташований перший київський театр?
  • Чиє ім'я носив перший фонтан на площі?
  • Що сталося з Будинком Слов'янського?
  • Коли на площі з'явився Український дім?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 У контексті більш ніж 1500-літньої історії Києва, Європейська площа, як і центральна вулиця столиці - Хрещатик, сформувалася відносно недавно. Ще у XVIII столітті площа була невпорядкованою територією між долиною струмка Хрещатик та краєм крутої гори, що спускається до Дніпра. Деякі дослідники ототожнюють майбутню Європейську площу з Євсейковою долиною. Цей топонім вперше згадується в грамоті Сигізмунда І за 1523 рік з дозволом відновити діяльність Михайлівського Золотоверхого монастиря. Повз Євсейкову долину проходила вузька стежка, що поєднувала Печерськ з Подолом. Формування площі припало на початок ХІХ століття, коли тут розгорнулася торгівля кіньми. З цією діяльністю пов'язана і перша назва площі – Кінна.

 За сприяння міського архітектора Андрія Меленського на площі побудовали перший в Києві дерев'яний двоповерховий театр на 470 глядачів. Цікаво, що ділянка, на якій з'явилася будівля, спочатку належала дружині Меленського. Театральний сезон відкрили в 1807 році. Тут виступала велика трупа кріпаків-акторів, які належали чернігівському поміщику. З огляду на нову функцію, незабаром Кінну площу перейменовують на Театральну. Приблизно в цей же час місцевість почали активно забудовувати житловими будинками. Від площі проклали зручні дороги в ключових напрямках - на Хрещатик, Печерськ і Поділ. Побудували фонтан, названий "Іваном" на честь тодішнього громадського губернатора Івана Фундуклея, відомого своєю непідкупністю. Назву фонтану було дано цілком справедливо. Губернатор фактично став ініціатором будівництва цієї споруди, що слугувала резервуаром питної води, а також призначалася для пожежних потреб. Згодом фонтан прибрали, а на площі встановили чавунний фонтан фабрики Олексія Термена. Щоправда, місце для нього вибрали інше - ближче до спуску на Поділ.

Фонтан          «Іван».          Малюнок          М.          Сажина.          1846          рік

Фонтан «Іван». Малюнок М. Сажина. 1846 рік

 У 1851 році старий дерев'яний театр, який прийшов за сорок з гаком років в повну непридатність, розібрали. На його місці звели будівлю готелю "Європейський" з найкращим в Києві рестораном. Будівлю спроектував видатний київський архітектор Олександр Беретті. В "Європейському" в різні часи зупинялися багато знаменитостей - поет Тютчев, композитор Чайковський, історик Костомаров і багато інших. Після зведення будівлі у вжиток киян увійшла неофіційна назва площі - Європейська. Але в 1869 році київська влада дала їй офіційну назву Царська площа. В цей же час поруч почали будівництво каплиці на спогад про щасливий порятунок Олександра ІІ після замаху на нього терориста Каракова в 1866 році. А через 5 років каплицю освятили. Цікаво, що інженер Ніккельс побудував її з металу. У 1911 році каплицю перенесли на інше місце, навпроти вулиці Садової біля входу в Маріїнський парк, але в 1930-ті роки більшовики знищили сакральну споруду.

Каплиця          св.          Олександра          Невського          і          будівля          купецького          зібрання          на          Царській          площі.          1896          рік

Каплиця св. Олександра Невського і будівля купецького зібрання на Царській площі. 1896 рік

 Наприкінці ХІХ століття на Царській площі відбулися значні зміни. У 1882 році звели шикарну будівлю Купецького зібрання з прекрасною залою, де почали з розмахом влаштовувати бали і маскаради. За будівлею, на придніпровських пагорбах, впорядкували парк і побудували літній театр і естраду. Новий парк отримав назву Купецького саду. На площі один за одним виросли нові багатоповерхові будинки. На розі між сучасними вулицями Грушевського та Хрещатик постав багато декорований будинок співака і антрепренера Агреньова-Слов'янського. Дах будівлі увінчали гострі вежі. Господар мав на меті облаштувати тут концертну залу, бібліотеку і музичну школу. Втім, грошей не вистачило і будівлю довелося продати. Поруч ювелір Маршак надбудує до чотирьох поверхів свій двоповерховий будинок. Таким чином зрівнявши його в висоті з будинком Слов'янського. У 1908 році Маршак купив будинок з протилежного боку Хрещатика, що також виходить на Європейську площу. Тут він розмістив свої фабрику і магазин. У 1910-і роки з боку сучасної вулиці Грушевського біля підніжжя гори з'явилася будівля міської бібліотеки.

 Крім того, неподалік  Царської площі побудували об'єкти міської інфраструктури. Коли в Києві з'явилася централізована каналізація, саме тут зробили величезний підземний резервуар, куди направили стоки з Печерська і Липок. У 1892 році в Києві почав працювати перший в імперії електричний трамвай. Його маршрут проліг від Царської площі до Подолу. На честь святкування 50-річчя скасування кріпосного права площу прикрасили пам'ятником Олександру ІІ Визволителю.

Будинок          оборони          ім.          Фрунзе          на          площі          ІІІ          Інтернаціоналу.          Кінець          1930-х          років

Будинок оборони ім. Фрунзе на площі ІІІ Інтернаціоналу. Кінець 1930-х років

 Після революції і приходу до влади більшовиків стара площа ґрунтовно змінилася. Знесли пам'ятник імператору. Будівлі в садибі Маршака з боку Хрещатика згоріли і замість них спорудили Будинок держустанов в конструктивістському стилі. Будинок Слов'янського переробили на будинок оборони ім. Фрунзе. На галявині між Європейською площею і Музейним провулком встановили трофейний танк. Змінилося і ім'я, тепер вона стала площею ІІІ Інтернаціоналу.

  У 1941-1943 роках при відступі, а через два роки – під час наступу радянських військ, частина площі сильно постраждала. Була сильно зруйнована бібліотека. Найбільше дісталося Будинку оборони. Після того, як бойові дії закінчилися, його розібрали, а згодом, практично на його місці виріс готель "Дніпро". Будинок держустанов війну перебув, деякий час там знаходився головпоштамт, потім - різні відомчі установи і улюблений киянами ресторан "Столичний". Будівлю демонтували тільки в 2005 році.

 У 1944 році площу знову перейменували - на цей раз на площу Сталіна. Але вже в 1961 році вона отримала назву площа Ленінського комсомолу. Тоді ж під нею проклали перший в Києві підземний перехід. Наприкінці 1970-х років дійшла черга до колишнього готелю "Європейський". Історичну будівлю знесли, зрили частину Володимирської гірки і збудували будівлю для Музею Леніна, стилізованого під мавзолей. У 1985 році зруйнували дім, в якому колись була ювелірна фабрика Маршака.

Музей          Леніна          на          площі          Ленінського          комсомолу.          1880-ті          роки

Музей Леніна на площі Ленінського комсомолу. 1880-ті роки

 А у роки незалежності площі повернули історичну назву - Європейська, Музей Леніна перетворили на культурний центр "Український дім". Сюди ж перевели фонди Музею історії Києва. У дні Революції гідності взимку 2013-2014 років Український дім, як і вся Європейська площа, став однією з ключових точок протистояння.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Екскурсії з цим місцем
Інші екскурсії Києвом
Курси стрільби Киів
Підземна екскурсія від вокзалу до Лук'янівки
Тир лазерний Київ
Підземна в’язниця НКВС
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Микільська дренажна система (Підземна набережна)
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Європейська площа – ланка цивілізації

Місцевість для сучасних прогулянок і гулянь – Європейська площа. До неї ведуть такі вулиці: Хрещатик, Трисвятительська, Володимирський Спуск, Михайла Грушевського.

Якщо копнути історію зовсім неглибоко, виявляється, що у ХVІІ столітті на місці площі була Євсейкова долина. Через два століття її перейменували на Кінну через кінний ярмарок.

І от від Кінної до Театральної всього один крок. Там, де зараз знаходиться «Український дім», раніше облаштували перший міський театр, але знову-таки зруйнували. Назва площі продовжувала змінюватися, на її території та на околицях зводились і фонтан, і готель, і пам'ятник Олександрові ІІ. Після 1944 року та чергової зміни влади площа стала Сталінською. На ній навіть деякий час стояв пам'ятник на його честь. У 1970 році після знесення готелю «Європейський» і рівняння частини схилу Володимирської гірки був зведений музей ім. Леніна, хоча «Український дім» – його нинішня назва.

Біля Європейської площі знаходяться такі значущі об'єкти:

  • готель «Дніпро»;
  • парламентська бібліотека;
  • філармонія;
  • ляльковий театр;
  • центральний офіс УНІАН.

Готель «Дніпро» чудово підходить для ділових поїздок, оскільки знаходиться в центрі Києва, неподалік від метро з хорошим з'єднанням Верхнього та Нижнього міста. Вболівальники футболу, що наймають номери в цьому готелі, повертаються та бронюють кімнати й надалі, тому що сервіс і умови європейської якості дійсно гідні, щоби гості повторили свій візит.

Національна бібліотека України імені Ярослава Мудрого – важливий заклад культурно-освітнього та науково-інформаційного значення. У стінах бібліотеки зберігаються рідкісні видання на багатьох мовах світу, атласи, щорічники, словники, довідники, дисертації, енциклопедії та багато національних надбань, цінні документи, папери.

Музичний розвиток Києва продовжується завдяки існуванню Національної філармонії. Її заснування датується 1863 роком. Знаменною подією стало відкриття колонної зали М. Лисенка, саме на честь його 120-річчя. З 80-х років почалося стрімке погіршення цілості будівлі. Знадобилось немало часу на реставрацію, але воно того було варте. У 1996 році залу М. Лисенка знову відкрили. Не можна було допустити, щоби така споруда звалилася, її акустичні властивості унікальні.

Про ляльковий театр можна розповідати годинами, а починати потрібно з самого його зовнішнього вигляду. Екстер'єр натякає на магічні втручання. Здається, у повітрі витають чари, щоб заманити і дітей і дорослих у казку. У стінах театру проводять спектаклі для глядачів будь-якого віку. Дорослі захоплюються виставами «Лісова пісня» Лісі Українки, «Декамерон» Д. Бокаччо, «За двома зайцями» М. Старицького. Насолодитися можна не лише цими постановками, але й іншими, наприклад, на революційну тематику чи глибокою любовною драмою. Для дітей будуть цікаві казки «Кіт у чоботях», «Пітер Пен», «Попелюшка», «Золотий ключик», «Бременські музиканти» та інші.

Інформаційне агентство «УНІАН» існує з березня 1993 року і входить у медіахолдинг І. В. Коломойського. Служби каналів виконують роботу з інформування населення України в режимі реального часу, надаючи оперативні новини на декількох мовах на різних телеканалах, що входять до медіахолдингу. Київська редакція групи каналів знаходиться за адресою Хрещатик, 4.

Музей історії Києва розширюється – час зробити візит

Неподалік від Європейської площі розташований музей історії Києва, що розпочав свою роботу в 1978 році. Перша експозиція була відкрита на честь 1500-річчя з дня заснування Києва на Подолі в «Будинку Петра І». Виставка складалася з небагатьох археологічних матеріалів, наданих Інститутом археології, колекцій монет, книжок, поштових листівок і подарунків, які передали підприємства та мешканці Києва. Коли колекція розрослася до 36 тисяч одиниць, музей перемістили в Кловський палац. Через деякий час музей у палаці не міг існувати, тому що приміщення було передане Верховному Суду України.

Сучасний «Український дім» і будівля на вулиці Б. Хмельницького, 7 – приміщення Музею історії Києва. Його колекція росте з кожним роком, і в 2017 році вже нараховувалося 250 000 предметів. Вивчення історії Києва не припиняється, і фонди поповнюються новими одиницями для зберігання.

Термін «музей» зовсім перестав бути томливим, бо на його території часто проводяться тематичні програми для розвитку дитини в інтерактивному режимі. У дітей з'являється можливість стати повноцінними учасниками життя музею та того часу, до якого приурочена виставка.

Моноекскурсія – тренд для розмов

Проведіть собі самі екскурсію, яку забажаєте. Необхідні технології є навіть у школярів – мобільний девайс і навушники. Щоб усе вийшло, завантажте аудіофайл у кінці цієї сторінки та перенесіть його на портативний пристрій. Коли будете біля цікавої будівлі, запустіть його й насолоджуйтесь розповіддю під приємну музику.

Ознайомтесь із коротким викладом історії в безкоштовній версії, але обов'язково переходьте на розширену. У ній зібрані повні дані про те, що відбувалося, викладені в хронологічному порядку.

Закручується новий виток у туризмі, тож розпочніть його без зволікань.

Європейська площа – ланка цивілізації