Укр  /  Рус

Мова:

Станція метро «Дніпро»

Платформа станції «Дніпро». 1960 рік

Станція метро "Дніпро" розташована на Святошинсько-Броварській лінії метрополітену (червоній) між станціями "Арсенальна" та "Гідропарк".

 

"Дніпро" — перша в Київському метрополітені станція відкритого типу. Вона розпочала роботу у листопаді 1960 року разом з іншими чотирма станціями так званої першої черги. Станція розташована у підніжжя придніпровських пагорбів, поблизу берегової лінії ріки Дніпро, що і зумовило її назву. Це одне з найромантичніших місць у київському метро — з відкритих платформ, спрямованих у бік води, відкриваються чудові краєвиди на Дніпро, Гідропарк і Лівобережжя. Сюди варто приїхати не тільки заради потреби дістатися з точки А у точку Б. Можна сказати, що це місце для релаксації, особливо якщо врахувати відносно невелику кількість тутешніх пасажирів.

Чи хотіли б Ви дізнатися

А чи бажаєте ви дізнатися

  • Що первісно розташовувалося під естакадою станції?
  • Який київський об'єкт отримав назву "Бухара"?
  • Де знаходилося перше депо Київського метрополітену?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Станція "Дніпро" відкриває наземну частину Святошинсько-Броварської лінії, що веде на лівий берег столиці України. У цьому місці блакитні потяги зі стометрової глибини раптово "випірнають" на поверхню. Станція розташована у мальовничій місцині на придніпровських пагорбах. Чудові краєвиди, що відкриваються з платформи, зробили "Дніпро", без перебільшення, наймальовничішою станцією у місті. Тут знаходиться прекрасний оглядовий майданчик з видом на Дніпро, Гідропарк та Дніпровськи пагорби. Назва станції напряму пов'язана з місцем розташування, відкриті посадочні платформи виконані на базі естакади. Для зручності пасажирів частина платформи накрита великим козирком, що захищає від негоди. Варто застерегти від помилки, якої часто припускаються необізнані туристи: на відкритих платформах київського метро заборонено курити.

 Прибуття          потягу          з          тунелю.          1965          рік

Прибуття потягу з тунелю. 1965 рік

 Станція "Дніпро" — перша відкрита станція метро у місті. Вона стала до ладу 6 листопада 1960 року разом з чотирма іншими зупинками столичної підземки. Разом вони склали так звану першу чергу Київського метрополітену. Зовсім коротка тоді гілка закінчувалась одразу біля берегової лінії. Цікаво, що первісно зі станції можна було вийти як одразу на Набережну сходами через два виходи, обладнані в кінці платформ, так і безпосередньо через вестибюль, вписаний у придніпровські пагорби. Недіючі нині виходи вбудовані безпосередньо у пілони станції, які її функціонально підтримують на вазі. Окрім цього, пілони слугують п'єдесталом для двох величезних скульптур — чоловіка й жінки. Їх фігури обернені до річки, і ніби вітають поїзди, що прибувають з лівого берега. Згідно із задумом скульпторів жінка символізує Мир, а чоловік — Труд. Цікаво, що "супутник", який зараз чоловік тримає у простягнутій вгору руці, спершу був у нього під пахвою.

 Сходи          на          Набережну          від          скульптури          Труд.          Літо          1960          року

Сходи на Набережну від скульптури "Труд". Літо 1960 року

 Авторами станції "Дніпро" стали відомий київський мостобудівничий Георгій Фукс, архітектори Геннадій Гранаткін, Анатолій Ігнащенко, Петро Красицький, Станіслав Крушинський, а також велика група інженерів і скульпторів.

 Поки будували Метроміст, з 1960 до 1965 року вагони метро, перш ніж потрапити до тунелів, проходили досить довгий шлях. Звичайною залізницю їх доставляли до трамвайних рейок неподалік від Дарницького вокзалу. Далі трамвайними шляхами вони прямували через міст Патона до Набережної, а потім до станції "Дніпро". Тут їх встановлювали на поворотне коло і за допомогою спеціальної підйомної естакади піднімали безпосередньо на станцію. Таким же чином вагони опускали з платформи станції, щоб доправити на технічний огляд або ремонт до першого тимчасового депо, яке було розташовано поруч на Набережній. Ця будівля збереглася, але виконує зараз зовсім інші функції: її переобладнано у ресторан. Первісний вигляд станції "Дніпро" і діючий макет поворотного круга відтворені у діорамі, яку можна побачити у відомчому Музеї метро на проспекті Перемоги (в адміністративній будівлі Київського метрополітену над станцією "Політехнічний інститут"). Цю естакаду розібрали після 1965 року, коли був зданий в експлуатацію Міст метро, але рештки конструкції існували аж до 2011 року.

 Поворотне          коло          під          платформою          станції.          1961          рік

Поворотне коло під платформою станції. 1961 рік

 Станція метро "Дніпро" належить до естакадного типу і має дві берегові платформи. Через це вихід і вихід пасажирів із вагонів здійснюється через праві двері, що часто збиває з пантелику людей, які користуються станцією вперше. Слід зазначити, що пасажиропотік на станції невеликий, в зимову пору він знижується до мінімуму. Через те на цей період один з виходів з нижнього вестибюлю закривають.

 Рибалки          біля          станції          Дніпро          під          час          повені.          Квітень          1970          року

Рибалки біля станції "Дніпро" під час повені. Квітень 1970 року

 Загалом же станцією найбільше користуються або відпочиваючи, які хочуть прогулятися уздовж набережної, або рибалки, оскільки неподалік знаходиться спеціалізований ринок, де можна купити все, що необхідно для риболовлі — від знаряддя до спецкостюмів. У киян цей торговельний майданчик отримав назву Бухара.

 Також на станції "Дніпро" часто можна побачити прочан, що прямують до Києво-Печерської лаври. Адже Набережним шосе пролягає дорога до нижнього входу до святині.

 Вестибюль          станції          Дніпро.          1960-ті          роки

Вестибюль станції "Дніпро". 1960-ті роки

 Наостанок слід сказати про опорядження станції. Матеріали, з яких конструювалися її елементи перекликаються з кольором Дніпра, що знаходиться поряд. Тут використані різнобарвні вітражі, блакитна керамічна плитка, світлий камінь з Інкерманських родовищ. Станція метро "Дніпро" — одна з найромантичніших у Києві, тож на платформі завжди присутні люди, що милуються краєвидом.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Інші екскурсії Києвом
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами