На перший погляд це місце може зацікавити хіба що дослідників планової "брежнєвської" архітектури. Його займає стандартний нічим не примітний будинок, якому личило би знаходитися десь на околиці міста. Проте старожили добре пам'ятають, що тут певний час розташовувався другий за рахунком стаціонарний київський цирк. Перший цирк було відкрито у 1903 році на вулиці Миколаївській (нині Архітектора Городецького) у безпосередній близькості до Хрещатика. Він належав Петрові Крутікову й був одним з найбільших цирків Європи того часу. На жаль, прекрасна споруда у стилі модерн була знищена під час пожежі Хрещатика наприкінці вересня 1941 року. Пізніше на його місці звели кінотеатр "Україна".
Після Другої Світової війни місто довго приходило до тями. Люди вимушено тіснилися у підвалах, на горищах, у землянках. Не зважаючи на ці труднощі, на Троїцькій площі відкрили невеличкий брезентовий цирк-шапіто, де проводили різноманітні розважальні циркові заходи. Він був встановлений неподалік від сучасного входу до станції метро "Олімпійська". Саме сюди приходили відвести душу стомлені війною та важкою працею кияни. Цікаво, що шапіто почало працювати майже одразу після звільнення міста від нацистських загарбників. Людей дедалі більшало, популярність закладу зростала, цирк вже не вміщував бажаючих, і виникла потреба звести нову, значно більшу споруду. Але у зруйнованому місті гроші, в першу чергу, витрачали на будівництво житла. Тож міська влада вирішила не вкладатися в дорогий проект і звести якійсь не дуже коштовний проміжний варіант розважального закладу.
Цирк-шапіто на Троїцькій площі. Серпень 1944 року
Місце для тимчасового цирку обрали на порожній ділянці на розі вулиць Червоноармійської та Саксаганського. Тут якраз розібрали рештки зруйнованого колишнього прибуткового будинку. Його звели у часи так званої київської будівельної лихоманки на межі ХІХ – ХХ століть.
Колишній прибутковий будинок на розі вулиць Червоноармійської і Саксаганського. 1935 рік
Цей красень налічував чотири поверхи, перший з яких займали магазини, у верхніх розташовувалися житлові приміщення. Наріжну частину прикрашала башточка, а фасад оздоблював пишний декор. Але у вирі Другої світової війни будівля вигоріла вщент і відновленню не підлягала.
Рештки будівель на розі вулиць Червоноармійської і Саксаганського. 1943 рік
Отже саме тут у 1950 році розпочалося будівництво міського цирку. Його спроектував архітектор Валентин Жуков, саме той, який через десять років збудував капітальний цирк на площі Перемоги, що діє й сьогодні. Головним матеріалом для тимчасового приміщення слугувало недороге дерево, яке обклали цеглою. Тим не менш, будівлю певною мірою декорували, а колони звели з каменю, і вони мали монументальний вигляд. Подейкують, ніби під час будівництва недобудова впала, і загинули люди. Довго експлуатувати цирк не збиралися, тому спланували його з відступом від вуличної забудови, яка збереглася після закінчення військових дій. Через це у розважальному закладі було досить тісно — всього кілька сотень місць для глядачів. У тимчасовій споруді не передбачили опалення, а відсутність спеціально облаштованих загонів для видресуваних тварин створювала артистам, що приїздили на гастролі, серйозні труднощі.
Тимчасовий цирк на вулиці Червоноармійській (нині Велика Васильківська), 45. 1950-ті роки
Будівництво зайняло всього декілька місяців. Цирк прийняв перших глядачів 19 серпня 1950 року і одразу ж набув величезної популярності у місті. Відкрив першу виставу знаменитий радянський артист, дресирувальник Валентин Філатов зі своїм "Ведмежим цирком". Артиста, що сидів у возику, під овації киян вивезли на манеж його клишоногі вихованці. За вже згаданих обставин новий цирк працював тільки у теплу пору року, але це не завадило організовувати гастролі найвідоміших артистів тих часів. Тут працювала Ірина Сидоркіна, дружина й учениця відомого дресирувальника Тимофія Сидоркіна. Вона виступала у Києві у 1957 році з виставою "Морські леви і купальниці". Вшанували своєю присутністю київський цирк на вулиці Червоноармійській дресирувальники Володимир Дуров і Михайло Золло, клоун Карандаш, ілюзіоніст Еміль Кіо. До речі, останній у 1965 році помер під час гастролей у нашому місті. Приїздили у 1950-ті роки до Києва й колективи з інших країн, зокрема, великий успіх мали виступи артистів Празького цирку.
Афіша гастролей "Ведмежого цирку" Валентина Філатова. 1950 рік
На розі Саксаганського й Червоноармійської цирк повноцінно існував до кінця 1950-х років, доки не відкрився капітальний цирк на площі Перемоги. Тоді ж стару будівлю розібрали, а згодом на її місці звели восьмиповерховий цегляний будинок на п'ять під'їздів з великим двором. Його будівництво закінчилось у 1966 році, і там на першому поверсі відкрився пам'ятний багатьом киянам великий гастроном № 4, який називався "Київський".
