Укр  /  Рус

Мова:

Площа Перемоги

Панорама площі Перемоги. 1960 рік

Площа Перемоги розташована між бульваром Шевченка та проспектом Перемоги.

 

Площа Перемоги займає місце легендарного Єврейського (або Галицького) базару. У 1910 року єврейська громада розпочала неподалік будівництво синагоги, яку у радянські часи закрили, та використовували у якості столової для робітників заводу «Транссигнал». Безпосередньо на площі, за кошти благодійників, побудували чайну з безкоштовною народною читальнею. Сучасну назву площа отримала тільки на початку 1950-х років. Тоді знесли старий базар та розчистили територію. У 1960-1970-ті рр. звели будівлі громадського призначення - універмаг "Україна", цирк і архітектурну домінанту площі готель "Либідь". Перед тим як одержати сучасний вид, площа пережила безліч історичних подій.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися

А чи хотіли б ви дізнатися

  • Як виник знаменитий київський Єврейський базар?
  • Де стояла Залізна церква?
  • Як склалася доля єврейського базару у роки нацистської окупації Києва?
  • Чому у площі була кримінальна слава?
  • Яка реклама на площі потрапила до книги рекордів Гіннеса?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Місце, відоме в наш час як площа Перемоги, почали обживати приблизно в 1830-і роки. Коли почалося будівництво Нової Печерської фортеці частина киян переселилася в долину річки Либідь, яка до того часу була практично незаселена. Тут почали зводити будинки та прокладати нові вулиці. Місто розширювалося за рахунок освоєння нових територій. На місці перетину Бульварної вулиці (нині бульвар Шевченка), що йде від Бессарабки, старого Брест-Литовського шосе і ряду нових міських артерій, утворилася площа. У 1869 році вона отримала назву Галицької, оскільки звідси починалася дорога, яка вела до Галичини. Неподалік від новоствореної площі протікав струмочок Скоморох, незабаром схований в підземний колектор. На новому майданчику утворився невеликий ринок.

 Галицька          площа.          1870-і          роки

Галицька площа. 1870-ті роки

 У 1870 році через Київ проклали залізницю і неподалік площі з'явилася будівля вокзалу. Торговий майданчик на околиці міста поступово перетворився на великий жвавий ринок. Поруч проживала велика кількість євреїв і багато хто з них відкрив тут свої крамнички. У народі ринок прозвали Єврейським базаром, скорочено Євбазом. Кількість будинків, а відповідно і жителів в околицях Євбазу, швидко зростала, але свого храму тут не було. Молитися ходили далеко - до церкви Іоанна Златоуста на перехресті вулиць Володимирської та Великої Житомирської. Після того як цей старий дерев'яний храм розібрали для парафії збудували церкву на Галицькій площі. Цю незвичну експериментальну споруду виконали на цегляній основі і облицювали залізом. Церква, яку назвали "Залізною", була сирою, взимку промерзала та й всередині була незручною. Щоправда, коли пожежа 1884 р. знищила всі торгові споруди, церква залишилася неушкодженою. Її зруйнували в 1930-і роки, а розташовувалася вона приблизно на місці майданчика перед сучасним цирком, що навпроти вулиці Олеся Гончара.

 Залізна          церква.          1900-і          роки

Залізна церква. 1900-ті роки

 На поч. ХХ ст. на Євбазі було тривожно. У Києві прокотилася хвиля єврейських погромів, що позбавила багатьох тутешніх торговців майна, а деяких і життя. Ці події і революція 1905 року на деякий час перервали розмірений ритм життя торгової площі. Саме тут повсталі сапери на чолі з молодим підпоручиком Жадановським зійшлися в смертельному двобої з військами київського гарнізону, що придушили виступ.

 З часом все ненадовго налагодилося. Неподалік від площі знаходилися городи арештантських команд. Частину території викупила єврейська громада, щоб побудувати синагогу для євреїв, які жили на прилеглих вулицях. За радянських часів будівлю Галицької синагоги використовували в якості їдальні заводу "Транссигнал", зараз сакральній споруді повернули первісну функцію. На самій площі в 1910-і роки на кошти меценатів облаштували чайну з безкоштовною народною читальнею. Тут проводили лекції, пропагували здоровий спосіб життя, здійснювали театральні вистави. Поступово навколо площі зімкнулося щільне кільце забудови. Це були переважно житлові будинки з магазинами на перших поверхах, склади, майстерні, а також різні промислові та господарські будівлі.

 Євбаз.          Початок          1930-х          років

Євбаз. Початок 1930-х років

 Що стосується ринкового асортименту, то можна сказати, що він практично не мав меж. Тут продавали все - від корсетів до патефонів, від будівельних матеріалів до фруктів і овочів, від антикваріату до різноманітної молочної продукції. Для численних євреїв спеціальні м’ясники заготовляли кошерне м'ясо. Словом, це був жвавий, інтернаціональний і різнобарвний куточок Києва. У роки окупації Києва нацистами, під час Другої світової війни, базар не тільки не припинив своє існування, а для багатьох киян став єдиним порятунком. Тут мінялися та торгували речами, здобуваючи свій хліб.

 У перші повоєнні роки Євбаз був одним з найбільш кримінальних місць у Києві. В окрузі діяли притони і будинки розпусти, постійно відбувалися крадіжки, грабежі і навіть вбивства. На розі з вулицею Златоустівською в старому дореволюційному будинку знаходився відомий на весь Київ "босяцький" гастроном, в якому постійно крутилися всякі сумнівні особи. На початку 1950-х років влада впритул зайнялися осередком злочинності і бруду. Базар знесли й більшість торговців перебралися на Сінний ринок. Площу перепланували і сильно зменшили. У 1952 році її перейменували на площу Перемоги.

 На початку 1960-х звели два п'ятиповерхових будинки, що оформлюють в'їзд з площі на проспект Перемоги (тоді це була частина бульвару Шевченка). 5 листопада 1960 року урочисто відкрили нову будівлю Київського цирку, який став композиційним центром оновленої площі. На початку вулиці Гончара відкрили кінотеатр "Перемога", який сьогодні займає театр "Браво". У другій половині 1960-х років на площі збудували найбільший тоді в країні універмаг "Україна". Не так давно універмаг знову «відзначився» - на ньому розмістили гігантську рекламу, що увійшла до книги рекордів Гіннеса. У 1970 році на площі виросла будівля готелю "Либідь". Перед Олімпіадою-80, біля входу до неї, поставили потішне ведмежа. На жаль, не так давно, його прибрали. Наприкінці 1970-х через територію колишнього Євбазу пройшла траса першого в СРСР швидкісного трамваю. У 1982 році посередині площі був встановлений високий обеліск із золотою зіркою - символ перемоги у Другій світовій війні.

Будівництво          універмагу          Україна.          1965          рік

Будівництво універмагу "Україна". 1965 рік

 Сьогодні від старого Євбазу залишилися лічені споруди - декілька дореволюційних будинків на початку вулиць Златоустівської, Бульварно-Кудрявської і Старовокзальної.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Інші екскурсії Києвом
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Площа Перемоги – діловий центр історичного міста

Фокус площі Перемоги в тому, що її більше знають за місцезнаходженням Національного цирку України, ніж за встановленим обеліском на честь перемоги у війні 1941-1945 рр.

Єдиними будівлями на площі Перемоги є:

  • цирк;
  • готель «Либідь»;
  • універмаг «Україна».

Унікальна майстерність артистів під куполом

Циркове мистецтво в Україні розвивалося ще з ХІХ століття, але перший непереїзний цирк у Києві з'явився в кінці ХІХ століття, а знаходився він зовсім не на теперішньому місці. Сучасна будівля, у якій сьогодні відбувається багато циркових вистав, була побудована в 1960 році. Його зала могла одночасно вмістити 1900 глядачів. Майже через сорок років розважальному закладові дали статус національного. Створені номери в цих стінах показують не тільки в Україні, також організовуються гастролі, щоб їх побачив світ. Циркове мистецтво збагачується новими жанрами, прикрашається сюжетами, тому артистам потрібно працювати більше, ніж раніше, бо шоу повинні бути яскравими й такими, що запам'ятовуються. Національний цирк України добирає найталановитіших артистів, а також номери отримують новий відтінок завдяки сильнішій технічній базі. За їх допомогою вистави стають завершеними, художньо оформленими, що глядачі й цінують.

Варто згадати ім'я директора цирку Бориса Зайця. Йому вдалося зібрати колектив, представниками якого були лише українці, що гідно представляли країну на міжнародній арені, голосно заявляючи про самодостатність України. Особливе місце в цирковому мистецтві займають дресирувальники хижих тварин. Одним з них був Володимир Шевченко. Разом з дружиною він створював запаморочливі номери за участю десяти небезпечних тварин. Артисти виконували трюки й танцювали в оточенні левів, а хижаки були надресировані так, що, як малі діти, дивилися на майстерність своїх підкорювачів. Володимир Шевченко ніколи не поступався встановленому собі правилу, що тварин потрібно тільки заохочувати, а не змушувати. Може, тому хижаки відчувають довіру до дресирувальника й легко йому піддаються. Володимир Дмитрович вважається класиком циркової майстерності. Він навчив левицю ставати на задні лапи, тому що номер мав на увазі танго з нею. На таке дресирування пішло декілька місяців, але вистава вийшла шикарна, причому її побачив весь світ. Труднощі були, звичайно, у природі хижачки. Вона постійно випускала кігті, але довгі тренування під куполом вгамували запал левиці. Вийшло тріумфальне шоу.

Шопінг на заміну цирку в універмазі «Україна»

У проекти торгових центрів обов'язково додаються розважальні точки. Ця тенденція зберігається вже більше десяти років. Маркетологи, напевно, провели немало досліджень, і було вирішено, що шопінг утомливий, а витрачені на нього сили потрібно компенсувати в боулінгу, клубі, кафе, кінотеатрі. Все це і є в універмазі «Україна» на площі Перемоги. У торговому центрі продаються різні групи товарів: від побутових предметів і медикаментів до культурно-освітньої літератури. Хоч центр і малоповерховий, але для зручності все одно оснащений ліфтами та ескалаторами.

Для сімейного походу шопінг-мол підходить ідеально. Коли одні представники сім'ї скупляються, інші мають можливість паралельно розважатися в боулінгу, кінотеатрі без відривання від графіку. Таким чином кожен досягає мети, зустріч відбувається у попередньо домовленому місці, і сім'я радісно їде додому.

Готель «Либідь»: вигідне розташування

Діловий центр Києва і туристи – неподільні. Для розташування гостей столиці потрібні номери в готелях, хостелах, найманих квартирах. Ті, хто цінує свій час, обов'язково оберуть хорошу розв'язку поряд, також будуть керуватися близькістю до вокзалу, центру міста, розважальних закладів. Готель «Либідь» підходить під опис еталону. Його розташування ідеальне і до історичного центру, і до ділового, напроти знаходиться Національний цирк, а брендові речі знайдуться в бутиках універмагу «Україна». Кожна будівля поблизу є історичною, тому прогулянка по вечірньому місту допоможе розслабитися й розважитися до наступного робочого дня.

Історичні факти під приємні звуки музики у вашому ґаджеті

Десятиліттями можна ходити одним шляхом і щоразу відкладати момент, що допоможе наблизитися до витоків її походження. Завдяки новому підходу в туризмі вулички й будівлі знайшли свою історію в одному аудіофайлі. Проект нового туризму був розроблений з метою покращення якості екскурсій. Тепер її може собі організувати кожен. Інструмент для цього знаходиться в кінці сторінки – це два аудіофайли з викладом даних про історичні об'єкти Києва.

Спрощену версію прослухати швидше, але насичення від екскурсії навряд чи буде досягнуте. Розширена версія записана таким чином, щоб факти викладалися в хронологічному порядку. Інформація, що є в цифровому файлі, перевірена, а її джерела – документи й література, якої немає в широкому доступу. Для отримання даних знадобилось багато зусиль, але вони виправдані. Тепер кожен може дозволити собі аудіогід. Навушники, ґаджет і завантажений аудіофайл – єдині інструменти для освітньої подорожі по місту.

Новий формат туризму збирає заслужені «пальці вверх».

Площа Перемоги – діловий центр історичного міста