Укр  /  Рус

Мова:

Олександрівський костьол

Костьол св. Олександра. 1896 рік

Олександрівський костьол розташований за адресою вулиця Костьольна, 17.

 

Римо-католицький собор святого Олександра заклали у 1817 році на честь перемоги над Наполеоном. Будівництво храму у стилі класицизму за проектом Франца Мєховича тривало досить довго і завершилося лише у 1842 році. Собор відігравав важливу роль у житті київської католицької громади. У 1930-ті роки костьол закрили і перебудували під гуртожиток, а з початку 1950-х років — під планетарій та бібліотеку. У 1990-ті роки його повернули церкві, реконструювали і наново освятили.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися



  • Якому Олександру присвячений храм?
  • Чому костьол будували цілих 25 років?
  • Кого із всесвітньо відомих художників тут охрестили?
  • Де на будівлі можна побачити вуха віслюка?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Після того як Київ у 1654 році приєднався до Московської держави, вплив католиків у місті зійшов нанівець, а католицькі храми взагалі заборонили будувати. Лише наприкінці XVIII століття дозволили звести дерев’яний костьол на Печерську, проте вже у 1814 році він згорів. Тоді польська громада Києва у особі очільника дворянства графа Потоцького звернулася до царя Олександра I за дозволом на будівництво нового мурованого храму. Передбачалося, що він буде присвячений нещодавній перемозі над Наполеоном і носитиме ім’я католицького святого мученика Олександра — одного з перших римських пап, якого спалили у II столітті за вказівкою імператора Адріана. Улесливе прохання справило належне враження, і дозвіл було отримано. Кошти на будівництво збирали серед багатих шляхтичів Київщини відповідно до кількості кріпаків — по 25 копійок за кожного. На ділянці, яку безкоштовно виділив магістрат, у 1817 році відбулися закладини храму за проектом Людвіга Піллера. Костьол мав належати ордену домініканців. Проте далі справи пішли не так легко. Ділянка виявилася зсувонебезпечною, і значну частину часу будівельники змушені були її укріплювати. Зокрема, з цією метою на горі висадили сад, і на його утримання також витрачали гроші з зібраної суми. Йшли вони і на будівництво так званої "плебанії" — житлових та господарських будівель при храмі. Власне, в одній із цих будівель, що збереглася до нашого часу, і правили служби.

 Коли гроші скінчилися, найзаможніші меценати відмовилися від подальшого фінансування. А після польського визвольного повстання 1830–1831 років домініканців за допомогу бунтівникам покарали виселенням з Києва. Будівництво собору, яке і так за 15 років ледь розпочалося (навіть проект не був узгоджений), могло ніколи не завершитися. На щастя, таки з'явився спонсор — поміщик Антоній Савєцький. Знайшовся і новий архітектор — професор Київського університету Франц Мєхович, той самий, що укріплював руїни Золотих воріт. Він суттєво переробив і здешевив проект. І зрештою, аж у 1842 році, костьол добудували та освятили.

 Костьол          св.          Олександра          у          Києві.          Малюнок          Т.          Шевченка.          1846          рік

Костьол св. Олександра у Києві. Малюнок Т. Шевченка. 1846 рік

 Саме Мєхович, наслідуючи славетного італійського архітектора та скульптора XVII століття Джованні Берніні, поставив на фасаді Олександрівського собору дві башточки, що повторюють обриси бані. Сам Берніні такими башточками-дзвіницями прикрасив античний Пантеон у Римі, і це вважається чи не найбільшою у його житті творчою помилкою. Дзвіниці, які безнадійно спотворили Пантеон, сучасники охрестили "ослячими вухами Берніні". Зрозуміло, таке саме прізвисько отримали від знавців і башточки Мєховича. А найцікавіше у цій історії те, що невдовзі після зведення київського костьолу бернініївські "вуха" з римського Пантеону прибрали…

 Вулиця          Трьохсвятительська          і          костьол.          1870-ті          роки

Вулиця Трьохсвятительська і костьол. 1870-ті роки

 У 1878 році в Олександрівському костьолі відбулося вінчання шляхтича Северина Малевича та Людвики Галиновської, а наступного року тут охрестили їхнього сина Казимира, майбутнього художника, якому судилося стати одним з найвідоміших у світі уродженців Києва.

 Вид          на          Олександрівський          костьол          з          алеї          Царського          саду.          Листівка          1890-х          років

Вид на Олександрівський костьол з алеї Царського саду. Листівка 1890-х років

 Жовтневий переворот у Російській імперії Олександрівський костьол пережив досить спокійно. Кінець для громади настав пізніше, у 1937 році. Костьол було закрито, більшість священиків заарештовано, а останнього настоятеля Сигізмунда Квасневського розстріляли у НКВС. Будівлю розділили перекриттями на чотири поверхи і влаштували тут гуртожиток для працівників "Київгазбуду".

 Вхід          до          Олександрівського          костьолу.          Початок          1930-х          років

Вхід до Олександрівського костьолу. Початок 1930-х років

 Після Другої світової війни, у 1952 році його переробили на планетарій: на склепінні центральної бані відтворилася карта зоряного неба, а у дворі стояв велетенський глобус із пап’є-маше. У будівлі діяла також філія Історичної бібліотеки, а у 1980-ті роки — Будинок атеїзму. У 1987 році планетарій отримав нове приміщення на Троїцькій площі, і під прапорами "горбачовської перебудови" костьол повернули католицькій громаді. Перша служба відбулася тут у 1990 році просто на сходах, а до 1995 року костьол повністю реконструювали та освятили. У 2001 році під час візиту до Києва його відвідав папа Іоанн Павло II.

 Планетарій          у          колишньому          костьолі          і          глобус          на          подвір'ї.          1968          рік

Планетарій у колишньому костьолі і глобус на подвір'ї. 1968 рік

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Екскурсії з цим місцем
Інші екскурсії Києвом
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами