Укр  /  Рус

Мова:

КНУ ім. Шевченко: Червоний корпус

Головний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 2000-ті роки

Головний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка розташований за адресою вулиця Володимирська, 60. 

 

Київський національний університет імені Тараса Шевченка – один із найстаріших і найбільших університетів України – був заснований у 1834 році як Київський імператорський університет св. Володимира. Головний корпус, званий також "червоним" корпусом через характерний червоно-коричневий колір, збудували в 1837-43 роках за проектом архітектора Вікентія Беретті. Нині він є пам'яткою архітектури національного значення. Монументальна будівля в класичному стилі має в плані форму квадрата, що замикається, з просторим внутрішнім двором.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися



  • Завдяки якому імператору в Києві з’явився університет?
  • Чому будівля пофарбована в червоний колір?
  • Які музеї працюють у "червоному" корпусі?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Київський національний університет імені Тараса Шевченка поза всякими сумнівами є найвідомішим і одним із кращих навчальних закладів України. Його корпуси розташовуються в різних частинах Києва. Але сама відома будівля, представницька частина і візитна картка Університету – знаменитий "червоний" корпус. Він розташований на вулиці Володимирській, навпроти центральної алеї парку ім. Шевченка.

 Свою назву корпус отримав за характерний коричнево-червоний колір, який помітно вирізняє будівлю з ряду навколишньої забудови. Саме колір стін досі є предметом дискусій і обговорень в середовищі краєзнавців, екскурсоводів та небайдужих киян. Які тільки думки не висловлювали з цього приводу. Наприклад, дуже популярною є легенда, пов'язана із засновником навчального закладу імператором Миколою І. Нібито спочатку російський державець, який звелів заснувати в Києві університет, не надто бажав витрачатися на будівництво. І коли йому показали кошторис на 8 мільйонів золотих рублів, він розлютився і заявив, що не збирається збанкрутувати через якихось хлопчаків. Однак пізніше все ж виділив гроші, щоправда в меншій кількості. Коли університет св. Володимира відкрили, цар нібито вимовив напутню фразу: "Я зробив усе, що міг, і нехай тепер стіни червоніють, якщо ви будете погано вчитися". Зрозуміло, що все це не більше ніж міська байка. Наступна версія виглядає логічною і правдоподібною, але не має документальних підтверджень. Так, деякі дослідники схильні вважати, що червоні стіни і чорні капітелі колон – це репліка червоно-чорної стрічки на імперському Ордені св. Володимира. Ну і зовсім анекдотично виглядає теорія про аналогію кольору стін із кров’ю, – починаючи від студентських кровоспускань в бійках і закінчуючи кров'ю, "випитою" викладачами під час навчання.

 Університет          св.          Володимира          з          боку          Ботанічного          саду.          Малюнок          М.          Сажина          1846          року

Університет св. Володимира з боку Ботанічного саду. Малюнок М. Сажина 1846 року

 Насправді відомо, що за задумом архітекторів, корпус спочатку планувався досить світлим – жовтим або кольору дикого каменю. Саме другий варіант затвердив імператор Микола І. Непрямим підтвердженням цього є відомий малюнок художника Михайла Сажина. Як у підсумку стіни корпусу набули насиченого червоного відтінку, поки так і не з'ясовано. За розповідями очевидців, колір на короткий час змінили в середині 1930-х років. Тоді після одного з ремонтів фасад пофарбували в абрикосовий колір, але ненадовго.

 Київський університет був заснований в 1834 році, а будівництво окремої капітальної будівлі для нього почалося тільки через три роки і тривало шість років. Зводити будівлю почав академік архітектури, знаменитий архітектор Вікентій Беретті, проект якого виграв в архітектурному конкурсі. Закладення будівлі відбулася на пустельній тоді околиці міста влітку 1837 року. У фундамент заклали пам'ятну табличку, три монети (срібну, золоту та платинову) і шматочок плінфи з фундаментів древньої Десятинної церкви, побудованої князем Володимиром, ім'я якого і отримав Університет. Архітектор Беретті не дожив до кінця будівництва, і роботи в 1843 році завершив його син Олександр.

 Чотириповерхова в плані будівля утворила квадрат і розташувалася з невеликим відступом від одного з приярків Либідської долини, де незабаром заклали Університетський ботанічний сад. Зі сторони саду проклали стічну каналізацію, що збереглася донині. Ці два паралельні тунелі з виходами під Ботанічний сад і прокладені під "червоний" корпус навіть породили чутки про існування в стінах закладу масонської ложі. Правда, сьогодні ця легенда майже забута, її іноді згадують лише старожили Паньківщини – сусіднього історичного району.

 Вид          на          Університет          св.          Володимира.          1870-і          роки

Вид на Університет св. Володимира. 1870-ті роки

 З довгою історією існування "червоного" корпусу пов'язані імена тисяч видатних особистостей. У цих стінах працював художником Археографічної комісії Тарас Шевченко, першим ректором був знаменитий історик і філолог Михайло Максимович. У різні роки в Київському університеті викладали видатні вчені – економіст Микола Бунге, історики Микола Костомаров і Володимир Антонович, хімік Сергій Реформатський, медик Володимир Бец і багато-багато інших. А список знаменитих людей, які закінчили Київський університет, не поміститься і в цілій багатосторінковій книзі.

 За довгі роки існування "червоний" корпус багаторазово опинявся у вирі знакових історичних подій, заворушень і революцій. У 1918 році Університет св. Володимира закрили, через рік відкрили знову і за декілька років реформували в Київський інститут народної освіти. У 1930-і роки він знову став університетом, а в 1936 році отримав ім'я Тараса Шевченка. Тоді ж в парку навпроти "червоного" корпусу відкрили пам'ятник Кобзарю.

 Зруйнована          будівля          червоного          корпусу.          1944          рік

Зруйнована будівля "червоного" корпусу. 1944 рік

 Перед Другою світовою війною Київський університет займав почесне третє місце серед університетів СРСР. У роки окупації там деякий час проходив навчальний процес. При відступі гітлерівці підірвали "червоний" корпус. Будівля сильно вигоріла зсередини, обвалилися перекриття, від корпусу фактично залишилися тільки фасадні стіни, було знищено все лабораторне обладнання. Проект реконструкції в 1944-1945 роках розробили під керівництвом відомого київського архітектора Павла Альошина. Відновлення і внутрішнє оформлення повністю закінчили до 1954 року.

 Відновлений          червоний          корпус.          1952          рік

Відновлений "червоний" корпус. 1952 рік

 Через розширення університету і відкриття нових факультетів будівля уже не могла вмістити всю кількість студентів. Наприкінці 1970-х років природничо-історичні факультети перевели із "червоного" корпусу в спеціально збудоване університетське містечко, розташоване в районі сучасного Національного експоцентру. Але в "червоному" корпусі зберегли велику фізичну аудиторію, Археологічний, Етнографічний і Зоологічний музеї. Крім того, в будівлі працює Музей історії Київського університету, відкритий в 1978 році.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Екскурсії з цим місцем
Інші екскурсії Києвом
Курси стрільби Киів
Підземна екскурсія від вокзалу до Лук'янівки
Тир лазерний Київ
Підземна в’язниця НКВС
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Микільська дренажна система (Підземна набережна)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

КНУ ім. Шевченка: Червоний корпус

Київському національному університету імені Тараса Шевченка, найстарішому та найбільшому навчальному закладу Києва, належить ряд будівель. Це пов’язано з великою кількістю факультетів і підрозділів, що входять до його складу. Одна з будівель КНУ ім. Т. Шевченка – яскравий, що вивищується на вулиці Володимирській, 60, Червоний корпус.

Історія створення відомого Червоного корпусу

Будівлю споруджено за наказом імператора Миколи І в 1840-х роках. Його архітектором, як і у випадку із Жовтим корпусом, виступив Олександр Вікентійович Беретті та його батько Вікентій Іванович. Стиль – російський класицизм. Будівля має 4 поверхи, включаючи цокольний. За мірками того часу будівля університету була великою, виділялася на фоні архітектури Старого міста й нових об’єктів будівництва. Вона задала структуру архітектурного ансамблю всього міста, що став розростатися навколо.

Цікаві факти

Існує більше 5 різних версій, пов’язаних з яскраво-червоним кольором будівлі. Серед них:

  • зв’язок з кольором стрічок святого Володимира;
  • випадкова плутанина інгредієнтів італійської фарби, через що вона стала червоною замість бірюзової;
  • «маркер» імператора, викликаний зв’язком студентства з революційними ідеями, та інші, не менш цікаві версії.

Якщо вам візуально імпонує ця споруда, ви неодмінно повинні її побачити. Тим більше, що, прогулюючись по центру, навряд чи її проґавите. Хочете дізнатися більше? Цікаво, як виглядав шевченківський Червоний корпус раніше? Тоді завантажуйте аудіогід з цієї сторінки та насолоджуйтеся знайомством зі столицею та її найпопулярнішими пам’ятками, серед яких, звичайно, і цей корпус.   

КНУ ім. Шевченка: Червоний корпус