Укр  /  Рус

Мова:

Золоті ворота

Золоті ворота після реконструкції. 1982 рік

Золоті ворота розташовані на вулиці Володимирській, 40-а, в однойменному сквері між вулицями Ярославів Вал, Володимирською і Лисенка.

 

Сучасні Золоті ворота є макетом древніх центральних воріт старого Києва. Вони збудовані в натуральну величину зі збереженням елементів оригінальної конструкції ХІ століття. Вважається, що в далекому минулому це були головні та найпотужніші ворота столиці Київської Русі. Їх не змогли зруйнувати навіть татаро-монголи, які взяли в облогу, а згодом захопили місто в 1240 році.

Золоті ворота — одна із візитівок Києва. Вони представлені на численних картинах, малюнках, фотографіях, конвертах, значках, календарях. Їхнім іменем названі вулиця, сквер та найкрасивіша станція київського метрополітену, вхід до якої знаходиться поруч із воротами.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися

А чи хотіли б ви дізнатися

  • Чому ворота назвали Золотими?
  • Які ще ворота вели до стародавнього Києва?
  • Який археолог і коли виявив древні залишки конструкції?
  • Звідки взялася приказка «Що з воза впало, те пропало»?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Великий князь київський Ярослав Мудрий розвинув і продовжив велике будівництво Києва, розпочате Володимиром. Він створив, по суті, окреме місто, яке дослідники так і називають — місто Ярослава. На певній відстані від контуру Старокиївської гори були насипані великі земляні вали, в які вбудували троє воріт. На місці сучасної Львівської площі стояли Львівські ворота, на теперішньому Майдані Незалежності — Лядські, а на сучасній Володимирській вулиці — Золоті. Із трьох збереглися тільки останні, і саме вони викликають інтерес дослідників, краєзнавців і туристів.

 Будівництво          міста          Ярослава.          Мініатюра          Радзивілівського          літопису

Будівництво міста Ярослава. Мініатюра Радзивілівського літопису

 Точна дата зведення Золотих воріт не відома. Вважається, що їх будували паралельно із Софією Київською в 1037 році. Свою назву вони отримали за аналогією із головними воротами столиці стародавньої Візантії — Константинополя. Зрозуміло, що вся конструкція не могла бути золотою. Золотом був вкритий лише купол надбрамної Благовіщенської церкви. Її здалеку бачили мандрівники, які прямували до Києва. У ній і молилися стомлені гості, що подолали не одну сотню кілометрів і досягнули мети своєї подорожі.

 Згідно із переказами, Золоті ворота були парадними, і проїжджати через них могли тільки знатні персони та бажані гості здалеку. Простий люд користувався двома іншими в'їздами. При цьому Золоті ворота були збудовані з каменю, тоді як Львівські та Лядські — з дерева. За легендою, гінці, що прибували через ці ворота з важливими посланнями, могли привозити лише хороші новини. За воротами знаходився глибокий рів, по дну якого протікав струмок, а через нього був перекинутий підйомний міст. У внутрішній частині міста від проїзної арки дорога вела просто до Софії Київської. Це — одна із небагатьох вулиць Києва, конфігурація якої практично не змінювалася протягом століть. Зараз вона називається Золотоворітська.

 На думку реставраторів, ворота неодноразово відбудовували. На вцілілих до нашого часу стародавніх руїнах, що входять до експозиції натурного макету Золотих воріт, можна побачити сліди ремонту від ХІІ століття. Як розповідає хроніка, войовнича татаро-монгольська орда, що підійшла до Києва у 1240 році, не змогла взяти ворота в облогу. Вони були тільки частково пошкоджені, але в майбутньому їх відновили. За часів Великого князівства Литовського в Києві діяв закон для купців, відповідно до якого товар, що упав з возу, переходив на користь міського воєводи. Межами території, на яку поширювався закон, були Золоті ворота у Верхньому місті і річка Почайна на Подолі. Оскільки купці намагалися заощадити на миті, що нараховувалося на вози, що в’їжджають, то їх часто перевантажували. На вибо́їстих київських вулицях з їхніми нескінченними спусками та підйомами вози сильно нахилялися, товар падав та переходив у міську скарбницю. Ймовірно, так і з'явилася приказка "що з возу впало, те пропало".

 Литовське          військо          біля          Золотих          воріт.          Малюнок          А.          Ван          Вестерфельда

Литовське військо біля Золотих воріт. Малюнок А. Ван Вестерфельда

 Майже за три століття після монголо-татарської навали, про Золоті ворота практично не збереглося жодних письмових згадок, крім грамоти 1499 року Великого князя Литовського Олександра. З неї зрозуміло тільки те, що ворота залишалися головним в'їздом до міста. Згідно записів у щоденнику австрійського дипломата і мандрівника Еріха Лясоти від 1594 року, від них збереглися тільки руїни: "... це була гарна і велична споруда, наскільки можна зробити висновок з уцілілих залишків". У 1648 році після перемоги під Жовтими Водами через Золоті ворота, точніше, через позначений руїнами в'їзд до Києва, урочисто ввійшло козацьке військо на чолі із гетьманом Богданом Хмельницьким. Першим збереженим історичним зображенням Золотих воріт є малюнок, зроблений у 1651 році дві́рським художником литовського князя Януша Радзивілла Абрахамом Ван Вестерфельдом. На ньому зображено стародавні руїни Золотих воріт, і перед ними литовські війська.

 Пізніше, коли місто було вже у складі Російської імперії, ворота описав військовий інженер Данило де Боскет. У 1750 році він дійшов висновку, що стародавня споруда перебуває в аварійному стані, небезпечна для перехожих і відновленню не підлягає. Інженер запропонував знести рештки стін, і над ними насипати оновлені земляні укріплення старого міста. Так і зробили, а нові кам'яні ворота збудували поруч.

 Золоті          ворота          після          відкриття          їх          Кондратієм          Лохвицьким

Золоті ворота після відкриття їх Кондратієм Лохвицьким

 Про Золоті ворота згадали лише в 1830-і роки, коли на Печерську почали зводити Нову фортецю, а твердиню в Старому місті, що відслужила свій термін і втратила бойове призначення, стали розбирати. Археолог-любитель Кіндрат Лохвицький знайшов залишки воріт, їх розчистили і вирішили зберегти для нащадків як пам'ятку старовини. Щоб запобігти подальшому руйнуванню пам'ятки архітектури, розкопані рештки стін зміцнили контрфорсами і розпорами. Згодом навколо воріт створили сквер, який назвали Золотоворітським. У 1899 році тут встановили чавунний фонтан - один із знаменитих київських фонтанів фабрики Термена. До кінця 1970-х років конструкцію не чіпали і не змінювали.

 Золоті          ворота.          1892          рік

Золоті ворота. 1892 рік

 Минали роки, під впливом опадів залишки воріт руйнувалися. Вчені всерйоз занепокоїлися, що і ці руїни скоро будуть безнадійно втрачені. У 1970-ті роки прийняли рішення про консервацію об'єкта з подальшою надбудовою над ним спеціального захисного павільйону. Однак справу не встигли довести до кінця, оскільки в 1982 році стали поспішати у зв’язку із підготовкою до святкування 1500-річчя Києва. Тоді і побудували копію-музей Золотих воріт. Оскільки ніхто достеменно не знав, як виглядали ворота, підсумковий варіант став реалізацією спільних припущень архітекторів і археологів. Під час реконструкції відтворили частини валів, що прилягали до вежі, з відкосами зовні. Зрізи позначили бетоном, тому ворота зараз багатьма сприймаються, як новобудова. Але це не так: хоча павільйон повністю закрив мальовничі руїни, всередині залишилася повністю збережена стародавня кладка. Відтворили і надбрамну Благовіщенську церкву. У 1997 році біля воріт з боку вулиці Лисенка встановили пам'ятник князю Ярославу Мудрому, виконаний за ескізом Івана Кавалерідзе.

 Усередині павільйону знаходиться експозиція Музею "Золоті ворота" — філії Національного заповідника "Софія Київська". Тут можна побачити автентичні стіни ХІ століття, познайомитися з історією стародавньої пам'ятки архітектури, а також піднятися у Благовіщенську церкву.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Екскурсії з цим місцем
Показати всі екскурсії
Інші екскурсії Києвом
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Золоті ворота в Києві: ворота в історію й навіть більше!

Унікальні пам’ятники, яскраві пам’ятки, культурна й архітектурна спадщина, багаті музеї, безголосі свідки минулого – це те, чим славиться вся Україна, зокрема Київ. Золоті ворота поєднують усі ці перлини в собі. Це одна з тих споруд, яка заслуговує на особливу увагу не лише з боку іноземних туристів, а й мешканців нашої країни. Адже вони зберігають історію, у часи Київської Русі були головним входом у місто, а сьогодні ця пам’ятка входить до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Золоті ворота: історія їх появи

Безсумнівно, кожен з нас, хто сидів за партою на уроці історії, знає хоча б основну інформацію про цей символ столиці. Ні для кого не секрет, що ворота являлися не просто входом у давній Київ, а оборонною спорудою. Зведені вони були ще в 1037 році, під час правління Ярослава Мудрого. У цей період землі Києва розросталися, отже, була потреба в створенні нових оборонних споруд. Основну оборонну функцію виконували високі вали та великі рови. А Золоті ворота були центром цієї споруди. Велична будова слугувала головним в’їздом у місто, а також місцем зустрічі послів і високопоставлених гостей. Тут відбувалися проводи воїнів і тріумфальні зустрічі дружини з походів. Це дивовижний шедевр українських зодчих, який наводив страх на ворогів.

Не менш цікавою є й назви споруди. Легенда казала про те, що ворота виготовлені зі справжнього золота, тому багато хто вважав, що тому вони так названі. Однак це припущення так і залишилося легендою.

Усім відомі однойменні ворота Константинополя, які до того ж були аналогічні за функціональністю. Цілком імовірно, що це було свого роду суперництво, такий собі виклик великій імперії. Але це лише одна з версій походження назви. Інша приписує назву золотому куполу білокам’яної церкви Благовіщення, встановленої на бойовому майданчику арки. У деяких народних творах ці ворота йменувалися «воротами в небо», які рятували місто від пітьми.

Сутність походження назви не вплинула на функції, адже Золоті ворота Київ дійсно захищали, і якщо не від темних сил, то від ворогів точно. Взяти місто з цього боку не вдалося нікому. Більше того, легенда каже: це було так незручно, що нападники обмежувалися лише дотиком зброї до воріт.

Ну, якою би міцною й неприступною не була споруда, все ж серйозного збитку вона зазнала. Спершу під час нашестя війська хана Батия, а потім від таких нещадних факторів, як час і стихії.

Золоті ворота в Києві тоді й зараз

Як і будь-яка оборонна споруда, ворота виглядали дуже солідно: башта з широким в’їздом, міцні колони та арки зводу. Довжина проїзду складала цілих 25 метрів, а ширина – більше 7 метрів. Сьогодні висота стін, котрі збереглися, досягає 9,5 метрів. Побудовані ворота змішаною кладкою, де шари каміння чергуються з тонкою обпаленою цеглою. Особливою перлиною воріт була Благовіщенська церква, встановлена на бойовому майданчику. Її позолочений купол мав усім мандрівникам здалеку повідомляти про те, що місто населяють представники християнської віри. У ході вивчення пам’ятки були знайдені різні матеріали, котрі свідчать про те, що в інтер’єрі храму використовувалися для прикраси фрески й мозаїка.

Як відомо, після нашестя орди Батия, Золоті ворота в Києві опинилися в дуже жалюгідному стані. Хоча військо і зайшло в місто з іншого боку, воно вважало обов’язковим зруйнувати ворота зсередини – як підтвердження власної сили. У такому стані головний вхід залишався ще довго, потихеньку піддаючись силам стихії та часу. До середини XVІІІ ст. залишки великої оборонної споруди вже знаходилися під землею. Там вони провели багато часу, поки зацікавлені археологи й історики не вирішили провести роботи з розчищення руїн та їх укріплення. Однак, відкриті дії вітру та опадів, вони продовжували розчинятися в історії.

Уже в 1970-ті роки було прийнято рішення звести павільйон біля руїн, де тимчасово розташувався музей фортифікаційної споруди тих часів. Повна реконструкція руїн у Золоті ворота Києва була закінчена до 1982 року. Відкриття цієї унікальної історичної пам’ятки було приурочене до 1500-річчя української столиці.

Однак реконструкція проводилася дуже швидко, а матеріали, які використовувалися, почали показувати себе не з дуже гарного боку. Зовсім скоро оновлена архітектурна цінність знову почала руйнуватися та втрачати вигляд. Тому вже до 2007 року була проведена чергова реконструкція, під час якої було збережено частини воріт ще з часів зведення споруди, а також замінено деякі дерев’яні частини.

Музей «Золоті ворота»: подорож до витоків

Побачивши архітектурну пам’ятку, хочеться ніби «проникнути» в її світ. Для цього можна вивчити історію, простудіювати безліч літератури. Але набагато цікавішою й захопливішою стане екскурсія до музею цієї перлини.

Добре, що в кожного охочого є можливість не просто збоку подивитися на неприступну оборонну споруду давнього Києва, а опинитися всередині неї, відвідавши музей «Золоті ворота». Київ, побачивши різні часи, терплячи злети й падіння, просто не міг знищити оригінальні вцілілі частини фортифікаційної споруди, не давши можливості мешканцям країни та іноземним туристам побачити все це на власні очі. Саме тому ви можете доторкнутися до історії, заглянувши до триярусного павільйону воріт.

Кожен може побачити унікальні законсервовані фрагменти справжньої споруди, побудованої за наказом князя Ярослава Мудрого, дізнатися історію цієї пам’ятки, все про її архітектуру. Особливий захват викличе відвідання легендарної Благовіщенської церкви. Хіба можна втратити можливість піднятися сходами, що ведуть до церкви, і відкрити для себе панораму української столиці з цієї висоти.

Звичайно, хтось може сказати, що ниніщні ворота – лише споруджена копія тієї фортеці й того входу в місто, які були при правлінні Ярослава Мудрого. Так, якоюсь мірою. Але артефакти, які могли зберегтися до наших днів, все ще можуть занурити в минуле. Адже навіть ця репродукція включає в себе частини тієї, початкової споруди: фрагменти прикладок, залишки пілонів.

Однак у справжню сферу минулого вас занурить музей «Золоті ворота». Сьогодні кожен повинен відвідати експозицію відродженої пам’ятки столиці, перейнятися її атмосферою й насолодитися тим, що збереглося до наших днів.

Показовий і той факт, що під час екскурсії до музею на вас чекає незвичайний сюрприз: звичних екскурсоводів там немає, лише електронні гіди. А ще у вас є можливість подивитися мультимедійний перформанс, що розповідає історію пам’ятки.

Знайомство з легендарною пам’яткою за допомогою особистого гіда

Хоча відвідання музею й має на увазі подорож в історію з електронним екскурсоводом, але хіба це привід відмовлятися від можливості дізнатися те, чого немає в просторах інтернету? Хочете дізнатися більше, ніж просто загальнодоступну інформацію? Але не особливо полюбляєте довго блукати музеями? Можливо, бажаєте блиснути знаннями про цей унікальний об’єкт, що входить до списку ЮНЕСКО? Тоді у вас завжди є чудова можливість – аудіогід від okTV. Скорочена версія захопливої розповіді знаходиться в кінці сторінки. З неї ви отримаєте стислу, але не менш цікаву інформацію. Але якщо хочете розширити власні знання, відкрити для себе незвичайні факти, вам просто необхідна повна версія аудіогіда, доступна для покупки в кінці цієї сторінки. Приємний бонус у вигляді фотографій допоможе «перенестися» до Золотих воріт і відвідати кожний куточок, залишаючись де-небудь у сквері чи сидячи в метро.        

Золоті ворота в Києві: ворота в історію й навіть більше!