Укр  /  Рус

Мова:

Фунікулер

Київський фунікулер. 2000-ті роки

Нижня станція фунікулера розташований за адресою вулиця Сагайдачного, 3, верхня станція —  вулиця Десятинна, 1. 

Київський фунікулер —  одна з фірмових візитівок міста. Цей досить екзотичний вид транспорту з’явився в Києві у 1905 році. Метою створення фунікулера було поєднання Верхнього міста і Подолу найкоротшим шляхом. Але тільки з часом на Поштовій площі був побудований один з найбільш примітних на ній об'єктів —  нижня станція з арочним входом. Після введення у дію  метрополітену, фунікулер значно  втратив своє значення, як різновид громадського транспорту. Однак, він і дотепер користується попитом у киян, що живуть на Подолі, а також у численних туристів, які просто в захваті він незвичайної конструкції і тих краєвидів, які відкриваються з його крутої траси.

Чи хотіли б Ви дізнатися

А чи хотіли б ви дізнатися

— Звідки походить слово «фунікулер»?

— Коли вдалося подовжити транспортну лінію київського фунікулера?

— Як в різні періоди часу називався київський фунікулер?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 У багатьох світових столицях є свої транспортні родзинки. Це —  монорельси, двоповерхові автобуси, рикші та багато чого іншого. Є свій екзотичний транспорт і в Києві —  фунікулер. Назва походить від латинського funiculus, що перекладається як «канат». Загальновідомо, що саме в Києві, вперше у Російській імперії з’явився електричний трамвай. Це було викликано необхідністю пов’язати Старе місто та Поділ, перепад висот між якими становить майже 100 метрів. Але поява «рогатого чудовиська» на рейках проблему поєднання районів так і не вирішила. Це мав бути прямий шлях, прокладений просто крутими придніпровськими схилами.

 Києвознавці стверджують, що вперше про створення фунікулера заговорили ще в далекому 1883 році, тобто більше ніж за 10 років до появи в місті електричного трамвая. Ініціатором спорудження нового виду транспорту став інженер-шляховик Артур Адольфович АбрагАмсон, який перебрався зі Швейцарії до Києва. Цей видатний конструктор народився в українській Одесі, однак пізніше переїхав до Цюріха для продовження навчання. Саме у високих, засніжених Альпах він вперше побачив прототипи майбутнього київського фунікулера.

 Протягом багатьох років ідею ніяк не могли втілити. Ось тут  і став у нагоді нещодавно прокладений трамвай. Виникла думка поєднати для пасажирів нагірну трамвайну гілку в Старому місті з рівнинною Подільською. Тому вирішили пустити крутими схилами два вагончики, що курсують за допомогою потужних металевих тросів. Запчастини закупили в Швейцарії, а проектувати київське диво взявся інженер Абрагамсон. Роботи зі спорудження двох станцій — верхньої, поблизу Михайлівської площі, і нижньої, біля Поштової площі, — взяв на себе петербурзький архітектор Олександр Баришніков, майбутній член Державної ради. Всього в проект вклали близько 160 тисяч рублів.

Верхня          станція          фунікулера.          1900-ті          роки

Верхня станція фунікулера. 1900-ті роки

 Будівництво такого корисного для міста транспортного засобу, як це часто буває, на певному етапі наштовхнулося на серйозні перешкоди. На час створення фунікулера, на початку ХХ століття, земля на Поштовій площі коштувала вже великих грошей. Місцеві домовласники, передбачаючи значне зростання цін на нерухомість та ділянки, дуже неохоче з ними розлучалися. Саме тому трасу фунікулера вдалося дотягнути тільки до вулиці Боричів Тік, де обладнали нижню станцію на землеволодінні громадянки Надії Заботіної. Решту шляху — більш ніж 200 метрів до вулиці Олександрівської (нині Сагайдачного) —  після відкриття фунікулера пасажирам довелося долати пішки або по спеціальній, підведеній сюди, трамвайній гілці, що частково проходила Андріївським узвозом.

 Перша          нижня          станція          фунікулера          на          Боричевому          Току.          1910-ті          роки

Перша нижня станція фунікулера на Боричевому Току. 1910-ті роки

 Після успішного тестування фунікулера призначили його відкриття, яке припало на травень 1905 року. Першим найменуванням нового транспорту, яке одразу оцінили як диво науки і техніки, стало "Михайлівський підйом", або "Михайлівський підйомник". Тепер всього за кілька хвилин можна було підкорити круті київські кручі, і з Подолу швидко та без фізичних зусиль потрапити до околиць Михайлівського монастиря. А, окрім того, з траси фунікулера відкривалися чудові панорами Лівобережжя.

 Загальний          вигляд          Михайлівського          підйому.          1910-ті          роки

Загальний вигляд Михайлівського підйому. 1910-ті роки

 За радянської влади такий зручний транспорт продовжував виконувати свої функції. Досить кумедним моментом, який якнайкраще характеризує ту епоху, було перейменування фунікулера в 1929 році на честь керівника Січневого повстання, більшовика Андрія Іванова. Як в загальній більшості таких перейменувань, до фунікулера цей діяч, зрозуміло, ніякого стосунку не мав.

 Наприкінці 1920-х років на фунікулері трапилася серйозна аварія —  зірвався і розбився один з вагонів. Разом з тим, після примусової націоналізації вдалося, нарешті, продовжити лінію до самого низу, до Поштової площі. Так, через 23 роки від моменту відкриття фунікулера був реалізований початковий задум. При цьому практично жодна будівля на площі не була знесена, а нижню станцію обладнали просто в житловому будинку.

 В середині 1980-х років фунікулер капітально відреставрували. Замість непримітної нижньої станції спорудили красивий арочний вестибюль, який отримав високу оцінку архітекторів. Час минав, змінювалася ціна на проїзд  фунікулером. Із символічних 2 копійок за радянських часів вона значно зросла і зрівнялася з усіма іншими видами київського транспорту. На Поштовій площі з’явилася станція метро, трамвай був демонтований, а фунікулер став, скоріше, екзотикою, ніж повсякденним видом транспорту.

 Загальний          вигляд          Поштової          площі,          в          центрі          -          арочний          вхід          на          нижню          станцію          фунікулера.          1991          рік

Загальний вигляд Поштової площі, в центрі - арочний вхід на нижню станцію фунікулера. 1991 рік

 В епоху нової будівельної лихоманки нижню станцію фунікулера на Поштовій площі з усіх cторін охопили в кільце новобудови. Мабуть, важко знайти в Києві інше місце, де свого часу було б стільки представників найрізноманітніших видів транспорту. Через Поштову ходили електричні, парові та бензинові трамваї. Звідси відправлялися річкові пароплави, що регулярно перевозили пасажирів Дніпром, від поштового будиночка вирушали в далекі мандри кінні диліжанси. Поступово, один за одним, всі вони відійшли в минуле, і тільки фунікулер, який відзначив нещодавно своє 110-річчя, продовжує функціонувати.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Екскурсії з цим місцем
Інші екскурсії Києвом
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Подземная река Кадетская роща
Подземная река Глубочица
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдовая дренажная система
Никольская дренажная система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Пятидневная поездка в Чернобыльскую Зону отчуждения из Киева
Групповые двухдневные поездки в Чернобыльскую Зону отчуждения из Киева
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Индивидуальные однодневные поездки в Чернобыльскую Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Фунікулер

Таку цікаву пам’ятку, як фунікулер, можна побачити лише в деяких містах, тому якщо ви опинилися в Києві, варто неодмінно покататися на цьому незвичайному виді транспорту. Особливо враховуючи той факт, що Київський фунікулер – явище історичне. Це один з трьох перших фунікулерів, зведених в Україні, включаючи, до речі, і дуже популярний Одеський. У яку б пору року ви не вирішили покататися на фунікулері в столиці, панорами міста завжди здивують красою – чи то пишні зелені крони дерев, чи золоте опале листя, чи занесене снігом місто. Взагалі, Поштова площа у своєму актуальному вигляді (власне, те саме місце, де й знаходиться фунікулер) заслуговує на окремі красномовні слова, адже саме те, як вона виглядає зараз, перетворює її на справжній магніт для гостей мегаполіса. Втім, місцеві також не проти прогулятися затишною набережною, милуючись непохитним спокоєм і красою Дніпра, а завершити прогулянку (втім, як і почати її) катанням на фунікулері – мила справа.

Історія виникнення фунікулера в Києві

Ви колись замислювалися про те, як виглядав Київ, припустимо, сто років тому? Ну, наприклад, візьмемо дороги. Зараз ледве не кожний другий готовий висловити свою думку щодо якості дорожнього покриття в столиці. А яким воно було раніше? Як узагалі люди пересувалися містом, яке вже тоді було далеко не маленьким?! Поціновувачі історії й ті, хто просто обожнює Київ і все, з ним пов’язане, просто зобов’язані знати, як усе було раніше. І одна з пам’яток мегаполіса, яка дійсно заслуговує на увагу як місцевих, так і гостей, – це, власне, той самий фунікулер на Поштовій. Його неодмінно варто включити до списку місць, обов’язкових для відвідання. І вам потрібно це зробити, якщо:

  • Гуляєте по місту з маленькими дітьми. Вже повірте, їхньому захвату не буде меж. І хоч катання не займе багато часу, вражень буде безліч, можете навіть не сумніватися.
  • Мешкаєте в Києві й ні разу не каталися на фунікулері? Таке взагалі можливо? Це як не пройтися по Хрещатику, коли центральна дорога перекрита. Ну, come on ;) Збирайтеся та приїжджайте.
  • Влаштовуєте «романтику» з коханою людиною. Чудових місць у Києві «в тему» немало, але це одне з них.

Повертаючись до історії: фунікулер у Києві з’явився в 1905 році. Раніше замість нього використовувалися дерев’яні сходи, які аж ніяк не полегшували підйом до Верхнього міста. У той час на вулицях Києва вже ходили трамваї, але через вузькість і крутизну Андріївського спуску, що поєднує верхню й нижню точки міста, прокласти трамвайні шляхи там не було можливим. До речі, перший трамвай на вулицях Києва з’явився в 1892 році, за сумісництвом він став і першим трамваєм у великій імперії.

Зважаючи на описані складнощі, було прийнято рішення про будівництво фунікулера, який на той момент був названий Михайлівським механічним підйомом чи електричною канатною дорогою. Автором ідеї став Артур Адольфович Абрагамсон – геніальний, за висловами сучасників, інженер, що займався питаннями залізничного будівництва. Втілений же проект у життя був Миколою Костянтиновичем П’ятницьким і Олександром Олександровичем Баришниковим. Усі три інженери були випускниками Петербурзького університету шляхів сполучення різних років – 1879, 1895 і 1898 відповідно. М. К. П’ятницьким уже на той час було створено фунікулер в Одесі, у 1902 році. Дозвіл на будівництво Київського фунікулера було отримано завдяки зв’язкам Абрагамсона. Варто зазначити, що ідея створення фунікулера в Києві – чудове конструктивне рішення, яке до сьогодні активно впроваджується в місцевостях зі складним рельєфом.

Технічні особливості, якими характеризується Київський фунікулер

Усього за півтора року проект був реалізований, і в травні 1905 року підйомник було вперше запущено. Канатна дорога простягалася на 198 метрів, хоча початково мала стати на 50 метрів довше. Причиною цього був приватний будинок на Подолі, домовитися про знесення якого будівникам не вдалося.

У будівництві брали участь представники Бельгійського акціонерного товариства, яке тоді було монополістом у сфері будівництва залізничних доріг і конок. Комплектовання для фунікулерної системи було замовлене у Швейцарії, сталевий трос доставлено з Німеччини. Цікава особливість, яка зараз відрізняє Київський фунікулер: у будівництві вперше був застосований залізобетон, який активно впроваджував у будівництво О. О. Баришников. У 1905 році фунікулерна система являла собою два вагони. Кожний з них уміщував близько 70 пасажирів.

Долав шлях вагон всього за 3 хвилин, незважаючи на перепад висот майже в 70 метрів і 20-градусний ухил. Дорога була одноколійною з можливістю роз’їхатися на середині дороги; над роз’їздом був зведений пішохідний міст, що користувався великою популярністю в мешканців міста. Роботу фунікулера забезпечувала електростанція з декількома двигунами потужністю по 65 кінських сил. Відтоді канатна дорога багаторазово зазнавала модернізації, але загалом зберегла споконвічні риси, закладені творцями.

Уже готові їхати до Києва? Фунікулер відвідайте обов’язково! Трохи про нинішній стан

Сьогодні фунікулер з’єднує Поділ і Верхнє місто. І та, й друга локації гідні уваги гостей. Багато пам’яток, сконцентрованих у цих районах – ключові, вони мають особливе значення з точки зору історизму. Станція зверху виходить на Володимирську гірку, неподалік розташований Михайлівський собор – одна з найвідоміших пам’яток Києва, популярність  якої прирівнюють до величної Києво-Печерської лаври. Верхнє місто незвичайно гарне, і сперечатися з цим фактом не візьмуться навіть ті, хто вважає себе байдужим до Києва. Фунікулер лише додасть вражень від прогулянки по місту.

Нижня станція – на річковий вокзал і Поштову площу, звідки можна помилуватися на води Дніпра. Ця станція з’явилася лише через 25 років після відкриття канатної дороги, коли здійснювалось її продовження.

Протяжність шляху тепер складає близько 220 метрів. Місткість вагонів розширена до 110 осіб, 30 місць для сидіння. Час у дорозі скорочено до 2,5 хвилин, а інтервал між появою вагонів складає від 2 хвилин ранками до 15 хвилин ближче до закриття, завдяки чому у час пік довго чекати транспорту не доводиться. З інформацією про інтервал пересування можна ознайомитися на станціях фунікулера, де знаходяться спеціальні таблички. У нинішнього фунікулера є декілька мінусів, які відзначають як мешканці міста, так і туристи: відсутність у вагончиках прозорого панорамного даху, який дозволив би краще бачити панорами, що відкриваються, і нестача кондиціонеру, через що влітку стає доволі задушливо.

Час роботи Київського фунікулера та цікаві факти

Фунікулер працює щоденно з 7 до 22 години. У разі, коли в Києві проходять якісь значні заходи, час роботи продовжується. Вартість проїзду можна оплатити як готівкою, так і карткою, що дуже зручно. Потік людей доволі великий, але якихось масштабних черг тут практично не буває. Всі дуже оперативно розходяться. Взимку фунікулером активно користуються гірськолижники й сноубордисти. Він доставляє їх на Володимирську гірку, звідки вони й здійснюють спуск, якщо випадає потрібна кількість снігу.

Як відвідати фунікулер у Києві

Київський фунікулер є і способом пересування містян, і захопливим атракціоном, а також міською пам’ятко – словом, користується великою популярністю. Під час пересування можна детально розглянути всю центральну частину Києва, і це викликає особливе відчуття захвату. Відвідуючи українську столицю, обов’язково включіть фунікулер до списку місць, які варто відвідати – самостійно чи в складі екскурсії. Правда, потрібно сказати, що охочих покататися та насолодитися краєвидами міста може бути занадто багато, особливо в літню пору року. Варто обрати такий час, щоб тісно завантажений людьми вагончик не завадив отримати задоволення від поїздки на фунікулері в Києві.

Якщо ваш час перебування в Києві обмежений одним днем, краще взяти екскурсію, до якої буде включене катання на фунікулері. Вона буде складена таким чином, щоб відвідати канатну дорогу в нетральний час з мінімумом відвідувачів, а досвідчений екскурсовод підкаже, з якого місця відкриватимуться найкрасивіші панорами історичної частини Києва, а також супроводить вашу подорож цікавою й захопливою розповіддю. Але якщо ви належите до категорії самостійних туристів, чи просто не бажаєте віддавати немалу суму за групову й, тим більше, індивідуальну екскурсію, у нас є для вас добра новина. Ви можете скористатися нашою унікальною пропозицією та познайомитися з новинкою від команди okTV – аудіогідом. Вже розпланували всі місця, які готові відвідати в місті Києві? Фунікулер – одне з них? Тоді сміливо завантажуйте аудіострічки в кінці сторінок з пам’ятками. Ми зібрали в платних джерелах, а також у старовинних архівах безліч корисного контенту, яким хочемо поділитися з усіма охочими знати більше. Чітко структурована дуже цікава інформація – ваша можливість дізнатися максимум і при цьому не підв’язуватися під чиїсь плани. Досить завантажити на свій пристрій платну чи безкоштовну версію, а тоді, коли вам буде зручно, вирушити на прогулянку. Під приємну музику диктор розповідатиме всі ті факти, якими з вами міг би поділитися тільки професійний історик. Для тих, хто краще сприймає інформацію візуально, є ще краща новина. Хочете побачити, як сто років тому виглядав фунікулер у Києві? Тоді завантажуйте платну версію, адже тут, крім того, ще зображення пам’яток – реальні фотографії, які ми впорядкували за хронологією. Абсолютно всі візуальні зміни ви бачитимете на фото, стоячи поряд з фунікулером, милуючись ним справжнім.

Аудіогід – чудове рішення для тих, хто віддає перевагу самостійним прогулянкам. Щоб скористатися ним, потрібно просто завантажити будь-який з файлів на свій пристрій, з яким плануєте вирушити на прогулянку. Це може бути смартфон або планшет (з ним зручніше). Щойно дістанетеся до фунікулера, сміливо виймайте навушники та запускайте аудіострічку. Настав час слухати захопливу розповідь (і переглядати фото), щоб ваша уява склала пазл і усвідомила, як усе було.          

Фунікулер