Київський фунікулер. 2000-ті роки
Нижня станція фунікулера розташований за адресою вулиця Сагайдачного, 3, верхня станція — вулиця Десятинна, 1.
Київський фунікулер — одна з фірмових візитівок міста. Цей досить екзотичний вид транспорту з’явився в Києві у 1905 році. Метою створення фунікулера було поєднання Верхнього міста і Подолу найкоротшим шляхом. Але тільки з часом на Поштовій площі був побудований один з найбільш примітних на ній об'єктів — нижня станція з арочним входом. Після введення у дію метрополітену, фунікулер значно втратив своє значення, як різновид громадського транспорту. Однак, він і дотепер користується попитом у киян, що живуть на Подолі, а також у численних туристів, які просто в захваті він незвичайної конструкції і тих краєвидів, які відкриваються з його крутої траси.
А чи хотіли б ви дізнатися
Анонс повного текста:
Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.
Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження
Таку цікаву пам’ятку, як фунікулер, можна побачити лише в деяких містах, тому якщо ви опинилися в Києві, варто неодмінно покататися на цьому незвичайному виді транспорту. Особливо враховуючи той факт, що Київський фунікулер – явище історичне. Це один з трьох перших фунікулерів, зведених в Україні, включаючи, до речі, і дуже популярний Одеський. У яку б пору року ви не вирішили покататися на фунікулері в столиці, панорами міста завжди здивують красою – чи то пишні зелені крони дерев, чи золоте опале листя, чи занесене снігом місто. Взагалі, Поштова площа у своєму актуальному вигляді (власне, те саме місце, де й знаходиться фунікулер) заслуговує на окремі красномовні слова, адже саме те, як вона виглядає зараз, перетворює її на справжній магніт для гостей мегаполіса. Втім, місцеві також не проти прогулятися затишною набережною, милуючись непохитним спокоєм і красою Дніпра, а завершити прогулянку (втім, як і почати її) катанням на фунікулері – мила справа.
Ви колись замислювалися про те, як виглядав Київ, припустимо, сто років тому? Ну, наприклад, візьмемо дороги. Зараз ледве не кожний другий готовий висловити свою думку щодо якості дорожнього покриття в столиці. А яким воно було раніше? Як узагалі люди пересувалися містом, яке вже тоді було далеко не маленьким?! Поціновувачі історії й ті, хто просто обожнює Київ і все, з ним пов’язане, просто зобов’язані знати, як усе було раніше. І одна з пам’яток мегаполіса, яка дійсно заслуговує на увагу як місцевих, так і гостей, – це, власне, той самий фунікулер на Поштовій. Його неодмінно варто включити до списку місць, обов’язкових для відвідання. І вам потрібно це зробити, якщо:
Повертаючись до історії: фунікулер у Києві з’явився в 1905 році. Раніше замість нього використовувалися дерев’яні сходи, які аж ніяк не полегшували підйом до Верхнього міста. У той час на вулицях Києва вже ходили трамваї, але через вузькість і крутизну Андріївського спуску, що поєднує верхню й нижню точки міста, прокласти трамвайні шляхи там не було можливим. До речі, перший трамвай на вулицях Києва з’явився в 1892 році, за сумісництвом він став і першим трамваєм у великій імперії.
Зважаючи на описані складнощі, було прийнято рішення про будівництво фунікулера, який на той момент був названий Михайлівським механічним підйомом чи електричною канатною дорогою. Автором ідеї став Артур Адольфович Абрагамсон – геніальний, за висловами сучасників, інженер, що займався питаннями залізничного будівництва. Втілений же проект у життя був Миколою Костянтиновичем П’ятницьким і Олександром Олександровичем Баришниковим. Усі три інженери були випускниками Петербурзького університету шляхів сполучення різних років – 1879, 1895 і 1898 відповідно. М. К. П’ятницьким уже на той час було створено фунікулер в Одесі, у 1902 році. Дозвіл на будівництво Київського фунікулера було отримано завдяки зв’язкам Абрагамсона. Варто зазначити, що ідея створення фунікулера в Києві – чудове конструктивне рішення, яке до сьогодні активно впроваджується в місцевостях зі складним рельєфом.
Усього за півтора року проект був реалізований, і в травні 1905 року підйомник було вперше запущено. Канатна дорога простягалася на 198 метрів, хоча початково мала стати на 50 метрів довше. Причиною цього був приватний будинок на Подолі, домовитися про знесення якого будівникам не вдалося.
У будівництві брали участь представники Бельгійського акціонерного товариства, яке тоді було монополістом у сфері будівництва залізничних доріг і конок. Комплектовання для фунікулерної системи було замовлене у Швейцарії, сталевий трос доставлено з Німеччини. Цікава особливість, яка зараз відрізняє Київський фунікулер: у будівництві вперше був застосований залізобетон, який активно впроваджував у будівництво О. О. Баришников. У 1905 році фунікулерна система являла собою два вагони. Кожний з них уміщував близько 70 пасажирів.
Долав шлях вагон всього за 3 хвилин, незважаючи на перепад висот майже в 70 метрів і 20-градусний ухил. Дорога була одноколійною з можливістю роз’їхатися на середині дороги; над роз’їздом був зведений пішохідний міст, що користувався великою популярністю в мешканців міста. Роботу фунікулера забезпечувала електростанція з декількома двигунами потужністю по 65 кінських сил. Відтоді канатна дорога багаторазово зазнавала модернізації, але загалом зберегла споконвічні риси, закладені творцями.
Сьогодні фунікулер з’єднує Поділ і Верхнє місто. І та, й друга локації гідні уваги гостей. Багато пам’яток, сконцентрованих у цих районах – ключові, вони мають особливе значення з точки зору історизму. Станція зверху виходить на Володимирську гірку, неподалік розташований Михайлівський собор – одна з найвідоміших пам’яток Києва, популярність якої прирівнюють до величної Києво-Печерської лаври. Верхнє місто незвичайно гарне, і сперечатися з цим фактом не візьмуться навіть ті, хто вважає себе байдужим до Києва. Фунікулер лише додасть вражень від прогулянки по місту.
Нижня станція – на річковий вокзал і Поштову площу, звідки можна помилуватися на води Дніпра. Ця станція з’явилася лише через 25 років після відкриття канатної дороги, коли здійснювалось її продовження.
Протяжність шляху тепер складає близько 220 метрів. Місткість вагонів розширена до 110 осіб, 30 місць для сидіння. Час у дорозі скорочено до 2,5 хвилин, а інтервал між появою вагонів складає від 2 хвилин ранками до 15 хвилин ближче до закриття, завдяки чому у час пік довго чекати транспорту не доводиться. З інформацією про інтервал пересування можна ознайомитися на станціях фунікулера, де знаходяться спеціальні таблички. У нинішнього фунікулера є декілька мінусів, які відзначають як мешканці міста, так і туристи: відсутність у вагончиках прозорого панорамного даху, який дозволив би краще бачити панорами, що відкриваються, і нестача кондиціонеру, через що влітку стає доволі задушливо.
Фунікулер працює щоденно з 7 до 22 години. У разі, коли в Києві проходять якісь значні заходи, час роботи продовжується. Вартість проїзду можна оплатити як готівкою, так і карткою, що дуже зручно. Потік людей доволі великий, але якихось масштабних черг тут практично не буває. Всі дуже оперативно розходяться. Взимку фунікулером активно користуються гірськолижники й сноубордисти. Він доставляє їх на Володимирську гірку, звідки вони й здійснюють спуск, якщо випадає потрібна кількість снігу.
Київський фунікулер є і способом пересування містян, і захопливим атракціоном, а також міською пам’ятко – словом, користується великою популярністю. Під час пересування можна детально розглянути всю центральну частину Києва, і це викликає особливе відчуття захвату. Відвідуючи українську столицю, обов’язково включіть фунікулер до списку місць, які варто відвідати – самостійно чи в складі екскурсії. Правда, потрібно сказати, що охочих покататися та насолодитися краєвидами міста може бути занадто багато, особливо в літню пору року. Варто обрати такий час, щоб тісно завантажений людьми вагончик не завадив отримати задоволення від поїздки на фунікулері в Києві.
Якщо ваш час перебування в Києві обмежений одним днем, краще взяти екскурсію, до якої буде включене катання на фунікулері. Вона буде складена таким чином, щоб відвідати канатну дорогу в нетральний час з мінімумом відвідувачів, а досвідчений екскурсовод підкаже, з якого місця відкриватимуться найкрасивіші панорами історичної частини Києва, а також супроводить вашу подорож цікавою й захопливою розповіддю. Але якщо ви належите до категорії самостійних туристів, чи просто не бажаєте віддавати немалу суму за групову й, тим більше, індивідуальну екскурсію, у нас є для вас добра новина. Ви можете скористатися нашою унікальною пропозицією та познайомитися з новинкою від команди okTV – аудіогідом. Вже розпланували всі місця, які готові відвідати в місті Києві? Фунікулер – одне з них? Тоді сміливо завантажуйте аудіострічки в кінці сторінок з пам’ятками. Ми зібрали в платних джерелах, а також у старовинних архівах безліч корисного контенту, яким хочемо поділитися з усіма охочими знати більше. Чітко структурована дуже цікава інформація – ваша можливість дізнатися максимум і при цьому не підв’язуватися під чиїсь плани. Досить завантажити на свій пристрій платну чи безкоштовну версію, а тоді, коли вам буде зручно, вирушити на прогулянку. Під приємну музику диктор розповідатиме всі ті факти, якими з вами міг би поділитися тільки професійний історик. Для тих, хто краще сприймає інформацію візуально, є ще краща новина. Хочете побачити, як сто років тому виглядав фунікулер у Києві? Тоді завантажуйте платну версію, адже тут, крім того, ще зображення пам’яток – реальні фотографії, які ми впорядкували за хронологією. Абсолютно всі візуальні зміни ви бачитимете на фото, стоячи поряд з фунікулером, милуючись ним справжнім.
Аудіогід – чудове рішення для тих, хто віддає перевагу самостійним прогулянкам. Щоб скористатися ним, потрібно просто завантажити будь-який з файлів на свій пристрій, з яким плануєте вирушити на прогулянку. Це може бути смартфон або планшет (з ним зручніше). Щойно дістанетеся до фунікулера, сміливо виймайте навушники та запускайте аудіострічку. Настав час слухати захопливу розповідь (і переглядати фото), щоб ваша уява склала пазл і усвідомила, як усе було.
