У наш час цифрових технологій - інтернету, мобільних телефонів, соціальних мереж і всіляких додатків - відправлене повідомлення може за одну мить дістатися іншого краю землі. А ще порівняно недавно людям доводилося задовольнятися пересиланням звичайних паперових листів. Їхній шлях міг тривати місяцями. І кияни тут, звичайно, не були винятком.
Скромна, одноповерхова будівля на Поштовій площі - одна з небагатьох на Подолі, що збереглася до нашого часу з середини ХІХ століття. Завдяки їй площа, яку часто називають "воротами Подолу", і отримала свою назву. Цей невеликий будиночок - найстаріша в Києві поштово-диліжансна станція. Диліжанси тоді використовувалися не тільки для перевезення пасажирів, а ще й для поштових відправлень. Однак появі станції на цьому місці передувала досить тривала історія.
Поштовий диліжанс біля станції на Поштовій площі. 1900-ті роки
За часів Магдебурзького права керування містом здійснювалося з магістрату, який також був на Подолі. Саме біля нього в будинку на Контрактовій площі спочатку розміщувалася одна з перших в Києві служб, відповідальних за прийом і відправлення листів. Будинок цей дуже постраждав під час руйнівної подільської пожежі 1811 року. Час минав, Київ розростався, і в місто прибувало все більше і більше людей. Коли в середині ХІХ століття став швидко забудовуватися Хрещатик, туди перевели і поштову службу. У 1849 році вона розмістилася у старовинному кам'яному будинку, на місці якого сьогодні стоїть будівля Державної телерадіокомпанії України (Хрещатик, 26).
За рік до переїзду поштової станції з Подолу на Хрещатик, в Києві почалося будівництво першого капітального мосту через Дніпро. Зведення стратегічної переправи було під особистим контролем імператора Миколи І. Він і вирішив побудувати нову поштову станцію в безпосередній близькості від майбутнього моста. У 1852 році був складений проект станції, і його відправили в Петербург. Однак незабаром звідти прийшла відмова - будівля здалася імператору не досить солідною. Новий проект розробили надвірні архітектори з Петербурга. Вони надіслали до Києва копію креслень для виконання, а оригінал залишили в місцевих архівах. Завдяки цьому сьогодні нам відомо, якою спочатку планувалася будівля Поштової станції на Подолі.
Розпочата незабаром Кримська війна повністю зупинила будівництво. Замість цього для військових обладнали телеграфом вежу № 6 Нової Печерської фортеці. На жаль, ця історична будівля не так давно була зруйнована. Коли бойові дії закінчилися, роботи на Поштовій площі поновили, проте згодом спеціальна комісія раптом вирішила, що обраний майданчик не зовсім відповідає параметрам, необхідним для поштової станції. Однак місцевий інженер Бенземан все ж зміг адаптувати споруду під потрібні стандарти, і в 1865 році поштова станція перебралася з Хрещатика на Поділ.
Поштова станція на Подолі. 1896 рік
Поступово добудували і різноманітні допоміжні споруди. Тут були склади, гаражі для поштових і транспортних диліжансів, стайні. На самій станції було щось на зразок тимчасового готелю для подорожніх. Крім того, для місцевих службовців спорудили окремий будинок. У 1912 році поштовий комплекс дуже постраждав від пожежі, але незабаром його відремонтували. Станція працювала аж до 1919 року, поки не втратила своє первинне призначення. З'явилися більш швидкі методи комунікації, і комплекс будівель стали використовувати для різноманітних потреб. У 1930-і роки про станцію згадали, коли площу офіційно назвали - Поштова.
Майже через півстоліття після закриття поштової станції, прийшла черга будівництва тунелів метрополітену. Тоді старовинна будівля опинилася під загрозою руйнування. На щастя, влада обмежилася тим, що знесла прилеглі допоміжні споруди. Більш того, старовинній поштовій станції надали статус пам'ятки архітектури та розпочали її реставрацію. Саме тоді, піднявши старі креслення, реставратори з’ясували, що згідно з попереднім задумом автора, вікна мали арочну форму, тоді як на всіх старих знімках будівля зображена із квадратними віконними прорізами. Історичні риси будинку були відновлені. По закінченню робіт колишній поштовий будиночок віддали під потреби товариства філателістів, і вони влаштували при ньому постійно діючу виставку марок.
Колишня поштова станція в забудові Поштової площі. 1950-ті роки
Після розпаду СРСР виставка припинила своє існування. Надалі будівлю із перемінним успіхом намагалися пристосувати під різні культурні потреби. У 2012 році під час реконструкції Поштової площі та будівництва підземного автомобільного тунелю пам'ятка знову опинилася під загрозою знищення. На старовинних стінах з'явилася тріщини. Проте реставратори, що вчасно втрутилися, все ж таки змогли врятувати цінну будівлю. Сьогодні поштова станція перебуває в стані консервації, влада обіцяє відкрити тут музей.
