Укр  /  Рус

Мова:

Особняк Полякова

Колишній особняк Я.Полякова. 1970-ті роки

Колишній особняк Полякова розташований за адресою вулиця Михайла Грушевського, 22.

 

Шикарний особняк відомого лікаря Якова Полякова, який взяв за дружину представницю одного з найвідоміших в старому Києві сімейств — Бродських, цілком відповідав статусу господарів. Він був збудований як маленька копія знаменитого Маріїнського палацу, розташованого від нього всього за сотню метрів. Красивому особняку, як і багатьом панським домам Липок, довелося пережити весь жах подій, які настали після революції 1917 року. Сьогодні колишній особняк Якова Полякова входить до конгломерату урядового кварталу на Печерську.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися

А чи хотіли б ви дізнатися

  • Кому спочатку належала садиба?
  • Де зупинявся цар Олександр І?
  • Який відомий радянський діяч жив у колишньому особняку?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 У Києві імперської епохи фактично було тільки два палаци — Кловський та Маріїнський. Саме їхнє існування і визначило назву Палацової поліцейської дільниці, як у ті часи називалися адміністративні райони міста. Тим цікавіше, що майже впритул до Маріїнського палацу, за високим парканом з’явилася зменшена репліка цього архітектурного шедевра.

 За часів забудови Липок ділянки біля Маріїнського палацу були найпрестижнішими. Тому будуватися тут могли собі дозволити тільки найбільш заможні з усіх, і без того багатих, жителів аристократичного району.

 Варто зазначити, що обживати територію навколо палацу почали набагато раніше, ніж основну частину Липок. Садибу, де нині розташовується колишній особняк Полякова, ще в 1799 році отримав у володіння губернський голова дворянства Дем’ян Оболонський. Це сімейство, що вийшло з Полтавщини, вело свій родовід від шляхетного українського роду. У будинку Оболонських зупинявся імператор Олександр І, який побажав оглянути Київ, а також його брат, майбутній самодержець Микола І. Хрещеною матір’ю доньки Дем’яна Оболонського була сама цариця Єлизавета Петрівна.

 Будинок Оболонських був еталоном панського особняка своєї епохи. Його було збудовано з рублених брусів на кам’яному фундаменті. Інтер’єри кімнат, яких налічувалося близько десяти, прикрашали розписи. У міському маєтку Оболонських, які звикли жити із розмахом, розміщувався великий штат прислуги. Він складався переважно з кріпаків, причому частина з них були музикантами і акторами, покликаними розважати господарів і їхніх гостей.

 Після смерті глави сімейства, ділянка змінила безліч господарів. Один із них, поручик у відставці Володимир Миклашевський, захотів модернізувати стару будівлю. Дерев’яний особняк значно переробили, майже в два рази розширили, добудували мезонін з балконом та трохи пізніше обклали цеглою. У дворі вклали бруківку, ділянку обнесли парканом, а на в’їзді встановили металеві ворота. Примітно, що як і попередній власник, Миклашевський був головою дворянства, тільки не в Києві, а в Бердичівському повіті. Як родовитий дворянин, він побажав прикрасити оновлений будинок на Липках своїми ініціалами, і в ка́ртуші на фасаді з’явився вензель "ВМ".

 Майже навпроти будинку Миклашевського розташувався Олександро-Невський храм — парафіяльна церква Липок. Господар особняка був у ній церковним старостою.

Сучасний          вигляд          будівлі.          2018          рік

Сучасний вигляд будівлі. 2018 рік

 Після смерті Миклашевського садиба перейшла у власність дворянина Якова Полякова. Основною його діяльністю була лікарська практика, а одружений він був з Кларою Бродською, дочкою одного з найбагатших киян, мільйонера-цукрозаводчика Льва Бродського. Тож не дивно, що Поляков був допущений до сімейного бізнесу тестя, і був членом ради директорів товариства млина "Лазар Бродський". Деякий час молода пара жила в будинку Бродського на вулиці Липській, 9. Також тут лікар Поляков мав свій кабінет. Незабаром він викупив ділянку землі навпроти Маріїнського палацу, і замовив одеському архітекторові Федору Троупянському зведення садиби. Всі старі споруди знесли, а на початку 1910-х років почалося будівництво особняка з елементами бароко для сімейства Полякових-Бродських.

 Будівля стала свого роду реплікою Маріїнського палацу, повторюючи навіть його своєрідне блакитне забарвлення. Дах будинку зробили у вигляді шатра, а на одному з флангів встановили башточку зі шпилем. І хоча незадовго до революції 1917 року будинок встигла перекупити дружина багатого київського домовласника Попова, в історію він все ж увійшов як особняк Полякова.

 Коли Київ окупували війська більшовицького карателя Муравйова, будівлю зайняли розстрільні команди. Потім влада змінилася, і за правління гетьмана Скоропадського тут знаходилося Міністерство фінансів Української Держави, а також квартира пана міністра Антона Ржепецького. При денікінцях колишній особняк використовували як шпиталь.

 Після реваншу більшовиків взимку 1919 року звідси не встигли вивезти поранених, більшість з яких, за спогадами очевидців, складали юнаки-юнкери. Всіх їх розстріляли і закопали в братських могилах в Маріїнському парку.

Київська          окружна          рентгенологічна          станція          Охматдиту.          1928          рік

Київська окружна рентгенологічна станція Охматдиту. 1928 рік

 Після остаточного встановлення радянської влади, шикарну будівлю націоналізували. Спочатку тут розташувався Центральний Комітет Комуністичної Партії (більшовиків) України, а пізніше будинок віддали Київській окружній рентгенологічній станції Охматдит. В 1934 році при переведенні столиці УРСР до Києва, особняк перейшов у підпорядкування Управління справами ЦК компартії і сподобався особисто товаришеві Павлу Постишеву, першому секретареві ЦК КП (б) У. Тут він облаштував свою квартиру, і, проживаючи в "буржуазному" затишку, віддавав накази про масові репресії та про знищення пам’ятників української культури.

 Пізніше Постишев переїхав до Москви, де незабаром його заарештували та розстріляли. Після закінчення Другої світової війни будівлю деякий час займала Торгова палата, а потім будинок пристосували для офіційних прийомів. Сьогодні частина приміщень так і залишилася приймальнею для урочистих церемоній, а частину облаштували під їдальню депутатів Верховної Ради.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Екскурсії з цим місцем
Інші екскурсії Києвом
Курси стрільби Киів
Підземна екскурсія від вокзалу до Лук'янівки
Тир лазерний Київ
Підземна в’язниця НКВС
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Микільська дренажна система (Підземна набережна)
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Особняк Якова Полякова

Неповторну ауру центру Києва створюють старовинні особняки, побудовані в кінці ХІХ – на початку ХХ століть. Відтворивши весь спектр архітектурної моди тих часів, що виразилася в еклектиці стилів з префіксом «нео», вони тішать око своєю вишуканою красою. Проходячи по вулиці М. Грушевського, неможливо відвести погляд від старовинної будівлі під номером 22, що вражає пишністю необароко й нагадує зменшену копію Маріїнського палацу. У середовищі істориків і краєзнавців його називають особняком Якова Полякова. Мандрівники, приїжджаючи до Києва, часто складають якісь списки, де позначають місця, обов'язкові для відвідування. Так от, якщо ви належите до цієї категорії, то цей особняк точно варто включити до того самого списку must-see. І зараз-таки ви дізнаєтеся чому.

Історія особняка: як пройти крізь століття та зберегти неповторний вигляд

Розкішний особняк на минулій Олександрівській вулиці, 22, був зведений у 1910 році архітектором Федором Троуп'янським. Замовником будівництва виступав Яків Поляков – зять цукрового магната Лева Бродського. Маючи неймовірне честолюбство, Поляков жадав продемонструвати всьому містові своє багатство. Він поставив перед архітектором завдання звести особняк, красою та пишністю схожий на Маріїнський палац, що знаходився неподалік. Власне, байдужих до цього палацу не було тоді, немає й зараз. Його краса змушує зупинитися навіть випадкових перехожих, і мало хто може встояти, не вийнявши з кишені телефон і не почавши фотографувати цю багатовікову пишність.

До придбання ділянки під будівництво на тому місці з 1799 року знаходився маєток ватажка дворянства Дем'яна Оболонського з одноповерховим дерев'яним особняком, побудованим на міцному кам'яному фундаменті. Майже через століття будівлю придбав відставний поручик Володимир Міклашевський, який зайнявся перебудовою споруди. Будівля, що залишилася на минулій основі, була додана мезоніном, обкладена цеглою й розширена за кількістю кімнат у два з половиною рази. Саме на це місце, де стояла солідна на ті часи будівля, поклав око заможний Яків Поляков, керівник млином на Подолі, розпочавши будівництво будинку своєї мрії. Захоплюючий своєю красою особняк недовго був місцем проживання сімейства Полякова. Його продали перед початком громадянської війни.

Після перемоги Жовтневої революції особняк націоналізував більшовицький уряд. У 1918 році, у часи правління гетьмана П. Скоропадського, будівля належала Міністерству фінансів, де працював відомий банкір Антон Ржепецький. Із розгромом гетьманської республіки в будинку Полякова чекісти розправлялися з ворогами революції. Пізніше, у 1919 році, деякий час в особняку розташовувався ЦК Комуністичної партії більшовиків України. Загалом, минуле цієї чудової, на вигляд, споруди дещо розбурхує свідомість, а у тих, у кого особливо багата фантазія, здатна візуалізувати жахи катувань над ворогами, мурашки по шкірі. З 20-х років будівля знаходилась у розпорядженні Київської окружної дитячої рентгенологічної станції «Охматдит», а в 30-х роках тут проживав партійний діяч, перший секретар ЦК Компартії України Павло Постишев. Після закінчення Другої світової війни особняк Полякових був зайнятий торговою палатою при Раднаркомі УРСР.

Зі здобуттям Україною незалежності історична будівля на вулиці М. Грушевського знаходиться в розпорядженні уряду. У ньому розташовується їдальня, що обслуговує депутатів Верховної Ради України, та у якій влаштовуються відомчі прийоми.

Архітектура «Малого Маріїнського палацу»

Копія Маріїнського палацу, одноповерховий особняк Полякова, пишністю й розкішшю, властивими для модернізованого бароко, більше 100 років слугує прикрасою вулиці. Його архітектура виділяється просторовим розмахом і складністю форм. Бірюзовий екстер'єр стін фасаду щедро декорований ліпниною піскового кольору з химерними узорами й орнаментами, що облямовують елегантні аркові вікна й карнизи. Стрункості будівлі надають гарні рельєфні композиції, що виділяються на пілястрах. Елегантно виглядають і високі аркові дерев'яні двері, над якими оригінальний фронтон виділяється майстерними барельєфами. Особливою розкішшю відрізняється, що виступає за основну лінію, центр фасаду, оформлений маскароном у вигляді жіночої голови, облямованої дубовим ліпним орнаментом і фронтоном, прикрашеним ліпниною у вигляді дубового вінка. Завершується барочне оформлення будівлі невеликими колонами на даху, увінчаними по центру й над входом баштами зі шпилями. По центру встановлена башта витягнутої овальної форми, а над входом – шестигранна, завершена цибулинкою зі шпилем. Гармонійне поєднання живописних архітектурних деталей надає особнякові багатий і величний вигляд.

Початковий необароковий стиль в інтер'єрі вміло зберегли при реставрації будинку. Розташування парадних кімнат всередині будівлі проходить уздовж головного фасаду. Рішенням архітектора вони розкриваються в бік головної зали, що рясніє атрибутами палацової розкоші – ліпними позолоченими деталями на карнизах і напівкруглих пілястрах. Особняк укладений у суворі обійми чавунної огорожі, розділеної цегляними відштукатуреними пілонами, завершеними декоративними скульптурними вазами, що нагадують кубки. Прототип Маріїнського палацу з його живописністю яскраво виглядає на фоні сусідніх будівель. Оригінальна барокова архітектура послугувала включенню особняка Якова Полякова до історико-культурних пам'яток національного значення, увіковічнивши ім'я його творця й власника. І це місце гідне уваги.

Хочете знати більше про особняк Полякова?

Небагато хто знає, хто такий Поляков, про його особняк і навіть про те, що в самому серці України, Києві, існує така приголомшлива споруда, міні-копія Маріїнського палацу, як особняк Полякова. Якщо ви по-справжньому любите свою країну, якщо ви мандрівник, і, тим більше, якщо ви корінний киянин, вам точно варто знати максимум про це місце й цю споруду. Що довелося пережити будівлі, як вона виглядає раніше та як виглядає зараз? Десятки цікавих міфів і легенд ходять про цей особняк. І ви маєте можливість дізнатися все, що вас цікавить, не залучаючи до цього персональних гідів чи професійних екскурсоводів.

Як наповнити своє знайомство з Києвом і його пам'ятками максимально корисною інформацією? Легко! Працівники компанії okTV створили унікальний продукт, аналогів якому поки не існує. Це аудіогід. Щоб зрозуміти, що являє собою це ноу-хау, у кінці сторінки є безкоштовна ознайомлювальна версія. Завантаживши цю аудіострічку на будь-який ґаджет і запустивши її, ви зможете слухати відбірну інформацію про особняк Полякова. Це коротка і містка розповідь, де все дуже поверхово. А от якщо вам цікаво дізнатися більше, для вас існує платна версія. Там ми вмістили інформацію, котру самі отримували з різноманітних архівів і платних джерел інформації, а тепер ділимося нею з вами. Крім того, там ще й представлені фотографії споруди в хронологічному порядку.

Тепер прогулюватися по Києву стає в рази цікавіше, адже на вашому смартфоні чи планшеті може бути аудіогід, який можливо включити в будь-який відповідний момент. Можете завантажити на свій пристрій всі аудіострічки, які тільки є на нашому сайті, і потім, гуляючи столицею, проходячи повз ту чи іншу пам'ятку, включити ту, яка актуальна в той момент. Завдяки цьому продуктові вам не доведеться ні під кого підлаштовуватись, купувати групові екскурсії чи ж користуватися послугами приватного гіда. Тепер персональний екскурсовод може жити у вашому улюбленому пристрої.

Особняк Якова Полякова