Укр  /  Рус

Мова:

Велика дзвіниця Києво-Печерської лаври

Велика дзвіниця Києво-Печерської лаври. Листівка 1900-х років

Велика дзвіниця Києво-Печерської Лаври розташована за адресою вулиця Лаврська, 15.

 

Велика дзвіниця, пам'ятник архітектури XVIII століття — архітектурна домінанта комплексу Києво-Печерської лаври. Стоїть поруч із головним собором Успіння Пресвятої Богородиці на Соборній площі на території Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Будівництво дзвіниці за проектом відомого архітектора Йогана Готфріда Шеделя закінчили у 1744 році. Вона стала найвищою мурованою спорудою у тодішній Російській імперії та однією з найзначніших будівель у Східній Європі. Висота її сягає 96,5 метрів. На четвертому ярусі й досі діє годинниковий механізм початку минулого століття. У 1941 році вибух, який зруйнував Успенський собор, пошкодив і дзвіницю, але вона встояла. На початку 2000-х років на дзвіниці були проведені ремонтно-реставраційні роботи, нині її відкрито для відвідувачів.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися



  • Які труднощі долав архітектор під час будівництва?
  • Скільки дзвонів висіло на дзвіниці і як вони називалися?
  • Чому один-єдиний раз за понад сто років роботи зупинився годинник?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Розповідь про дзвіницю варто розпочати з кількох вражаючих цифр. Висота пам’ятки становить 96 метрів 52 сантиметри, тому з верхівки бані видно на відстань 40 кілометрів. Гвинтові сходи, які ведуть до верхнього ярусу, мають 374 сходинки. Товщина стін нижнього ярусу дзвіниці близько 8 метрів. Загалом на будівництво пішло 5 мільйонів цеглин та 20 тисяч тон вапняного розчину, на покриття бані використали 3,5 кілограми сусального золота.

 Велика          дзвіниця          Києво-Печерської          лаври.          Літографія          з          малюнка          М.          Сажина.          1850-ті          роки

Велика дзвіниця Києво-Печерської лаври. Літографія з малюнка М. Сажина. 1850-ті роки

 Ідею зведення кам’яної дзвіниці монастирська адміністрація плекала з кінця XVII століття, бо тодішня 30-метрова дерев’яна дзвіниця потреби Лаври вже не задовольняла. Однак з будівництвом нової монастирю не дуже щастило. Перший архітектор, який отримав це замовлення, помер на початку XVIII століття, ледь заклавши фундамент. Поки шукали заміну, стару дзвіницю разом з більшою частиною монастирської бібліотеки, що там зберігалася, знищила пожежа. З наступним майстром Лавра не змогла узгодити кошторис, і він відмовився від роботи. Тільки на початку 1730-х років з Москви надіслали новий проект дзвіниці, і для його реалізації запросили до Києва відомого російського будівничого німецького походження Йогана Готфріда Шеделя.

 Вид          на          Києво-Печерську          лавру          з-за          Дніпра.          1900-ті          роки

Вид на Києво-Печерську лавру з-за Дніпра. 1900-ті роки 

 Зодчий докорінно переробив досить незграбний проект, замінивши п’ять його поверхів чотирма. Водночас він збільшив висоту дзвіниці майже на 12 метрів, і це зробило її силует значно стрункішим. Дзвіницю скомпоновано таким чином, що кожен поверх здається легшим за попередній і наче "тягне" його догори. Цей уявний підйом завершує легка баня з ажурним хрестом; втім, таким він здається лише знизу, а реальна його висота близько 5 метрів.

 Велика          дзвіниця.          1910-ті          роки

Велика дзвіниця. 1910-ті роки

 Неймовірна як на ті часи висота споруди викликала недовіру замовників, які у різний спосіб намагалися позбутися будівничого. Шеделю заважали працювати: з великим затримками підвозили будівельні матеріали, не забезпечували достатню кількість робітників, яким до того ж надто мало платили. Лиш після землетрусу в стінах недобудованої дзвіниці з’явилися тріщини, майстра одразу звинуватили у помилках проектування. Скільки архітектор не доводив, що тріщини виникли через те, що у третьому ярусі передчасно повісили дзвони, йому не вірили. Спеціальна комісія після обстеження будівлі заявила, що вона ось-ось впаде. Дзвіницю врятувала тільки впертість Шеделя: він домігся приїзду нової комісії, яка й спростувала висновки попередньої.

 Перший          та          другий          яруси          Великої          дзвіниці.          1910-ті          роки

Перший та другий яруси Великої дзвіниці. 1910-ті роки 

 Будівництво завершили у 1744 році, і з того часу дзвіниця не змінювала зовнішнього вигляду. Як і раніше, у ній розміщувалися монастирський архів та бібліотека, а на третьому ярусі висіли славетні лаврські дзвони. Загальна вага дванадцяти дзвонів перевищувала 96 тон. Кожен з них мав власне ім’я. Найстарішим був тритонний дзвін Балик, вилитий ще у 1613 році і названий за прізвищем спонсора робіт. Жодна дерев’яна дзвіниця не могла його витримати, тому він висів на окремій щаблині. Цей дзвін постраждав у пожежі 1718 року, після неї був перелитий і зберігся до нашого часу. Крім нього, збереглися дзвони XVIII століття Копа (відлитий коштом архімандрита Романа Копи) та Буденний. Вони теж були перелиті у XIX столітті вже під новими іменами — Полієлейний, який важив 5,6 тони, та 3,5-тонний Воскресенський. Найважчим з інших дзвонів XVIII століття був 16-тонний Успенський, створений Іваном Моторіним, автором знаменитого Цар-дзвона у Кремлі. У 1897 році з Москви спеціальним потягом привезли величезний Братський дзвін вагою 28 тон, який підняли на дзвіницю за допомогою особливого риштування. За радянської влади більшість дзвонів наприкінці 1920-х років були розбиті і відправлені на металобрухт.

 Надгробок          Столипіна          з          хрестом          з          чорного          мармуру.          1912          рік

Надгробок Столипіна з хрестом з чорного мармуру. 1912 рік

 До середини XVIII століття належить і Часовий дзвін, який спочатку відбивав години на окремій Часовій вежі, а у XIX столітті був перенесений на четвертий ярус Великої дзвіниці разом з годинником. Цей годинник справно працював багато років і вийшов з ладу тільки на початку XX століття. Потім його замінили новим, що працює й досі. Сам механізм важить 4,5 тони і з’єднаний з трипудовим молотом, який щогодини б’є у дзвін, а вісім менших дзвонів кожні 15 хвилин видзвонюють гамму. За переказами, впродовж своєї історії годинник зупинявся лише один раз — восени 1941 року під час вибуху Успенського собору.

 Велика          дзвіниця          у          риштуваннях          під          час          ремонтно-реставраційних          робіт.          1959          рік

Велика дзвіниця у риштуваннях під час ремонтно-реставраційних робіт. 1959 рік

 З початку ХХІ століття відбувалася масштабна реставрація дзвіниці, яка закінчилася у 2014 році встановленням нового дзвону — Всіхсвятського, вагою 7 тон. 

Соборна          площа          до          відновлення          Успенського          собору.          1982          р

Соборна площа до відновлення Успенського собору. 1982 р

 Неподалік від дзвіниці, біля Трапезної церкви, у 1911 році похований російський прем’єр-реформатор Петро Столипін. Його діяльність за радянських часів висвітлювалася виключно негативно, проте багато років це ніяк не відбивалося на стані могили. Лише за правління Микити Хрущова, на початку 1960-х років поховання зрівняли з землею, а розбитий надгробок сховали на першому ярусі дзвіниці. Там він і пролежав три десятиліття, аж поки могилу не відновили у часи горбачовської перебудови.

Дзвони          на          третьому          ярусі          Великої          дзвіниці.          2000-ті          роки

Дзвони на третьому ярусі Великої дзвіниці. 2000-ті роки 

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Екскурсії з цим місцем
Інші екскурсії Києвом
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Мурали - верхнє місто
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Велика дзвіниця Києво-Печерської лаври: що в ній особливого

Києво-Печерська лавра – місце, де панує особлива атмосфера благоговіння. Тут зосередилися надзвичайної краси архітектурні споруди – свідки найрізноманітніших подій родом з дуже далекого минулого. Унікальна енергетика локацій так і манить усіх, хто щиро вірить у незрозумілу силу цих священних місць. Народжена в цих місцях історія передається з покоління в покоління, але найцінніше тут – сильна енергетика, про яку досі ходять легенди. Все ще не знаєте, як провести вихідні в Києві? Відвідайте цей давній і дуже важливий монастир. А також не пройдіть повз і підійміться на Велику дзвіницю Києво-Печерської лаври. Звідси відкривається дійсно чудовий краєвид на місто, і в якийсь момент навіть виникає відчуття, ніби воно належить лише вам. Не дивно, що ансамбль цих архітектурних споруд дійсно сакральний. Деякі будівлі довгий час були найвищими в усій Україні, хоча пізніше в них з’явився далеко не один конкурент.

Велика дзвіниця Києво-Печерської лаври – святе місце, яке варто відвідати кожному

Туристи з усього світу з’їжджаються сюди, щоб відчути на собі багатьма описану енергетичну міць. Побувати в такому загадковому місці хочуть і ті, хто прагне осягнути історичний бік міста. Багато мешканців прекрасного Києва вважають, що будь-яка екскурсія по місту має починатися саме з Києво-Печерської лаври, адже існує думка: хто не відвідав дзвіниці, той не побачив вічно молодої столиці. У православні святкові дні лунає дзвін. Його можна почути в районі семи кілометрів, що, погодьтеся, досить далеко. Якщо вам пощастило побувати в цій місцевості на Різдво, ви по-справжньому можете відчути святий дух свята і перейнятися атмосферою урочистості. Багато хто вважає, що Велика дзвіниця Києво-Печерської лаври – справжній цілитель, адже народжувані тут звуки здатні на багато чого. Існує навіть думка, що звук дзвонів здатний знищити бактерії, а також у похмурий день розігнати неприємні темні хмари, зробивши небо над головою чистим і світлим. Правда це чи просто сильна віра – вирішувати вам. Але насправді вже багато очевидців підтверджують той факт, що сила у дзвонах є, причому могутня. Розкішна дзвіниця так і манить чудовим виглядом. Якщо опинитеся поруч з нею, не сумнівайтеся – підіймайтеся на самий верх. Кожен ярус у ній особливий, має певне оформлення, тому побачити внутрішнє оздоблення неодмінно варто. Естетичне задоволення гарантоване.  

Велика дзвіниця Києво-Печерської лаври: що в ній особливого