Укр  /  Рус

Мова:

Успенський собор

Успенський собор. 1910-ті роки

Собор Успіння Пресвятої Богородиці Києво-Печерської лаври розташований за адресою вулиця Лаврська, 15. 

 

Успенський собор, перша кам’яна споруда на території Печерського монастиря та його головний храм, був зведений у XI столітті. Тут зберігалася й головна святиня монастирі — ікона Успіння Богородиці. Собор був пошкоджений під час землетрусу 1230 року та монгольської навали 1240 року. Пізніше, у XV та XVII–XVIII століттях ремонтувався та перебудовувався. За час існування він став унікальним некрополем — місцем поховання кількохсот видатних релігійних, державних та військових діячів Київської Русі, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої та Російської імперії. Під час нацистської окупації, у листопаді 1941 року, собор був підірваний і припинив існування аж до кінця XX століття. Наприкінці 1990-х років його відбудували у тому вигляді, який він мав перед вибухом. Відновлення інтер’єру та освячення окремих вівтарів храму триває й досі.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися



  • Які дива супроводжували будівництво собору?
  • Чому віруючі молилися на барельєф графа Румянцева?
  • Хто винний у підриві храму восени 1941 року?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Собор Успіння Пресвятої Богородиці було закладено у 1073 році. За "Києво-Печерським патериком" місце для храму, обране ченцями, підтвердив сам Господь: спочатку позначив його росою, потім, навпаки, відсутністю роси, і нарешті — небесним вогнем, що випалив весь чагарник на будівельному майданчику. Князь Святослав Ярославич, як це й зараз чинять "перші особи", зробив перший помах лопатою, почавши будівництво, яке було завершено у 1077 році. Майстрів-будівничих надіслала з Царгорода сама Богородиця, давши їм з собою ікону Успіння — головну святиню монастиря. Варязький воєвода Шимон передав у монастир свій дорогоцінний пояс, що став мірною одиницею при спорудженні храму. Собор був 20 поясів завширшки та 30 завдовжки, це приблизно 24 на 36 метрів. У 1089 році до сотої річниці хрещення Русі храм був оздоблений мозаїками та фресками і освячений.

Успенський          собор          і          Велика          дзвіниця          Києво-Печерської          лаври.          Гравюра          1840-х          років

Успенський собор і Велика дзвіниця Києво-Печерської лаври. Гравюра 1840-х років

 Землетрус 1230 року частково знищив південну стіну, частину склепінь та барабан бані. Не встигли їх відновити, як у 1240 року собор дістав значної руйнації від рук монгольських завойовників. Втім, служба у ньому продовжувалася — монголи були толерантні до усіх релігій, тому, схоже, цьому не заважали. У 1470 році храм відремонтував литовський князь Симеон Олелькович. В епітафії князя масштаби ремонту сильно перебільшені, власно, це й стало джерелом легенди про майже повне руйнування храму монголами. Капітальна перебудова собору відбулася в останній чверті XVII століття: чисельні каплички, склепи та прибудови, що його оточували, об'єднали загальними фасадами, а дві прибудови з півночі та півдня переробили на вівтарі. 

Успенський          собор          Києво-Печерської          лаври.          1880-ті          роки

Успенський собор Києво-Печерської лаври. 1880-ті роки

 Після страшної пожежі 1718 року, яка залишила від собору саму кам'яну коробку, його знов довелося відбудовувати. По закінчені ремонту стіни розписали учні Лаврської іконописної майстерні. Останній штрих у зовнішній вигляд собору додав у 1760-ті роки лаврський архітектор Степан Ковнір, який прикрасив стіни фронтонами у стилі бароко. На початку XX століття стінопис було змінено, на жаль, без жодної спроби якось зберегти старовинні фрески XVIII століття. Нові розписи виконала група живописців під керівництвом Василя Верещагіна — не знаменитого художника-баталіста, а його однофамільника та тезки.

Листівка          з          видом          Успенського          собору.          Початок          ХХ          століття

Листівка з видом Успенського собору. Початок ХХ століття

 З встановленням радянської влади у 1920–1930-ті роки весь комплекс Києво-Печерської лаври перетворили на Музейне містечко, а Успенський собор став музеєм атеїзму. Над головним входом до колишнього храму висів лозунг "Ченці криваві вороги трудящих".

 Музей          атеїзму          у          колишньому          Успенському          соборі.          1930-ті          роки

Музей атеїзму у колишньому Успенському соборі. 1930-ті роки

 Але головне жахіття сталося під час Другої світової війни: 3 листопада 1941 року страшний вибух вщент зруйнував Успенський собор. До сьогодні не вщухають суперечки стосовно того, хто це зробив. У часи СРСР організаторами підриву беззаперечно визнавали нацистських окупантів. У багатьох публікаціях можна зустріти посилання на матеріали Нюрнберзького процесу та спогади колишніх гітлерівців, які підтверджують радянську версію вибуху. У незалежній Україні так само беззаперечно вважається, що собор замінували та знищили радянські агенти, і щодо цього існують досить переконливі докази.

 Руїни          Успенського          собору.          1956          рік

Руїни Успенського собору. 1956 рік 

 Успенський собор цікавий ще й як некрополь XII–XIX століть, що налічує понад 300 поховань. Від самого початку свого існування храм був усипальнею для обраних. У давньоруський час тут були поховані вже згадуваний варяг Шимон; преподобний ігумен Феодосій, мощі якого перенесли з Дальніх печер; легендарний перший київський митрополит Михаїл; онука Ярослава Мудрого Євпраксія Всеволодівна, що була германською імператрицею; воєвода Янь Вишатич, спогади якого лягли у основу літописної "Повісті врем’яних літ". Традицію знатних поховань продовжили за литовських часів — у соборі знайшли спокій князь Володимир Ольгердович, його брат Скиргайло, син Олелько та онук Симеон. У XVI столітті місця для поховань у головному храмі стали надавати в обмін на пожертви, що приносило монастирю чималий прибуток. Найбагатшим було поховання "именитого ктитора" князя Костянтина-Василя Острозького, над яким височів дивовижно красивий надгробок у вигляді лицаря, що спочиває. У XVII столітті в Успенському соборі знайшли вічний притулок Петро Могила, засновник школи, яка пізніше виросла у Києво-Могилянську академію; ректор цієї академії лаврський архімандрит Інокентій Ґізель, який видав перший та впродовж ста років єдиний підручник руської історії — уславлений "Синопсис", та десятки інших духовних осіб.

Законсервовані          рештки          Успенського          собору.          1980-ті          роки

Законсервовані рештки Успенського собору. 1980-ті роки

 З XVIII століття стали частіше з'являтися світські поховання, поміж яких вирізнялася могила київського намісника графа Петра Румянцева. Біля склепу Румянцева було встановлено п’ятиметровий кіот з мармуровим барельєфним портретом графа роботи знаменитого скульптора Івана Матроса. Кіот охороняла почесна варта з шістьох солдатів, тому віруючі постійно молилися на барельєф, приймаючи його за зображення якогось дуже шанованого святого. Щоб запобігти цьому, кіот перенесли у південний вівтар. Цей вівтар, до речі, єдиний, що вцілив під час вибуху 1941 року, тому зберігся і барельєф.

 Біля дверей собору спочиває дивовижна жінка, княгиня Наталя Долгорукова — одна з найтрагічніших постатей XVIII століття. Дочка фельдмаршала Шереметєва, Наталя у 1730 році заручилася з фаворитом царя Петра II князем Іваном Долгоруким. Однак наречений виявився причетним до змови проти нової цариці Анни Іванівни і був засланий до Сибіру. Тоді шістнадцятирічна Наталя погодилася на шлюб з державним злочинцем і поїхала за ним у заслання. Саме цей її вчинок через сто років надихнув на подвиг дружин декабристів. Згодом Івана було страчено, а вдові дозволили повернутися. Останні роки вона провела черницею київського Флорівського монастиря на Подолі, там змалювала своє життя у знаменитих мемуарах і таким чином стала ще й першою російською письменницею.

 Східний          фасад          відбудованого          Успенського          собору.          2000-ті          роки

Східний фасад відбудованого Успенського собору. 2000-ні роки

 Успенський собор відбудували у 1998–2000 роках відповідно до Наказу Президента України. Нині храм є частиною Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. В ранкові часи і на свята тут правлять службу Божу, провадять таїнства Хрещення та Вінчання.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Екскурсії з цим місцем
Інші екскурсії Києвом
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Мурали - верхнє місто
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Успенський собор: невимовна велич Києва

Однією з яскравих пам’яток столиці є Успенський собор Києво-Печерської лаври. Монастир знаходиться на вулиці Лаврській, 15, у місті Києві. Це одна з найдавніших споруд столиці, і не дивно, що багато вірян прагне на власні очі побачити цю сакральну споруду. Цей чудовий собор був побудований у 1073 році й відтоді залишається одним з найбільших храмів, збережених із часів Київської Русі.

Чим ще здивує Успенський собор? Києву є чим пишатися!

Цей собор не просто пам’ятка архітектури, а шанована всіма православними святиня, на території якої покояться видатні особи країни. За свою тисячолітню історію храм пережив багато підйомів і падінь, тому сюди неодмінно варто прийти не лише тим, хто вірить, а й тим, хто прагне розібратися в історії, хто хоче зрозуміти особливості культури. Недаремно ж ні одна екскурсія по величному Києву не обходиться без відвідання Києво-Печерської лаври, на території якої й знаходиться шикарний собор Успенський.

Варто зазначити, що тисячолітню історію зберігає у своїх стінах Успенський собор. Київ завжди був привабливим для навколишніх, місто за час свого існування переживало як щасливі, так і трагічні моменти. Мало хто знає, що Успенський собор став першим кам’яним храмом Києво-Печерської лаври. У далекому 1073 році було закладено перший камінь майбутнього архітектурного шедевру. Згідно з історією, будівництво храму ініціював князь Святослав. Закладення фундаменту відбувалося за участі князя. На будівництво було виділено 1000 гривень, що на ті часи були просто неймовірно великими грошима.

Зведення майбутньої головної православної святині було закінчене протягом чотирьох років. У 1089 році, після завершення всіх внутрішніх робіт, храм було освячено. Дещо пізніше, біля північної стіни храму, було споруджено церкву Іоанна Предтечі. Прикрасою церкви з того моменту стала ікона Успіння Пресвятої Богородиці. Трагічними моментами багатовікової історії Успенського собору Києво-Печерської лаври стали неодноразові руйнування.

Що цікавого зберігає історія про Успенський собор у Києві

У XVIII ст. храм було відреставровано, пофарбовано й розписано майстрами з іконописної майстерні. Більше двохсот років архітектура не змінювалася, до трагічного 1941 року, коли постраждала й Києво-Печерська лавра. Успенський собор зазнав катастрофічного розорення під час німецької окупації. Православну святиню було пограбовано. Фашисти вивезли вироби зі срібла, а також предмети, що мали високу матеріальну й художню цінність. І лише невелика частина втрачених рукотворних шедеврів, що прикрашали Успенський собор Києво-Печерської лаври, було пізніше повернено. Крім того, будівлю архітектурного шедевру було підірвано! Ким було здійснено це руйнування, історії невідомо. За однією з версій, це були фашисти, за іншою – Червона армія під час відступу. Втім, чи є сенс зараз шукати винних? Тим більше, що це було не перше руйнування храму, хоч і найзначніше. Будівля була неодноразово пошкоджена нападами і стихійними лихами. У далекому 1096 році Успенський собор у Києві був атакований ханом Боняком.

У 1230 році нинішня столиця України пережила землетрус, будівля собору також сильно постраждала. А через 10 років, у 1240 році, на Київ напало татаро-монгольське іго. У 1482 році Київ, Успенський собор у Києво-Печерській лаврі зокрема, був пограбований кримськими татарами. А у XVIII ст. храм постраждав від пожежі. Практично зруйнований під час Великої Вітчизняної війни Успенський собор Києво-Печерс

Успенський собор: невимовна велич Києва