Укр  /  Рус

Мова:

Аптека-музей

Аптека-музей на Притисько-Микільській вулиці. 2016 рік

Аптека-музей розташована за адресою вулиця Притисько-Микільська, 7.

 

Притисько-Микільська вулиця одна з найкоротших на Подолі. Її довжина складає всього 310 метрів, і вона більш схожа на провулок. Однак, історичним та архітектурним наповненням Притисько-Микільська не поступається навіть старим центральним вулицям, а багато в чому навіть і цікавіша за них. Адже тут розташований один із найбільш незвичайних київських музеїв — Аптека-музей. Тривалий час можливість придбання ліків була привілеєм лише найбагатших верств населення. Забезпечені люди виписували лікарів з-за кордону, а бідняків лікували знахарі та ченці, серед яких був преподобний Агапіт Печерський. Невелика перевага була у військових —  для них в Києві з 1715 року існував свій аптечний заклад, відкритий за наказом царя Петра І. Тільки в середині XVIII століття на Подолі з’явилася перша в місті приватна аптека. Їй і судилося згодом перетворитися на музей.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися

А чи хотіли б ви дізнатися  

  • Кого вважають родоначальником київської фармацевтики?
  • Де вирощували лікарські рослини, що продавалися в аптеці?
  • Хто був власником першого київського аптечного складу?
  • Які експонати можна побачити в Аптеці-музеї?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 За свідченням одного з перших київських істориків Максима Берлінського, Києво-Подільська вільна аптека для всенародної потреби відкрилася в 1728 році. Її засновником і власником був уродженець естонського міста Тарту (тоді Дерпт), аптекарський гезель, що перекладається з німецької як помічник, підмайстер —  Йоганн Гейтер. На перших порах  він навчався аптечної справи в Москві, а пізніше переїхав до Києва. Його аптека стала одним із перших в Києві закладів з продажу лікувальних препаратів. Лікарські рослини Гейтер вирощував просто на території своєї садиби в аптекарському саду, який межував з будівлею. Тривалий час аптека Гейтера була єдиним приватним закладом з таким видом діяльності, на весь Київ. Крім неї існувала тільки державна аптека при госпіталі.

 Коли засновник аптеки помер, його вдова Анна вийшла заміж за військового лікаря, який став наступним керівником подільської аптеки. А вже після його смерті справа перейшла до зятя Анни, провізора Георга Бунге, німця за походженням, який прийняв російське підданство. Цей авторитетний фармацевт отримав блискучу освіту в Тільзіті, де пройшов семирічний курс навчання. Фармацевти тих років змушені були володіти величезним багажем знань, оскільки їм доводилося самостійно синтезувати багато компонентів, необхідних для створення лікарських препаратів. Всебічно розвинена людина Георг-Фрідріх Бунге захоплювався ботанікою, електротехнікою, механікою. Крім ліків він власноруч виготовляв термометри, барометри, інші прилади та медичну техніку.

Вулиця          Притисько-Микільська,          одноповерховий          будинок          в          центрі          —                    колишня          аптека          Бунге.          1900-ті          роки

Вулиця Притисько-Микільська, одноповерховий будинок в центрі —  колишня аптека Бунге. 1900-ті роки

 У подружжя Бунге було дванадцять дітей. Деякі з них пішли батьківською стежкою і відкрили свої аптекарські заклади, а один із синів Крістіан, прославився в Києві як талановитий лікар-епідеміолог. У садибі родини на Подолі знаходився кам’яний будинок з аптекою, біля якого були два дерев’яні житлові будинки на дерев’яних фундаментах і три підсобні приміщення, теж дерев’яні. Наприкінці першого десятиліття ХІХ століття один із спадкоємців Георга Бунге запросив у співвласники аптеки провізора Івана Тецнера з Харкова. Однак бізнес у компаньйонів не складався.

 Спекотного літа 1811 року Поділ вигорів, надзвичайно постраждала і садиба Бунге. Вогонь повністю зруйнував всі дерев’яні будівлі та серйозно пошкодив кам’яну будівлю аптеки. Відновити заклад не вдалося, і вся його наземна частина була розібрана в процесі реконструкції Притисько-Микільської вулиці. Нову будівлю збудували відповідно до післяпожежного плану Подолу архітектора Гесте. Над вцілілим підвалом у 1818-1820 роках звели будинок, що зберігся дотепер. Згодом одноосібним господарем відродженої аптеки став Тецнер.

 Аптечний          склад          М.          Неезе          на          Хрещатику.          1880-ті          роки

Аптечний склад М. Неезе на Хрещатику. 1880-ті роки

 У першій половині ХІХ століття започаткував свою історію ще один відомий в старому Києві фармакологічний заклад. У 1844 році, три роки по тому, як в Університеті святого Володимира (тепер імені Тараса Шевченка) відкрився медичний факультет, його викладачеві і очільнику фармацевтичної лабораторії Людвігу Сегету доручили створити там аптеку та керувати нею. У 1854 році повноваження керівника перейшли до професійного аптекаря Миколи Неезе. По дев’яти роках Неезе вирішив перетворити свою спеціальність на бізнес. Він подав прохання про відставку, повернув університетську квартиру і заснував першу в Києві гуртову торгівлю аптекарськими товарами. Аптечний склад підприємця розташувався на Хрещатику, який на той час почав перетворюватися на центральну торгову вулицю міста.

 Якщо до середини 1850-х років київські аптечні заклади можна було полічити на пальцях двох рук, то до кінця ХІХ століття їх існувало вже більше сотні. Справа виявилася настільки вигідною, що з часом аптечні магнати, такі як династія Марцинчиків, брати Фромметти, стали знаменитими в Києві людьми та власниками елітної нерухомості. До наших днів на розі бульвару Шевченка і вулиці Михайла Коцюбинського зберігся будинок-замок аптекаря Фромметта, а на Деміївці є вулиця Фрометівська, названа так на згадку про дачу бізнесмена, що знаходилася неподалік. Проте родоначальником київського фармацевтичного бізнесу по праву вважається аптечний гезель Йоганн Гейтер, засновник Києво-Подільської вільної аптеки для всенародної потреби.

 Інформаційна          табличка          на          Аптеці-музеї.          2016          рік

Інформаційна табличка на Аптеці-музеї. 2016 рік

 За радянських часів будівля колишньої аптеки на Подолі використовувалася як житло. У 1970-ті роки її перебудували для потреб ремонтно-будівельного управління. Однак, перед святкуванням 1500-річчя Києва у 1982 році, коли значно підвищився інтерес до історії міста, згадали про первинне призначення будівлі. У 1984-1986 роках провели масштабну реконструкцію і відновили форму даху, старі інтер’єри, печі. Незабаром тут відкрили Аптеку-музей.

 На подвір’ї відтворили огорожу саду лікарських рослин, саме таку ж, як і в XVIII столітті. У порівняно невеликому приміщенні розміщується кілька десятків тисяч експонатів. Це зразки ліків, аптечний посуд, старовинні меблі, рецепти і багато чого іншого. Серед різноманіття експозиційних залів в музеї зберігся підвал, збудований ще за часів Йоганна Гейтера.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Інші екскурсії Києвом
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Аптека-музей на Подолі: як у Києві «легку» недугу, чуму й холеру, гнали. Могли й бісів…

Не завжди аптеки були пофарбовані в білий колір, як це роблять зараз. Напевно, ви не повірите, що фармацевтика може бути цікавою зсередини. Адже в старовину все було інакше. Якщо розподілити лікарів зрозумілою мовою, то багатим діставались спеціалісти й медикаментозне лікування (яким воно було тоді), а бідні задовольнялися молитвами. Однією з пам'яток Києва й усієї Притисько-Микільської вулиці є аптека-музей. Уже зі входу в будівлю з'являється відчуття загадок, і хочеться з головою пірнути в атмосферу фармацевтичної діяльності – настільки тут цікаво.

Тру траву й зілля варю, «лікарською сумішшю» це назву

З 1986 року в столиці України діє музей-аптека, і в її стінах вже побувало немало охочих. Серед них ті, хто для себе хоче знати про її історію, а також групи школярів, яких книжками зацікавити непросто. Тому що набагато більше вогників в очах з'являється на подібних екскурсіях. Яким би не був вік відвідувачів, вони свій захват не приховують. Інакше й бути не може. Для створення експозицій предмети везли з багатьох куточків нашої країни. Тут і старі документи, і виписки, і тарілки для розтирання трав, і скляні баночки для зберігання ліків. Серед експонатів також розташовані колби, інструменти й старовинні меблі. Але є й спеціальні приміщення, де велася особлива діяльність – кабінет алхіміка, кімната монаха, курінь знахарки.

Місце, де зараз відкрито музей – це адреса розташування першої приватної аптеки, відкритої на кошти Йоганна Гейтера, німецького колоніста. Приватній фармації передувала державна. Оскільки фармацевтика тільки почала свій розвиток у Києві, вона обслуговувала тільки воєнний шпиталь. Інші мешканці просили допомоги в знахарів і монахів. Щоб вилікувати хворого, нерідко використовували цілющі трави, сушили їх та дрібнили в спеціальних ступках. У суміш могла входити різна кількість інгредієнтів із трав залежно від важкості захворювання. Щоб повністю зцілити від недуги, доводилось повторювати відвари, суміші, мазі. Іноді, на кожен день, створювали різне зілля.

Перша київська аптека була відкрита на початку ХVІІІ століття після виходу наказу Петра Великого. Аптекарський наказ був виданий також неспроста. Раніше Дмитро Голіцин запропонував створити аптеку для солдат і виконувати там ряд обов'язків двох професій – лікаря й фармацевта. Як попросив, так воно й вийшло. Аптека для воєнних відкрилась, і почали створювати кадрову медичну підготовку. Коли населення накрила чума й холера, іншого виходу в Голіцина не було: він керував заходами в боротьбі з епідемією.

Повертаючись до теми аптеки Гейтера, скажемо, що він вправно займався своєю справою, а після смерті бізнес повела його дружина Анна. Управління в 1751 році перейшло до зятя Анни – Г.-Ф. Бунге. Саме після нього столична фармацевтика перейшла в династію. Сини внесли свою лепту в справу батька – так з'явився сад, де вирощували рослини для створення лікарських препаратів.

З часом «аптекарський» бізнес став розвиватися, і з'явилася конкуренція, що переросла в протистояння між власниками. За цими негараздами спостерігала влада, що вчасно усунула напади один на одного. І це було, до речі, бо при епідемії чуми не було часу сваритися за бізнес, потрібно було рятувати людей. Аптекарський цех відрізнився благодійністю, тому що приватні аптекарі відпускали ліки за собівартістю і шпиталям, і малозабезпеченим. Відтоді ні один подальший фармацевтичний бізнес меценатством не відрізнився. Сучасний час разюче відрізняється від добрих справ творців цієї індустрії.

okTV: точність інформації, як у аптеці

Відчуваєте, що залишились питання щодо сім'ї Гейтера? Звідки бралися гроші на розвиток, роздаючи ліки майже безкоштовно? Як у аптеці прийшли до повноцінного робочого дня? Ви можете дізнатися відповіді вже зараз на ці та багато інших запитань. Компанія okTV створила спеціальний аудіогід, щоби виконати ряд завдань, серед яких:

  • відкрити інформацію зі старих архівів;
  • залучити громадян до вивчення історії;
  • дати можливість мешканцям і гостям Києва знати про столицю України більше;
  • легко завантажити аудіофайл на портативний пристрій, слухати й бачити перед собою пам'ятку.

Вже здогадалися, як працює аудіоекскурсія? Аудіофайли з цієї сторінки спочатку завантажуються на ПК, потім їх потрібно перенести на смартфон чи планшет, підключити навушники й захопитися подорожжю. Задумайтесь, як це зручно: насолоджуватися розповіддю під приємну музику! Є безкоштовна версія продукту. У ній інформація подана в стислому вигляді, але вона захоплює з перших слів. Та другий варіант занурить вас з головою. Зібрані дані викладено якомога доступніше, причому оповідь побудована в хронологічному порядку. Слухаючи аудіофайл, ви побачите на екрані картинки, що ілюструють документи, старі фотографії, схеми й т. ін. Подібних подорожей ви не знайдете! За знаннями разом з okTV!

Аптека-музей на Подолі: як у Києві «легку» недугу, чуму й холеру, гнали. Могли й бісів…