Укр  /  Рус

Мова:

Площа Слави

Готель «Салют» на площі Слави. 1984 рік

Площа Слави розташовується між вулицями Івана Мазепи та Лаврської, до неї примикають вулиця Омеляновича-Павленка, алея Героїв Крут та Бутишев провулок.

 

За часів Київської Русі тут пролягала вузька дорога, що з'єднувала Лавру з Софією і Подолом. Спочатку нею користувалися лише монахи, паломники-прочани та князі, які їздили до своєї заміської резиденції в Берестові. Дорога називалася Івановим Шляхом. Це одна з найвищих точок Києва - майже 200 метрів над Дніпром. Перед тим, як набути сучасного вигляду, на цій місцевості відбулося багато цікавих історичних подій та вона неодноразово змінювалася.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися



  • Де був розташований Микільський військовий собор?
  • Який бюст Пушкіна в Києві найстаріший?
  • Навіщо перебудували будівлю Київської 5-ї гімназії?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Територія сучасної площі Слави здавна належала Пустинно-Микільському монастирю. Тут, дещо осторонь від Іванового шляху, розташовувалися монастирські виноградні плантації. В кінці XVII століття гетьман Іван Мазепа запросив з Москви архітектора Осипа Старцева. Під його керівництвом на місці колишніх виноградників звели собор святого Миколая в стилі українського бароко. Пізніше цей напрямок в архітектурі отримав також назву мазепинське бароко. Коли закладали собор у 1690 році в фундамент помістили пам'ятну дошку з текстом, що починався словами: "Основана сия церковь каменная на винограде Пустынном-Никольском Киевском". Поява храму стала відправною точкою у формуванні площі. А сам храм кияни стали називати "Великим Миколою", на відміну від "Малого Миколи", що знаходився практично поруч. Через деякий час площа отримала першу назву - Володимирська, або Князе Володимирська. Адже згідно з переказами рівноапостольний князь помер у своїй резиденції в Берестові. А це місце знаходилося за півкілометра від площі, ім'я якої пізніше змінили. Вона стала Соборною на честь храму.

Микільський          військовий          собор.          1914          рік

Микільський військовий собор. 1914 рік

 Поступово територія монастиря заповнювалася новими будівлями. Тут з'явилися трапезна церква і будинок архімандрита. Другою за значимістю будівлею після собору стала монастирська дзвіниця. Вона також спочатку була зведена в стилі бароко з грушовидним куполом. Кам’яну дзвіницю збудували в сер. XVIII ст. на місці скромної дерев'яної дзвіниці.

 Першою з відомих цивільних будівель на площі став двоповерховий будинок з колонами, який знаходився на розі вулиці Миколаївської (зараз Мазепи) і Бутишевого провулку. Він з’явився на початку ХІХ ст.. Але з 1831 р. площа змінила своє призначення. Згідно з планами імператора Миколи І Печерськ перетворився на гігантську фортецю, одну з найбільших в Європі. Соборна площа стала Еспланадним плацом, де маршували і тренувалися солдати. Собор передали військовому відомству і з тих пір він став називатися Військово-Микільським. Біля входу встановили гармати, а в самому храмі здійснювали молитви за загиблими воїнами. Все це надовго загальмувало розвиток забудови площі. Але в другій половині ХІХ ст. будівництво фортеці зупинилося, а громадянське життя, навпаки, почало розвиватися.

 Восени 1886 року на площі збудували Печерську гімназію, яка в нумерації міських навчальних закладів отримала № 5. Красиву двоповерхову будівлю оформили в так званому псевдоруському стилі. На початку ХХ століття Печерська гімназія налічувала понад півтисячі учнів. До святкування сторіччя з дня народження Пушкіна там оголосили збір грошей на встановлення пам'ятника поетові. На кошти гімназистів і педагогів в 1899 р. біля входу в будівлю  встановили невеликий бронзовий бюст. Для п'єдесталу міська влада передала базальтову колону, яка лежала до цього біля Золотих воріт. Сьогодні це найстаріший з пам'ятників Пушкіну в Києві.

Пам'ятник          Пушкіну          біля          Печерської          гімназії.          1900-ті          роки

Пам'ятник Пушкіну біля Печерської гімназії. 1900-ті роки

 У 1894 р. з ініціативи коменданта Київської фортеці генерала Олексія Аносова між площею і Києво-Печерською лаврою заклали великий парк. Його відвідування було безкоштовним, а гостей приваблювали тінисті алеї і духовий оркестр. На честь автора ідеї парк отримав назву Аносовський, або Комендантський. У 1912 р. старий будинок з колонами на розі Бутишевого провулку знесли. На його місці з'явився чотириповерховий прибутковий будинок, виконаний за проектом архітектора Володимира Піщанського. Невдовзі почалася революція і громадянська війна. У 1918 році армія більшовиків під командуванням Михайла Муравйова обстріляла Київ з боку Лівого берега з гармат. Вони навмисно цілилися по висотних домінантах - тоді це були, в першу чергу, собори і дзвіниці. Микільський військовий собор і його дзвіниця сильно постраждали. Згодом споруди відремонтували, але тільки для того щоб зруйнувати знову в середині 1930-х років. Від монастиря залишилися лише трапезна церква і прибутковий будинок (зараз вулиця Івана Мазепи, 11), відданий тоді під комуну заводу "Арсенал".

 Після Другої світової війни місце колишнього собору спочатку пустувало. Деякий час тут був майданчик деревообробного комбінату. В кінці 1950-х років будівлю колишньої гімназії значно перебудували і розширили. Прибрали практично весь декор і надбудували ще два поверхи. Тут розмістили Київський автомобільно-дорожній інститут. На його місці зараз знаходиться Національний транспортний університет.

Палац          піонерів          і          школярів.          1970-ті          роки

Палац піонерів і школярів. 1970-ті роки

 На початку 1950-х років територію колишнього Аносовського парку збільшили і вирішили створити тут Парк Вічної Слави з меморіалом. У центрі парку звели пам'ятну стелу, а на алею, що вела до неї з київських кладовищ перенесли прах полеглих воїнів. Групу архітекторів, які проектували меморіал, очолював Авраам Мілецький. В наступні роки під його керівництвом площу перепланували і реконструювали. Тут побудували Палац піонерів і школярів імені Миколая Островського з величезною театральною залою на 800 місць. Площу перед палацом прикрасив басейн з мозаїчним рельєфним дном. Мозаїку, як і внутрішнє оформлення панно і карбувань, виконали відомі київські художники Ада Рибачук і Володимир Мельниченко. З 1965 р. площа стала офіційно іменуватися площею Слави. Майже одночасно виник і неофіційний топонім "площа Ави" - від зменшувального імені архітектора Авраама Мілецького.

У 1982 році на місці дзвіниці Микільського монастиря побудували оригінальну круглу будівлю готелю "Салют". Початковий проект значно змінили, щоб уникнути домінування будівлі над дзвіницею Лаври. Споруді значно зменшили поверховість, тому зовнішнє сприйняття перестало відповідати архітектурним задумам. За зовнішню схожість кияни відразу ж прозвали його "Гранатою".

Скульптурна          композиція          «Вічний          Київ».          2009          рік

Скульптурна композиція «Вічний Київ». 2009 рік

 В останні десятиліття до Палацу Піонерів прибудували новий корпус, а зліва звели висотний житловий комплекс Даймонд Хілл. На місці самого Микільського собору встановили пам'ятний знак. Корисні діяння гетьмана Івана Мазепи відображені на круглому обертовому пам'ятнику на оглядовому майданчику, поряд з колишнім Палацом піонерів. Ця композиція авторства ізраїльського скульптора Франка Майслера має ще одну назву - "Вічний Київ".

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Екскурсії з цим місцем
Інші екскурсії Києвом
Курси стрільби Киів
Підземна екскурсія від вокзалу до Лук'янівки
Тир лазерний Київ
Підземна в’язниця НКВС
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Микільська дренажна система (Підземна набережна)
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Площа Слави без офіційної назви

Проект архітектора А. Мілецького викладання площі Слави повністю виправдав сміливі очікування. Знаходиться в шикарному місці, в оточенні парку Слави, а також неподалік нестандартного за образом готелю «Салют», а під землею розташований торговий центр «Навігатор». На площі Слави постійний рух, вона завжди повна автомобілів, а навколо неї неперервна біганина киян і гостей міста.

Про точність даних не кажуть навіть історики, просто припускають, що площа бере витоки ще з часів Київської Русі. Вважають, що на її місці розташовувалося одне з торговищ, а всього їх по Києву було вісім. Ці свідчення основані на літописах. Також згадується про те, що раніше на цьому місці був Нікольський собор у 1693 році, і відтоді місцевість стала площею, але називалася вона Володимирською, а на кінець ХІХ ст. – Соборною. Зараз площа буквально не має власної назви. Оскільки неподалік знаходиться парк Вічної Слави, то й площа отримала назву Слави.

У цій місцевості розташований з 1944 року Національний транспортний університет. У закладі діє 4 факультети: транспортного будівництва, транспортних та інформаційних технологій, економіки, менеджменту і права, автомеханічний. У стінах навчального закладу раніше до Жовтневої революції проходили заняття від Києво-Печерської гімназії.

Поворот на Лавру

Якщо йти від станції м. Арсенальна й повернути біля площі Слави, йде пряма дорога до Києво-Печерської лаври. Її територія завжди повна відвідувачів. Щоб побачити намолені місця, походити по печерах і просто знайти благодатний стан, лавру відвідують майже щодня. Також не припиняються й шкільні екскурсії на територію печер. Всі школи Києва організовують поїздки для старших і молодших класів.

Пряма дорога до парку Слави

Парк Вічної Слави також заслужено цікавий киянам і не тільки. Він чудово облагороджений. На цій зеленій місцевості викладені асфальтні доріжки, проводиться прибирання території, оскільки немало молодят бажає зробити гарні знімки значущого дня – початку сімейного життя. Влітку такі фото дійсно виходять чудовими. Зелена ділянка на відкритій сонячній місцевості виглядає приголомшливо, як і молоді щасливі обличчя на знімках.

Не варто забувати, що в День перемоги в парку особливо людно, бо народ кладе квіти на пам'ятник Вічного вогню, куди щорічно цього дня робить візит і президент України. Важко уявити, що усталена традиція колись перестане діяти, тому Вічний вогонь ще довго збиратиме навколо себе охочих віддати данину загиблим на війні солдатам.

«Мобільний» гід

Завдяки свіжому погляду на туризм створено унікальний продукт, що називається аудіогідом. Чим він відрізняється від стандартної екскурсії? Це файл, що завантажується на будь-який мобільний пристрій, вмикається на девайсі та розповідає через навушники. Такий підхід дає можливість доступу до інформації біля пам'ятки історії, де ви знаходитесь. Процес отримання даних значно спрощений. Вся інформація з надійних джерел проаналізована й оцифрована. В аудіофайлі знаходяться дані, на пошук яких пішли б місяці.

Продукт представлений у двох версіях – безкоштовній і розширеній. Короткий екскурс по історії будівлі чи вулиці розташовано в короткий файл, а повна інформація знаходиться в другій версії. Завантаживши їх у кінці цієї сторінки, ви отримуєте можливість самому собі бути гідом, у будь-який час, не прив'язуючись до маршруту. Перспективи цього продукту величезні, тому його варто розпочати використовувати вже зараз, тим самим урізноманітнивши життя й отримавши нові ідеї для саморозвитку.

Площа Слави без офіційної назви