Письмові джерела розповідають про те, що до кінця XII століття Києво-Печерський монастир був оточений кам'яним муром. В середині ХХ століття і повторно в наш час це підтвердили археологи. Замірювання вказали на те, що від Троїцької надбрамної церкви на північ і південь простягалися п'ятиметрової товщини мури заввишки два метри з цегли-плінфи на розчині. Але за часів нашестя Батия стіни навколо монастиря були зруйновані, і пізніше його обнесли дерев'яною огорожею. У другій половині XVII століття, з огляду на небезпеку турецьких воєн і Північної війни зі шведами, монастир почали укріплювати як фортецю. Спочатку насипали земляні вали, а пізніше - за гетьмана Мазепи - побудували фортечні мури зі сторожовими вежами. Вони отримали наступні назви: вежа Іоанна Кущника, Годинникова вежа (Дзигарська), Онуфріївська, Малярна і Південно-Західна (яку розібрали на початку XIX століття).
Вежа Кущника. 1914 рік
Вежа Іоанна Кущника стоїть неподалік від головного входу на територію заповідника - Троїцької надбрамної церкви. Вежу добре видно зовні, оскільки вона виходить на сучасну Лаврську вулицю, навпроти Цитадельної вулиці, своїми сімома гранями. Тільки восьма грань потрапляє до фортечного муру. На другому ярусі цієї вежі під час будівництва передбачалася каплиця на честь св. Івана Кущника - небесного покровителя гетьмана Мазепи. І хоча храм так і не створили, назва за вежею все одно закріпилася. Зовні споруда виглядає двоярусною, а всередині вона триярусна. Оцинкована покрівля пофарбована в зелений колір. Вежу покриває декоративна позолочена маківка з хрестом. До середини з подвір'я монастиря ведуть важкі металеві двері. Колись у вежі були пророблені амбразури для гармат і рушниць. У випадку військових дій з бійниць всіх веж Лаври можна було вести фланкуючий вогонь, тобто вогонь вздовж стін.
Годинникова вежа. 1970-ті роки
Годинникова вежа також побудована на кошти гетьмана Івана Мазепи. Годинник з боєм (дзиґар) тут дійсно був ще на початку ХІХ століття. У вежі немає вікон, що вказує на її оборонне призначення. На другий ярус можна було потрапити з фортечного муру і бойових галерей. Своє військове призначення вежа з часом втратила і використовувалася для господарських цілей. У 1920-1930-і роки через зсуви ґрунту споруда пішла тріщинами. Тоді стіни зміцнили металевими обручами, а пізніше вежу капітально відремонтували. Нещодавно, після реставрації тут відкрили пілотну виставку, яка, ймовірно, стане частиною музею гетьмана Івана Мазепи. Одним із експонатів виставки в Годинниковій вежі став унікальний церковний предмет, подарунок гетьмана Мазепи Успенському собору - звіздиця з позолоченого срібла з ім'ям і прізвищем дарувальника. На відміну від традиційної звіздиці, ця має не дві, а три дужки, що нагадують про герб гетьмана, на якому зображена шестикутна зірка. Зараз відвідувачам заповідника дозволяється заходити в відреставровану Годинникову вежу. Раніше це було заборонено, не тільки через стан вежі, але ще й тому, що вона розташована в Митрополичому саду.
Онуфрієвська вежа. 1870-ті роки
Онуфріївська південно-східна вежа - найбільша в системі фортечних мурів Верхньої лаври. Її ще називають Палатною, або Мазепинською. Вежа була збудована на гроші Івана Мазепи в 1689 році. Є відомості, що гетьман хотів бути похований у ній, як у родовій усипальні. Назва вежі пов'язана з тим, що там перебував престол на пам'ять Онуфрія Великого. Перший поверх збудований із цегли на розчині, без вікон. Над єдиним входом, що характерно для кріпосної вежі, у великій ніші над масивними металевими дверима, ймовірно, колись розміщувалася надбрамна ікона. Стіни другого ярусу прикрашені тільки карнизами і також не мають вікон. На верхньому ярусі гранчаста вежа скромно прикрашена високими вузькими вікнами з карнизами. Онуфріївську вежу колись покривала церковна баня, але в ХІХ столітті її зняли.У плані споруда являє собою хрест, що нагадує старовинні українські дерев'яні хрещаті церкви. По гілках хреста вежа покрита двосхильними дахами, прикрашена бароковими фронтонами, а зверху увінчана флюгером. В даний час проведені ремонтні роботи зі зміцнення фундаменту і склепінь. Після того, як буде готове внутрішнє оздоблення, в башті планується розміщення музею гетьмана Івана Мазепи, який буде знайомити відвідувачів із особистістю гетьмана та його епохою. Тут будуть представлені предмети побуту, зброя, церковне начиння, портретна галерея, ікони з зібрань заповідника та приватних колекцій.
Малярна вежа. 1900-ті роки
Північна Малярна вежа розташована неподалік від Всіхсвятської церкви, що над Економічними воротами. На другому ярусі вежі розміщувалася художня, тобто малярна майстерня, звідси і походить її назва. Порівняно з іншими ця вежа досить низька. Бійниці першого ярусу розміщені досить низько, а другого - майже під дахом. На вежі є фігурний шпиль і флюгер.
Вежам Києво-Печерської лаври за свою історію так і не довелося взяти участь у військових діях, проте вони були грізними укріпленнями в тилу, що стримували плани ворогів. У війнах вежі приймали опосередковану участь. Одна з них була пошкоджена під час артобстрілів у 1918 році, а в дні оборони Києва в роки Другої світової війни, неподалік від кріпосних стін над Дніпром стояли радянські протизенітні знаряддя. На даний час монастирські мури і вежі Лаври - значний пам'ятник фортифікації та історії більш ніж 300-річної давності, і надалі досліджують і реставрують.
