Укр  /  Рус

Мова:

Музей гетьманства

Вхід в Музей гетьманства. 2000-ті роки

Музей Гетьманства розташований за адресою вулиця Спаська, 16-б.

 

З правильної лінійної забудови вулиці Спаської вибивається двоповерховий будинок, прикрашений колонадою. Він розташований глибше та стоїть під кутом до вулиці. Така орієнтація є головною прикметою тих небагатьох подільських будівель, що вціліли після руйнівної пожежі 1811 року. Сьогодні старовинну будівлю на вулиці Спаській, 16-б займає Музей гетьманства, але кияни частіше називають його будинком Мазепи. Хоча, швидше за все, гетьман тут ніколи не бував. З’явилася така назва тому, що будівля являє собою унікальний, збережений зразок житлової забудови XVII століття в стилі українського бароко. Будинок неодноразово змінював призначення, багато разів перебував під загрозою знесення, проте зберігся впродовж століть, дбайливо реконструйований і тепер є окрасою Подолу.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися



  • Коли будівля стала двоповерховою?
  • Хто з гетьманів бував в цьому будинку?
  • Як був створений Музей гетьманства?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Склалося так, що на Подолі збереглися два стародавні будинки, що називаються іменами людей, які спочатку були близькими союзниками, але згодом перетворилися на запеклих ворогів. Ці люди —  російський самодержець Петро І і український гетьман Іван Мазепа. Обидві будівлі є пам’ятками архітектури. Характерно, що історичних персонажів в них поселила міська легенда, хоча вони в цих будинках не бували. Так само як і цар Петро, ясновельможний гетьман Мазепа ніколи не жив в садибі на Подолі.

 Деякі дослідники вважають, що в будинку Мазепи на вулиці Спаській в 1763 році бував останній кошовий отаман Запорізької Січі, знаменитий в’язень Соловецького острогу, пізніше зарахований до лику святих, Петро Калнишевський. Іменем легендарного отамана названа вулиця в Києві на Оболоні.

 На початку XVIII століття садиба належала настоятелю Спаської церкви Стефану Сичу (Сичевському). Він звів тут одноповерховий кам’яний будинок з глибокими погребами. У 1787 році священиком цієї ж церкви став старший син Сичевського Яків, він же й успадкував батьківську садибу. Пізніше нею володів середній син Кирило Стефанович. Його невістка в 1787 році продала ділянку з будинком, всіма службами і садом київському купцеві Козьмі Усовичу за 1400 рублів. Після смерті купця його сімейство, що потрапило у боргову яму, знову виставило будівлю на продаж. Осиротілий будиночок змінював господарів ще кілька разів, поки не постраждав в 1811 році під час великої Подільської пожежі. Тоді ж загинув у полум’ї  Спаський храм разом із дзвіницею. Однак парафіяни змогли врятувати храмові святині і різьблений дерев’яний іконостас. Його передали до церкви Різдва Христового на Поштовій площі, що саме тоді будувалася. У наші дні про Спаську церкву нагадує тільки назва вулиці.

 Іконостас          із          Спаської          церкви,          переданий          до          церкви          Різдва          Христового

Іконостас із Спаської церкви, переданий до церкви Різдва Христового

 Після катастрофи  за планом генеральної забудови Подолу архітектора Андрія Меленського колишній будинок Сичевських відновили. Будівлю збільшили на один цегляний поверх, а з півдня зробили одноповерхову прибудову з підвалом. З боку головного входу з’явився портик з терасою і двома колонами. Практично весь бароковий декор був знищений. У результаті будівля набула характерних рис класицизму. Незважаючи на всі зміни, будинок все одно відрізняється від навколишньої, переважно післяпожежної забудови Подолу. Його орієнтація вказує на контур старої вулиці, перепланованої після 1811 року. Саме завдяки розташуванню легко розрізнити будівлі Подолу за віком. Практично всі будинки в цьому районі, що знаходяться під кутом до червоної лінії вулиць, є пам’ятками архітектури, що мають вік понад двісті років.

 Будинок          на          Спаській          вулиці.          1900-ті          роки

Будинок на Спаській вулиці. 1900-ті роки

 До революції 1917 року будинок на Спаській, 16-б належав сімейству Покровських. Григорій Іванович Покровський був в Києві людиною відомою. Купець 2-ї гільдії, ратман міської поліції, гласний міської думи, з 1857 по 1860 рік —  міський голова, а також староста церкви Миколи Набережного на Подолі. Після його смерті будинок перейшов спочатку до вдови, а потім онукам. Радянська влада будівлю націоналізувала. Довгий час тут були комунальні квартири. Тутешніх мешканців розселили до окремих апартаментів тільки в 1980-і роки, коли реконструювали Поділ.

 Історична будівля деякий час пустувала, оскільки знести пам’ятник архітектури не наважилися, а з новими функціями визначитися ніяк не могли. Лише в квітні 1992 року за ініціативи громадських активістів та української діаспори був створений Фонд імені гетьмана Івана Мазепи. Фонд в 1993 році домігся передачі колишнього будинку Сичевських під нову історико-культурну установу —  Музей гетьманства. Основним завданням Музею є збереження пам’яток, артефактів, книг гетьманської доби України. Тут зберігаються колекції зброї, побутових предметів, рідкісних карт —  всього понад 6000 експонатів. Є в музеї і унікальна наукова бібліотека, яка налічує близько 3000 томів. У 2006-2007 роках була виконана комплексна реставрація будівлі. В результаті будиночку Мазепи, одній з найстаріших будівель Подолу і унікальній пам’ятці архітектури здебільшого повернули початкові риси.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Інші екскурсії Києвом
Курси стрільби Киів
Підземна екскурсія від вокзалу до Лук'янівки
Тир лазерний Київ
Підземна в’язниця НКВС
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Микільська дренажна система (Підземна набережна)
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Музей гетьманства: Київ козацький

Період козацтва цікавить багатьох українців, і це класно. Адже це не просто історія нашої країни. Це історія нашого бойового духу, менталітету, світогляду. Знаючи минуле, простіше будувати майбутнє, простіше усвідомлювати ті реалії, з якими нам доводиться стикатися. Так, з тих далеких часів багато чого змінилося, і ще багато чого зміниться. Але знати минуле повинен кожен. Перед Музеєм гетьманства в Києві прокладена широка, як українська душа, доріжка. Розмашистий зелений газон символізує найголовніше прагнення українського народу – жагу до свободи, волю в усіх її проявах. Поріг пам'ятки так і манить відвідувачів. У її стінах знаходяться експозиції, що розкривають суть української культури, її цінності, побут і духовну складову. 11 березня 1993 року – дата, коли в стінах будинку відкрився музей. І в ньому неодмінно варто побувати кожному.

Спритність козака – загроза для ворога

Без гумору козаків уявити неможливо. Їхня кмітливість багато разів рятувала в безвихідних, здавалося, ситуаціях. Вони мали надзвичайну силу та витривалість. Козаки не мали особливого захисту, єдине, що завжди було при них, – це чудова фізична підготовка. А ще серед козаків були особливі правила. Кожен знав і усвідомлював, що в разі їх порушення покарання буде обов'язковим, неминучим. Взагалі, образи тих героїв, які малює наша фантазія, дуже розходяться, наприклад, зі знайомим нам усім мультфільмом про козаків. Але що можна помітити, то це те саме почуття гумору, і що ці герої не зупинялися ні перед чим.

Бувало, що вдень за проступок можна було отримати удари батогом, а ввечері вже спокійно й весело розпивати алкоголь з тими, хто залишив кривавий слід на спині. І в цьому немає ніякого лукавства. Просто правила – для всіх. У дні козацтва це добре розуміли, на відміну від сучасних часів, коли обхід законів сприймається як заклик до дій. Можливо, деякі життєві уклади тих часів непогано було б перенести на сучасну модель суспільства (особливо її політичну складову ;)).

Повернемося до будинку, про який хочемо розповісти більше через його культурну значущість для всіх мешканців України. Споруда була побудована на межі ХVІІ-ХVІІІ століть. Якщо почуєте назву «Будинок Мазепи», не поспішайте пов'язувати цей факт з реальністю. Насправді гетьман тут не жив, і цілком міг навіть не знати про таку споруду й те, що вона названа на його честь. Просто особняк був побудований у часи його правління. От і закріпилося. Будівлею зараз опікується міське управління Києва. Щоб відкрити музей, знадобилась реставрація будинку, а гроші на відновлення зібрав фонд Івана Мазепи. Після закінчення реставраційних робіт так і планувалося – відкрити музей.

У цьому особняку жило немало люду. Історія почалася з сім'ї Сичевських. Вони входили до міського магістрату. Будинок і садиба переходили в спадок представникам однієї сім'ї до 1787 року, а далі були продані Кузьмі Усовичу. Після серії купівлі-продажів, які важко відстежити, нарешті, власником землі та особняка став купець І. Покровський. Це сталося за рік до масштабної Подільської пожежі, у якій згорів лише дах, оскільки був із дерева, а не каменю. Одним із наслідків пожежі стало зведення 2-го поверху. Зодчий Андрій Меленський після вогняного смерчу займався проектами на Подолі. Він надав будівлі нового образу в класичному стилі, додав фронтон і колони. Отже, початковий свій вигляд будівля, можна сказати, не зберегла, але привабливості не втратила – це точно.

Крім членів сім'ї Покровських, будинок ні в чиї руки більше не переходив. Вони були останніми приватними господарями, поки в 1921 році особняк не перейшов до державної власності. Період Гетьманства був одним із найзахоплюючих, якщо читати енциклопедії, книги про козацтво, слухати вчителів історії. Козаки дивували своїми винаходами й тактичними ходами у війнах. І хоч багато вже було розкрито, але є ще десятки фактів, про які цікаво дізнатися.

Аудіогід від okTV: розповісти все приховане

У вас зникає бажання подорожувати, коли чуєте про екскурсійні групи й т. п.? Якщо ви вже користувались послугами компанії okTV, то знаєте, що з нами туризм стає в рази цікавішим. А з недавнього часу він зробив новий виток у розвитку. Ми створили програмний продукт, щоб кожен міг дізнатися більше про відомі пам'ятки. Україна багата на історичні події, і кожна будівля, скульптура й навіть парк – це значуща спадщина. Про дещо відомо зовсім мало. Причому багато чого заховано в підвалах бібліотек, куди сучасні люди чомусь заходять все рідше й рідше.

Так хочеться, щоб українці подорожували не менше за європейців. Адже в Європі довгі поїздки на автобусах, потягах і літаках не лякають навіть представників дуже солідного віку. Вони бадьоро сідають у будь-який транспорт, беруть фотоапарати та їдуть до чужих міст. У нас теж немало на це сил, просто потрібно більше свідомості. Ви хоч зараз можете йти до столичної пам'ятки, і вам не знадобиться екскурсовод. Ми його, що називається, оцифрували :) Тепер все, що знає гід, знає й комп'ютер. У світі для машин знаходиться безліч функцій. Вважаємо, що аудіогід приноситиме тільки користь. Він не нашкодить людству, адже подібна фобія актуальна для тих, хто не полюбляє технічних новинок, а для сучасних людей це, напевно, крайня рідкість.

Аудіоекскурсія – це прототип традиційної розповіді спеціаліста з історії. Вона не потребує інсталяції: це звичайний файл, що має музику, зображення та розповідь. Надзвичайно зручний техногід у поїздці. Навіть подорожуючи самостійно, ви зможете пізнавати велику кількість інформації. Файли можна завантажити в кінці цієї сторінки. У назві аудіострічки, де є слово «безкоштовно», розповідь лаконічна, але охоплює всі часові періоди, що стосуються пам'ятки. Зате в другому варіанті історія виллється в цілу повість з подіями, що інтригують. Все, що ви чутимете, у такому порядку й відбувалося. Так ви не заплутаєтеся у фактах. У стрічці є картинки й фонова мелодія, що створює подорож у спокійному ключі. Будьте сміливими, як козаки, а дізнатися про їхнє життя можна в київському Музеї гетьманства.

Музей гетьманства: Київ козацький