Укр  /  Рус

Мова:

Церква Різдва Христового

Відновлена ​​церква Різдва Христова. 2006 рік

Церква Різдва Христового розташована на Поштовій площі (вулиця Сагайдачного, 2).

 

Церква Різдва Христового на Подолі – це відновлений за первинним проектом храм, який було зруйновано у 1930-ті роки. Перша задокументована згадка про церкву датована 1543 роком. У ті часи вона була дерев’яною. Декілька разів вона була знищена та відбудована. Також її знають за назвою Шевченківська. Церква є однією з важливих архітектурних домінант сьогодення, які формують вигляд Поштової площі.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися

А чи хотіли б Ви дізнатися

  • Коли був побудований кам'яний храм Різдва?
  • Як церква дала притулок контрабандистам?
  • Чому храм Різдва називають Шевченківським?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Є версія, що храм на Поштовій площі існував ще за часів рівноапостольного князя Володимира. Основним аргументом на користь цього припущення є близькість річки Почайни і Хрещатицького струмка, де князь спочатку охрестив своїх 12 синів, а потім і всіх киян. Втім, більшість дослідників схильні вважати, що це лише пізня легенда.

 Перші документи із згадкою про храм датовані 1543 роком. Також відомо, що через кілька десятиліть церква Різдва Христового була знищена стихією. Втім, жителі Подолу швидко відновили храм. Перше уявлення про те, як виглядала церква в минулі часи, можна скласти, опираючись на детальний план полковника Ушакова 1695 року. Там схематично зображено невеликий дерев'яний храм з одним куполом. Але вже на початку наступного століття неприборканий вогонь знову знищив будівлю. Її чергове відродження датується 1717 роком. Спонсором будівництва тоді став бургомістр Києва. Щоправда, дуже швидко відновлена конструкція стала вимагати нових вкладень. Храм запланували перебудувати на автентичному кам'яному фундаменті. Тоді втілити цей задум не вдалося і через нестачу фінансування справа затягнулася майже на 50 років. У 1805 році залишки храму і зовсім розібрали. До того ж, були пропозиції взагалі більше не відроджувати його на колишньому місці.

Фрагмент          плану          полковника          Ушакова          зі          схематичним          зображенням          церкви.          1695          рік

Фрагмент плану полковника Ушакова зі схематичним зображенням церкви. 1695 рік

 Але в підсумку прийняли інше рішення. І міський архітектор Андрій Меленський склав новий план кам'яної церкви на старому майданчику. Його в 1808 році підписав тодішній київський митрополит Серапіон: ''По цьому плану і фасаду кам'яної церкви в честь і славу Різдва Христа Спасителя нашого з дзвіницею в Києвоподолі будувати Бог нехай благословить". Почалися підготовчі роботи, які супроводжувалися декількома подіями. На першому етапі при розкопках пошкодили стару водопровідну трубу, і вода почала заливати будівельний майданчик. Потім робітники натрапили на старе церковне кладовище. До 1811 року церква Різдва Христового майже була готова, звели стіни і практично закінчили дзвіницю. Але катастрофічна пожежа того року, яка знищила більшу частину Подолу, відклала закінчення будівництва. Не зважаючи на те, що храм знаходився досить далеко від епіцентру стихії і майже не постраждав, до питання добудови повернулися не одразу. Весь Поділ стояв в руїнах, починати потрібно було з відбудови житла.

 У 1814 році все ж відбулося освячення православної святині. Сюди перенесли деякі реліквії, що збереглися від згорілих подільських церков. Цікаво, що в силу повного перепланування Подолу в оформлення храму довелося внести зміни, наприклад, спростити архітектуру колон. Тоді швидко закінчити будівництво не вдалося.

 Розташування храму поруч з річкою призводило, часом, до курйозних подій. Одного разу вночі контрабандисти вивантажили на берег з човна кілька діжок горілки. А коли зрозуміли, що їх помітили, кинулися в храм. Сторож церкви почув їх слізні благання та впустив їх. Втім, коли прибула поліція й зажадала відчинити двері церкви, перелякані контрабандисти вилили вміст бочок в підвал під дзвіницею і втекли. На ранок священик, який відкрив приміщення, мало не втратив свідомість від спиртного духу.

 У 1837-1841 роках церкву дещо реконструювали. Тоді був добудований теплий боковий вівтар. Оскільки на Подолі вистачало церков, парафія Різдвяної церкви не була численна. Лише на початку 1860-х років вдалося зібрати гроші для будівництва на території кам'яного двоповерхового будинку причету. Це допомогло покращити фінансові справи храму, оскільки на першому поверсі відкрилося декілька крамниць, які незабаром почали приносити прибуток.

 У травні 1861 року до церкви доставили труну з тілом великого сина українського народу Тараса Шевченка. Його несли сюди на руках з Микільської слобідки (селище, на місці якого зараз знаходиться Лівобережний масив). Молитви за упокій читалися відразу кількома мовами - українською, російською і польською. Відсправляв поета настоятель храму отець Йосип Желтоножський і тодішній благочинний подільських церков отець Петро Лебединцев. Віддати данину Кобзарю прийшли безліч киян. З тих пір церкву Різдва Христового на Подолі називають ще Шевченківською. Сьогодні на фасаді знаходиться меморіальна табличка, присвячена цій події. Через два десятиліття, в січні 1884 року в Різдвяній церкві відспівали і автора національного гімну України Павла Чубинського.

Церква          Різдва          Христового.          1910-і          роки

Церква Різдва Христового. 1910-ті роки

 Під час Першої світової війни в підсобних приміщеннях храму знаходився евакуаційний госпіталь для поранених. З приходом до влади більшовиків церкву Різдва Христового закрили. Деякий час тут був гуртожиток. Але вже в 1936 році сакральну будівлю розібрали. За офіційною версією влади – у зв'язку з необхідністю будівництва автомобільної дороги.

 Лише через 60 років в незалежній Україні було вирішено відновити втрачену святиню. Спочатку на Поштовій площі окреслили контур фундаменту і побудували капличку. З 2002 по 2005 рік проводилися будівельні роботи. Храм відновили за первинним проектом Андрія Меленського, щоправда, місце не точно відповідає попередньому розташуванню святині. Таким чином, за допомогою архітекторів-реставраторів Юрія Лосицького і Олени Мірошниченко Поштова площа змогла повернути шарм свого історичного вигляду.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Екскурсії з цим місцем
Інші екскурсії Києвом
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Церква Різдва Христового

Поштова площа і Церква Різдва Христового – все пов'язане з приємними новинами. У минулому святе місце було зруйноване декілька разів. Перший варіант церкви являв собою цілком звичайну споруду з дерева, але в 1807 році вона була розібрана – того потребував стан храму. Через два роки розпочалось будівництво нової кам'яної споруди для проведення служб. Простояв храм більше століття, але радянська влада зруйнувала його в 1935 році.

Церква Різдва Христового, нині відроджена

Зараз новий храм у сонячно-жовтому кольорі прикрашає Поштову площу. Місце не настільки популярне, як інші древні собори й церкви на Подолі, але воно ніколи не пустує. Хто прихильник тихих умиротворених святих місць – це про храм Різдва Христового на Поштовій площі, 2. Якщо більшість церков відкрита приблизно з восьмої години, то тут більш лояльний підхід: відкриття о десятій ранку. Бадьорі прихожани після здорового сну дякують небеса й просять благодаті собі та своїм близьким. У сучасному варіанті церква функціонує з 2003 року. Перед створенням нового проекту були підняті архіви зі старими ілюстраціями. Було докладено максимум зусиль, щоб зовні храм якнайточніше відповідав тому, що так захоплював прихожан у минулому. Майже точне відтворення церкви відбулося завдяки свідомості архітектора Юрія Лосицького. Він попрацював, щоб отримати ескізи Меленського – першого архітектора. А старих фото збереглось не так уже й багато, тому цей варіант будівлі є результатом важкої праці спеціалістів.

Хоча з вулиці асиметрична споруда виглядає такою, як її побудували в 1814 році, та декоративні елементи довелося замінити простішими. Зокрема замінили портик – частину з колонами, що виступає з будівлі. Якщо в ранньому проекті Меленського портик відповідав іонічному ордеру, то сучасний відтворений згідно з мотивами доричного ордену. Щоби пояснити на швидкому прикладі першу відмінність, уявіть спіралеподібні завитки, опущені вниз – такий мотив відповідає легкій іонічній композиції. Зазвичай так прикрашали верхню частину колони, базу також декорували плінтом, валом, скоцією. Доричні композиції значно відрізняються: спрощена капітель (верхня частина колони), ствол, відсутня база (основа колони). Лише ретельно розглядаючи цю церкву, можна вивчити половину термінів зі словника для архітекторів.

Сподіваємося, ви ще не втомилися, оскільки вас порадує новина про екскурсійне ноу-хау.

Подорожуйте із супроводом аудіо – буде дуже класно :)

Все, що потрібно для комфортного і розслабленого міського туризму – ручний аудіогід. Такий ви можете завантажити на цій сторінці. Для ознайомлення представлена безкоштовна скорочена версія із захоплюючими фактами з минулого. Також доступна версія, де зібрано ще більшу кількість достовірних повних даних про історичні події. Вона зручніша, тому що така аудіоекскурсія буде супроводжуватися ще й фото відповідно до черговості подій минулого.

Аудіопродукт звільнить вас від екскурсовода, групи інших мандрівників, збереже ваш час. Тепер відвідування пам'яток Києва стало ще доступнішим і зручнішим. Необхідно мати при собі навушники й завантажену екскурсію на будь-якому з портативних девайсів, який ви носите з собою. Перебування біля історичного місця супроводжуватиметься приємним голосом, що в подробицях розповідатиме про нього. Часи, що давно канули в Лету, стають ближчими в часовій шкалі, а інформація – доступнішою. Скористайтесь самі новим продуктом. Переконайтесь у його істинній новації, розкажіть друзям, що аудіогід – чудовий варіант для проведення цікавого повноцінного дозвілля!

Церква Різдва Христового