Укр  /  Рус

Мова:

КНУ ім. Шевченко: Жовтий корпус

Інститут філології. 2018 рік

Будівля Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка розташована за адресою бульвар Шевченка, 14. 

 

Будівля на бульварі Шевченка, у якій зараз міститься Інститут філології, за свою історію змінила багатьох господарів. З кінця 1950-х років вона належить Київському університету ім. Тараса Шевченка. Кияни називають її "жовтим" корпусом, на відміну від головного – "червоного". Довгий час аж до революції 1917 року в цій будівлі розташовувалася знаменита 1-а київська гімназія, випускниками якої було багато відомих людей.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися



  • Для кого з початку призначалася будівля?
  • У якому творі Булгакова змальована 1-а гімназія?
  • Які знамениті люди навчалися і працювали у цій будівлі?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Інститут філології Національного університету імені Тараса Шевченка розташувався у гарному будинку на бульварі Тараса Шевченка. Через колір стін в Києві його давно називають "жовтим" корпусом університету. Однак на відміну від центрального "червоного" корпусу ця будівля зводилася для інших цілей. Спочатку її проектували для 2-ї київської гімназії, що тулилася в різних приміщеннях у центрі міста. Але імператор Микола І був зацікавлений в якнайшвидшому відкритті в Києві кадетського корпусу. Тому і наказав віддати під нього нову будівлю на бульварі. Минуло шість довгих років, і нарешті після отримання кадетами власного будинку сюди в'їхала найстаріша в Києві 1-а гімназія. Для 2-ї ж гімназії звели будівлю неподалік.

 Колись 1-а гімназія була єдиною в місті. Вважається, що відлік своєї історії вона веде з відкриття на Подолі в 1789 році народного училища, пізніше перетвореного на гімназію. Але поки київське панство збирало гроші на будівництво окремої будівлі, на Подолі сталася руйнівна пожежа. Тому в 1811 році вирішили віддати навчальному закладу Кловський палац. Там гімназія існувала кілька десятиліть, щоправда, буквально в перший рік на нетривалий час її витіснила лікарня. У період існування гімназії на Клові тут навчалися майбутні чудові вчені – економіст Микола Бунге, перший історик-києвознавець Микола Закревський, художник Микола Ге.

 1-а          київська          гімназія.          1880-і          роки

1-а київська гімназія. 1880-ті роки

 У 1847 році почалося спорудження будівлі на розі Володимирської вулиці та бульвару, який тоді мав назву Університетський. Будівництвом керував Олександр Беретті – архітектор, який незадовго до цього закінчив зведення "червоного" корпусу Київського університету, розпочате його батьком, академіком архітектури Вікентієм Беретті. Місце під будівництво гімназії обрав особисто імператор Микола І. Він же і затвердив його для тимчасового розміщення Кадетського корпусу. Кадети пробули тут з 1851 по 1857 рік, після чого переїхали у власний будинок (нині це Міністерство оборони України на Повітрофлотському проспекті).

 Олександр Беретті спроектував прекрасну триповерхову будівлю у стилі неокласицизму, симетричну, з яскраво вираженим фасадом і просторим внутрішнім двором. Вгорі над входом до гімназії встановили герб Російської імперії – величезного двоголового орла. У будівлі передбачили і власну церкву на честь св. Миколая. Після переїзду в нове приміщення на бульварі, гімназія почала стрімко розростатися. Незабаром тут навчалося вже кілька сотень юнаків. Розквіту навчального закладу сприяли меценати, серед яких був відомий цукровий магнат Микола Терещенко, який взяв на себе обов'язки старости гімназійної церкви.

 Внутрішній          вид          церкви          1-ї          гімназії.          1890-і          роки

Внутрішній вид церкви 1-ї гімназії. 1890-ті роки

 Найбільше 1-а гімназія, названа пізніше Олександрівською, прославилася завдяки своїм знаменитим випускникам. Одним із найвідоміших, безумовно, є Михайло Булгаков, який описав гімназію в романі "Біла гвардія". На клас молодше навчався інший відомий літератор – Костянтин Паустовський. У його автобіографічних творах можна прочитати про класове протистояння у стінах навчального закладу, де нащадки міських багатіїв воювали із дітьми полупанків та інтелігенції. Тут же в різний час навчалися композитор і співак Олександр Вертинський, авіаконструктор Ігор Сікорський, викладали – історик Володимир Антонович та художник Микола Мурашко. У квартирі при гімназії деякий час проживав видатний лікар Микола Пирогов, куратор Київського навчального округу.

 Гімназисти          на          перерві          у          внутрішньому          дворі          1-ї          гімназії.          1900-і          роки

Гімназисти на перерві у внутрішньому дворі 1-ї гімназії. 1900-ті роки

 Після початку Першої світової війни в будинку розмістився 1-й Євгенієвський госпіталь Червоного хреста. У роки української революції та боротьби за незалежність тут було міністерство освіти молодої республіки. Коли до влади прийшли більшовики, будівлю колишньої гімназії передали під архів, а пізніше – бібліотеку.

 Будівля          інститутів          Академії          наук          УРСР.          Кінець          1940-х          років

Будівля інститутів Академії наук УРСР. Кінець 1940-х років

 Після закінчення Другої світової війни в колишній гімназії розташувалися академічні інститути, що повернулися з евакуації. В середині 1950-х років для них збудували спеціальний будинок на вулиці Грушевського, 4. Тільки після цього, в 1959 році, на бульвар Шевченка, 14 перевели гуманітарні факультети Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Тоді і виникла назва "жовтий" корпус.

 Жовтий,          або          гуманітарний          корпус          КНУ          ім.          Т.          Г.          Шевченка

"Жовтий", або гуманітарний корпус КНУ ім. Т. Г. Шевченка

 У 2001 році на базі філологічного факультету і факультету іноземної філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка було створено Інститут філології, який зараз і є повноправним господарем "жовтого" корпусу.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Екскурсії з цим місцем
Інші екскурсії Києвом
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

КНУ ім. Шевченка: Жовтий корпус

Київський національний університет імені Тараса Шевченка включає 15 факультетів, 10 інститутів і 21 підрозділ. Як наслідок, цей найбільший український вуз займає цілий ряд корпусів і споруд. Один з них, Жовтий корпус, знаходиться на бульварі Т. Шевченка, 14. Навіть його вигляд гідний того, щоб, прогулюючись столицею, хоча б на мить зупинитися перед ним і помилуватися.

Історія створення Жовтого корпусу

У Жовтому корпусі Київського національного університету нині розташовується гуманітарний факультет. Планувалася ж будівля спочатку для Першої чоловічої гімназії, рішення про побудову було прийняте на самому початку ХІХ ст. Жовтий корпус був споруджений у 1850-х роках, його архітектором став Олександр Вікентійович Беретті – архітектор Російської імперії, який брав участь у будівництві цілого ряду об’єктів у Києві. Стиль будівлі – класицизм. Центральна частина, що виступає, – чотириповерхова, прикрашена білосніжними колонами з капітелями, бокові флігелі – триповерхові. Як стає зрозуміло з назви, фасад жовтого кольору.

Цікаві факти

  • Архітектор Беретті не відрізнявся успішністю. Декілька разів його усували від роботи, наприклад, від реконструкції Володимирського собору в Києві, коли по стінах, зведених за його проектом, пішли тріщини.
  • Будівля належить Київському національному університету з 1959 року.

Хочете дізнатися про споруду більше? Цікаво побачити, як виглядала ця будівля декілька десятиліть тому? Тоді вам на допомогу наш аудіогід. У платній версії ми, крім аудійного контенту, додали ще історично значущі фотографії в хронологічному порядку, що дозволить вам милуватися не лише корпусом у режимі реального часу, а й побачити, як він виглядав раніше.

КНУ ім. Шевченка: Жовтий корпус