Укр  /  Рус

Мова:

Києво-Могилянська академія: Будівля бурси

Головний вхід в Інститут водного транспорту, який розташовувався в будівлі колишньої бурси. 1970-ті роки

Будівля бурси Києво-Могилянської академії розташована за адресою вулиця Набережно-Хрещатицька, 27.

 

Будівля київської бурси побудована ще в 1778 році. Колись це був гуртожиток для так званих казеннокоштних спудеїв, тобто таких, які перебували на утриманні держави. Суворі умови, в яких загартовувалися ці молоді люди, сформували ціле Бурсацьке братство. Романтичні замальовки з життя в київській бурсі можна знайти в творах Миколи Гоголя, Василя Наріжного та інших авторів. Бурсаки утворили окрему верству населення, що займала свою нішу на старому Подолі та в Києві взагалі. Інтерес становлять не тільки вихованці, а й сама старовинна будівля, що існує вже понад 240 років. Долаючи всі історичні перипетії, сьогодні вона знову належить Києво-Могилянської академії.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися

А чи хотіли б ви дізнатися

  • Хто керував бурсою та як жили бурсаки?
  • Чому кияни побоювались бурсаків?
  • Який знаменитий українець жив в цьому будинку?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Будівля колишньої бурси знаходиться на чималій відстані від Контрактової площі, але становить невід’ємну частину великого комплексу Києво-Могилянської академії, її тривалої та цікавої історії. Бурсами в часи Середньовіччя називали гуртожитки, в яких проживали бідні студенти — бурсаки, які майже завжди перебували на повному або частковому утриманні навчального закладу. Пізніше так стали називати і мешканців, які проживали в гуртожитках духовних училищ і академій. В епоху Союзу Радянських Соціалістичних Республік і в пострадянський час в просторіччі бурсами часто називають професійні технічні училища (ПТУ).

 Після заснування в 1632 році Києво-Могилянської колегії один з її головних опікунів Петро Могила наказав звести першу дерев’яну бурсу —  сирітський будинок. Тут в спартанських умовах проживали близько 200 бурсаків, а в Академії на цей час навчалося 567 осіб. Крім головного будинку, були ще допоміжні, так звані малі бурси, що тулилися на територіях численних подільських церков. За порядок у закладі відповідав префект Академії. Йому допомагав суперінтендант, якого вибирали з викладацького складу, і сеньйор — обраний із спудеїв (студентів).

 У 1760 році для бурси була придбана земельна ділянка біля церкви Миколи Набережного. Будівлю завершили за п’ять років. Її побудували з дерева на кам’яному фундаменті. У роботах брав активну участь колишній вихованець Академії архітектор Іван Григорович-Барський. Нова будівля могла вмістити вже до 400 бурсаків. Але через 10 років дерев’яна бурса згоріла, і численні її мешканці залишилися без даху над головою. Оголосили збір пожертв на нову будівлю. Кошти надходили як від інших вищих навчальних закладів, так і від жителів Києва та інших міст і селищ імперії.

Будинок          колишньої          бурси.          1930-і          роки

Будинок колишньої бурси. 1930-ті роки

Будівлю бурси, що існує сьогодні, звели в 1778 році. Також при ній збудували лікарню.Споруду оформили в стилі бароко та спланували у формі літери П . А щодо її вихованців, то вони були у важких умовах, і змушені були жити у злиднях та крайній нужді, опановуючи науки. В основному це були круглі сироти, які втратили батьків чи родичів. Молодші учні бурси частенько спали просто на підлозі або на голих дошках. Годували їх двічі на день, при цьому їжа була найпростішою, і її було дуже мало. За спогадами, були відсутні навіть столові прибори, тому кожен бурсак приносив до обіду свою дерев’яну ложку. Одяг видавали рідко. Він складався із сорочки, білизни та халата. Чоботи видавалися раз на рік, тому з міркувань економії більшу частину року учні ходили босоніж. Часто вихованці помирали від хвороб та холоду, деякі змушені були просити милостиню.

 Високоморальні бурсаки намагалися заробляти собі на прожиття репетиторством, співали у церковних хорах, відспівували небіжчиків, малювали, наймалися слугами, пасли коней, займалися важкою фізичною працею. Решта - просто промишляла розбоєм. Цікавий опис ставлення до київських бурсаків можна знайти в повісті Миколи Гоголя "Тарас Бульба": "Голодні бурсаки нишпорили вулицями Києва і змушували всіх бути обережними. Торговки, що сиділи на базарі, завжди прикривали руками свої пироги, бублики, гарбузове насіння, як орлиці дітей своїх, як тільки бачили бурсака".

 Бурсаки нишпорили по чужих дворах, крали їжу, дрова, одяг. Вони влаштовували страшні бійки. У січні 1700 року три дні поспіль під несамовиті дзвони Братського монастиря, бурсацьке братство било київських міщан, а міська влада ледве змогла зупинити безлади. Деякий час слово "бурсак" звучало в Києві як лайка.

Меморіальна          дошка          з          барельєфом          С.          Гулака-Артемовського.          2016          рік

Меморіальна дошка з барельєфом С. Гулака-Артемовського. 2016 рік

 У 1811 році, під час великої Подільської пожежі корпуси Академії дуже постраждали. Тому до будівлі бурси, що стояла окремо і тільки частково була пошкоджена вогнем, перевели деякі класи, студентську церкву та лікарню. Згодом, під час війни з Наполеоном, будівлю передали військовому відомству. У 1816 році за проектом міського архітектора Андрія Меленського була зроблена надбудова, і з’явився другий поверх. При цьому барокові архітектурні елементи розібрали, і будівля набула класичних форм. Незабаром Києво-Могилянську академію закрили. У 1819-1932 роках в її стінах знаходилася духовна семінарія, а потім — Києво-Подільське духовне повітове училище.

 У якості студента семінарії в 1824-1830 роках в цій будівлі проживав Семен Гулак-Артемовський — видатний оперний співак та композитор, автор першої української опери "Запорожець за Дунаєм". Про це сьогодні нагадує меморіальна дошка з бронзовим барельєфом, встановлена на стіні будівлі в 1974 році.

Корчма

Корчма "Бурса" в 9-ому корпусі Києво-Могилянської академії. 2016 рік

 В середині ХІХ століття в колишній бурсі деякий час працював госпіталь, для потреб якого зробили значне внутрішнє перепланування приміщень. За радянської влади будівлю орендував заочний факультет Ленінградського інституту водного транспорту, пізніше — Одеська морська академія. За незалежної України колишню бурсу передали відродженій Києво-Могилянській академії та присвоїли їй № 9 в списку академічних корпусів. Тут знаходиться приймальна комісія вищого навчального закладу, кіноклуб. Про колишнє призначення будівлі нагадує корчма "Бурса", що також розташувалася  в цих стінах.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Інші екскурсії Києвом
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Будівля бурси: дах над головою спудеїв

У ХХІ столітті Києво-Могилянська академія викликає надзвичайну повагу в будь-якому контексті. Роботодавці готові брати її випускників на роботу вже на останніх курсах, не чекаючи видачі диплома. У сучасний час в академії навчаються студенти з доволі забезпечених сімей. Переважне число студентів – мешканці столиці. Якщо потрібне місце в гуртожитку, за нього потрібно попередньо заплатити.

Мало хто знає дещо цікаве про будівлю бурси

Раніше ситуація відрізнялася на всіх рівнях. Місце, куди селили малозабезпечених спудеїв, називалося бурсою. Бурсаки були на утриманні держави, їхніх грошей не вистачало навіть на їжу. Бурса досі використовується, і нині її адреса звучить так: вулиця Набережно-Хрещатицька, 27.

Сьогодні, крім декількох навчальних корпусів академії, активно використовується для проведення занять і приміщення гуртожитку. Будівля вже, правда, стара. Але, незважаючи на декілька «сеансів реанімації», її вік варто рахувати з 1778 року. Цікаво, що автором проекту був Іван Григорович-Барський, випускник академії.

Початкова споруда була одноповерховою. Бурса виросла на один ярус після злощасної Подільської пожежі в 1811 році. Раніше будівля була з дерева. Після того, як з нею розправився вогонь, нову побудували з каменю.

З 1816 повних 16 років у минулій бурсі була духовна семінарія. Після в стінах бурси функціонувало духовне училище. За всю історію навіть морська тематика тут фігурувала: при СРСР розташовувався факультет морської академії.

Спритність рук годує студента

Міщани іноді могли помічати візит гостей до їхніх городів. Плід, який господарі планували зірвати через день-два, опинявся дуже скоро на непишному столі бурсаків. Кожен, хто проходив повз бурсацької будівлі, знав, що він ризикує. Були різні інциденти, і про кожен керівництво академії знало. Скарг від магістрату надходило чимало. Який ще страх наводили бурсаки на киян? Ці дані є в аудіострічці в кінці цієї сторінки. Там також є вся детальна інформація про інші промисли студентів академії.

Бурсакам було де вирощувати овочі. Їхні ділянки для землеробства розташовувались над Дніпром. Кожна займала 6 соток, іншими словами, їх називали «клітками». Замість земельних смуг зараз там шумна автострада.

Викладачі не страждали від голоду, як студенти. За життя в Петра Могили склався великий статок. У нього була цінна колекція книжок, 4 села й значна сума злотих. Все це він заповів на потреби академії. Годували викладачів добре. Їм привозили продукти із заповіданих сіл. Сутужно доводилось лише бурсакам. Вони виживали як кому вдавалося.

okTV: Петру й не снилася така колекція аудіокниг

Будівлю бурси Києво-Могилянської академії відвідують нерідко. Адже розповіді про бурсаків так і приваблюють подивитися на місцевість, де вони промишляли. Для отримання більш детальних даних не потрібно навіть замовлення екскурсії. Спробуйте аудіогід. Його історія може виявитися набагато цікавішою, ніж та, яку б ви почули від екскурсовода.

Яка є альтернатива традиційній екскурсії? Повна версія аудіоекскурсії від okTV. Створюючи новинку для туристичного бізнесу, ми отримали унікальну інформацію, яку не знайти у вільному доступі. Співпрацюючи з великими державними бібліотеками, нашій компанії вдалося записати велику базу аудіофайлів із розповідями про історичні пам'ятки. Також розширений варіант аудіогіда має зображення зі старих архівів. Хронологічний порядок подій допомагає туристові легше сприймати інформацію, але послідовність витримана тільки у другій версії аудіострічки. 

Будівля бурси: дах над головою спудеїв