Укр  /  Рус

Мова:

Галицька синагога

Галицька синагога. 1910-ті роки

Галицька синагога розташована за адресою вулиця Жилянська, 97.

 

Молитовний будинок було зведено за проектом архітектора Федора Олтаржевського у 1910 році для потреб Галицької єврейської громади. Громада отримала назву від сусідньої Галицької площі (нині площа Перемоги). За радянської влади синагога деякий час діяла, але у 1930 році була закрита. Будівлю, яку передали заводу "Транссигнал", довгий час використовували, як приміщення для їдальні. Богослужіння тут відновилися лише у 2001 році.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися



  • Хто відбував покарання у арештантських ротах?
  • Чому в дореволюційному Києві іноді падали будинки?
  • Як за радянської влади рахували голоси?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 На початку XX століття територію на південь від сучасної площі Перемоги аж до Либеді займали так звані "арештантські городи". Доглядали за ними в’язні арештантських рот, казарми яких із середини XIX століття були розташовані неподалік, на Бібіковському бульварі, 27. Арештантські роти, засновані ще імператором Миколою I, комплектували здебільшого з волоцюг та дрібних злочинців, які не "заслужили" заслання до Сибіру. З 1870-х років роти вийшли з-під керівництва військових і офіційно називалися "виправним арештантським відділенням цивільного відомства". Проте у народі зберігалася стара назва. Праця на городах, як і будь-яка інша арештантська праця, фактично не оплачувалася.

 Вид          на          арештантські          городи.          Листівка          1890-х          років

Вид на "арештантські городи". Листівка 1890-х років

 Київський "будівельний бум" на зламі XIX–XX століть призвів до ліквідації "арештантських городів". На їхньому місці розпланували під забудову кілька невеликих вулиць, зараз поглинутих заводом "Транссигнал", про який піде мова попереду. Серед них згадаємо вуличку Скомороську, якій дала назву притока Либеді — струмок Скоморох. Садибу №7 на цій вулиці орендувала Галицька єврейська молитовна громада. До Галичини її назва прямого стосунку не має: справа у тім, що арештантські городи з півночі межували з великим ринковим Галицьким майданом. Торгували на Галицькому ринку здебільшого євреї, тому офіційна його назва майже не вживалася, натомість чи не до 1980-х років площу називали Єврейським базаром, або скорочено Євбазом.

 Галицький          базар          (Євбаз).          1900-ті          роки

Галицький базар (Євбаз). 1900-ті роки

 Отже у 1909 році Галицька громада звернулася до міської влади за дозволом на зведення молитовного будинку на Скомороській вулиці. Будівництвом опікувався голова господарчого правління товариства Яків Файбишенко, який "за сумісництвом" був ще й відомим у Києві будівельним підрядником. Скоріш за все, він і залучив до робіт "перевіреного" архітектора Федора Олтаржевського, який раніше спроектував для Файбишенка кілька прибуткових будинків. З проектом синагоги Олтаржевський теж чудово впорався, створивши симпатичну споруду з елементами романського стилю у декорі. Цікаво, що коли за кілька років Олтаржевський опинився на лаві підсудних за те, що будинок, якій він зводив на Львівській вулиці, несподівано завалився, поховавши під руїнами дев’ятьох робітників — саме Файбишенко давав у суді свідчення на користь архітектора і зміг довести його невинуватість. Виявилося, що майже усі київські цегляні заводи через великий попит на цеглу виробляли її того року з порушенням технологій, що й призвело до катастрофи.

 Будинок          будівельної          контори          Я.          Файбишенка          на          вулиці          Маріїнсько-Благовіщенський          (нині          Саксаганского),          57.          1910          рік

Будинок будівельної контори Я. Файбишенка на вулиці Маріїнсько-Благовіщенський (нині Саксаганского), 57. 1910 рік

 Що ж до Галицької синагоги, то її будівля непорушно стоїть вже понад 100 років. На жаль, цього не можна сказати про сам релігійний осередок. Вже 1919 року молитовний будинок з усім майном був націоналізований радянською владою. Щоправда, громаді дозволили взяти його в оренду. Синагога під назвою "Бейт-Яаків" (що, мов на згадку про Файбишенка, перекладається як "Дім Якова") проіснувала до кінця 1929 року, доки приміщення не відібрали Головні електричні майстерні Південно-Західної залізниці. Це було зроблено у типовому для "радянської демократії" стилі. Коли зрозуміли, що збори робітників майстерень змогли зібрати за скасування синагоги лише 78 голосів проти 750 членів іудейської громади, зарахували "за" голоси усіх присутніх; коли ж і цього виявилося замало, провели ще одні збори і склали нові голоси з попередніми — так нарешті вийшла більшість у 975 чоловік. Невдовзі на базі майстерень, заснованих, до речі, ще 1875 року, постав великий завод "Транссигнал", який і досі виробляє електричне обладнання для залізниць. Приміщення синагоги "чудово" вписалося у виробничий процес: у просторому молитовному залі розмістили …заводську їдальню.

 Їдальня          заводу          Транссигнал          у          будівлі          колишньої          Галицької          синагоги.          Кінець          1990-х          років

Їдальня заводу "Транссигнал" у будівлі колишньої Галицької синагоги. Кінець 1990-х років

 Так тривало аж до початку нашого століття, коли справедливість врешті відновили. Зараз молитовний будинок, до якого за цей час прибудували з фасаду невеликий вестибюль, знов використовується за призначенням. А щоб потрапити до нього, на територію режимного об’єкту, в огорожі "Транссигналу" зроблено спеціальний прохід.

 Інтерєр          відновленої          Галицької          синагоги.          2006          рік

Інтер'єр відновленої Галицької синагоги. 2006 рік

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Інші екскурсії Києвом
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами