Укр  /  Рус

Мова:

Ближні печери Києво-Печерської Лаври

Вид на Ближні та Дальні печери Києво-Печерської лаври. Літографія з малюнка М. Сажина. 1850-ті роки

Підземний комплекс Ближні, або Антонієві печери, лежить на території діючого монастиря Києво-Печерська лавра за адресою вулиця Лаврська, 15. 

 

Засновник монастиря преподобний Антоній в середині ХІ століття залишив свою першу підземну келію на Дальніх печерах і перебрався на відокремлений схил. Тут він викопав нову печеру, і до нього стали долучатися ченці. Так утворилися Ближні Антонієві печери. А ті печери, де раніше перебував засновник з братією, стали називатися Феодосієві, або Дальні.

За часів нашестя Батия наземний монастир був зруйнований. Печери стали і місцем життя ченців, і місцем поховань. У Ближніх печерах, крім поховань святих, є ніші, заповнені кістками, імовірно, захисників Києва часів татаро-монгольської навали.

У Ближніх печерах мощі 73 святих спочивають у 48 дерев'яних раках-саркофагах. Мощі вбрані в церковний одяг, в деяких раках видно непокриті руки, які наочно свідчать про нетлінність.

Поруч таблички з іменами та іконами святих. Ще існують дев'ять стародавніх похоронних ніш, так званих затворів, і сховане від людського ока місце, де залишилися мощі преподобного Антонія Печерського, які так і не були знайдені.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися



  • Чим уславилися і які дива творили печерські святі?
  • Як пояснюють науковці диво нетлінності мощів?
  • Чи справді у Ближніх печерах похований Ілля Муромець?
  • На чий портрет довгий час помилково молилися прочани?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Природні печери на схилах Дніпра існували з давніх часів. Їхнє найдавніше відгалуження міститься на протилежному, південному, боці яру. Це так звана Варязька печера, у якій за легендою переховували свої скарби розбійники-варяги. В XI столітті у Варязькій печері (чи поряд з нею) київський священик Іларіон викопав "малу печерку", щоб усамітнюватися для молитов. Незабаром Іларіон, ставши київським митрополитом, залишив печеру, і у ній в середині XI століття оселився пустельник Антоній. Навколо нього почали збиратися послідовники, які влаштували на горі підземне містечко. Коли кількість братії сягнула 12 чоловік, Антоній лишив їх під управлінням Варлаама, а сам перебрався вже на інший бік яру, де знов оселився на самоті у печерній келії. Згодом і на цій горі виникли численні підземні поселення.

Вхід          до          Ближніх          печер.          Літографія          В.          Тімма.          1859          рік

Вхід до Ближніх печер. Літографія В. Тімма. 1859 рік

 Ще за життя Антонія київський князь Ізяслав подарував ченцям землю над печерами, після чого обитель стала звичайною - наземною. Печери почали використовувати для поховань, а жили у них відтепер лише аскети-відлюдники. Більшість ченців мешкала вже на третій горі, на північ від печер, де навколо Успенського собору сформувалося ядро нинішнього монастиря. За розташуванням відносно нього територія з одного боку яру стала називатися Ближніми печерами, а з іншого — Дальніми. Через наявність печер навколишня місцевість почала йменуватися Печерськом, сам же монастир — Печерським. Покровителем Ближніх печер вважають Антонія, а Дальніх — преподобного Феодосія, який був ігуменом після Варлаама і надав монастирю перший статут.

Вид          на          Ближні          та          Дальні          печери          Києво-Печерської          лаври.          Листівка          початку          ХХ          століття

Вид на Ближні та Дальні печери Києво-Печерської лаври. Листівка початку ХХ століття 

Вид          на          Ближні          Києво-Печерської          лаври.          Листівка          початку          ХХ          століття

Вид на Ближні печери Києво-Печерської лаври. Листівка початку ХХ століття 

 У перші ж роки існування монастиря було помічено, що тіла похованих ченців не розкладаються у землі, а висихають. Науковці пояснюють це природними чинниками: пористий ґрунт, що поглинає вологу, та стала невисока температура. Втім, таке пояснення легко піддається сумніву, адже тіла, поховані в однакових умовах зберігалися по різному. Одні розкладалися, а інші лишалися нетлінними. Печерський монастир ще у давні часи став місцем поклоніння нетлінним мощам. Цей культ довгий час мав винятково місцеве значення. Лише у XVII–XVIII століттях зусиллями українських пастирів він перетворився на загальноімперський, а Лавра — на місце масового паломництва до святих гробниць. Підземні коридори були облаштовані для відвідування прочан: підлогу викладено чавунними плитами, мощі в освячених кипарисових трунах покладено у спеціальні ніші. З часів Київської Русі збереглися кілька "затворів"— тісних кімнаток, де жили відлюдники. Вони спілкувалися з зовнішнім світом через маленьке віконце, крізь яке можливо було тільки просунути руку. В такому затворі скінчив свої дні засновник монастиря Антоній, навколо його гробниці влаштували церкву.

Дзвіниця          на          Ближніх          печерах.          1914          рік

Дзвіниця на Ближніх печерах. 1914 рік

Ротонда          на          Ближніх          печерах.          1914          рік

Ротонда на Ближніх печерах. 1914 рік

 Всього у Ближніх печерах є чотири підземні храми та 73 поховання на 228 метрах підземних ходів. Спочивають тут багато видатних особистостей: уславлений літописець Нестор; лікар Агапіт, що зціляв хворих не ліками, а звичайною монастирською їжею; художник Аліпій, якому, за легендою, допомагали працювати янголи; перший ігумен ще підземного монастиря Варлаам; Микола Святоша, чернігівський князь, який добровільно прийняв постриг і працював у монастирі брамником; місіонер Кукша, страчений язичниками-в'ятичами, яким він проповідував. Про діяння цих праведників та життя інших ченців докладно розповідає збірка життєписів XIII століття "Києво-Печерський патерик". Один з його авторів — єпископ Симон – також похований у Ближніх печерах.

Хрестовоздвиженська          церква.          1914          рік

Хрестовоздвиженська церква. 1914 рік 

 Чималий інтерес викликає гробниця, яку традиційно називають гробницею Іллі Муромця. Чи справді тут спочиває билинний герой, стверджувати неможливо. Однак сучасні дослідження мощей довели, що цей преподобний за життя був винятково сильною людиною, хоча й переніс захворювання хребта. Він брав участь у багатьох битвах та й загинув у бою від удару списа.

Хрестовоздвиженська          церква.          1914          рік

Хрестовоздвиженська церква. 1914 рік 

 На підтвердження святості печерських угодників "Патерик" наводить багато легенд. Наприклад, смерть вже згадуваного святого мученика Кукші, того ж дня побачив за сотні кілометрів чернець Пимен Постник, який оголосив про це братії: "Брата нашого Кукшу вбито сьогодні на світанку!" У печерах Пимен Постник з Кукшею спочивають поряд. Ще одна розповідь стосується Марка Печерника. Цей чернець відповідав за поховання і одного разу так невдало викопав могилу, що не було змоги покропити тіло єлеєм. І тоді, на прохання Марка, небіжчик зробив це власноруч.

 Будинок          ігумена          Ближніх          печер.          1959          рік

Будинок ігумена Ближніх печер. 1959 рік 

 Що стосується архітектурного ансамблю над Ближніми печерами, то він невеликий, але надзвичайно гармонійний. Будівля класичних форм з чотириколонним портиком — це келії, збудовані у середині XIX століття. Позаду, на схилі гори, височіє дзвіниця Ближніх печер — дуже поетична барокова споруда. Особливу її цінність становить баня з незвичайно м'якими рисами, що вища за саму будівлю. Зводив дзвіницю у середині XVIII століття лаврський архітектор Степан Ковнір замість дерев'яної триярусної, що стояла трохи нижче на схилі. Крізь баню проходить крита галерея, яка веде до печер з Верхньої Лаври. Праворуч розташована маленька трапезна, схожа на тамбур між келіями та головною будівлею на майданчику — Хрестовоздвиженською церквою, яку збудовано над входом у печери. До середини XVII століття цей вхід відзначався невеликою дерев'яною каплицею. Потім на її місці збудували спочатку дерев'яну, а у 1700 році — нинішню кам'яну трибанну церкву Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Гроші на будівництво надав полтавський полковник Павло Герцик. Портрет мецената півтора століття висів у храмі, аж поки його не довелося зняти, бо прочани вважали старе зображення іконою та молилися на нього. В іконостасі 1760-х років досі збереглися кілька первісних ікон, які писав художник-чернець, спокутуючи таким чином втечу з монастиря.

 Вид          від          Хрестовоздвиженської          церкви          на          Велику          дзвіницю          Києво-Печерської          лаври.          1973          рік

Вид від Хрестовоздвиженської церкви на Велику дзвіницю Києво-Печерської лаври. 1973 рік

 У різних місцях храму влаштовано три спуски до печер, ще один вхід міститься у східній галереї, спорудженій у XVIII-му та надбудованій у XIX столітті. Поміж розписів цієї галереї можна побачити портрет відлученого від церкви письменника Льва Толстого, який мучиться у пеклі. На майданчику печер поховані два київські генерал-губернатори: під великим чорним надгробком — Іларіон Васильчиков та у каплиці-склепі над урвищем — Олександр Безак, за якого у Києві з'явилася залізниця.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Екскурсії з цим місцем
Інші екскурсії Києвом
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Ближні печери Києво-Печерської лаври

Що може бути заманливіше для мандрівника, ніж місця, де відбувалися неймовірні події? У столиці є такі локації, що входять до категорії must-visit. Одна з таких – Києво-Печерська лавра, особливо печери, які варто відвідати хоча б один раз у житті. Багато історичних фактів і легенд передають із покоління в покоління відомості про Києво-Печерську лавру. Всім, кому пощастило побувати на величезній території цієї святині, безумовно сподобалась характерна для цього місця атмосфера. Чудові архітектурні споруди, а також  Дальні і Ближні печери Києво-Печерської лаври ніколи не залишаються без уваги. Це місце не просто пам’ятка під землею. Це невидима основа обителі. Протяжність – 370 метрів, лише уявіть! Чоловіки, які приходили до монастиря, будували в печерах келії й маленькі церкви. Їх часто розширювали. У наші дні збереглося не все, але багато деталей ще можна побачити наживо.

Києво-Печерська лавра: Ближні печери

Багато хто прагне дізнатися всі таємниці підземелля відомої Києво-Печерської лаври. Є в ній якась особлива приваблива містика. Але мало хто знає, що навіть на сьогоднішній день вчені не вивчили всі ходи підземелля. Є місцевості, які вже відкрили спеціалісти, і люди сміливо можуть туди потрапити, проте є й місця, не бачені сучасним світом. І хто знає, що ще можуть знайти і які таємниці перед нами відкриються.

Багато хто чув, що у 2005 році в Києво-Печерській лаврі, у Ближній печері, сталася неприємність – обвал. Декілька років учені робили все, щоб ліквідувати його наслідки, і в процесі роботи знаходили багато цікавих речей родом з минулого. Протягом багатьох віків вважалося, що в цій частині підземелля було дві розвилки. Показово, що ще в ті часи один вихід не змогли врятувати, але вдалося зміцнити й розчистити другий, який і існує до наших днів.

Але річ у тому, що ніхто, до останнього обвалу, не знав про існування розвилки. Скільки ще таємниць зберігає Києво-Печерська лавра? Ближні печери – це велика кількість незвіданих місць, які лише належить відкрити й розвідати спеціалістам, і лише тоді туристам можна буде відвідати нові історичні місця. Не відомо напевно, що таїться там, за цими обвалами, але вже є місця, відкриті для відвідання, тому якщо не знаєте, чим себе здивувати й потішити, вирушайте в подорож. Вас із розкритими обіймами зустрінуть священні місця столиці. Серед них і Києво-Печерська лавра, вивчати яку можна безкінечно довго.

Ближні печери Києво-Печерської лаври