Укр  /  Рус

Мова:

Житньоторзька площа

Житньоторзька площа. 1982 рік

Житньоторзька площа розташовується між вулицями Верхній-Нижній Вал і вулицею Житньоторзькою.

 

Житньоторзька площа є однією з найстаріших площ не тільки Подолу, а й усього Києва. На ній здавна торгували пшеницею і житом. На цьому місці з незапам'ятних часів був великий базар, який багаторазово змінювався. Двічі на рік тут проводили великі ярмарки. Частина купецьких будинків тих часів, збереглася на площі дотепер. У 1970-ті роки базар отримав остаточне оформлення у вигляді красивої конструкції з вантовим покриттям - капітальної будівлі Житнього ринку.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися

  • Яке місце в давнину займав Житній торг?
  • Як площа стала місцем бойових дій?
  • Звідки походить вираз «що з воза впало, те пропало»?
  • Що заважало післявоєнним глядачам в кінотеатрі посеред базару?
  • Коли ринок повністю перемістився на Верхній Вал?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Частина дослідників ототожнює Житньоторзьку площу з літописним торговищем, що згадував Нестор Літописець. Вона була ключовою позицією на великому торговому шляху "Із варяг у греки". За деякими даними в давні часи розміри площі перевищували сучасні в декілька разів, і Житній торг простягався до сучасної Контрактової площі.

 Після монголо-татарської навали Житній ринок на деякий час став центральною торговою площею міста. Два рази на рік тут проводилися ярмарки. З боку Житнього ринку йшла дорога до Київського замку, розташованого на горі Хоревиці (Замковій). Приїжджі купці часто навантажували занадто багато товару на вози, щоб заощадити на миті. Якщо візок перекидався, то все, що опинялося на землі, переходило на користь міського воєводи. Існує версія, що так виникла приказка "що з воза впало, те пропало".

 У сучасних масштабах Житньоторзька площа сформувалася після пожежі Подолу в 1811 році. Навколо торговища почали будувати купецькі будинки, магазини та склади, частина з яких збереглася навіть до наших днів. У І половині ХІХ століття площа була практично навпіл розділена водами річки Глибочиця, береги якої з'єднував міст. Недбайливі торговці скидали в русло відходи і зіпсовані харчові продукти, які не змогли продати. Сморід річки, звісно, не сприяв торгівлі. На базарі і навкруги панувала антисанітарія. Згодом Глибочицю сховали в колектор, а площу з 1869 року офіційно стали іменувати Житньоторзькою. Довгий час ніщо не порушувало патріархального ладу прилеглих вулиць і торговельну діяльність на площі. Продавали тут не тільки пшеницю й жито. Торгували також м'ясом і рибою, молоком і сиром, фруктами і овочами, пирогами і вином. Були спеціально обладнані ряди, де реалізовували, як ми зараз говоримо, промтовари: плетені і гончарні вироби, інструменти та одяг. Загалом, все, що можна було продати гуртом та в роздріб.

 Але в квітні 1919 року площа стала ареною кривавих подій. Саме тут відбулася головна сутичка між повсталими селянами з київських передмість та більшовиками. Це протистояння увійшло в історію як Куренівське повстання. Згодом багатьох його учасників було репресовано. Коли бої затихли, торжище знов ожило. Особливий розквіт припав на період НЕПу (Нової економічної політики). Комерсанти знову зітхнули вільно і розгорнули тут активну діяльність. Ринок рятував киян від голоду і в роки нацистської окупації 1941-1943 років.

Базар          на          Житньоторзькій          площі.          1946          рік

Базар на Житньоторзькій площі. 1946 рік

 Після війни базар почали поступово впорядковувати. Замість стихійно розкиданих торгових точок з'явилися акуратні ряди критих прилавків. Одна частина ринку була відведена під продуктові кіоски, другу, що ближче до гори Щекавиці, зайняли ряди усіляких майстерень. Житній базар різних часів неодноразово описаний в літературних творах багатьох авторів. Так, талановитий український письменник Григір Тютюнник в невеликій повісті "День мій суботній" приводить свого героя на Житньоторзьку площу. Той любить не відразу робити покупки, а вважає за потрібне спочатку обійти "торжище, щоб увібрати в себе всю його красу: різноголосий ні на секунду не вщухаючий гомін, що дзюрчить як гірський потік по каменю; лиця, одяг, сварки, товари ..."

 Посередині бульвару, який поділяв базар на площі на дві частини, в дореволюційному дерев'яному магазині був облаштований кінотеатр з профільною назвою "Колос". Він знаходився між двома коліями трамваю. Коли повз гуркотів потяг, глядачі всередині нічого не чули і змушені були здогадуватися, що ж відбувається на екрані. Подільські дітлахи віддирали старі гнилі дошки сарайчика-кінотеатру і пробиралися на сеанси в обхід каси. У 1953 році кінотеатр мало не загинув під час пожежі. Сталося це в день смерті Сталіна, в чому забобонні містяни побачили якийсь "знак". Але будівлю відновили і добрих два десятиліття вона продовжувала виконувати свою просвітницьку функцію.

Кінотеатр

Кінотеатр "Колос" на Житньоторзькій площі. 1970-ті роки

 В кінці 1970-х років площа змінилася. Вирубали ряд дерев на бульварі, частково знесли стару забудову, в тому числі і дерев'яний кінотеатр. Половину ринку біля підніжжя Щекавиці відвели під стоянку автобусів автостанції "Поділ". Сам Житній базар перевели в спеціально побудоване величезне крите приміщення з вантовим покриттям. Тут на кількох поверхах розмістили понад 1300 торгових місць, що зробило базар одним з найбільших на той момент не тільки в країні, але і в Європі. У його підвальній частині облаштували гігантські морозильні камери для м'ясних продуктів, передбачили систему зрошення фруктів і овочів. Красиво оформили екстер'єри. Наприклад, фасад будівлі прикрасили карбуванням із зображенням різних перевалочних пунктів шляху "Із варяг у греки".

 У 2011 році знесли старовинний будинок біля ринку за адресою Нижній Вал, 17/6 і побудували на його місці бізнес-центр. Планується також знесення автостанції і капітальне перепланування самої будівлі Житнього ринку.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Інші екскурсії Києвом
Курси стрільби Киів
Підземна екскурсія від вокзалу до Лук'янівки
Тир лазерний Київ
Підземна в’язниця НКВС
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Микільська дренажна система (Підземна набережна)
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Житньоторзька площа: а ви знаєте, де це?

Торговий майданчик давніх часів, де основним товаром було жито – це київська Житньоторзька площа в Подільському районі. Звичайно, раніше її називали «сильнішим» словом – Торговище. Згідно з історією, коли існувала Київська Русь, територія торгової площі тягнулась до сучасної Контрактової площі. Торгова площа стала критою з часів СРСР, а саме з 1980 року. Загалом, гуляючи по місту, ви навряд чи зможете пройти повз чи не помітити це місце.

Найближчі вулиці:

  • Нижній Вал;
  • Верхній Вал;
  • Ярославська;
  • Хорива;
  • Ярославський провулок.

Тому, якщо ви запланували прогулянку по місту й ваш маршрут включає якусь із вищеперерахованих місцевостей, Житньоторзьку площу ви точно не пропустите. І це чудово! Адже там буде на що подивитися й, можливо, купити!

«Скільки коштує» на ринку зараз?

«Вали» тягнуться до Дніпра, звідки й було вигідно транспортувати товари для продажу. Масову кількість могли привозити лише по воді на величезних суднах, таких, як баржі. Там, де в наш час функціонує автостанція «Поділ», раніше був самий центр Торговища на цілий квартал. Люди сюди приїжджали тисячами! Якщо вникати в історичну літературу й навіть художні твори, можна знайти інформацію, що чи не з усіх куточків України їхали саме сюди за якимись, здавалось би, найзвичайнісінькими товарами.

Територія сучасного критого Житнього ринку популярна для відомих персон шоу-бізнесу. Вона впізнавана всередині по відеороликах різних проектів, особливо кулінарних. Дійсно, що ще потрібно? Масовкою слугують містяни, що прийшли по покупки, продавці, тісна паралель з народом у проекті намальована, загалом – ідеальні умови. Реакція на впізнаваних медійних людей дуже різна. Одні віддадуть товар безкоштовно, інші – піднімуть ціну, та не символічно, а в два чи й у три рази. Ось воно, як бути зіркою J Втім, як і на будь-якому ринку, тут варто поторгуватись. З торгами в східних країнах світу, де ціна може впасти в декілька разів, тутешні торги не порівняться, але зекономити можна.

Озирнутися навколо ринку

Персиково-малинова будівля на вулиці Верхній Вал 16/4 одразу кидається в очі, щойно ви покинете Житній ринок. У сучасному варіанті третій поверх слугує мансардою, але її не було в початковому проекті. Раніше цей будинок був маєтком Домарацького, пізніше його внуки внесли корективи в архітектурний проект: була прибудова з цегли, з підвальним приміщенням, зведені ворота для в'їзду, облагороджені торгові місця. Другий поверх був виділений як житлова площа. Як тоді, так і зараз – на першому поверсі активно ведеться торгова діяльність.

Невід'ємна складова – вулиця Хорива. Досить гарне й привабливе місце. Якщо абстрагуватися від любування архітектурою, не можна не помітити, що сама вулиця насичена безліччю офісів, де пропонують найрізноманітніші товари й послуги. Загалом, атмосфера торгівлі тут осучаснена, але поглинає абсолютно кожний квадратний метр. По вулиці Хорива, неподалік від Житнього ринку, розташовується одна з найдавніших церков на Подолі, зразок українського бароко. Її вигляд каже сам за себе: про давність, а також про святі місця, де промовляються молитви протягом століть. Мало хто знає, але церква перестала приймати прихожан, тому що була закрита для використання з іншою метою – виготовлення пряжі з бавовни.

Відійшовши від церкви, ви опинитеся біля вулиці Костянтинівської. Перед вашим поглядом відкриється велична архітектурна пам'ятка, де зараз діє Музей історії благодійності Києва. У цій акуратній споруді в стилі бароко жив Петро І в 1706 році під час візиту до Києва, але це лише непідтверджена гарна версія. Втім, не можна не погодитися, що така презентабельна будівля цілком заслуговує таких високопоставлених гостей.

Аудіогід з кишені каже: «Житньоторзька площа лише для вас!»

Грубо казати, що електронна індустрія поневолить світ, але скажемо так: всі, хто любить вивчати пам'ятки й нові міста, завжди прив'язані до якихось зовнішніх факторів і повинні підлаштовуватися під оточуючих. Так, наприклад, щоб провести своє дозвілля так, як хочеться, вам доведеться:

  • долучитися до групи туристів у той час, коли буде зручно групі, а не вам;
  • слухати декілька разів, що кому незрозуміло зі слів гіда;
  • домовитися з екскурсоводом про індивідуальну прогулянку, що коштує немало.

Зараз же ми пропонуємо до вашої уваги інноваційний продукт, завдяки якому ваш час працюватиме тільки на вас. На цій сторінці доступна для завантаження програма, створена, аби полегшити енерговитрати туриста на пошук інформації в мережі про історичні об'єкти. Для ознайомлення в безкоштовній версії є найбільш значущі й цікаві події в хронологічному порядку з ілюстраціями. Нехай при вас завжди будуть навушники. Так у будь-який момент, вам буде доступна інформація з підтвердженням даних у вигляді фото. Не потрібно під когось підлаштовуватись. Тепер ви можете вирушити на екскурсію тоді, коли самі того захочете. Насолоджуйтесь зручною розробкою та радьте її друзям! Повірте, ви будете в захваті від того, наскільки прекрасний Київ, наскільки цікава з вигляду не така вже й примітна Житньоторзька площа. Ми розкажемо те, про що інші замовчують. Обіцяємо, буде дуже цікаво!

Житньоторзька площа: а ви знаєте, де це?