Укр  /  Рус

Мова:

Залізничний вокзал

Київський вокзал. 1989 рік

Київський центральний залізничний вокзал розташований за адресою Вокзальна площа, 1. 

 

Центральний київський вокзал (Київ-Пасажирський) є одним із найважливіших об'єктів в інфраструктурі столиці України. Сюди щодня прибувають сотні поїздів, що перевозять величезну кількість киян та гостей міста. За свою майже 150-річну історію пасажирський залізничний комплекс зазнав безліч змін, реконструкцій та перебудов. Сьогодні київський вокзал складається із трьох основних складових: Центральний вокзал, Південний термінал та Приміський вокзал.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися

А чи хотіли б ви дізнатися

  • Вздовж долини якої річки у Києві пролягає залізниця?
  • З яких двох залізничних гіло́к починав свою історію Київський вокзал?
  • Яким був перший київський вокзал?
  • Коли звели сучасну будівлю Центрального вокзалу?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 У другій половині ХІХ століття значно зросли обсяги промислового виробництва. У Києві – неофіційній столиці Південно-Західного краю – з'явилося безліч нових підприємств. Тому в 1860-і роки сюди проклали одразу дві залізничні гілки – Києво-Балтську і Києво-Курську. На пласкому лівому березі Дніпра, що тоді належав до Чернігівської губернії, рейки лягли рівно. А на горбистому правому березі ситуація склалася інакше. Нерівності київського рельєфу потребували створення великої кількості тунелів і віадуків. Тому залізничний насип почали будувати в заплаві річки Либідь, названої на честь сестри легендарних засновників Києва – Кия, Щека і Хорива. Русло випрямили, місцями пустили в каналі. Для зведення будівлі вокзалу обрали незабудовану тоді місцевість на околиці міста – Солом'янку.

 Перший          київський          вокзал.          1880-і          роки

Перший київський вокзал. 1880-ті роки

 Проект першого київського вокзалу склав архітектор Іван Вишневський. Будівництво велося з 1868 по 1870 рік. Талановитий будівничий спроектував компактну будівлю висотою на два поверхи у стилі англійської готики. Всередині було передбачено окремі приміщення для пасажирів різного соціального стану. Так, наприклад, окреме крило являло собою міні-палац для прийому виключно осіб царської крові. Урочисте відкриття відбулося в березні 1870 року, хоча перший робочий поїзд з Балти прибув на ще недобудовану станцію значно раніше – в серпні 1868 року.

 У 1894 році вокзал із центром міста з'єднала трамвайна лінія. Пасажирські та вантажні потоки постійно зростали, і старий вузол з ними не справлявся. Наприкінці століття міська влада прийняла рішення про будівництво нового вокзалу. В очікуванні проекту стару будівлю через кілька років розібрали, а замість неї облаштували тимчасовий дерев'яний павільйон.

 На будівництво нового вокзалу оголосили конкурс. Петербурзький архітектор Володимир Щуко запропонував збудувати дві окремі будівлі, що б з півдня і півночі прилягали до залізничних колій. Обидва павільйони передбачалося поєднати коридорами над залізничними шляхами, утворивши таким чином у плані літеру "Н". Перша світова війна, та буремні революційні роки, що настали згодом, призвели до того, що Київ на багато років залишився без повноцінного вокзалу.

 Тимчасовий          вокзал.          1910-і          роки

Тимчасовий вокзал. 1910-ті роки

 До будівництва повернулися тільки в 1920-і роки, коли в країні остаточно вкоренилася радянська влада. Місто потребувало повноцінного вокзалу з капітальним будинком і безліччю допоміжних служб. Оголосили всесоюзний архітектурний конкурс, на який відомі архітектори подали дев'ять проектів. Після ретельного відбору зупинилися на об'єднаному проекті відомих київських архітекторів Олександра Вербицького і Павла Альошина, що поєднував елементи модного тоді в усьому світі конструктивізму і національні мотиви українського бароко. Обираючи місце для головних воріт міста розглядали різні варіанти. Наприклад, думали влаштувати вокзал на території вздовж сучасного проспекту Перемоги перед Повітрофлотським мостом, де в 1980-і роки звели Палац урочистих подій. У підсумку вирішили будувати на старому місці. Проектні роботи виконав "Вокзалбуд" – організація будівельного відділу Південно-Західної залізниці. Загальну вартість витрат оцінили в 7,5 мільйонів рублів.

Будівництво          київського          вокзалу.          Початок          1930-х          років

Будівництво київського вокзалу. Початок 1930-х років

 Вокзал заклали 7 листопада 1927 року в ювілейну революційну дату. Першу палю забили після багатолюдного мітингу, а в фундамент вмурували пам'ятну дошку. Потім ще деякий час довелося доопрацьовувати проект, розширювати площу будівництва, зміцнювати фундаменти. Всі роботи здійснили протягом 1930-1932 років. У 1936 році до вокзалу проклали тролейбусну лінію.

 Залізобетонна конструкція витримала випробування Другої світової війни. Навіть коли гітлерівські війська, що відступали, заклали вибухівку в головній будівлі, вона встояла.

 Після війни вокзал реконструювали, і він отримав невластиве йому внутрішнє оформлення у стилі сталінського ампіру. Згодом усі колії з'єднали підземними переходами. У середині 1950-х років побудували окрему будівлю із залом очікування і касами для пасажирів приміських поїздів. А в 1960 році до нього прибудували верхній вестибюль станції метро "Вокзальна".

 Площа          Південного          вокзалу.          2010-ті          роки

Площа Південного вокзалу. 2010-ті роки

 У 2001 році будівлю вокзалу реконструювали, зовні і всередині прибрали всю радянську символіку. Тоді ж побудували сучасний Південний термінал в стилі хай-тек зі скла і бетону з красивими фонтанами в центральному вестибюлі. Цікаво, що таким чином був нарешті втілений задум архітектора Щуко майже столітньої давності.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Екскурсії з цим місцем
Інші екскурсії Києвом
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Залізничний вокзал Києва

Перші залізничні колії були прокладені в Україні в 60-х роках ХІХ ст. Через 30 років їх протяжність уже складала майже 9000 км, що, порівняно навіть з деякими розвиненими країнами Європи, було дуже навіть непоганим показником. Столиця почала приймати все більше гостей, зв’язалася з багатьма великими містами, і настав час побудувати будівлю вокзалу. Але чи легко це було зробити? Зараз центральний залізничний вокзал Києва – місце, де щоденно проходять тисячі людей. Потік настільки величезний, що, навіть міцно тримаючись за руки, можна загубитися ;) А розминутися на вокзалі – взагалі звичайна справа. Але раніше це місце було зовсім іншим. Утім, і зараз не кожний гідно оцінить архітектурну розкіш вокзалу, що пов’язано з великою кількістю людей і нереально швидкими темпами життя в цьому куточку столиці. Тут не можна просто стати, розслабитися й насолодитися екстер’єром споруди. Втім, було б бажання.

Перші спроби створити вокзал у Києві

Станція для обслуговування залізничних Курсько-Київської та Києво-Балтської гілок була побудована в 1870 році. Сьогодні важко уявити, що тоді місцем побудови обрали рівнинну порожню. Перший потяг з Курська прибув 2 лютого того ж року, збереглися навіть фото цього моменту. Хочете на них поглянути? Така можливість у вас буде, якщо вирішите завантажити на улюблений ґаджет аудіогід від okTV. Але про це дещо пізніше.

Перша будівля вокзалу була спроектована архітектором М. Вишневським. Вона була двоповерховою, із жовтої цегли. У довжину займала 133 метри, що лише на 10 метрів коротше за пасажирську платформу.

У тому ж 1870 році споруда в стилі староанглійської готики мала два види приміщень. В одній з них усе було зроблено для «найвищих» осіб: розкішне оздоблення, ідеальне обслуговування та максимальний комфорт. Тісніші, необлаштовані та брудні приміщення приймали нижчий клас пасажирів.

Через сім років відкриття на вокзалі сталася пожежа. Після неї відбулася реконструкція, а оскільки пасажиропотік з моменту запуску потягів зріс, будівлю збільшили та видозмінили. Дехто навіть жартував, що якби не пожежа, будівля київського залізничного вокзалу зараз могла би бути абсолютно непрактичною й занадто маленькою.

У 1899 році було запропоновано новий проект перебудови. Для товарних потягів на пристойній відстані була побудована окрема станція в стилі технічного модерну. А основну станцію перейменували на Київ-Пасажирський, так вона називається до сьогодні. Вокзалу залишили майстерню, депо та коло для поворотів. Територія навколо готувалася для масштабнішої будови. Для спорудження нового грандіозного вокзалу в романських формах у 1908 році було прийнято рішення побудувати тимчасову дерев’яну станцію неподалік. Як кажуть, немає нічого більш постійного, ніж тимчасове: ця станція приймала пасажирів майже 25 років. Стару будівлю вокзалу знесли лише 1903 року, а наступного почалося будівництво нового комплексу. Воно було призупинене через Першу світову та революції. До споруди повернулися лише через шість років і остаточно завершили її в 1932 році.

Роки війни та Олімпіади: чи це вже сучасний залізничний вокзал, чи ще ні

Нова будівля вокзалу в стилі українського бароко прослужила недовго. Під час Другої світової вона сильна постраждала: спочатку від авіанальотів, а потім при відступі червоноармійців. Але саме в той період вокзал став просто необхідним, причому настільки гостро, що навіть мови йти не могло про те, щоб якось відкласти його будівництво. Вокзал почали відновлювати в рік закінчення війни, щоб знову налагодити транспортний зв’язок. За чотири роки будівництво основної частини було завершене.

У 50, 60 і кінці 70-х років вокзал постійно добудовувався й покращувався. Було вирито підземні тунелі, споруджено навіси над платформами, добудовано Приміський вокзал... Загалом, робота тут кипіла й діяльність тут розвели дуже масштабну. На честь Олімпіади-80 головний вестибюль Центрального вокзалу був повністю відремонтований і прикрашений.

Після всіх цих змін вокзал не чіпали 20 років. Лише на початку 2000-х років було вибудувано Південний вокзал, Вокзальну площу, розширено пішохідну галерею… Все це створює трохи більше затишку в умовах постійного пасажиропотоку. Проект виконали всього за 175 днів. Цікаве те, що самий задум побудувати вокзал у вигляді букви Н з’явився ще в І пол. ХХ ст., а реалізований лише в ХХІ ст.

Музей історичного рухомого складу

У 2011 році було підтримано ініціативу створення виставки рухомого складу. Початково відвідувачам було представлено лише три експонати, але музей щорічно поповнюється. На сьогоднішній момент тут більше десятка великогабаритних експонатів. Для того щоб потрапитися в музей, потрібно спуститися до 14 колії та придбати квиток. Вартість для дорослого не перевищує 20 грн. При вході можна замовити коротку екскурсію, але й без неї в музеї є чим зайнятися і дітям, і дорослим. Найчастіше музей відвідують ті, в кого є декілька годин на пересадку. Втім, свідомі кияни обов’язково водять сюди своїх діток, щоб у тих були глибші знання історії столиці та розуміння того, що у часовому континуумі дуже багато чого піддається колосальним змінам. Звичайно, що вокзал не виняток. Тут відвідувачі можуть побачити паровози, вагони різних років випуску та експлуатації, електровози, тепловози, паровозні колонки, дрезину, семафор та ін. Можна сфотографуватися у формі провідника (послуга платна, але недорога, а пам’ять – назавжди).

Головна перевага музею: у всі вагони й кабінки потягів можна зайти. Абсолютно все можна чіпати руками й фотографувати. Однак, якщо знімати на професійний фотоапарат, потрібно буде доплатити при вході 8 грн. Знімки на телефон можна робити безкоштовно.

Щоденно київський вокзал приймає десятки тисяч пасажирів. Небагато з них знає історію цієї станції, але, якщо придивитися, її видно неозброєним оком: старовинна споруда Центрального вокзалу та сучасна будівля Південного з довгою галереєю між ними – це відображення довгої й нелегкої історії залізничної дороги України від початку до сьогодні.

Новий погляд на старий залізничний вокзал у Києві з аудіогідом okTV

Якщо приїжджаєте до Києва потягом чи електричкою, просто гріх втратити таку можливість і не познайомитися з цим місцем ближче. Їхати сюди потім цілеспрямовано заради екскурсії – теж варіант. Утім, якщо ви тут опиняєтесь за щасливою випадковістю, можна й затриматися на декілька хвилин (хоча б). Правда, якщо розглядати лише внутрішнє оздоблення зал залізничного вокзалу Києва, можна витратити навіть не півгодини. Загалом, щоб вам не доводилося співпрацювати з екскурсоводом, розповідь якого час від часу можуть перебивати оголошення в гучномовці, а також далеко не тихий потік людей, простіше скористатися нашим аудіогідом.

У кінці цієї сторінки, після опису пам’ятки, ви знайдете дві аудіострічки. Безкоштовна містить корисний цікавий контент у стислому вигляді. А от у платній версії, крім захопливої розповіді, на вас також чекають додані нашими спеціалістами архівні фотографії. Ось це взагалі справжня знахідка для справжніх поціновувачів історії, мистецтва та архітектури. Завдяки зображенням, що нам вдалося знайти, ви можете побачити, як виглядав залізничний вокзал у Києві в різні періоди. А з вищевикладеної розповіді ви вже, напевно, зрозуміли, що раніше ця споруда мала зовсім інший вигляд і докорінно змінилася принаймні два рази. Загалом, усе, що вам залишається зробити: завантажити на свій пристрій аудіогід і в потрібний момент просто вийняти навушники та насолоджуватися розповіддю професійного диктора під приємну музику. Столичний вокзал відкриється перед вами в зовсім іншому вигляді, і, повірте, у вас виникне стійке відчуття, ніби здійснюєте подорож у часі, а все навколо сповільнюється й видозмінюється, як у калейдоскопі. Враження невимовні.

Залізничний вокзал Києва