Укр  /  Рус

Мова:

Вулиця Січових Стрільців

Вулиця Артема. 1986 рік

Вулиця Січових Стрільців розташована між Львівською площею та вулицею Мельника.

 

Вулиця Січових Стрільців - одна з центральних вулиць Києва, яка з'явилася на місці стародавньої дороги, що вела у напрямку Житомира і Львова. Саме це і визначило перші назви вулиці - Житомирська, а пізніше Львівська. За радянської влади вулиця носила ім'я Троцького, а потім Артема. Під час нацистської окупації Києва тимчасова адміністрація повернула їй стару німецьку назву - Лембергштрассе. Магістраль цікава різноманітними зразками архітектури як імперського, так і радянського періоду, до числа яких входять житлові та громадські будівлі. Назва вулиці на честь Січових стрільців виникла у 2015 році, на пам'ять про те, що в 1917 році, у період революційних подій, тут знаходився курінь січових стрільців, який очолювали полковники Коновалець і Мельник.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися

А чи хотіли б ви дізнатися

  • Де було Старокиївське кладовище?
  • Що знайшли в особняку Ватутіна?
  • В якому будинку розташовувалася Лук'янівська поліцейська дільниця?
  • Чому Косіору наділи кашкет?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Спочатку теперішня вулиця Січових стрільців сформувалася як природне продовження Житомирської дороги. Вона починалася біля Львівських воріт, що розміщувалися на сучасній Львівській площі. Відразу за міськими укріпленнями пролягав шлях, прокладений кромкою високої гори, що спускається у долину річки Глибочиця. У XVIII столітті, буквально в кілометрі від Львівської площі, було засноване Кудрявське (або Старокиївське) кладовище. Його закрили в 1832 році у зв'язку із розширенням міста. Після заселення Лук'янівки, дорога фактично перетворилася на вулицю, що поєднала цей новий район зі Старим Києвом. На місці Кудрявського кладовища побудували Вознесенську церкву, а при ній невеликий цвинтар. Остаточно вулиця сформувалася наприкінці ХІХ - початку ХХ століття. Сьогоднішня забудова багато в чому представлена цим періодом. Велика частина будівель це класичні прибуткові будинки, але є чимало винятків.

Вулиця          Львівська.          1900-ті          роки

Вулиця Львівська. 1900-ті роки

 Один з найстаріших будинків під № 22 був побудований ще в середині ХІХ століття. Це дерев'яна будівля з різьбленим карнизом, що нині рідкісна річ, а її перший поверх обкладений цеглою. Сусідній двоповерховий будинок спочатку належав приватним особам, а пізніше використовувався як казарма Бессарабського піхотного полку. Під час революційних подій 1917 року тут був сформований курінь січових стрільців під керівництвом полковників Коновальця і Мельника. Це і зумовило перейменування вулиці в 2015 році. 22 січня 2017 року на фасаді будівлі було відкрито меморіальну дошку Євгену Коновальцю, одному з творців ОУН (Організації Українських Націоналістів). Влітку 1941 року, під час оборони Києва, в цьому будинку знаходився штаб Київського укріпленого району, чому присвячена ще одна меморіальна дошка на фасаді.

Фасад          будинку          для          сім'ї          Ватутіна.          Кінець          1940-х          років

Фасад будинку для сім'ї Ватутіна. Кінець 1940-х років

 Навпроти колишніх казарм знаходиться будівля, в якій зараз розміщується школа. Її було збудовано в 1913 році для приватної жіночої гімназії Жекуліної. У роки Другої світової війни тут дислокувався військовий госпіталь. Саме у ньому в 1944 році помер генерал Ватутін, під командуванням якого Київ було звільнено від нацистів. За розпорядженням радянської влади для родини загиблого воєначальника почали будувати двоповерховий особняк. Чомусь його вирішили спорудити на цій же вулиці, в декількох кварталах від місця смерті Ватутіна. Майданчик теж було обрано доволі таки дивно. Ще в 1930-ті роки войовничі безбожники розібрали Вознесенську церкву, а на місці її цвинтаря звели житловий будинок № 48 для сімей працівників Народного комісаріату юстиції. У 1948 році силами військовополонених по сусідству звели особняк для сім'ї Ватутіна. Але родичі генерала не захотіли жити в новому будинку і незабаром поїхали з Києва. Будинок зайняв тодішній голова Спілки письменників України - Олександр Корнійчук з дружиною, польською письменницею Вандою Василевською. Пізніше в будівлі знаходився районний РАГС. У 1999 році особняк реконструювали. В ході робіт була знайдена "капсула часу", залишена в 1948 році угорськими будівельниками-військовополоненими. Старовинна церковна арка при вході в садибу збереглася до наших днів. Більш того, на ній навіть можна роздивитися викладені цеглою хрести.

Збережений          до          сьогодні          будинок          №          22.          1980-ті          роки

Збережений до сьогодні будинок № 22. 1980-ті роки

 Майже навпроти, але дещо в глибині, у дворах, знаходиться двоповерховий особняк № 45-а. Тут в минулому розташовувалося перше в Києві риборозплідне господарство, яке належало Леву Шелюжко. Його називають батьком української акваріумістики. Націоналізований за радянських часів, сьогодні особняк має безпосереднє відношення до водяного світу. Тут працює Державний комітет рибного господарства України. Якщо придивитися, по флангах будівлі можна розгледіти елементи декору - тризуби морського бога Посейдона.

 З цікавих нежитлових будівель імперської епохи на вулиці можна виділити будинок № 91 - колишню Лук'янівську поліцейську дільницю. До 1917 року в Києві не було звичних сьогодні адміністративних районів. Замість них місто було поділене на поліцейські дільниці. Будівлю для Лук'янівської поліцейської дільниці, до якої належала територія від сучасної площі Перемоги майже до початку Подолу, збудували в 1902 році за проектом архітектора Іполита Ніколаєва. Крім кабінетів, в ній були обладнані камери попереднього ув'язнення. Саме тут в 1911 році почалося розслідування сумнозвісної справи Бейліса, що стала однією з найгучніших і тривалих кримінальних справ в історії Російської імперії.

 За радянських часів на вулиці було збудовано велику кількість нових будівель. У 1930-ті роки тут отримали квартири у власному будинку № 26-а київські комунальники. Також розпочали будівництво перед Другою світовою війною, а закінчили тільки в 1950-ті Будинку працівників енергосистеми (№ 79). У 1970-ті роки на вулиці з'явилися тодішні хмарочоси - Будинок Торгівлі і багатоповерховий Будинок художника. У 1972 р. стару малоповерхову забудову вулиці неабияк підчистили перед візитом в Київ президента США Ніксона. Він мав їхати вулицею Артема на Куренівці, щоб відвідати Інститут надтвердих матеріалів. Американський президент з якихось причин туди так і не потрапив, проте на вулиці з'явився ряд скверів. Поступово їх почали прикрашати і облаштовувати - встановлювати там фонтани і лавочки, робити клумби. У 1973 році на розі з вулицею Кудрявською з'явився симпатичний металевий лелека, зроблений талановитим скульптором Борисом Лєкарєм.

 До 1500-річчя Києва, яке святкували в 1982 році, на місці старого кінотеатру ''Комунар'' збудували величезний кінотеатр '' Київська Русь '', що і сьогодні є рекордсменом за місткістю серед комунальних кінотеатрів України. У 1986 році на розі з вулицею Гоголівською був споруджений один з найбільших в Києві квіткових магазинів - виставково-торгівельний центр "Квіти України". Нині він перепрофільований під продуктовий супермаркет.

Кінотеатр          «Київська          Русь».          1982          рік

Кінотеатр «Київська Русь». 1982 рік

 Довгі роки в сквері, навпроти кінотеатру, там, де до вулиці Січових стрільців примикає вулиця Чорновола, стояв бюст Станіслава Косіора. Він був не випадково встановлений саме тут. Раніше ім'ям цього радянського державного і партійного діяча, репресованого у 1937 році, а пізніше реабілітованого, називалася сучасна вулиця Чорновола. Спочатку Косіор був втілений в камені з непокритою головою. Але через півтора десятка років, після встановлення пам'ятника, в одну ніч його замінили іншим - той самий Косіор, але вже в кашкеті. Розповідають, що хтось із партійного начальства висловив невдоволення зовнішнім виглядом старого бюста, оскільки лиса голова старого більшовика постійно була забруднена відходами життєдіяльності птахів, які облюбували сквер. У 2008 році пам'ятник демонтували і сьогодні про нього нагадує лише порожній постамент.

 У наш час на вулиці з'явилося декілька незвичайних інсталяцій. Тут можна побачити цікаву паркову скульптуру - пам'ятник сірнику. Її встановили в 2009 році, щоб привернути увагу до екологічної проблеми - загазованості київських вулиць. У 2015 році на стіні дореволюційного будинку № 75 з'явився гігантський мурал із зображенням Михайла Грушевського - голови Української Центральної Ради УНР, якого часто називають першим президентом України.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Інші екскурсії Києвом
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Вулиця Січових Стрільців: гідні об'єкти Києва

Є в рідному стольному граді стільки захоплюючих місць, вивчати які хочеться безкінечно довго. Якісь прославляються на весь світ. Здається, навіть якщо запитати американця, що ніколи не бував у Києві, яка головна вулиця української столиці, він навіть оком не моргне і впевнено відповість, що це Хрещатик. Так, центральна артерія міста цілком заслуговує на увагу та любов. Але вона далеко не єдина. Є й ті вулиці, котрі набагато менше людні, не так прославлені, але від того не менш привабливі. До 2015 року багато хто знав вулицю Січових Стрільців як вулицю Артема. Вона веде від Львівської площі до вулиці Мельникова. Найближча станція метро – Лук'янівська, так само названа й площа навколо неї.

Коли більшість вулиць пролягає рівно, то вулиця Січових Стрільців звивається S-подібно. Гуляти вздовж неї можна довго. На шляху можна натрапити на презентабельні, цікаві й, цілком можна сказати, такі основні об'єкти:

  • кінотеатр «Київська Русь»;
  • Міністерство юстиції України;
  • Покровський монастир;
  • маєток Ватутіних;
  • Будинок художника.

Крім закладів, які точно виникне бажання відвідати, приваблюватимуть також вивіски ресторанів, кафе, магазини, навіть мурали на стінах. І піддатися такій спокусі легко. Тому є ризик, що весь шлях подолати за один захід екскурсії не вдасться. Забагато вже там гастрономічних принад. І якщо бажаєте побалувати себе неспішною прогулянкою, зробіть це якомога швидше. Запевняємо вас, що «смак» цієї вулиці не завжди розкривають для себе навіть самі кияни. А даремно! Місце дійсно може заслужити статус улюбленого, адже енергетика тут просто незвична.

Чим зайнятися: все послідовно

У Києві багато кінотеатрів, але «Київська Русь» залишається улюбленою в серцях киян. По-перше, близьке розташування до метро. Це дозволяє приїжджати на сеанс вчасно, заторів точно не буде. По-друге, після фільму захочеться перекусити, адже попкорном і колою захоплюються не всі. А навколо для цього безліч елітних ресторанів і традиційних кафе. По-третє, місцезнаходження кінотеатру – це центральна частина, розв'язка транспорту надзвичайно зручна. Дістатися можна з будь-якої точки міста, не спускаючись до метрополітену. А, по-четверте, сам сучасний кінотеатр. Там транслюють і класичний, і 3D-формат фільмів, а один із залів вміщує більше тисячі глядачів (!). Розклад кінотеатру є на великих ресурсах для викупу квитків. Навіть очікування у фойє проходить у затишку. На м'якому дивані з ароматним чаєм чи кавою легко очікувати чи на сам сеанс, чи на друга, кохану людину.

У Києві частіше почали прикрашати стіни муралами. Для зображення Михайла Грушевського обрано будівлю №75. На картині відбито політичного діяча, що працює над документами, на фоні українського орнаменту. Торець будинку помітний одразу. Такий декор має право існувати, все ж це краще за лайливі написи. Втім, вулиця Січових Стрільців у Києві цілком може здивувати всіх і кожного! Тут, крім незвичайних екстер'єрів у деяких будівлях, деколи можна побачите те, що ніяка, навіть найбагатша уява не може собі намалювати.

Як дійдете до великої споруди, укладеної дрібними плитками, схоже, ви знайшли Міністерство юстиції України. Центральний вхід знаходиться на розі, його легко впізнати за жовто-блакитним прапором. Територія навколо доглянута, є автостоянка, клумби з декоративними рослинами. У архітектурі проглядається неоднорідність конструкції. Одна частина постійно виходить за іншу. Це надає оригінальності, оскільки сам колір фасаду непримітний.

Маєток Ватутіна – це за адресою вулиця Січових Стрільців, 46. На фасаді маєтку є напівкруглий виступ – еркер, і веранда на другому поверсі. Химерний будинок на два поверхи звели для вдови Ватутіна. Вона переїхала до Києва саме після смерті чоловіка. Проект замовив М. Хрущов, і виконали його в стилі сталінського бароко. Загиблий генерал Ватутін був у близьких стосунках з Хрущовим, але ніхто з членів сім'ї Ватутіних так і не поселився в маєток. 1949-1957 рр. – період, коли в будинку жила Ванда Василевська з чоловіком, драматургом Олександром Корнійчуком. Історія зазначає, що в будинку було знайдено капсулу пам'яті. Вона не несла нічого загрозливого: просто були вказані прізвища 20 угорських працівників, що потрапили в полон. Цікаво, що на цьому зв'язок з ними не перервався. У 90-х рр. у маєтку організували офіс фонду «Відродження», який очолював угорець. Джордж Сорос був американцем, але народився в Будапешті, Угорщині.

Прихильникам релігії явно сподобається прогулянка по території Покровського монастиря, який також має безпосереднє відношення до київської вулиці Січових Стрільців. Це жіночий монастир, у якому збирається велика кількість прихожан. Місце не просто святе, воно дарує умиротворення навіть на підході до церкви. Хоча останній раз монастир відкрили порівняно нещодавно – у 1999 році. Перед тим як розпочати богослужіння, стіни й стелю храму розписали за архівними кресленнями, провели капремонт. А раніше його навіть перебудували з дерев'яної споруди в кам'яну.

З вулиці Січових Стрільців можна потрапити до Київського музею О. Пушкіна, повернувши на вулицю Кудрявську. Дивіться уважно, щоби не сплутати з Кудрявським узвозом, він поруч.

Будинок художника знаходиться в кінці колишньої вулиці Артема. Його впізнають за жіночими фігурами, що зображають муз. Цей будинок – місце для проведення свят, фестивалів і навчальної діяльності художніх гуртків і дизайну.

Піша прогулянка закінчується біля Львівської площі. Не полінуйтесь зайти в сквер, де нещодавно встановили пам'ятник Анні Ярославні. З відкриття в 2016 році, скульптура прикрашає зелену зону невеликого парку.

Аудіоформат: нове слово в туризмі

Вивчати інформації про всі споруди міста від А до Я не вдається навіть історикам. Тому кожен раз замовляти екскурсії немає необхідності. І враховуймо все-таки те, що екскурсоводи можуть дотримуватися різних поглядів на життя, по-своєму дивитися на світ і на саму столицю, тому інформація може бути піднесена в тому ключі, у якому бачать світ конкретні люди. Ви ж маєте можливість завантажити аудіострічку й не напружуватись із вибором гіда, що проведе вас по найгарнішим місцям міста. Пропонується дві версії – коротка безкоштовна й повна з ілюстраціями платна. Щоби сповна почути дані про об'єкти, потрібно буде заплатити невелику суму. Зате в ілюстрованому варіанті екскурсії інформація доступніша й викладається за хронологією подій. Ви відчуєте повне занурення в минуле: цьому посприяють старовинні фотографії, які ми додали.

Щодо безкоштовного варіанту, ви почуєте основні цікаві факти, але в нас є сумніви, що це буде досить. Тому спробуйте два варіанти та відчуйте різницю. Лише чути чи куди цікавіше бачити картинки на дисплеї телефона чи планшету. Потрібно завантажити аудіогід на будь-який портативний пристрій і підключити навушники. Радимо встановити файл на той девайс, де більший екран, адже в платній версії є зображення. Вирішуйте, як влаштувати собі справжню моноекскурсію й робіть висновки, що подорожувати самостійно не менш цікаво й захоплююче, ніж із групою, де вас оточуватимуть незнайомі люди.

Вулиця Січових Стрільців: гідні об'єкти Києва