Вулиця Комінтерну (зараз Петлюри). 1959 рік
Вулиця Петлюри розташована між Вокзальною площею і бульваром Тараса Шевченка.
Вулиця Петлюри - історична вулиця, що з'явилася на карті міста в першій половині ХІХ століття. У 1870 році відкрили рух залізницею і вона стала головними воротами міста. Спочатку вона називалася Ігнатіївською, на честь землевласника, який жив тут, потім Безаківською, а пізніше Комінтерну. Вулиця зберегла більшу частину старої дореволюційної забудови, тому цікава туристам, дослідникам і архітектурознавцям. Сьогодні вулиця названа на честь Симона Петлюри - українського військового і політичного діяча, головного отамана війська і флоту.
А чи хотіли б ви дізнатися
Анонс повного текста:
Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.
Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження
Фасад старого вокзалу в Києві направлений прямо на вулицю Симона Петлюри. А йде вона від Вокзальної площі до бульвару Т. Шевченка. З лівого боку бульвару буде зелена зона, оскільки за стінами паркану знаходяться багатства Ботанічного саду ім. О. Фоміна. До речі, чудове місце для проведення дозвілля! Навесні там усе оживає, пахне ароматами квітів і вражає розкішшю смарагдової соковитої молодої зелені. Тим, хто любить природу в усіх її проявах, неодмінно варто туди прийти. З правого боку врізнобій знаходяться старі й нові будівлі. Такий контраст і є прикрасою міського світу – це суміш давнього й нового стилів. І так деякою мірою простіше розглянути поетапний розвиток архітектурного мистецтва. Про минулі часи нагадують споруди з колонами, пілястрами, портиками, прикрашеними оригінальними барельєфами чи іншим видом ліпнини. Часто в таких будівлях є фігури людей на стінах, карнизах, над аркою.
Як змінюються часи, так змінюються й назви вулиць. У кожному столітті є особи, знамениті особистості, що зробили значущий вклад у розвиток якщо не самого міста, то у сферу мистецтва, науки, промисловості, чи відрізнились якимось іншим способом. Щоб їхні імена стали відомі, ними називають вулиці, бульвари, площі. От і вулиця Симона Петлюри в Києві носить сучасну назву з 2009 року. Саме тоді виповнилось 130 років з дня народження українського політичного діяча, революціонера, журналіста, отамана флоту. Раніше вулиця називалася Ігнатіївською, Безаковською, Комінтерною.
Лише зі старих ілюстрацій зрозуміло, як перехрестя Саксаганського й Симона Петлюри виглядало раніше. Тому що зараз немає вже ні трамвайних ліній, ні дороги з бруківкою. Не все збереглось і всередині будівель. Не дивно, що в роки війни руйнувались об'єктів з їх вмістом, а зміна влади також не проходила безслідно: знищувалось багато літературних видань, заборонялась певна символіка.
Будинок на Саксаганського 108/18 – один з найяскравіших прикрас сучасної вулиці. Це ще й зразок архітектурного мистецтва. Він так виглядає, бо зодчий Олександр Хойнацький без сорому використав усі можливі елементи декору. От тільки не всі збереглись. З обох боків вхідних дверей магазину аптекарських товарів раніше стояли фігури жінок, але зараз залишились лише невеликі сходи й тонкі перила. Та будівлю досі прикрашають пілястри з капітелями, ліпнина між 2-м і 3-м поверхами, емблеми Гіппократа й Авіценни. Як і в більшості архітектурних споруд по вулиці Симона Петлюри, у цьому разі легко впізнати еклектичний стиль. Будівля була не просто аптекою, там також розташовувалась лабораторія. Власником приміщень був А. Марциник, і лише після об'єднання з Південно-російським товариством організація стала називатися ЮРОТАТ. Зараз у будівлі діють держзаклади, бари, магазини.
Будинок №2/4 був невеличким готелем у ХІХ столітті. Сьогодні його стіни прикрашає виноградна лоза. Незважаючи на мініатюрність готелю, його відвідували багаті особи. Гостям Києва надавали шикарні кімнати з витонченими меблями.
Крім еклектики, у архітектурі помітна неоготика – це про №10 по вулиці Симона Петлюри. Перший поверх там також займала колекція адресних книг Йосипа Хойновського. І для тих, хто не уявляє подорожі без того, щоби відкрити для себе якісь нові формати мистецтва чи не помилуватися якимись класичними архітектурними стилями, це місце точно припаде до душі.
Неможливо пройти повз будинок №14. Видно, що за фасадом ретельно доглядають. Вікна на 3-му і 4-му поверхах – аркового типу. Вони контрастно виглядають поряд з традиційними – у вигляді прямокутників. Зведення будівлі замовив механік Л. Фальберг. Займаючи таку посаду в університеті, він також працював оптиком. Зараз приміщення винаймають приватні організації під офіси.
Маєток у будинку №13 виділяється особливо. Незважаючи на досить ефектне оздоблення його фасаду, будинок відданий під житло, крім першого поверху, де ведеться офісна діяльність. Банхофштрассе – таке перейменування всієї вулиці Петлюри відбулося в 1942 році, проте воно було активне лише рік. Тоді в маєтку жили німецькі солдати, через що цілу будівлю прозвали «німцем». Солдатам було зручно селитися в будинки поблизу вокзалу й, схоже, обрали вони найгарніший. Потрібно визнати, що смак у них був непоганий. Адже навіть найвимогливіші критики завжди високо відмічають розкіш споруди.
Приміщення Інституту транспортного будівництва «Київдіпротранс» розташовується в стінах масштабної будівлі по вулиці С. Петлюри, 15. Нижня частина будинку виконана в темних тонах, над вхідними дверима знаходяться три балюстради. По всій довжині верхніх 4-х поверхів вивищуються пілястри з декоративними капітелями.
На вулиці ще безліч будівель з останніх двох сторічь, але про них потрібно дізнаватися з аудіогідом. Причому ви наглядно побачите, яким був їхній вигляд раніше.
Звикли подорожувати в компанії, тому що це необхідність для будь-якої групової екскурсії? Пропонуємо не боятися стати туристом-самітником. Досить підлаштовуватись під потреби групи, де ви можете й половини (а то й усіх) людей взагалі не знати. Просто беріть з собою будь-який портативний девайс і навушники. Ми підготували унікальний продукт – аудіогід. З ним нічого не втече з-під вашої уваги. Якщо в групі можуть відволікти, то у власній екскурсії ви йтимете туди, куди хочете, слухатимете те, що хочете й при цьому залишатиметеся повністю заглибленим у пізнання історії.
Щоби розпочати подорож зараз, завантажте з цієї сторінки аудіофайл. У безкоштовному варіанті зібрані важливі деталі минулого, викладені в короткій формі. Погодьтесь, досить вивчати цікаві факти історичного минулого поверхово. Адже зі прощеного формату екскурсії багато чого залишиться непізнаного. Завантажте повну версію та дізнайтесь усю розповідь з історії вулиці, пам'ятника, заповідника, загалом, будь-якого об'єкта, про який бажаєте дізнатися більше інформації. Файл зведений так, що збережено хронологічний порядок і додано зображення. Адже для багатьох картинки в підручнику з історії були єдиною розвагою за шкільний урок. Аналогії нашому аудіогідові немає. Скажемо без зайвої скромності, що цей продукт – ноу-хау, що повністю звільняє вас від прив'язаності до інших людей. Тепер ви можете подорожувати в будь-який зручний вам час, ні від кого не залежати й при цьому отримувати не менше задоволення!
