Вулиця Горького. 1980-ті роки
Вулиця Антоновича розташована між вулицею Льва Толстого і Либідською площею.
Вулиця Антоновича з’явилася в період будівництва Нової Печерської фортеці як одна з центральних трас так званої Нової будови. Сьогодні вона взяла на себе половину функцій Великої Васильківської вулиці. Великою Васильківською транспорт рухається в бік центру, а по Антоновича – у зворотному напрямку, від центру. Вулицю неодноразово перебудовували і змінювали їй назви. Тут є об'єкти, створені в різних архітектурних стилях - від розкішних старовинних прибуткових будинків кінця ХІХ століття до різних експериментальних радянських будівель і ультрасучасних торгових центрів ХХІ століття. Довжина вулиці складає 3,5 кілометри. У минулому вона називалася Ново-Либідською, Набережно-Либідською, Кузне́чною, Пролетарською, вулицею Горького. У 2014 році офіційно перейменована на честь українського історика Володимира Антоновича.
А чи хотіли б ви дізнатися
Анонс повного текста:
Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.
Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження
Є в столиці вулиці, про які знають, здається, абсолютно все. Саме в такі місця прагне потрапити кожен гість міста. А от самі кияни, навпаки, віддають перевагу відпочинку там, де менше приїжджих. На щастя чи на жаль, знамениту вулицю Антоновича в Києві навряд чи можна назвати малолюдною. Адже крім того, що вона довга, то ще й занадто вже там багато об'єктів зведено, що зацікавлюють як гостей, так і місцевих. Довгий шлях між Либідською площею та вулицею Льва Толстого з плавним поворотом дороги… Прогулюючись за цим маршрутом, приготуйте фотоапарат, адже вам захочеться закарбувати багато цікавого, повірте вже на слово. В архітектурі будівель помітна суміш нового часу, пишність ХІХ століття та залишки радянських часів. Ці стилі розбавлені модерном, конструктивізмом, неоампіром. Для тих, хто захоплюється архітектурою, прогулянка по цих місцях буде по-особливому цінною, адже маршрут приготував для вас багато приємних сюрпризів.
Зараз більше, ніж три кілометри вулиці Антоновича в Києві – це одне ціле, хоча раніше вона була поділена на дві, а 1909 року знову відбулося злиття назв у одну – Кузнечну. Відомо ще два варіанти – Пролетарська та Горького, але час цих найменувань також минув. Нинішня назва вулиці встановлена лише з 2014 року, але буквально за декілька років вона вже встигла поселитися у свідомості містян і гостей столиці.
Відомо, що зодчий А. Трахтенберг спроектував не одну будівлю, які зараз прикрашають Київ. І на вулиці Антоновича знаходиться декілька його майстерно виконаних робіт – будинки №3, 3-А, 44. Яким був прибутковий будинок №44, можна зрозуміти лише зі старих знімків, тому що його знесли, зате тепер там можна побачити готельний комплекс «Асторія». До речі, теж доволі популярна споруда.
В архітектурі на конструктивізм натрапиш не так часто, та на колишній Пролетарській вулиці знаходиться один з таких – це будинок №4/6. Для його фасаду обрано дуже ніжний рожевий та білий кольори. Архітектор Ф. Лєсков гармонійно поєднав у своєму творінні арки над вікнами, балюстради, що прикрашають балкони, ефект увігнутості (центральна частина ніби втоплена в середину). На першому поверсі приміщення орендують магазини, банки, інші заклади. І, судячи за вітринами, недешева оренда плата підприємців влаштовує. Що тут казати. Адже це свого роду центр, і було б дивно, якби все навколо не майоріло дорожнечею, розкішшю й лоском.
Ознайомитися зі стилем неоампір можна за будинком, що раніше належав цукрозаводчикам Терещенкам. Члени цієї сім'ї володіли ще декількома будівлями в Києві, не тільки будинком №8. І взагалі, лише якщо пройтися по всіх місцях, до яких мала безпосередній чи непрямий стосунок ця родина, вам точно доведеться витратити, як мінімум, повноцінний день. Дуже вже цікава як історія самої сім'ї, так і пам'ятки, які вони залишили після себе.
Шикарний маєток у стилі ренесанс був у Лейби Кучера. Він займався будівництвом, і, видно, мав великий щорічний прибуток. А над проектом працював зодчий Володимир Ніколаєв, закінчивши будівничі роботи в 1877 році. Яскрава жовта будівля – прикраса вулиці й насолода для очей туриста. Здається, ніщо вже не доповнить і без того ладний проект. Якщо говорити про ренесанс, то є ще один приклад на Антоновича, 32 – майстерність зодчого Андрія Краусса.
Будинок №23 одразу дивує своєю неоднозначністю, визначити його стиль досить важко. Кидається в очі нижній ряд арок, викладених з каміння. Піднявши голову, можна задивитися на незвичну, дійсно шикарну ліпнину по всьому периметру балконів. А сам фасад викладений з дрібних плиток.
У статті ще не сказано ні слова про еклектичний стиль. Гадаєте, немає прикладів? Дуже яскравий зразок – житловий будинок з номером 38. Нелегко навіть порахувати стилі, змішані в проекті. Але це ж і характеризує еклектику, з приводу якої велося багато суперечок, тому що цей стиль не передбачає дотримування певних мотивів.
У минулому єврейське училище, а зараз – Інститут електрювання – це номер 69. Архітектор з Одеси Адольф Мінкус виграв право розробити будівлю, але інше будівництво відбувалося під керівництвом уже вам відомого Андрія Краусса та Олександра Кобелєва. Сучасний навчальний заклад назвали іменем Євгена Патона, про що говорить меморіальна дошка.
Замало? Навіть багато, але потрібно зробити таке: звернутися до аудіоформату. Про нього нижче.
Якщо долати цей маршрут пішки, доведеться добре підготуватися. 3,5 км не проходяться за хвилину. Якщо ви будете уважні, зупинятиметеся біля кожного об'єкта, часу піде немало. І ще бонус для тих, хто бажає в прогулянці не тільки набрати, але й спалити калорії: деяка нерівність дороги, наявність підйомів. Наступного дня ви точно відчуєте приємні наслідки фізичного навантаження. І, звичайно ж, ми радимо вам вирушати на самостійну прогулянку по місту, не прив'язуючись до гідів чи екскурсійних груп. У кінці сторінки пропонуємо завантажити аудіогід. Установіть файл на мобільний і слухайте його через навушники. І одразу переглядайте зображення. До речі, підійде і планшет, до того ж на великому дисплеї ви зможете розглянути ілюстрації більш детально.
Новинка в туризмі користується популярністю, і ми можемо сміливо заявити про те, що нашому продуктові немає аналогів. Ми пропонуємо скористатися дуже вигідною пропозицією вже зараз. З двох версій обирайте ту, що вам більше до вподоби. У безкоштовній – короткий екскурс в історію у форматі картинок, а також чітка подача інформації в суворому хронологічному порядку. Адже картинки в книжках полюбляють усі.
Дані в аудіофайлі зібрані з багатьох рідкісних джерел з обмеженим доступом. Але ми звели розповідь і зображення в якісний продукт – аудіогід. Використовуйте його для індивідуальної подорожі та для навчання.
