Національний транспортний університет. 2011 рік
Будівля Національного транспортного університету (колишня 5-а Печерська гімназія) розташована за адресою вулиця Омеляновича-Павленка, 1 (площа Слави).
Будівлю Національного транспортного університету, що нині перебудована, зводили для 5-ї Київської гімназії за проектом архітектора Миколи Чекмарьова в середині 1880-х років. Пізніше, з 1920-х років і до Другої світової війни, тут перебували різні радянські освітні установи. У 1944 році наказом Раднаркому відкрили Київський автомобільно-дорожній інститут, котрий отримав дану будівлю в своє розпорядження. Незабаром установу повністю перебудували, знищивши весь декор. Про 5-у Печерську гімназію нагадує лише невеликий бюст Пушкіна роботи скульптора Роберта Баха, кошти на яке збирали учні та викладачі навчального закладу до 100-річчя від дня народження поета.
Чи хочете Ви дізнатися
Анонс повного текста:
Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.
Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження
Один з найпопулярніших вищих навчальних закладів на території масштабної України. Цей університет у народі ще називають П’ятою гімназією. У нього дуже цікава історія, якою може захопитися кожен. Взагалі все, що стосується освіти в Україні, саме по собі цікаве, адже історія дещо неоднозначна і, як показує практика, багато хто віддає перевагу вірити в те, що хоч якось може собі ж пояснити. Але, по факту, є безліч найрізноманітніших обставин родом з минулого, за допомогою яких і створювалося те теперішнє, яким ми можемо пишатися.
Почалася вона ще в далекому 1944 році. Тоді наказом розпорядилася Рада Народних Комісарів, і 7 листопада з’явився Київський автомобільно-дорожній інститут. І лише у вересні 2000 року він став Національним транспортним університетом, а в народі – НТУ. Ще в рік створення було відкрито два факультети – дорожній і механічний. Якщо з першим усе зрозуміло, то другий був створений для підготовки спеціалістів у сфері транспорту.
Через 14 років інститут перейменували на автомобільний, змінили ректора й створили науково-дослідницький сектор (сьогодні наукова частина). Ще через деякий час створили новий факультет – інженерно-економічний. І лише в 1970 році відкрилося відділення, яке готувало абітурієнтів.
Через 9 років навчальний заклад почав випускати власну газету. За перші 12 років було видано більше 450 випусків. Після цього видання припинило існування аж до 2003 року. Причиною стала зміна ректора. Відтоді «Автодорожник» майже дійшов до цифри в шість сотень випусків! Прочитавши хоча б один номер, кожен переконається в тому, що газета в буквальному сенсі відтворює життя всередині університету. Створюють його більшою мірою студенти, які, власне, й розповідають про навчання та дозвілля.
У 1984 році ректор знову змінився, а з ним і деякі факультети. Наприклад, інженерно-економічний був замінений на факультет економіки та експлуатації автомобілів. Через рік завдяки новому керівникові з’явилася й нова форма навчання – заочна. Дещо пізніше автомобільний факультет реорганізували на автомеханічний і відкрили для навчання загальноінженерний.
З 1992 року в інституті було створено ще одне відділення для післядипломної освіти, а ще через рік – відділення перевезень і управління на автомобільному транспорті. У 1994 році інститут отримав назву Українського транспортного університету, а через деякий час відкрив оновлені курси для підготовки абітурієнтів. У 1999 році при університеті був створений Інститут економіки і бізнесу на транспорті.
Саме в новому столітті університет отримав своє довгоочікуване звання – національний. У цьому ж році створено інститут, присвячений науці й дослідженням. За роки існування університету як національного було проведено більше 80 науково-дослідницьких робіт, фінансованих державою. Все це вийшло в 12 мільйонів гривень. Також було проведено договірні роботи чеком на майже 30 мільйонів гривень! Фінансувала також держава.
З 2000 року університет розробив більше 400 проектів, у яких брали участь студенти. Більше 15 тисяч осіб працювали над усіма питаннями, пошуками й т. д. За результатами виконаних робіт можна зробити висновок: з 2005 року було захищено більше сотні кандидатських дисертацій і майже десяток докторських!
Мало хто знає, що коли навчальний заклад став національним, до його складу ввійшов Львівський університет. У 2003 році змінився ректор і на основі заочної форми навчання було створено Інститут заочного, а також дистанційного навчання. Після цього відкрили й Центр інформаційних технологій.
З 2005 року Національний транспортний університет Києва бере участь у двох десятках міжнародних договорів про співпрацю. У їхньому складі майже тридцять іноземних вузів.
Через рік філіал було відкрито в Кривому Розі, потім в Івано-Франківську. У 2010 році навчальний заклад отримав сертифікат про приєднання до головного Європейського університету, що знаходиться в Болоньї (Італія). А 2013 року приєднали Київський транспортно-економічний коледж.
З 2014 року НТУ входить до складу Європейської асоціації університетів. У тому ж році створено факультет транспортного будівництва.
За 70 років існування університет випустив близько 70 тисяч спеціалістів не тільки в Україну та минулий СРСР, а й багато країн світу. Зараз у його складі три інститути, науково-дослідний інститут, а також вісім філіалів. Тут можна обрати з двох десятків напрямів і тридцяти спеціальностей.
НТУ надає 5 гуртожитків і майже всі вони знаходяться поряд з університетом (крім одного). Тут є й велика бібліотека, буфети, магазини. Тож все це можна назвати студентським містечком, де хочеться жити, вчитися й розвиватися!
НТУ в Києві – місце, в якого майже вікова історія! Він відкрився, розвивався, навчався разом з молоддю, а сьогодні вже пишається своїм ім’ям не просто на всю Європу, а на весь світ!
Хочете стати студентом цього вузу? Чи вам просто імпонує його історія? Хочете помилуватися цікавою архітектурою споруди? Тоді обов’язково приїжджайте до Києва. Аудіогід – продукт, розроблений командою okTV, – дозволить вам самостійно дізнатися максимум корисної інформації про цей університет. У платних джерелах і архівах ми довго шукали унікальний контент, з яким тепер ділимося з нашими відвідувачами. Вам не доведеться звертатися по допомогу до професійних екскурсоводів чи істориків. Все, що варто знати про це місце, ми вже вмістили в наші аудіофайли, які вам потрібно просто завантажити й послухати, прогулюючись поряд з однією з головних освітніх пам’яток країни.
