Укр  /  Рус

Мова:

Особняк Апштейна

Колишній особняк Апштейна. 2012 рік

Колишній особняк Апштейна розташований за адресою вулиця Спаська, 12.

 

Один з найкрасивіших особняків київського Подолу був побудований в 1912 році на кошти київського купця 1-ї гільдії Тев’є Апштейна. Немає жодних даних про те, чи проживав тут коли-небудь сам підприємливий киянин. Але достеменно відомо, що будівлю займала контора очолюваного ним акціонерного товариства. Про вид діяльності колишнього господаря можна дізнатися, уважно придивившись до фасаду будівлі. На ньому добре видно зображення металовиробів та інструментів. За радянських часів історію будівлі використовували з ідеологічною метою, оскільки вона певним чином пов’язана з провальним походом київських комсомольців до Трипілля проти отамана Зеленого влітку 1919 року.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися

А чи хотіли б ви дізнатися

  • Де в Києві є схожий особняк?
  • Якими київськими підприємствами володіли купці Апштейни?
  • Яким чином події з фільму "Трипільська трагедія" стосуються будівлі?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Особняк по вулиці Спаській, 12 з пишно декорованим фасадом своїм багатим оформленням одразу кидається в очі. Спочатку цей шикарний одноповерховий будинок належав київському купцеві 1-ї гільдії Тев’є Мойсейовичу Апштейну. Будинок Г-подібний в плані, має симетричний фасад, прикрашений колонадою, і великими вікнами, що нагадують вітрини. Його можна прийняти як і за розкішне житло, так і за вишуканий дорогий магазин. Примітно, що в Києві є ще один колишній особняк, дуже схожий на будинок Апштейна — будівля на вулиці Шовковичній, 14 на Липках.

 Праворуч і ліворуч на парапеті подільського особняка — по три пари ампірних ваз, фасад прикрашений зображеннями швелерів, ланцюгів, зубчастих коліс в обрамленні листя аканта. У геральдиці ця рослина співвідноситься з вічним життям і безсмертям душі. Все це було покликане символізувати життєві принципи та вид діяльності власника будівлі.

 Контора під назвою "Т.М.Апштейн і сини для залізо-технічної торгівлі та лісопромисловості" була заснована в 1890 році, основний капітал бізнесменів становив понад мільйон рублів. Промислові потужності знаходилися в різних місцях міста та в передмістях. Дві лісопилки розташовувалися на території сучасного житлового масиву Березняки. Тут приймали ліс, який привозили суходолом з Чернігівської губернії або сплавом по Дніпру. У київській гавані був великий склад деревини. На Подолі на вулиці Волоській були облаштовані торгові склади. А технічний відділ підприємства розмістився на Хрещатику, 2. Сам господар вважав за краще оселитися на фешенебельних Липках, облаштувавши в гарному будинку на Спаській, 12 контору та управління акціонерного товариства, яке ж він і очолював.

 Сини Тев’є Аптшейна також володіли найдорожчою нерухомістю в Києві. Також їм же належав і завод з виробництва цвяхів на Глибочицькій вулиці. Заповзятливе сімейство займалося торгівлею та виробництвом паросмоків для опалювальних котлів. Вони були дуже затребувані в місті, що стрімко забудовувалося. Апштейни постачали арматуру, труби, парові машини та багато чого іншого. Їм би і надалі примножувати свої статки, але тут стався Жовтневий переворот.

Вулиця          Героїв          Трипілля.          На          першому          плані          колишній          особняк          Апштейна.          1930-ті          роки

Вулиця Героїв Трипілля. На першому плані колишній особняк Апштейна. 1930-і роки

 З лютого 1919 року в Києві певний час утримували владу більшовики. У націоналізованому особняку купця Апштейна на Спаській, 12 комсомольці організували молодіжний клуб для проведення культурного дозвілля. Тут читали лекції, проводили агітаційну роботу. При клубі відкрили бібліотеку, створили гуртки самодіяльності, демонстрували кінофільми.

 Влітку того ж таки року саме з цієї будівлі 100 комсомольських активістів добровільно вирушили на боротьбу з отаманом Данилом Терпило (Зеленим). Похід очолив 19-річний Михайло Ратманський, один із засновників Спілки робітничої молоді в Києві. Самовпевнена молодь не врахувала широку підтримку Зеленого селянськими масами. Невеликий загін необстріляних та недосвідчених, до того ж втомлених від тривалого переходу юнаків, влаштувався в хатах Трипілля на ночівлю. Там їх і перебили військові загони отамана. Зі 100 осіб вціліли тільки шестеро. Надалі радянська пропаганда використовувала цю життєву трагедію з певною своєю метою. У 1926 році був знятий фільм "Трипільська трагедія". Іменем Ратманського назвали одну з вулиць Подолу (нині їй повернули історичну назву Введенська). На фасаді особняка, з боку вулиці Спаської, 12 встановили меморіальну табличку. Саму вулицю спочатку перейменували на Комсомольську, а в 1939 році — на вулицю Героїв Трипілля (історичну назву їй повернули в 1992-му році).

Вигляд          будівлі          після          Другої          світової          війни.          1948          рік

Вигляд будівлі після Другої світової війни. 1948 рік

 За радянських часів в колишньому особняку деякий час було професійно-технічне училище. Потім призначення будівлі змінювалося кілька разів. У 1995-1996 роках його віддали історико-культурному заповіднику "Стародавній Київ", в 1997-2003 роках тут розміщувалося Управління збереження історичного середовища та охорони об’єктів культурної спадщини. Нині у відреставрованому будинку працюють підрозділи Головного управління культури і мистецтв та охорони культурної спадщини Київської міської державної адміністрації та Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Інші екскурсії Києвом
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Розкішний особняк Апштейна: жити в Києві з лоском

На деякі будівлі можна захоплено дивитися годинами. Це ствердження стосується й особняка Апштейна. Над цим шедевром неабияк попрацював архітектор В. Риков у 1912 році. Дивно, що споруді можна приписувати образ і особняка, і фешенебельного магазину. Талант зодчого видно неозброєним оком, якщо в цьому випадку взагалі можна так говорити ;) Бізнес Товія Апштейна був пов'язаний із лісопильною діяльністю та литтям металевих виробів. По Києву було безліч люків для каналізацій, вироблених на заводі Т. Апштейна. Крім того, він заснував товариство «Т. Апштейн і сини». Напевно, зараз багатьом стає зрозуміло (на випадок, звичайно, якщо ви раніше не чули й не знали, хто такий Апштейн), чому в цієї історичної особи був у володінні такий розкішний будинок. Загалом, нумо за порядком.

У руках доброго керівника піддається і дерево, і метал

Про заможний стан підприємця каже зовнішній вигляд його особняка, а також оздоблення всередині. Прогулюючись повз цю будівлю, не звернути уваги на неї – щось нереальне. Екстер'єр приковує до себе погляд і, в принципі, хочеться розглядати всі деталі. А от всередині все ще цікавіше… У холі красується шикарна ліпнина, а також скульптура Архангела Михаїла. Не можна обійти увагою зали й кімнати в будинку. Особливо виділяється червона кімната. Є декілька припущень з приводу її призначення, але найімовірніша, що в ній розташовувався кабінет Товія. З 1998 року до сьогодні особняк Апштейна відданий під Головне управління охорони культурної спадщини. Так, місце дійсно гідне того, щоби тут побувати. І, знаєте, от є деякі, кого відвідання подібного особняка може мотивувати. Адже, як не крути, таку розкіш Апштейн заслужив власним розумом.

Часто в історіях про пам'ятки трапляються схожі фрази. Довго розписується, яку унікальність складав той чи інший об'єкт. А коли розповідь про пам'ятку архітектури доходить до радянського часу, більшість із них закінчується подібними словами: «Зруйновано радянською владою», «Відібрано міським управлінням», «Закрито через ідеологію» й т. д. Така участь була в багатьох церков, споруд, підприємств. Наприклад, Апштейн володів декількома підприємствами, і представники радянської влади неабияк втручалися в його бізнес. (Звісно, куди ж без них?) Відомо, що він був позбавлений права на управління заводом, що розташовувався на Куренівці. У стінах заводу вироблялася шкіра.

Купець володів декількома шикарними особняками, істинними витворами мистецтва. Чого тільки вартує «Дім вдови, що плаче», у якому прожила життя дружина Апштейна після смерті чоловіка; будинок на вулиці Спаській, 8; велична будівля нинішнього Національного театру російської драми на вулиці Богдана Хмельницького, 5. Загалом, як людина не дурна, Товій уже тоді розумів, що найкраща інвестиція – це інвестиція в нерухомість. І хоч підтримка всієї цієї краси коштувала немалих грошей, це були дрібниці порівняно з тим, скільки вже тоді коштували ці споруди. Як би то не було, вони й сьогодні продовжують тішити погляд як туристів, так і самих киян.

Хочеться більше розповісти про історію з вдовиним будинком, тому що деякі збіги дивують. Замовлення на його проектування зробив ще Сергій Аршавський, вклавши останні збереження. Його банкротство було прогнозованим, що й відбулося. На фасаді будівлі залишились ініціали замовника «СА». Коли Товій Апштейн поселився в новому особняку, він навіть не став знімати напис, адже він повністю відповідав скороченню імен його синів – обидва починалися з букви «С». «А» відповідала прізвищу Апштейнів.

Що ще приховує історія про особу Товія та його сім'ю? Правда, що напис з певним текстом висіла саме на дверях його особняка? Взагалі, як сама особистість Апштейна, так і історія його володінь, історія його підприємницької діяльності та сім'ї загалом – це дещо шалено цікаве й особливо захоплююче!

okTV: піднімаємо золоте зерно з дна

Ви встигли дізнатися все, що хотіли, про цю пам'ятку? Запевняємо, про неї є ще багато нових відомостей. Ми постаралися зібрати унікальні дані й виділити для вас основне. Якщо вам нудно читати про історичні події, ми передбачили цей момент при створенні свого ноу-хау. Технічне «творіння» носить безліч назв, і одна з них – аудіогід. Він допомагає у подорожі, стає незамінним оповідачем історій. Втім, якщо ви хочете просто дізнатися більше й не маєте наміру відвідувати ту чи іншу пам'ятку, але при цьому краще сприймаєте на слух, ніж візуально, – такий формат подачі інформації буде для вас справжньою знахідкою.

Подорожуйте без нічого! Сприймайте інформацію вільно, без страху пропустити деякі слова, якщо ви пам'ятаєте, як це було в шкільні часи. Адже основні спогади про відвідування пам'яток тягнуться ще зі шкільної лави. На жаль, так склались обставини, що в сучасних українців інтерес до туризму в межах рідної країни розвинений не сильно. І ми подумали, що ж можемо зробити, аби це змінити. Що раніше могло знищувати охоту до вивчення історичних подій? По-перше, традиційні екскурсії віджили свій формат. По-друге, потрібна була група, щоби був визначений гід. По-третє, екскурсоводи розповідали багато років одне й те ж саме. Турист потрапляв у замкнуте коло, а компанія okTV його розірвала. Ми отримали доступ до багатьох платних архівів, і ви маєте можливість подивитися (а точніше, послухати), що з цього вийшло.

Спустившись у кінець сторінки, видно, що для завантаження доступні дві аудіострічки. Вони відрізняються повнотою інформації та форматом. Безкоштовна версія має факти, коротко викладені в декілька хвилин. Це як жест знайомства з новинкою від нашої компанії. Але зверніть увагу на другу версію. Після неї ви забудете про нудоту, що наводить підручник. Для початку завантажте й установіть файл на смартфон чи планшет. Після – підключіть навушники. Вже можна виходити з будинку й гуляти по місту з надійним гідом, що знаходиться в кишені. Завантаживши повну версію екскурсії, ви дізнаєтеся унікальні дані про об'єкт, яким зацікавились. У файлі розповідь побудована за хронологією. Плюс до всього, у файлі розташовано ілюстрації, музичний супровід і сама історична повість. Так подорожувати набагато приємніше, причому ви завжди можете прослухати аудіофайл ще раз. Хорошого вам настрою та приємної подорожі!

Розкішний особняк Апштейна: жити в Києві з лоском