Музей історичних коштовностей України

 Будівля, в якій розмістився Музей історичних коштовностей, дуже пишна завдяки білосніжним стінам, гарним отворам вікон і хвилястим фронтонам. Можна подумати, що це єдина споруда, але насправді південна її частина була збудована наприкінці XVII ст. і використовувалася як проскурня, тобто пекарня, де монахи пекли проскури. У наступному столітті до пекарні прибудували книжковий магазин, а після чергової пожежі лаврський архітектор Степан Ковнір добудував і з’єднав корпуси. Нині будівля прикрашена шести фігурними фронтонами в стилі бароко, а колишню пекарню відзначає найбільший фронтон. Все оздоблення споруди скидається на традиційну українську «кам’яницю», стіни якої прикрашені нішами. Вікон у будівлі небагато, але під їхніми склепіннями є незвичні фігурні зображення у вигляді черепашок. Корпус, що був пошкоджений під час Другої світової війни, було відновлено в 1960-ті рр. і передано Музею історичних коштовностей.

Фрагмент Ковнірівського корпусу Києво-Печерської лаври. 1914 рік

 Колекція музею відома високохудожніми виробами з дорогоцінних металів і каміння, що належать до давнього світу – епохи скіфів, сарматів, Київської Русі, Середньовіччя. Тут представлено вироби іноземних майстрів, що були знайдені під час досліджень і розкопок на території України. Тут зберігається найцінніша в Україні колекція скіфського золота античного періоду.

 Археолог і поет Борис Мозолевський багато років досліджував скіфські кургани. Практично всі вони були розграбовані ще в древності. Справжньою сенсацією стало те, що у 1971 р. у кургані IV ст. до н. е. Товста Могила, знайшли золоту пектораль. Ця нагрудна прикраса знатного скіфа була створена сучасниками Олександра Македонського на замовлення вельможі. Пектораль важить 1140 грамів, має діаметр більше 30 см, та виконана з чистого золота з використанням техніки лиття – пайки, чеканки, скані, зерні, емалі. На нижньому ряді добре видно фігури коней, грифонів, левів, оленів та інших тварин, на середньому – квіткові мотиви. У верхньому ярусі зі сценами із життя скіфів зображення об’ємні, а обличчя наділені індивідуальними рисами. Скручені золоті ланцюжки закінчуються застібками у вигляді левиних голів, до яких кріпляться мотузки для підвішування на шию. Дорогоцінну пектораль, відповідно до Закону України, заборонено вивозити на будь-які виставки. «Подорожує» тільки її точна копія ціною 25 мільйонів гривень. З історичної точки зору експонати музею безцінні, при перевезенні за кордон їх страхують на величезні суми. Наприклад, 19 предметів музею, що вивозили на виставку до Нідерландів, оцінили в 11,5 мільйонів євро.

Киргизький письменник Чингіз Айтматов із пектораллю. 1970-ті роки           

 В експозиції давньоруських зразків представлено золоті колти з емаллю. Ті, хто не знають, спочатку думають, що це жіночі прикраси – сережки. Але це не так. Колти не просовувалися у вуха, а підвішувалися до головного убору жінки. Всередину вкладали просочені ароматами шматочки натуральних тканин. Під час ходи колти розгойдувалися, поширюючи навколо приємний аромат.

 Золотарі працювали і на українських землях. У музеї представлено середньовічні предмети церковного вжитку, дорогий посуд козацької старшини, пізні дорогоцінні колекції. Нумізматичний відділ експонує монети Давньої Греції, Риму, Київської Русі, Візантії. Крім того, є унікальна колекція монет ХХІІ Олімпійських ігор 1980 р., коли відбіркові матчі з футболу проходили в Києві.

Краєвид на Ковнірівський корпус з Великої дзвіниці Лаври. 2013 рік

 Усі п’ять залів Музею історичних коштовностей, часом вночі перетворюються на сценічний майданчик. Тоді тут відбуваються театральні дії, присвячені певній епосі, за участі дорогоцінностей тих років, з читанням віршів та іншими сюрпризами.