Києво-Могилянська академія: Сонячний годинник

 Дворики Києво-Могилянської академії зберігають багато таємниць та цікавих об’єктів. Серед них і артефакт минулих епох, що чудово зберігся —  сонячний годинник, збудований в позаминулому столітті. Почалося все з того, що у 1780-і роки до Києва, у якості приватного викладача французької мови прибув П’єр (Павло) Брульйон. Тут у нього було кілька учнів, що належали до родин київських багатіїв. Через деякий час митрополит Київський і Галицький Самуїл (Миславський), який опікувався цим навчальним закладом, запросив Брульйона викладати в Києво-Могилянській академії.

 Домовилися, що француз працюватиме в Академії у якості викладача математики та французької мови один навчальний рік. У серпні 1788 року Брульйон приступив до виконання своїх обов’язків. Але вже в січні наступного року стало зрозуміло, що йому не вистачає знань з російської мови. За висловом самого Брульйона,  він "сам в российском язык не тверд". Тоді до іноземця спеціально прикріпили студента Івана Чернявського,  який добре знав математику та французьку мову. Наприкінці навчального року Брульйон завершив кар’єру в Академії, отримав зароблені 400 рублів і незабаром поїхав з Києва.

 Однак під час перебування у місті П’єр Брульйон не обмежувався лише викладанням. Бурхлива енергія цього математика, топографа та винахідника шукала вихід. Посеред монастирського подвір’я, розташованого за головним корпусом Академії, біля трапезної Братського Богоявленського собору він зробив унікальний сонячний годинник. Передбачалося, що окрім основної функції, він буде  слугувати ще і для навчання спудеїв з астрономії.

Годинник Брульона біля трапезної Братського Богоявленського собору. 1900-ті роки

 Цей стародавній годинник представляє собою прикрашений флюгером стовп. Його чотири сторони зорієнтовані на чотири сторони світу. Відповідно годинник має чотири фігурних циферблати. На кожному з них є покажчик і написи: "годинник північний", "годинник східний", "годинник західний" і "годинник південний". Принцип роботи у нього простий: сонячне світло падає на показник, той відкидає тінь на відповідну ділянку, показуючи таким чином точний час. На ''південному '' та '' північному '' годинниках вказана також дата "1823 рік". Наймовірніше, це рік першої реконструкції годинника та поновлення циферблата.

 Сонячний годинник Брульйона дуже полюбився спудеям. Вони навіть склали нехитрий веселий куплет, який звучав приблизно так: "Зробив годинник месьє Брульйон, щоб їсти вчасно міг бульйон". Кияни здавна називали конструкцію француза найточнішим годинником у середмісті. Але для його безперебійної роботи потрібна ясна сонячна погода. Сьогодні цей годинник, що давно розміняв другу сотню років,  є найстарішим в Києві.

Ротонда фонтана "Самсон" з сонячним годинником над колонами. 1910-ті роки

 Завзятий вчений не зупинився на цьому, і задумав подарувати сонячний годинник не тільки спудеям та монахам Братського монастиря, а й усім киянам. Наступним експериментальним майданчиком став улюблений городянами фонтан "Самсон". Зверху над кожною з чотирьох пар колон ротонди він встановив невеликий сонячний годинник. Професор і письменник Ілля Тимківський, який навчався свого часу в Київській духовній академії, писав в мемуарах: "Брульйон пишався мистецтвом топографа і обладнав для магістрату сонячний годинник на ротонді фонтана". За деякими даними, за проектом діяльного француза  спорудили  ще одну таку конструкцію на даху магістрату на Контрактовій площі. Будівля загинула у вогні пожежі 1811 року разом з годинником.

 Годинник  Брульйона в Академії неодноразово був пошкоджений, але його щоразу відновлювали. Конструкція дуже постраждала в роки Другої світової війни. У 1950-ті та 1970-ті роки його двічі капітально ремонтували. Сьогодні він знову діє.

 Щоб побачити сонячний годинник Брульйона, потрібно зайти на територію Києво-Могилянської академії зі сторони вулиці Сковороди крізь стару арку. Комплекс Академії та монастиря на цій ділянці чудово зберігся, і сонячний годинник, що стоїть посеред двору, є важливим домінуючим об’єктом.