Укр  /  Рус

Мова:

Будинок офіцерів

Будинок офіцерів Збройних сил України. 2018 рік

Центральний Будинок офіцерів Збройних сил України розташовується за адресою вулиця Михайла Грушевського, 30/1. 

 

Триповерховий Будинок офіцерів на перехресті складається з двох прямокутних корпусів, витягнутих уздовж вулиці Грушевського навпроти Маріїнського парку та Кріпосного провулка. Між собою корпуси з’єднані напівкруглою конструкцією з колонами. Будівництво будинку в стилі неоампір, оформленого в біло-блакитних тонах, закінчили в 1933 році. Зараз він охороняється законом як пам’ятка архітектури місцевого значення.

Нині Будинок офіцерів —  великий культурний центр, у стінах якого розміщуються три театрально-концертні зали, один із них на 1000 чоловік, кілька лекційних залів, архів, бібліотека і ще півтори сотні різних приміщень. Тут проводяться концерти, вистави, лекції, виставки. Тут же розташовується експозиція Національного військово-історичного музею України.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися



  • Для чого спочатку призначалася будівля?
  • Яку премію отримав архітектор за будівництво?
  • Що можна побачити на майданчику Музею Збройних сил?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Будівля Центрального Будинку офіцерів Збройних сил України на розі вулиці Грушевського і Кріпосного провулка вдало вписана в старовинну забудову Липок. Хоча зводити будинок почали в одну епоху, а закінчили вже при зовсім іншому режимі і в інших реаліях. Будівництво розпочали в непростий період —  у розпал Першої світової війни. Київ на той час був глибоким тилом, сюди доставляли поранених і звідси ж відправляли свіжу живу силу на фронт. Катастрофічно не вистачало молодшого командного складу, особливо у такій новаторській на той момент галузі, як військова авіація. Саме тому на території колишньої кріпосної еспланади і почалося будівництво військової школи для льотчиків-прапорщиків. Створювали проект два авторитетні архітектори —  відомий український зодчий і художник Василь Кричевський і архітектор-реставратор Володимир Пещанський. Зводити будівлю почали в 1914 році, а в 1918 році, під час нескінченних змін влади в Києві, будівництво заморозили. Зі зрозумілих причин впродовж чотирьох років встигли збудувати лише коробку.

 Після закінчення Громадянської війни та встановлення влади більшовиків, в умовах воєнного комунізму і всеосяжної кризи, місту було зовсім не до будівництва. Незакінчену споруду, що в плані нагадує букву Г, городяни почали потроху розтягувати на цеглу. Лише наприкінці 1920-х років в місті знову відновилися будівельні роботи. І ось в 1931 році за рішенням керівництва Українського військового округу недобудовану школу прапорщиків вирішили перепрофілювати на Будинок Червоної Армії і Флоту. До цього він перебував у старій будівлі на вулиці Прорізній, 17 (нині тут Молодий театр). Подібні заклади існували у всіх великих містах СРСР і, в першу чергу, були покликані вести ідеологічну та культурну роботу серед командного складу.

 Перебудовувати колишню школу прапорщиків зобов’язали архітектора Йосипа Юлійовича Каракіса, який згодом прославився в Києві багатьма цікавими роботами. Будівництво велося на базі початкового проекту, проте нову будівлю неабияк розширили і кардинально змінили. Спочатку над кутовою частиною Будинку офіцерів планували зробити вежу з куполом. Але, як і в багатьох інших проектах того часу, від неї відмовилися, ймовірно, через те, що подібна прикраса асоціювалася з церквами. Вхідну групу, яка спочатку мала бути звернена до сучасної вулиці Грушевського, розмістили на розі, що стало дуже вдалим рішенням. Простір над вікнами першого поверху прикрасили маскарони у вигляді голів червоноармійців в будьонівках.

 Будинок          Червоної          Армії          і          Флоту          імені          Якіра.          1934          рік

Будинок Червоної Армії і Флоту імені Якіра. 1934 рік

 Ще до закінчення робіт архітектор Каракіс був премійований досить дивною як на теперішній час нагородою. Відповідно до наказу командувача військовим округом Іони Якіра він отримав в подарунок шкіряне "комісарське" пальто. У сучасних реаліях це виглядало б насмішкою, але тоді було символом особливої прихильності влади до зодчого. Варто сказати, що дещо пізніше Якір відіграв визначальну роль у порятунку архітектора від арешту після обвалу стелі в ресторані "Динамо". У цьому звинуватили автора проекту Каракіса, але за допомогою командувача округом йому вдалося довести, що виною всьому — прорахунок будівельників.

 Червоні офіцери отримали в своє розпорядження шикарну будівлю під час Голодомору. Будинок Червоної Армії і Флоту імені Якіра був закінчений в 1933 році. Надалі установа продовжувала виконувати свої функції, однак змінювалася її назва. З 1934 року — це Всеукраїнський будинок Червоної Армії, з 1938-го — Київський Окружний Будинок офіцерів Червоної Армії, після Другої світової війни з 1948 року — Київський окружний Будинок офіцерів. Потрібно зауважити, що будівлі пощастило вціліти під час війни: хоча її, як і багато інших будинків, замінували відступаючі радянські війська, вона не була підірвана. Саме в приміщеннях Будинку офіцерів в січні 1946 року відбувався суд над одинадцятьма нацистськими військовими злочинцями, що здійснювали злочини в окупованому Києві.

 Маскарон          у          вигляді          голови          червоноармійця          в          шапці-будьонівці

Маскарон у вигляді голови червоноармійця в шапці-будьонівці

 У 1967 році в будівлі Будинку офіцерів розпочав свою роботу Музей історії військ Київського Червонопрапорного військового округу. Це було вже друге народження військового музею в Києві. Перший заснували ще в 1910 році в приміщенні Київського художньо-промислового і наукового музею (нині Національний художній музей України). Але більшість його експонатів було втрачено в період 1917-1920 років. Радянський музей існував до розпаду СРСР і потім був розформований. Незабаром після здобуття Україною незалежності, в 1995 році, було прийнято рішення про відкриття нового — Центрального музею Збройних Сил України, який в 2010 році отримав статус Національного. Вхід до нього розташований з боку Кріпосного провулка. Частину експонатів, зброю і техніку захисників України різних часів —  від старовинних польових і облогових гармат до сучасної, що використовується у війні на сході країни, — можна побачити на відкритому майданчику Музею.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Екскурсії з цим місцем
Інші екскурсії Києвом
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Будинок офіцерів у Києві: обов’язково відвідайте

Подорожуючи старою частиною Києва, варто обов’язково помилуватися архітектурою Центрального будинку офіцерів Збройних сил України. Цю будівлю було побудовано на початку ХХ ст. і, хоча пізніше вона три рази перебудовувалася, однаково зберегла відбиток унікальної атмосфери того часу. Зараз ця споруда знаходиться на розі вулиці Грушевського і Кріпосного провулку.

Спочатку Будинок офіцерів мав бути літньою школою прапорщиків. Проект почали реалізовувати в 1914 році, але Київ тоді так і не побачив добудованої споруди. Причиною тому став раптовий початок Першої світової війни, Жовтнева революція і наступні сумні події. І лише 1931 року, коли закінчилася післяреволюційна зміна влади, остаточно утвердилася Країна Рад, коли життя почало входити в колію, настав час добудувати унікальну будівлю. Проект створив архітектор Йосип Каракіс, засновуючись на початковому плані. Змінився не лише вигляд, а й назва – Будинок Червоної армії і Флоту. Сучасну назву пам’ятка отримала вже після розпаду СРСР.

На карті Києва Будинок офіцерів займає важливе місце. Це унікальна архітектурна пам’ятка, побудована в стилі ампір. Вона зберегла сліди цілої епохи, відрізняється цікавим планом побудови і красою архітектурних елементів.

Не дивно, що для цієї будівлі було обрано саме стиль ампір. Він покликаний підкреслювати велич і владу Імператора, військову могутність Імперії. Цікаво, що цей стиль не прижився ні в одній країні Європи, крім Франції і Російської імперії. Будівлі ампіру відрізняються пафосом, використанням одноманітних декоративних елементів, що часто відсилають до традицій Давнього Риму чи Давнього Єгипту. Це відображається у використанні колон і кам’яних статуй сфінксів і левів.

Хоча Будинок офіцерів у Києві не відрізняється надмірною монументальністю і пафосом, все ж це яскравий зразок архітектури свого часу. Відносна скромність будівлі пояснюється тим, що ампір у провінціях імперії був дещо стриманішим. Крім того, позначився і вплив радянських архітекторів, які до «буржуазних надмірностей» ставилися скептично. Та й 30-ті роки відрізнялися вже зовсім іншим ставленням до архітектури. Зокрема, з’явилися зображення червоноармійців над вікнами першого поверху, було переміщено головний фасад і оформлено його доричними колонами, а з плану будівлі виключено купол.

Сьогодні будівля складається з трьох поверхів. На першому розміщений просторий вестибюль, а на другому – лекційні зали, концертні, клубні та адміністративні приміщення. Дві прямокутні частини будинку поєднані на розі напівкруглим приміщенням. Саме в цій напівкруглій частині знаходиться головний вхід, оформлений колонами доричного ордену. Саме такі колони вважалися «чоловічими» в античні часи, вони відрізняються монументальністю й лаконічністю. Другий парадний вхід знаходиться в торцевій частині на Кріпосному провулку.

Перший поверх розміщений на високому цоколі, оформлений рустованим каменем: стилізовано грубо обтесаний з випуклою лицьовою поверхнею. Він утворює своєрідний подіум для пілястр і напіввікон другого поверху. У простінках верхніх поверхів розміщено колони іонічного ордену, легшого й витонченішого, ніж колони біля головного входу. Сьогодні Будинок офіцерів у Києві збирає поціновувачів музики й театрального мистецтва. Тут регулярно проходять концерти популярних виконавців різних жанрів. Відвідання цього закладу принесе задоволення й поціновувачам архітектури та сценічної майстерності.     

Будинок офіцерів у Києві: обов’язково відвідайте