Укр  /  Рус

Мова:

Аскольдова могила

Парк на Аскольдовій могилі. 1969 рік

Аскольдова могила розташована на перехресті Паркової дороги та Дніпровського узвозу. 

 

Аскольдова могила – історичне урочище та великий парковий комплекс, який розкинувся на схилах Дніпра. Свою назву місцевість отримала на честь київського князя Аскольда. За переказом на цьому місці у 882 році Аскольда зрадницьки вбив новгородський князь Олег, який хотів захопити владу в Києві.

Разом з Аскольдом загинув і його співправитель Дір. У XVII сторіччі на Аскольдовій могилі знаходився монастирський некрополь, а століттям пізніше тут зробили міський цвинтар. Ця територія з ходом історії багаторазово змінювала своє призначення. Сьогодні це тихе, малолюдне місце, що налаштовує на спокійні прогулянки, пам’ятник садово-паркового мистецтва місцевого значення.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися

А чи хотіли б ви дізнатися

  • Де розташоване урочище Угорське?
  • Як імператор врятував церкву св. Миколая від знищення?
  • Чому зникло аристократичне кладовище?
  • Коли церкву перетворили на парковий павільйон із рестораном?
  • Які відомі люди знайшли тут останній притулок?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Крім відомої назви «Аскольдова могила» місцевість ще іменували Угорське урочище. Згідно з «Повістю минулих літ» тут встановили свої намети угри (угорці), які проходили повз Київ шляхом до берегів Дунаю. Було це наприкінці IX століття, незабаром після вбивства Аскольда. Вважається, що загиблий князь був першим київським правителем, який прийняв християнство. Тому на місці його поховання, уже під час правління княгині Ольги, в Х столітті звели деревʼяну церкву на честь св. Миколи, небесного покровителя Аскольда. Надалі навколо церкви сформувався чоловічий монастир, який отримав назву Пустинно-Микільського.

  Вбивство          Аскольда          й          Діра.          Гравюра          Ф.          Бруні.          1830-ті          роки

Вбивство Аскольда й Діра. Гравюра Ф. Бруні. 1830-ті роки

 Згодом основні споруди чернечої обителі перемістилися на верхню терасу Печерського пагорба, де нині проходить вулиця Івана Мазепи. У XVII столітті на Аскольдовій могилі сформувався монастирський некрополь. Наприкінці  XVIII століття він став загальноміським кладовищем. У 1809-1810 роках за проектом першого міського архітектора Києва Андрія Меленського на місці старої церкви спорудили цвинтарну церкву-ротонду в класичному стилі. Гроші на будівництво пожертвував купець Самуїл Мещеряков. Його дружина була похована на Аскольдовій могилі, і невтішний вдівець таким чином хотів зберегти про неї пам’ять.

 Поступово кладовище на місці загибелі князя Аскольда перетворилося в елітний київський некрополь. Тут ховали, передусім, аристократів, багатіїв, високопоставлених військових і цвіт міської інтелігенції. Але через будівництво Нової печерської фортеці кладовище й сама каплиця опинилися під загрозою знищення. Вони не вписувалися в плани інженерів, які проектували твердиню, і підлягали перенесенню. Крім того, збиралися прокласти під’їзну дорогу до першого капітального мосту через Дніпро − Миколаївського ланцюгового.

 Церква          на          Аскольдовій          могилі.          Малюнок          Т.          Шевченка.          1846          рік

Церква на Аскольдовій могилі. Малюнок Т. Шевченка. 1846 рік

 У справу втрутився імператор Микола I, який опікувався будівництвом. Кажуть, що він особисто навідався до Аскольдової могили, і дізнавшись про похованого тут легендарного князя, наказав зберегти церкву і кладовище. Мало того, в урочищі провели роботи по запобіганню зсувів, провели кам’яну огорожу і збудували дім для священника. В процесі будівництва виявили невелику чернечу печеру, яку дослідники датували добою Аскольда.

 У 1893 році на кошти небайдужих містян провели капітальний ремонт церкви. Встановили новий мармуровий  іконостас. Стіни і купол, зведені десятьма роками раніше, розписали за ескізами знаменитого художника Віктора Васнецова. До Аскольдової могили стали здійснювати хресні ходи з Нікольського монастиря, який знаходився неподалік на Печерську.

 До початку XX століття на кладовищі було майже 2000 захоронень. Список відомих киян, похованих тут, постійно поповнювався. Тут знайшли останній притулок професор Мерінг, актор Соловцов, купець Хряков, генерал-губернатор Дрентельн, банкір Філіппов, архітектор Ніколаєв, барон Штейнгель. Тоді ці імена були відомі кожному киянину. У 1914 році на Аскольдовій могилі з почестями поховали легендарного авіатора Петра Нестерова. Він героїчно загинув у бою, зробивши перший в історії повітряний таран. А вже через чотири роки в землю на Аскольдовій могилі лягли 28 юнаків, які віддали життя за свободу України, біля залізничної станції Крути.

 Кладовище          й          церква          св.          Миколая.          Початок          ХХ          століття

Кладовище й церква св. Миколая. Початок ХХ століття

 З настанням радянської влади некрополь спершу зачинили для поховань, а в 1934 році знищили. Деякі могили перенесли на інші київські кладовища. Парк вирішили переробити в зону відпочинку, а надгробні пам’ятники, що залишилися, використовувати як матеріал будівництва нових приміщень і оформлення парків. Тераси, на яких розташовувалися могили, просто розрівняли бульдозерами. Храм св. Миколая руйнувати не стали. Тут демонтували купол і встановили замість нього колонаду, перетворивши святиню в парковий павільйон. Деякий час там навіть працював ресторан.

 Під час нацистської окупації Києва 1941-1942 років на цвинтарних терасах знову з’явилися хрести. Тут ховали солдат і офіцерів Рейха. Довгі ряди однакових могил спланували з німецькою педантичністю. Трохи далі у стороні знаходилися поховання солдат-угорців. Символічно, що це відбувалося в місці, що мало назву Угорське. Після звільнення міста в 1943 році на місці німецьких могил створили пантеон радянських солдат, які загинули під час штурму Києва. Пізніше, коли відкрився парк Слави, їх прах перенесли до Вічного вогню.

 Тренування          футболістів          біля          паркової          ротонди.          Початок          1950-х          років

Тренування футболістів біля паркової ротонди. Початок 1950-х років

 Від старого аристократичного кладовища до нашого часу дивом вціліла одна безіменна могила й рештки двох склепів, нині перетворені на каплиці. Зараз храм св. Миколая знову працює. Відновлено купол,  проводиться служба. У пам'ять про Героїв Крутів встановлено хрест. До 200-річного ювілею Тараса Шевченка відкрито знак, який нагадує, що Кобзар був у цих місцях, коли робив замальовки Аскольдової могили.

 Ім’я Аскольдової могили отримала й підземна розгалужена дренажно-штольнева система. Сумарна довжина всіх її ходів досягає десяти кілометрів. Це один із найбільш популярних маршрутів київських дигерів.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Інші екскурсії Києвом
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Аскольдова могила: тут сконцентровано велич Києва

Парк, де був убитий і похований князь Аскольд, називається «Аскольдовою могилою». Знаходиться в Угорському урочищі, є пам'яткою місцевого значення, про що повідомляє інформаційна дошка. Існує цікава історія про цей факт. За відомою «Повістю минулих літ», Аскольд і Дір захопили територію Києва, самі себе, так би мовити, «окняжили», хоча йшли на Стамбул. За таку самовільність вони поплатилися життям перед князем Олегом – істинним правителем. На противагу такій історії існує інший варіант: Аскольд і Дір – нащадки Кия, правили Києвом законно, але Олегові вдалося захопити цю землю та вбити її правителів.

Історія, де дізнатися правду не так уже й просто

У візантійських джерелах було знайдено інформацію, що Аскольда хрестили ім'ям Микола. Над місцем поховання вбитого князя було зведено церкву, названу ім'ям відомого чудотворця. Церква святого Миколая виконана з каміння у вигляді ротонди. Хто не знає – пояснимо, хто забув – нагадаємо. Ротонда – споруда у вигляді циліндра, оточена колонами. Не обов'язково, але переважно в таких будівлях є купол. Кам'яною церква стала в 1809 році, до цього стіни святого місця були з дерева. Вона була перебудована в тому ж році, коли й був виданий указ. Після десятиліть у напівзруйнованому стані та під ризиком зсуву її функціонування могло закінчитися, але Микола І видав указ про ремонт церкви, чим і врятував її. До речі, знаменитий храм-каплиця Андрія Первозванного також знаходиться в парку «Аскольдова могила». Він діє з 1990 року, а його початковий образ був відновлений лише в 1998 році.

Хочете дізнатися якомога більше фактів з історії, яка давним-давно канула в Лету? Тоді неодмінно завантажуйте повну версію аудіоекскурсії – інноваційний продукт, що дозволить вам не витрачатися на екскурсовода, а самостійно прогулюватися по місту, відкриваючи для себе щось нове, знайомлячись з фактами й цікавими історіями про місто та його пам'ятки. Уявіть, що справжній екскурсовод буде доступний у вашому мобільному пристрої, і все, що вам потрібно – завантажити аудіогід.

Те, що цікаво дізнатися, прогулюючись по Аскольдовій могилі

У парковому комплексі знаходиться «Зелений театр». Тут часто виступають музичні колективи з дуже незвичайною концепцією. Щоби було зрозуміліше, перший концерт групи The Hardkiss відбувався у стінах цього театру. Учасники групи, як заявляла солістка Юлія Саніна, уявити не могли, що клуб буде повністю заповнений їхніми шанувальниками. Напевно, вони себе тоді недооцінили, зате тепер знають загальну любов до власної творчості й не організовуватимуть чудові вистави в тісних місцях. Хоча ця група далеко не єдиний приклад, коли гідні й класні колективи виступають саме в цьому місці. Можливо, у світі сучасного шоу-бізнесу кожен повинен пройти через цей театр.

Якщо знати про факт розташування «Зеленого театру», то легко пояснити зустріч з харизматичними особистостями, у яких обличчя розфарбоване чорними фарбами – символами смерті. Що зараз має статус клубу, раніше було Печерською фортецею. У стінах, розташованих всюди під відкритим небом у гущі зелених насаджень, полюбляють проводити концерти маловідомі колективи. Вони мають вузьке коло шанувальників, яке значно відрізняється від любителів поп-музики. У тихому парковому регіоні висока гучність музики нікому не заважає, як і звуки з вуст солістів, іноді не схожі на людські.

Навколо Аскольдової могили таки було кладовище, але для київської еліти. Підтвердженням тому слугували надгробки з художньо заповненими плитами, великі склепи. Після 1934 року кладовище вже не існувало. Що сталося з могилами? Одиниці перенесли в інше місце, інші – знищили. Сьогодні залишились тільки поодинокі випадкові поховання. Після Другої світової війни у комплексі ховали лише загиблих офіцерів і солдат. Але їхні залишки зараз знаходяться в парку Вічної Слави.

Можна щодня проїжджати повз живописної гущі зелені, але так і не знати цікаві історичні факти про місцевість. Тепер ви знаєте! Залишилось відвідати цю землю з боку Набережного шосе, а ще краще зробити це з користю, у супроводі віртуального екскурсовода, який буде повністю у вашому розпорядженні у вашому ж мобільному пристрої.

Аскольдова могила: тут сконцентровано велич Києва