Північний мостовий перехід — це складна інженерна споруда, потужний транспортний вузол, що з'єднує два береги Дніпра: райони Почайну (колишню Петрівку), Оболонь, острів Муромець, урочище Чорторий, масиви Вигурівщина-Троєщина, Райдужний та інші великі житлові масиви Лівобережжя. Спорудження моста стало важливою подією не тільки в Україні та колишньому СРСР, а й на теренах усієї Європи. Унікальну складну споруду було зведено із застосуванням вантової системи та довгих прогонів.
Будівництво розпочалося 1970 року після проведення ретельної інженерної підготовки. На землях тоді ще цнотливої Оболоні, серед заплавних луків проклали насип, по якому й планувалося зробити дорогу до мосту. Так само вчинили й на лівому березі: проміж селами Вигурівщина і Троєщина та щойно спорудженою Північною Воскресенкою пройшов майбутній проспект Ватутіна.
Монтаж пілона мосту. 1974 рік
Проект склав відомий архітектор, "батько" післявоєнної відбудови Хрещатика Анатолій Добровольский. Саме він накреслив на папері пілони майбутнього моста, схожі на букву ''А''. Як зазначають свідки будівництва, архітектор зробив цей проект безкоштовно. Проектна назва мосту значилась як "Північний мостовий перехід".
Матеріали для будівництва привозили з різних куточків країни, окремі конструкції доправляли у готовому вигляді й монтували безпосередньо на місці. Всі залізні частини були виготовлені у місті Воронеж (тоді РРФСР). За допомогою товстих вантових канатів встановили найдовший на той час у Радянському Союзі прогін для проходу суден. Його довжина склала близько 300 метрів. Цікаво, що загальна довжина вантових канатів моста перевищує 50 кілометрів. Ще одним ноу-хау світового масштабу того часу стала унікальна практика монтажу балок головних прогонів — їх насували за допомогою спеціальних домкратів. Передбачалося, що міст буде витримувати потужні автомобільні навантаження, через це розпланували одразу шість смуг. В подальшому їхню кількість збільшили до восьми, до того ж окрему смугу відвели для реверсу. Як і було заплановано, міст забезпечив також тролейбусне сполучення через Дніпро.
Радянський герб Києва, що був на пілоні мосту
Будівництво закінчили у 1976 році. Верхівку моста прикрасили величезним гербом радянського Києва, виготовленим із міді. Його створили талановиті скульптори Борис Довгань та Флоріан Юрьєв, однак згодом він був демонтований. Цікаво, що сама конструкція моста вийшла дещо асиметричною. Пілони наближені до лівого берега міста. Ця особливість пов'язана з географією фарватеру Дніпра, який також тяжіє до Лівобережжя. Далі за островом Муромець міст має продовження: окрема конструкція перекинута через староріччя Дніпра Чорторий (Десенку).
Випробування Московського мосту. 1976 рік
Випробування мосту відбувалося у такий спосіб: через нову споруду прогнали 150 потужних вантажівок марки КрАЗ, доверху навантажених піском. Не обійшлося без казусів. Під час одного з випробувань лопнули скоби на одному з канатів і ледь не вбили учасника події. У грудні 1976 року розпочався автомобільний рух новою спорудою, що всупереч проекту отримала назву Московський міст. При цьому пряма дорога до однойменної траси так і не була збудована. 1981 року авторський колектив отримав премію Ради Міністрів СРСР.
Урочисте відкриття. Стрічку перерізує Голова Верховної Ради УРСР Олександр Ляшко. 3 грудня 1976 року
Після побудови гігантського житлового масиву Вигурівщина-Троєщина, як і передбачалося, навантаження на міст зросло. Зросла відповідно і кількість автомобільних аварій. Деякі забобонні кияни вважають цю місцину "нечистою", подейкують, що біля неї знаходиться найглибше місце на Дніпрі. Інші вірять, ніби під час будівництва жахливою смертю загинув один з будівельників — провалився в опору й так і не був звідти витягнутий. Містичні чутки підігріває також близькість урочища з похмурою назвою Чорторий. Ще одна розповсюджена легенда: буцімто дорогу до моста проклали поверх старого сільського кладовища. Це абсолютна неправда, оскільки до початку будівництва тут були лише тимчасові літні дачі киян.
Вид на північну частину Труханового острова та Чорторий з відкритого майданчику на пілоні моста
Як би там не було, але важко заперечувати, що це один із найкрасивіших мостів через Дніпро. 2018 року київська влада прийняла рішення змінити назву конструкції. Московському повернули історичне проектне ім'я — Північний мостовий перехід. Як всі інші вантові мости міста, він просто притягує екстремалів. Заради мальовничої панорами, що відкривається зверху, вони ладні ризикувати життям, підіймаючись залізними канатами.
