Укр  /  Рус

Мова:

Жовтневий палац

Міжнародний центр культури і мистецтв. 2000-ті роки

Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України знаходиться за адресою алея Героїв Небесної Сотні, 1.

 

Красива монументальна споруда з колонадою, спочатку зводилася для привілейованого навчального закладу —  Інституту шляхетних дівчат, який був відкритий у Києві в 1838 році. Тут дівчата з багатих та знатних родин вчилися гарним манерам та отримували блискучу освіту, що після закінчення навчального закладу дозволяло їм жити самостійно. За радянської влади будівля колишнього інституту тривалий час була символом жаху — до початку Другої світової війни вона належала до всемогутнього Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС). Щоночі сюди привозили для допитів і катувань все нових і нових людей, більшість з яких вже ніколи не поверталася. У післявоєнні роки будівлю, яка постраждала від вибухів, відновили та реконструювали під Жовтневий палац культури. Сьогодні тут знаходиться Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися

А чи хотіли б ви дізнатися

  • Які два архітектори побудували будівлю?
  • Чого саме навчали інституток та який у них був розпорядок дня?
  • Хто із представників української інтелігенції був вбитий у цих стінах?
  • Чому кияни впевнені, що на цьому місці погана енергетика?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 У першій чверті ХІХ століття на цьому місці знаходилася садиба, що належала відставному генералові Бегичеву. У 1834 році він подарував свої землеволодіння та будинок на Липках Київському університету святого Володимира (тепер ім. Тараса Шевченка). На прохання міської влади, університет надав цю ділянку для будівництва споруди Інституту шляхетних дівчат, створеного на той період в Києві. Подібні заклади існували і в деяких інших великих містах Російської імперії. У такі інститути набирали дівчаток у віці від восьми до сімнадцяти років. Відбір відбувався за станово́ю ознакою: відбирали дівчат дворянського походження із сімейств великих чиновників, а також високопоставленого духовенства. Пізніше список розширився, і в інститут стали зараховувати дочок купців першої гільдії та представниць деяких інших категорій.

 Інститут          шляхетних          дівчат.          1880-ті          роки

Інститут шляхетних дівчат. 1880-ті роки

 Повний курс навчання складав шість років. ''Шляхетним дівчатам" викладали близько півтора десятка предметів, серед яких були іноземні мови, танці, музика. Вихованки проходили також курс естетики та навчалися хорошим манерам. Згодом вони могли вже самі працювати виховательками в багатих сім’ях. Учениць називали інститутками. Така ж назва закріпилася і за вулицею, де знаходився навчальний заклад. Однак, кияни паралельно іменували Інститутську вулицю на свій манер, називаючи її Дівочою.

 Київський інститут шляхетних дівчат відкрили ще в 1838 році, але у власні приміщення він перебрався лише за чотири роки. Проект будівлі в стилі пізнього класицизму розробив відомий архітектор Вікентій Беретті, він же і почав будівництво, але незабаром помер. Закінчив роботу його син — Олександр Беретті. У 1842 році інститутки переїхали в красивий триповерховий палац, оточений доглянутим парком. Внутрішнє оформлення будівлі вирізнялося великим смаком, зручностями та функціональністю. Наприкінці ХІХ століття господарський простір був розширений — звели двоповерховий корпус-гуртожиток, який поєднали переходом зі старою частиною будівлі. При інституті була домова церква, а у дворі встановили пам’ятник імператору Олександру ІІ.

 Інститутки          біля          пам’ятника          імператору          Олександру          ІІ          в          саду          Інституту          шляхетних          дівчат.          Кінець          ХІХ          століття

Інститутки біля пам’ятника імператору Олександру ІІ в саду Інституту шляхетних дівчат. Кінець ХІХ століття

 Учениці вставали о 6 ранку і йшли на молитву. Після сніданку були уроки, потім обід. Увечері вихованки готували домашні завдання, знову молилися і о 10 вечора вкладалися спати. Половина інституток перебувала на повному державному утриманні, навчання іншої половини оплачували батьки. Щорічний внесок становив близько тисячі рублів. До кінця ХІХ століття кількість випускниць Київського інституту шляхетних дівчат становила 1283 вихованки. У списку викладачів у різний період часу було чимало відомих імен: майбутній голова кабінету міністрів Російської імперії економіст Миколай Бунге, відомий історик і громадський діяч Миколай Костомаров, ботанік та натураліст, який став згодом ректором Київського університету, Рудольф Трауттфетер, видатний український композитор Микола Лисенко та багато інших.

 Добру справу виховання молодих дівчат перервала революція, розвал Російської імперії та подальші події, спричинені цим хаосом. Після встановлення влади більшовиків будівлю націоналізували і розмістили тут Інститут шкіряної промисловості. Після переведення столиці Української Радянської Соціалістичної Республіки з Харкова до Києва в 1934 році, комплекс перейшов у підпорядкування  органів НКВС. Історія будівлі наприкінці 1930-х років затьмарена тортурами в підвалах та розстрілами у дворі. Кияни з жахом згадували нічні візити людей у формі, після яких хтось із членів сім’ї безслідно зникав. Час від часу з колишнього інституту ночами виїжджали вантажівки, наповнені тілами закатованих людей. Їх вивозили під Київ, в Биківню, де таємно ховали. Серед тисяч замучених тортурами в катівнях колишнього інституту, було багато представників української інтелігенції, в тому числі письменник Григорій Косинка, художник Микола Івасюк, оперний співак Михайло Донець та багато інших.

 Під час Другої світової війни будівля дуже постраждала. Відступаючи з Києва у вересні 1941 року, її замінували і частково підірвали радянські війська. Відновлення корпусу розпочали тільки в 1950-і роки. Будівництво оголосили всенародним. Тут працювали і прості кияни, і представники міської влади. Сумнозвісне призначення будівлі вирішили змінити, тому повністю перепланували внутрішній простір. Наприкінці 1957 року тут відкрили розважально-освітній заклад — Жовтневий палац культури із залою на 2200 місць. У ній стали проводити концерти, різні з’їзди і форуми, а також головну республіканську новорічну ялинку для дітей.

 Жовтневий          палац          культури.          1961          рік

Жовтневий палац культури. 1961 рік

 Любителі містики стверджують, що саме це місце має погану енергетику. Нібито ще на початку ХІХ століття кияни намагалися обходити його стороною, а перший власник ділянки Бегичев займався окультизмом. Так це насправді чи ні, але через сім десятків років після трагічного хазяйнування в цій будівлі вбивць-чекістів, вона знову опинилася в епіцентрі трагічних подій. Саме біля неї в лютому 2014 року, під час революційних подій, снайпери розстріляли більшість героїв Небесної Сотні. Будівля в ті дні використовувалася у якості штабу опору. Під час вуличних протистоянь колишній Жовтневий палац кілька разів переходив із рук у руки і був серйозно пошкоджений, особливо всередині.

 Зараз у колишньому Інституті шляхетних дівчат знаходиться Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України. Палац відновили, привели до ладу, і він знову приймає всіх бажаючих. Тут проводять концерти та інші культурно-просвітницькі заходи. У дворі, на пам’ять про замучених в катівнях НКВС, встановлено меморіальний камінь. Ще один пам’ятний знак з’явився на честь убитих в 2014 році протестуючих, а нижня частина Інститутської вулиці тепер перейменована на алею Героїв Небесної Сотні.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Екскурсії з цим місцем
Інші екскурсії Києвом
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Жовтневий палац

Пройти повз минулий Жовтневий палац просто неможливо: він знаходиться в самому центрі Києва. Ця велика світла будівля має дуже непросту й навіть містичну історію, з якою знайомий не кожен киянин. Що ж приховує цей шедевр архітектури? Чим він показовий і чому ті, хто знає хоч щось про минуле споруди, так сильно хочуть побачити її на власні очі? Навіть сама назва – Жовтневий палац – несе нас не в таке вже далеке минуле. А от свідком яких історично значущих подій він був, здогадуватися не доводиться, адже багато фактів зараз на поверхні й, по суті, доступні всім охочим. Якщо плануєте ближче знайомство з Києвом, що сама по собі приголомшлива ідея, не варто недооцінювати цю цікаву споруду. Повірте, їй є про що розповісти.

Що було до появи палацу

На перетині сучасних вулиць Липської та Інститутської раніше стояв будинок генерала-майора М. Бегічева. Незважаючи на добру воєнну кар’єру генерала, його маєток мав не найкращу репутацію. Бегічева вважали масоном і містиком, цим шляхом шли і його сини. Неможливо сказати точно, чи проводилися тут містичні сеанси, але в маєток були вхожі декабристи та інші люди з суперечливими життєвими позиціями.

Після смерті генерала на місці його будинку в 1838 році почалося будівництво Інституту шляхетних дівчат під керівництвом відомого архітектора В. Беретті. На будівництво пішло чотири роки. Сам Вікентій Беретті не дожив до кінця будівництва, тому справу продовжив його син. І незважаючи на те, що завершив задумане не сам автор, доволі непоганою спорудою виявився Жовтневий палац. Київ дещо перетворився з появою цієї споруди, хоча початково її призначенням було… Втім, продовжимо розповідати за порядком.

Подібні «шляхетні інститути» існували лише у великих містах. На навчання приймали дівчат 10-13 років, щоб пізніше вони могли навчати купецьких і дворянських дітей, тобто бути гувернантками.

Вступити було не так просто: батьки дівчинки повинні були мати певний соціальний статус, а також подати пакет документів, серед яких свідоцтво про дворянство та хрещення. Щорічно навчання виходило батькам у 800-1000 рублів, що за нинішніми (і тим більше тодішніми) мірками дуже непогані гроші. Перспективи перед випускницями відкривалися неймовірні, тому не дивно, що практично кожна мріяла потрапити на навчання до Києва. Жовтневий палац так і манив до себе. Крім того, кожна майбутня благородна дівчина мала взяти з собою:

  • 12 білих сорочок;
  • 12 білих хусток;
  • 6 рушників;
  • 6 простирадл;
  • 12 пар панчіх;
  • 4 серветки;
  • 2 ложки, ніж і виделку – все зі срібла.

Повний курс навчання займав 6-7 років і включав вивчення іноземних мов, домоведення, арифметики, танців і багатьох інших предметів. Саме цей інститут мав сильну музичну підготовку, яка допомогла деяким ученицям здобути славу в музичному мистецтві, зокрема оперному. Всього Інститут проіснував 50 років. У ньому викладали лектори Київського університету, за цей час вони випустили майже 1300 освічених дівчат. У багатьох писемних джерелах збереглися свідоцтва про розкішне елегантне оздоблення навчального закладу та його славу. Статус представниць прекрасної статі, які закінчили інститут, був дуже високим, і робота в результаті знаходила їх сама. Серед представників аристократії було не просто модно, а необхідно й престижно, щоб у їхньому домі була саме випускниця цього інституту. Дівчата дійсно випускалися підготовленими й дуже освіченими.

Важкі роки та реформи, внаслідок яких і з’явився палац Жовтневий. Київ став свідком цікавих подій

Після Жовтневої революції Інститут припинив існування. Все «благородство» було знищене спочатку вартовим полком, який тут розташувався після зміни влади. Потім була воєнно-педагогічна та сільськогосподарська школа, а також гуртожиток для студентів. До початку Другої світової війни тут проходили засідання Народного комісаріату внутрішніх справ УРСР. У той час у минулому Інституті було розстріляно помітних діячів культури:

  • українського письменника Г. Косинку;
  • українського художника М. Івасюка;
  • дітей письменника та літературного критика А. Крушельницького – Тараса й Івана.

Під час самої війни будівля сильно постраждала від обстрілів. Її відновили лише в 1950-х роках під керівництвом архітектора А. І. Заварова. Реконструкцією займалися не лише робочі, а й добровольці та діячі культури. І з того часу почалася культурна слава будови: вона стала Жовтневим палацом.

Такі трагічні події початку ХХ ст. стосувалися не лише цієї споруди. Звичайно, жахливі речі відбувалися й у багатьох інших будівлях. Але ця була свідком дійсно жахливих подій. Звідси цілком пояснювана велика кількість міфів і легенд, пов’язаних з будівлею. Якщо не вникати в тонкощі минулого, можна випустити щось важливе, і тому сюди неодмінно потрібно приходити або з досвідченим екскурсоводом, або з аудіогідом від компанії okTV, але про це дещо пізніше.

Сучасне життя: як живе палац Жовтневий. Київ усе розповість своїм гостям!

Офіційне відкриття Жовтневого палацу відбулося 24 грудня 1957 року. Зручне розташування та місткість у 2000 осіб за останні 60 років привабили більше 40 млн відвідувачів. А розкішна архітектура в стилі російського класицизму стала справжньою прикрасою центру столиці. На щастя, Київ може похвалитися великою кількістю споруд, екстер’єр яких приковує погляди навіть найвимогливіших і критично налаштованих поціновувачів мистецтва. А враховуючи те, що кожна з таких будівель зберігає особливу історію, милуватися ними хочеться якомога довше, щоразу знаходячи якісь нові, раніше не помічені деталі.

І от, перед вами розкішний Київ і Жовтневий палац культури. У не такому вже й далекому 1991 році останній був перейменований на Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України, але стара назва все ще живе в пам’яті українців. Перед входом розбито «Алею зірок» з іменами відомих діячів України. У центрі регулярно проводяться заходи, свята, гастролі, конкурси. Щорічно в стінах минулого палацу виступають театральні колективи й дають концерти групи з України, Молдови, Росії, Естонії, Грузії, Литви, інших країн СНГ і не тільки. Як і раніше, стіни цієї будівлі мають честь приймати велику кількість неймовірно талановитих людей.

Саме тут починалася кар’єра багатьох відомих диригентів, оперних співаків і педагогів вокалу. Минулі кабінети шляхетних дівчат, у яких комфортно займатися художньою самодіяльністю, знову заповнилися вишуканими предметами. І хоча мало хто знає історію, яку пройшов Жовтневий палац, енергетика тут доволі специфічна, і не відчути її просто неможливо.

Творчість зразкових колективів «Співаночка» та «Вітерець» відома за межами України. Також серед колективів центру варто відзначити ансамблі класичного балету та народних танців, а також оркестр народних і естрадно-джазових інструментів. Одна з цікавих особливостей закладу – власна бібліотека, де зберігається близько 70 000 друкованих робіт (ви лише вдумайтеся на секунду в цю цифру!). Тут проводяться не лише культурні, а й зустрічі з дипломатами, народними депутатами та громадськими діячами. Сьогодні минулий Жовтневий палац у Києві процвітає: в ньому кипить життя й звучить музика, в ньому танцюють і співають. Увечері будівля гарно підсвічується, роблячи центр Києва ще привабливішим.

Історія, як на долоні, з аудіогідом okTV

Як і обіцяли, розповідаємо, як можна дізнатися максимум корисної інформації про цей палац. Звичайно, ви можете вдатися до групової екскурсії. Ціна питання цілком доступна, а екскурсії, потрібно сказати, в принципі не такі вже й погані. Єдине, що може дещо зіпсувати враження, – велика кількість людей. Хтось занадто голосно спілкується між собою, і ви не чуєте екскурсовода. Хтось ставить безглузді запитання, і ви просто втрачаєте час… Альтернатива – індивідуальна екскурсія, але тут у гідів зовсім інший цінник, і заради того, щоб познайомитися із Жовтневим палацом у Києві, не кожному захочеться переплачувати, навіть якщо ціна більш-менш об’єктивна й доступна.

Найкращий варіант, який дозволить вам відчути себе впевнено й при цьому не випустити нічого важливого, – скористатися нашим продуктом, який спеціалісти компанії okTV скрупульозно створювали саме для вас. Все, що вам потрібно, – завантажити на свій ґаджет аудіострічки, запропоновані в кінці сторінки, і вирушити до палацу в будь-який зручний вам час. Ми зібрали максимум корисного контенту й у безкоштовній версії постаралися максимально містко його викласти. У платній версії більше деталей і приємний бонус для тих, хто краще сприймає інформацію візуально. Ми додали фотографії споруди в різних періодах, і це дозволить вам побачити, як виглядала будівля у той чи інший час. Тепер вам не доведеться підлаштовуватися під чиїсь плани й сподіватися на те, що у вашій екскурсії вам трапиться група однодумців. Можете в будь-який момент прийти до цієї пам’ятки в столиці, запустити аудіогід і насолоджуватися цікавим пізнавальним дозвіллям.   

Жовтневий палац