Укр  /  Рус

Мова:

Маріїнська громада - колишня садиба

Інститут клінічної медицини в колишній будівлі Маріїнської громади сестер-жалібниць. 1947 рік

Колишня садиба Маріїнської громади сестер милосердя Червоного Хреста розташована за адресою вулиця Саксаганського, 75.

 

Товариство Червоного Хреста діяло в Києві з 1870-х років. Серед його завдань була й підготовка сестер милосердя, які об'єдналися у громаду для надання медичної допомоги киянам. Осередком громади стала Жандармська вулиця (нині вулиця Саксаганського), де на початку XX століття звели мурований корпус лікарні. А напередодні Першої світової війни збудували новий клінічний корпус за проектом київського архітектора Валеріана Рикова. За часів радянської влади та незалежної України приміщення використовували і надалі використовують різні медичні заклади.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися



  • Як Жандармська вулиця отримала найдовшу в Києві назву?
  • Що символізують жіночі скульптури, які прикрашають фронтон головного корпусу?
  • Чому ця будівля відома в Києві як "клініка Стражеска"?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

Організацію Червоного Хреста заснував у 1860-ті роки швейцарець Анрі Дюнан для допомоги і захисту поранених на полі бою вояків. Важливу роль у цій справі мали відігравати сестри-жалібниці, які за своєю жіночою суттю вважалися уособленням добра та співчуття. Рух Червоного Хреста швидко поширився Європою та світом; зокрема, у Російській імперії він розвивався під безпосередньою опікою царської родини. 1876 року осередок організації виник у Києві. Слід сказати, що ще за кілька років до цього тут вже діяла сестринська громада, яку заснувала Катерина Васильчикова, дружина генерал-губернатора.

 Княгиня          Катерина          Васильчикова

Княгиня Катерина Васильчикова

 Однак Червоний Хрест підходив до підготовки кадрів більш цілеспрямовано. Вже наступного, 1877 року курси при Київському військовому шпиталі закінчили перші 15 сестер милосердя. Вони та їхні колеги з інших міст чудово зарекомендували себе під час російсько-турецькій війни 1877–1878 років. Коли ж війна закінчилася, імператриця Марія Олександрівна, дружина Олександра II, запропонувала, щоб сестри, використовуючи набутий досвід, продовжували допомагати людям і в мирний час. З цією метою по всій імперії почали створюватися громади сестер-жалібниць, які називалися Маріїнськими.

 Амбулаторія          Маріїнської          громади          сестер-жалібниць          Червоного          Хреста.          Початок          ХХ          століття

Амбулаторія Маріїнської громади сестер-жалібниць Червоного Хреста. Початок ХХ століття

 У Києві така громада запрацювала 1878 року. Змінивши кілька адрес, сестри-жалібниці на початку 1880-х улаштувалися на Жандармській вулиці, в садибі, гроші на придбання якої пожертвував відомий київський меценат Нікола Терещенко. Його ж коштом були зведені приміщення для громади і лікарня на 12 ліжок з аптекою та амбулаторією. Обидва будинки були дерев'яними і до нашого часу не дійшли. Проектували їх архітектори Віктор Сичугов та Володимир Ніколаєв. Цікаво, що практично у той самий час Ніколаєв звів тут-таки на Жандармській, майже навпроти, іншу будівлю — Благовіщенську церкву. Її було знищено у 1930-ті роки, зараз на її місці Ліцей податкової та рекламної справи № 21. Поява двох таких об'єктів змінила не тільки характер вулиці, а й саму її назву — колишня Жандармська стала Маріїнсько-Благовіщенською.

 Благовіщенська          церква.          Початок          1880-х          років

Благовіщенська церква. Початок 1880-х років

До лав сестер-жалібниць приймали насамперед письменних дівчат та вдів у віці між 20 та 40 роками. Заміжні жінки повинні були надавати дозвіл від чоловіка. Працювали сестри не отримуючи жодної платні, а їхнім житлом, їжею, одягом та іншим опікувалася громада. Хоча вона й далі існувала значною мірою на благодійні пожертви, проте сама повністю благодійною не була. Пацієнти, крім хіба найбідніших, мусили викладати чималі суми за лікування. Неабиякий зиск Маріїнська громада мала й від торгівлі ліками. На початку XX століття власних та благодійних грошей вже вистачило, щоб збудувати у глибині садиби нову велику лікарню на 40 ліжок за проектом військового інженера Дмитра Седельникова. А в 1913 році, до 35-річчя свого заснування, громада, що нараховувала вже 118 сестер, звела ще один триповерховий корпус, спроектований Валеріаном Риковим у стилі неокласицизму. Ошатний, але позбавлений зайвого пафосу будинок прикрашали чудові скульптурні роботи Федора Балавенського. На бічних ризалітах і сьогодні можна побачити барельєфи на професійну тему — "Бинтування пораненого" та "Полегшення страждань". Колони центрального портика вінчають чотири алегоричні жіночі постаті: Милосердя розкриває обійми страждальцям, Життя вивчає лінії долоні, Любов сповнена шляхетної цнотливості, а Медицина збирає цілющі трави.

 Жіночі          фігури          на          колонах          центрального          портику.          1980-ті          роки

Жіночі фігури на колонах центрального портику. 1980-ті роки

 Громаді Червоного Хреста щиро допомагали відомі київські лікарі Володимир Підвисоцький, Євген Афанасьєв, Феофіл Яновський та багато інших. Київські сестри-жалібниці відзначилися на фронтах Першої світової війни. 1918 року київська громада скликала у цьому будинку загальноукраїнський з'їзд, на якому був створений національний Червоний Хрест.

 Інститут          гігієни          праці.          1982          рік

Інститут гігієни праці. 1982 рік

 Сама ж громада припинила існування вже наступного року, її приміщення стало частиною великого Інституту вдосконалення лікарів. Після звільнення Києва від нацистів у садибі діяв евакогоспіталь, а невдовзі її передали Інституту клінічної медицини, який ще з довоєнних часів очолював видатний лікар-терапевт Микола Стражеско. Кияни, зрозуміло, охрестили будівлю "клінікою Стражеска". Цю назву, відому тоді всьому СРСР, установа зберігала й після смерті лікаря на початку 1950-х, і навіть після того, як наприкінці 1970-х інститут Стражеска переїхав на Чоколівку. З того часу на вулиці Саксаганського, 75 розмістився геть інший заклад — Інститут гігієни праці (нині Інститут медицини праці імені Ю. І. Кундієва Національної академії медичних наук України).

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Інші екскурсії Києвом
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами