Вулиця Паньківська. 1980-ті роки
Латинський квартал розташувався у периметрі вулиць Льва Толстого, Саксаганського і Володимирської.
Латинський квартал - неофіційна назва місцевості, де селилися студенти і викладачі Київського університету святого Володимира (нині імені Тараса Шевченка). Університет було збудовано на початку 1840-х років в місцевості Паньківщина. Тоді це була околиця Києва, забудована малоповерховими будиночками. Точно позначити межі київського Латинського кварталу досить складно. Іноді до нього відносять ще частини вулиць Антоновича, Назарівської і Жилянської. Поступово місцевість забудовувалася прибутковими будинками й там став селитися цвіт інтелігенції. Таким чином місцевість отримала назву Латинський квартал, аналогічно Латинському кварталу в околицях паризької Сорбонни.
Анонс повного текста:
Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.
Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження
Червона будівля університету імені Тараса Шевченка звертає увагу навіть тих, хто йде з опущеною головою, зайнятих турботами й справами. На прикрашену територію навколо університету очі підіймаються самі, щоб роздивитися її детально й ближче. У Парижі місцевість біля університетів називають Латинським кварталом. От і в Києві є такий власний. Його межі неточні, але основний периметр охоплюється вулицями Володимирською, Льва Толстого та Саксаганського. Він і знаходиться зовсім недалеко від 60 будинку на Володимирській вулиці, де стоїть велично й гарно Червоний корпус Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Імператорський університет став другим на українській території після відкритого раніше Харківського. Його викладачами були не лише українці, а й росіяни, німці, поляки. Часи були різними, це особливо відчувалося на відвідуваності. Після того як студентам і викладачам польського походження довелося поїхати, університет закрився. Відновивши роботу, університет у складі викладачів мав росіян і німців, але оскільки не вистачало професорів, навчальний заклад мало не зачинився знову. У 1863 році, коли був виданий новий устав про університетський порядок, справи почали поліпшуватися: відкривалися нові факультети, на кафедрах з'являлися достойні професори, хоча їх досі було замало, виходячи з прописаного в уставі числа. Університет знову припинив свою діяльність на півроку. 1884 рік запам'ятався відкриттям навчального закладу з 62 слухачами, але ця цифра постійно зростала. У фаворі були медичний і юридичний факультети, хоча й інші також ставали популярнішими.
Що цікаво, зодчий Беретті не знав, який бік проекту буде основним входом, тому однаково придатними для основного фасаду виглядали й західна, і східна частини університету. Звичайно, розташування колон біля входу – традиційне рішення, так воно й виглядає в сучасності. Проект міг стати ще багатшим, якби дозволило фінансування, але багато чого не вдалося здійснити. Наприклад, добре вписався б художній розпис стін, а також скульптурні групи.
Зараз в університеті не бідують. Його стіни відвідують найбільш здібні студенти, а дипломи цінуються в усій Європі.
Раніше університет мав назву святого Володимира, у Латинському кварталі жили викладачі й студенти. Будівлі в цій місцевості були невисокими, тому номери, які виконували дебошири, одразу чудово розносилися по околиці. Для студентів ціну не заломиш, тому вартість місячних обідів і оренди за кімнати була приблизно однаковою – до 4 рублів. Студенти харчувалися в приватних будинках, де висів напис «Стіл». У таких будівлях приміщення переорганізовували в їдальню, і вони таки були затребувані. На меню скаржитися не доводилось, тому що для студентів подавані страви були смачними, а згадавши вартість – ще смачнішими J
Байковий гай був місцем гулянь студентів, але також тут відпочивали й сімейні містяни. Земельна ділянка гаю йшла від Протасового Яру до Байкового кладовища.
Майже кожну ніч студенти чимось прославлялися: мається на увазі, що добре гуляли з наслідками для всього кварталу. Основними «діяннями» були бійки, п'янки, переміщення вивісок і псування майна.
Бажання збагачуватися знаннями не вичерпнеться ніколи, а кошти для розвитку будуть лише примножуватися. Однією з новинок у сфері туризму вважається аудіогід по пам'ятках. Він працює таким чином: завантажується файл на ПК, переміщується на портативний пристрій і запускається в потрібний час. Але умова – наявність навушників – основна, інакше ви не почуєте цінних даних.
У кінці сторінки знаходяться файли для завантаження. Їхня відмінність полягає в повноті інформації. Безкоштовна версія записана для ознайомлення з продуктом, а коли прослухаєте повну версію, не залишиться й сліду від сумнівів з приводу суперечливих історичних фактів. Виклад іде в хронологічному порядку. Така системність сприяє швидкому запам'ятовуванню й чіткому розумінню того, що відбувалося раніше.
