Укр  /  Рус

Мова:

Голосіїво

Екскурсія ботанічного гуртка в Голосіївський ліс. 1900-ті роки

Історична місцевість Голосіїв розташувалася в південній частині Києва поміж  Деміївкою, Теремками та Феофанією.

 

Голосіїв —це історична місцевість, до якої належить Голосіївський ліс і райони житлової забудови між зеленим масивом і вулицями Васильківською та Сумською. Місцевість дала назву найбільшому з сучасних адміністративних районів Києва.

Історія Голосієва сягає далекого минулого, коли на цій території знаходився хутір. У XVII столітті тут облаштували свою резиденцію київські митрополити, яка з часом розрослася у скит. Під час жовтневого перевороту, процвітаюча Голосіївська обитель була спустошена більшовиками. У другій половині 1920-х років на узліссі почали зводити Київський сільськогосподарський інститут. А влітку 1941 року саме тут проходила 3 лінія оборони Києва, де й вирішувалась доля міста.

Після війни Голосіїв почали відбудовувати. Реконструювали академію, побудували комплекс ВДНГ і великий житловий масив. А зі сторони лісу облаштували парк культури і відпочинку імені Максима Рильського.

Взнайте історію пам’ятки від заснування і до сьогодні у повній версії
14 грн
Чи хотіли б Ви дізнатися

А чи хочете ви дізнатися

  • Що таке Голосіївська пустинь?
  • За що радянська влада вислала в табори київського архітектора Дяченка?
  • Чому увійшла в історію місцева юна героїня Машенька з Мишоловки?

Ця та інша інформація з історичними фактами та світлинами з минулого
доступна повній версії аудіо екскурсії
Також у повній версіїї Вам буде доступний розширений текст і додаткові фото

Анонс повного текста:

 Історія Голосієва розпочинається з невеликого хутора, що губився серед вікових лісів. Походження назви залишається темою для суперечок серед дослідників. Одна версія відсилає нас до епохи митрополита Петра Могили. Нібито-то він наказав висадити тут ліс, який сіяли на голому місці. За іншою версією, топонім пов’язаний з сусідньою місцевістю Добрий Шлях, звідки чумаки вирушали в довгу і небезпечну дорогу по сіль. У випадку, коли вони не поверталися, сім'ї голосно голосили за зниклими.

 У XVII столітті в Голосієві була облаштована заміська резиденція київських митрополитів. У 1631 році Петро Могила звів тут церкву на честь Іоанна Сочавського. Ченці загатили струмок, що протікав неподалік, облаштували водойми для вилову риби, городи і фруктові сади. Навіть сьогодні навколо відродженого Голосіївського монастиря ростуть живі, але німі свідки тих часів — дуби 300-400-річного віку.

 Голосіївська          пустинь.          1900-ті          роки

Голосіївська пустинь. 1900-ті роки

 Згодом митрополичий будинок розрісся в скит, що належав Києво-Печерській лаврі. Дістатися сюди було непросто, оскільки обитель надійно приховували вікові ліси. У 1845 році при митрополиті Філареті була побудована велика кам’яна церква і нові келії. Жовтневий переворот монахи зустріли в упорядкованій і процвітаючій Голосіївській обителі, або Голосіївській пустині, як її часто називають. Більшовики зруйнували скит, забравши у ченців церковне майно.

 У 1918 році з’явилися плани створити на території Голосіївського лісу новий Київський ботанічний сад. На заваді цьому стали Громадянська війна і численні зміни влади в Києві. У ті буремні часи навіть відвідування лісу на околиці міста, що раніше був чудесним куточком для ботанічних екскурсій, стало небезпечним.

 У другій половині 1920-х років на Голосіївському узліссі почалося будівництво Київського сільськогосподарського інституту. Його корпуси проектував київський зодчий Дмитро Дяченко. Він був прихильником історичного національного стилю українського бароко в архітектурі. За це його згодом звинуватили в націоналізмі та замучили в сталінських таборах.

 Лісотехнічний          інститут.          1940-ті          роки

Лісотехнічний інститут. 1940-ті роки

 Влітку 1941 року вздовж Голосіївського лісу пролягла остання, третя лінія оборони Києва. Саме тут вирішувалася доля міста. Десантники разом з робітниками, мобілізованими з навколишніх підприємств, стояли на смерть. Корпуси інституту кілька разів переходили з рук в руки. З уже захопленої території, з сусіднього села Мишоловка, до оборонців скрадаючись пробралася дівчинка-підліток, яка допомагала виносити поранених. Її звали Марія Боровиченко, і юна героїня увійшла в історію як Машенька з Мишоловки. Вона увічнена у пам’ятнику і у фільмі "Нема невідомих солдатів".

 Після війни Голосіїв відродився. Академію реконструювали, і звели нові корпуси. У 1958 році на околиці лісу було побудованио комплекс «Виставки досягнень народного господарства УРСР». Уздовж дороги, що веде у напрямку Одеси, з’явився великий житловий масив. В глибині кварталів, в більшості своїй місцеві будинки представлені п’ятиповерховими "хрущовками".

 Проспект          40-річчя          Жовтня          (нині          Голосіївський          проспект).          1964          рік

Проспект 40-річчя Жовтня (нині Голосіївський проспект). 1964 рік

 З протилежної сторони дороги, упорядкували значний фрагмент Голосіївського лісу та створили парк культури і відпочинку, який отримав ім’я поета Максима Рильського. Класик жив тут на схилі років у невеликій садибі. І саме тут написав вірші, що ввійшли до його відомого збірника "Голосіївська осінь". Після смерті Рильського в його будиночку був створений музей, що активно працює і сьогодні.

 У 1960-1970-і роки в парку побудували станцію човнів, зелений театр, ресторан, ігрові та танцювальні павільйони, колесо огляду та інші атракціони. Багато з переліченого збереглося до наших днів. В районі Голосіївської площі двома чергами звели готель "Мир". На базі довоєнних корпусів виросла потужна кінокопіювальна фабрика.

 Парк          ім.          Максима          Рильського.          1966          рік

Парк ім. Максима Рильського. 1966 рік

 У наш час Голосіїв значно змінився. У Парку імені Рильського з’явилися нові ресторани, фонтани, дитячий канатний парк. Маленький дендропарк колишньої Сільськогосподарської академії, що стала "Національним університетом біоресурсів і природокористування України", перетворився на окремий ботанічний сад. Неподалік створили Алею слави університету, висадили різні сорти дерев, серед яких і саджанець унікального, найстарішого в Україні, Запорізького дуба. Відродилася і Голосіївська пустинь, що приваблює сюди безліч паломників. Сьогодні це окремий чоловічий Свято-Покровський Голосіївський монастир.

...

Спробуйте наш додаток

Просто зараз. Натисніть на карту, Оберіть уподобану пам'ятку та послухайте про них.

Завантажити додаток можна в App Store та Google Play. Або користуйтеся без завантаження

Інші екскурсії Києвом
Аудіо екскурсія Поштова площа
Софія Київська
По вулиці Терещенківській
Києво-Печерська Лавра - частина 2
Метро Арсенальна - Батьківщина Мати
Мурали - верхнє місто
Києво-Печерська Лавра - частина 1
Від площі Льва Толстого по Великій Васильківській
Підземна річка Кадетський гай
Підземна річка Глибочиця
Підземні річки Клов і Хрещатик
Аскольдова дренажна система
Нікольська (Микільська) дренажна система
По вулиці Володимирській (Площа Льва Толстого - Софійська площа)
Від Майдану на Бессарабку через Липки
Від Хрещатика до Лаври по Грушевського
Майдан - Контрактова площа
П'ятиденна поїздка в Чорнобильську Зону відчуження з Києва
Групові поїздки до Чорнобильської Зони відчуження з Києва
Одноденна групова поїздка в Чорнобильську Зону
Індивідуальні одноденні поїздки в Чорнобильську Зону
Від Золотих воріт на Хрещатик
Урядовий квартал
Від Бессарабської площі на Андріївський узвіз
Від залізничного вокзалу на Андріївський узвіз
Оглядова - від Золотих воріт до Верховної ради
Оглядова - від Золотих воріт на Бессарабку
Оглядова - від центру на Андріївський узвіз
Оглядова - від центру на Поділ
Від залізничного вокзалу до Подолу на фунікулері
Від залізничного вокзалу до Софії Київської
Від залізничного вокзалу на Майдан
Від Хрещатика до Лаври через Липки
Від Хрещатика до Лаври через парки
Від Андріївського узвозу на Поділ
Від Майдану до Липок
Від Бессарабки до Маріїнського парку
Історія Контрактової площі
Показати всі екскурсії
Квартири подобово вибирайте тут

Індивідуальні ескурсії Києвом

Кращі екскурсоводи Києва проведуть для Вас індивідуальну екскурсію українською, російською, англійською, польською, французською та іншими мовами

Пізнайте Голосіїв: це місце гідне уваги

Голосіївський район легше називати лаконічно – Голосіїв. На його величезній території розташовано стільки чудових об'єктів, переважно створених природою. Паркові голосієвські зони:

  • Національний Голосіївський ліс;
  • Китаїв;
  • музей архітектури «Пирогів»;
  • урочище Володарка;
  • лісовий масив уздовж Столичного шосе, що охоплює Конча-Заспу.

Нерукотворне мистецтво в Голосієві

Відомі факти про назву місцевості не мають підтверджень. Одна версія каже, що парк був посаджений на голому місці. А друга, більш суперечлива, що звідси було чутно неймовірно голосний плач-голосіння жінок після нападу монголо-татар, чиє військо позбавило життя багатьох чоловіків. Вся людська логіка направлена на перший варіант, але для історії не збереглось жодного документу, ілюстрації, іншого доказу. Тому будь-яка суперечка на тему походження назви Голосіїв залишається невирішеною.

Отже, час розпочати подорож по місцевості з пишними лісами й прозорими водоймами.

Мешканці будинків біля Голосіївського лісу, напевно, безмежно вдячні долі, що мають можливість щоденно насолоджуватися краєвидом на чудовий ландшафт у міських межах. З парком пов'язують ще одну версію того, чому так назвали урочище. Лісові волхви підпорядковували сили природи й творили інші чудеса, непояснювані наукою, за допомогою голосу. Як і дві минулі версії, перевірити цю також неможливо. 140 га парку – величезна зона для умиротвореного відпочинку серед природи та для занять спортом.

У парку є й облагороджена територія, і дика природа. На доріжках активно тренуються бігуни, зустрічаються молоді мами з колясками, біля водойм рибалять всупереч забороні, а з лавок чутно завзяті вигуки пенсіонерів, що грають у шахи. Життя тут ведуть активно. Завжди людно біля атракціонів, у пікніковій зоні.

У густоліссі Голосієва знаходяться цілющі водяні джерела з різних глибин. Кожен має власні корисні властивості. Також кияни все більше відвідують святі купелі, вода в яких не піднімається вище за 8 градусів – у літню спеку це й не потрібно. Особливий інтерес до купелю проявляють у день Хрещення. До самого вечора спостерігається потік охочих пірнути в релігійне свято.

У 2007 році київський лісопарк, один із найбільших у Європі в межах міста, став природним парком національного значення. У глибині лісу можна натрапити на ручних білок, в озерах живуть рідкісні представники фауни. З історії відомо, що воєнні дії Другої світової війни дуже видозмінили територію лісопарку. І хоч багато дерев було знищено, до сьогодні збереглось декілька 300-річних «старожилів дендримера».

Куточок дикої природи в Китаєвому не менш цінний. На цій місцевості знаходилась фортеця, зруйнована Батиєм. Про укріплення нагадує тільки те, що залишилось. Пересічин – так називалося це місто-цитадель. Відомо також про печерний комплекс, але він не користується популярністю серед відвідувачів. Це зберігає автентичність печерних галерей і старовинний дух стін, на яких знайдено старослов'янські написи. Із середини ХІХ століття в печерах жили монахи, а їхній вигляд був надзвичайно схожий на Лаврські підземелля. Зараз уся місцевість Китаєва тішить природними ландшафтами з безліччю ставків. У китаєвських водоймах активно розвивається фауна.

Пирогів – відкритий музей народного побуту й архітектури. Його ландшафтна зона використовується для сімейного відпочинку, шкільних екскурсій і дозвілля вихідного дня. Сектори дуже відрізняються один від одного, а на них розташовані млини, житлові будиночки, господарські споруди, церкви, криниці, вулики та інші об'єкти. Майже вся культура України в одному архітектурному комплексі під відкритим небом. Приїздіть туди обов'язково. Бажання повернутися виявляє багато його відвідувачів.

Конча-Заспа – 95% «чистої» рослинності. На цій ділянці хвойного лісу викупили землю під маєтки заможні представники еліти України – підприємці, політики, медійні персони. Місцевість найбільш відома санаторіями й тренувальною базою футбольного клубу «Динамо».

Південний район Києва в жарт можна назвати кисневою маскою столиці. Неймовірно велика лісопаркова територія вражає не лише киян, вона визнана європейським суспільством.

Якісний туризм починається з окТВ

Ми розробили «ковток свіжого повітря» для туриста. Створили ідею та втілили в життя рішення аудіоекскурсії. Якщо раніше створювались екскурсійні групи, то тепер з'явилася можливість подорожувати самостійно, але бути в курсі подій без послуг гіда. Тому що необхідності в цьому вже немає. Світ динамічно видозмінюється, і ми поспішаємо адаптуватися до тих умов, які диктує сучасність. Ми прекрасно розуміємо зайнятість мандрівників і їхнє бажання за короткий уїк-енд побачити якомога більше. І, тим більше, знаємо, скільки переваг може мати самостійна прогулянка, що виявиться не менш цікавою й пізнавальною, ніж з екскурсоводом, під якого ще й доведеться підлаштовуватись.

Команда окТВ запровадила в туризм проект, якому немає аналогів. Ми вирішили, що портативні пристрої вже й так виконують функції асистента в бізнес-цілях, у побуті. Тож чому б не запровадити в ньому ще одну – аудіогіда. Розроблено два варіанти аудіострічок. Одна з них, безкоштовна, має максимально корисну інформацію в лаконічному стилі. Навряд чи справжній турист так просто насититься знаннями. Тому існує другий, повний варіант. У ньому вже не тільки розповідь, а й фото, до того ж витримано хронологічний порядок. Так, пропустити нічого не можна, а картина історії швидко «по пазлах» збереться в голові. Для прослуховування обов'язково підключіть навушники, інакше буде ситуація «Шеф, все пропало!». Ви можете не поспішаючи гуляти по столиці, відкривати для себе всі її принади й насолоджуватися життям. Уже зважились на захоплюючу подорож? Час її розпочати! 

Пізнайте Голосіїв: це місце гідне уваги